Постанова

від 24.07.2019 по справі 235/7381/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

24 липня 2019 року

м. Київ

справа № 235/7381/16-ц

провадження № 61-27217 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Кривцової Г. В.,

учасники справи:

позивач - Красноармійська місцева прокуратура Донецької області, яка діє в інтересах держави в особі Красноармійської районної державної адміністрації Донецької області;

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 лютого 2017 року у складі судді Філь О. Є. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 17 травня 2017 року у складі колегії суддів: Корчистої О. І., Дундар І. О., Тимченко О. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року Красноармійська місцева прокуратура Донецької області, діючи в інтересах держави в особі Красноармійської районної державної адміністрації Донецької області, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов обґрунтовано тим, що прокуратурою в ході вивчення стану додержання вимог земельного законодавства встановлено, що головою Красноармійської районної державної адміністрації Донецької області 26 травня 2016 винесено розпорядження № 213 Про виділення громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки в натурі (на місцевості) у розмірі нерозподілених земельних часток АВАТ Срібне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Срібненської сільської ради , відповідно до якого передано ОСОБА_1 в оренду терміном на 14 років земельну ділянку площею 70 га сільськогосподарських угідь (багаторічних насаджень), кадастровий № НОМЕР_1 для ведення товарного сільського господарського виробництва із земель невитребуваного пайового фонду колишнього АВАТ Срібне на території Срібненської сільської ради Покровського району Донецької області, а також виділено в натурі вказану земельну ділянку на підставі складеної технічної документації землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі.

31 травня 2016 року між ОСОБА_1 та Красноармійською районною державною адміністрацією Донецької області укладено договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Срібненської сільської ради Покровського району Донецької області загальною площею 70 га сільськогосподарських угідь (багаторічних насаджень) за рахунок земель невитребуваного пайового фонду, що зареєстрований у Державному земельному кадастрі (номер витягу НВ-1401937362016).

Згідно з пункту 5 договору оренди землі та витягу з технічної документації № 853 від 18 квітня 2016 року нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки складає 2 358 629,70 грн з урахуванням коефіцієнту індексації земель - 1,2.

Відповідно до інформації Управління Держгеокадастру у Красноармійському районі Донецької області № 02/279/1 від 17 листопада 2016 року нормативна грошова оцінка орендованої ОСОБА_1 земельної ділянки станом на 01 січня 2016 року становить 2 358 629,70 грн.

ОСОБА_1 під час використання спірної земельної ділянки порушив умови договору та використовує її не за цільовим призначенням (видом використанням) з відступленням від проекту землеустрою земельної ділянки, а саме замість вирощування багаторічних насаджень переробив земельну ділянку під ріллю та засіяв сільськогосподарськими культурами, а саме пшеницею.

Покровським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області 13 липня 2016 року розпочато досудове розслідування та внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050410001683 за фактом незаконного використання земельної ділянки шляхом вирощування пшениці на землях багаторічних насаджень за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 197-1 КК України.

У ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 дійсно використав вказану земельну ділянку не для вирощування багаторічних насаджень, а під ріллю та зрощування сільськогосподарських культур, зібравши які, отримав дохід.

Отже, ОСОБА_1 порушив умови договору оренди землі, що є підставою для розірвання договору оренди землі, у зв`язку з чим прокурор просив про задоволення позову.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 лютого 2017 року позовні вимоги Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області, яка діє в інтересах держави в особі Красноармійської районної державної адміністрації Донецької області, задоволено.

Розірвано договір оренди землі від 31 травня 2016 року, розташованої на території Срібненської сільської ради Покровського району Донецької області, площею 70 га, кадастровий № НОМЕР_1 , укладений між Красноармійською районною державною адміністрацією Донецької області та ОСОБА_1

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути державі в особі Красноармійської районної державної адміністрації Донецької області земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 70 га, розташовану на території Срібненської сільської ради Покровського району Донецької області.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 у порушення вимог статті 19 ЗК України та умов договору оренди землі змінив цільове призначення переданої йому земельної ділянки, що відповідно до пункту 37 договору, статті 141 ЗК України та статті 651 ЦК України є підставою для його розірвання за рішенням суду.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 17 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 лютого 2017 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 під час використання спірної земельної ділянки порушив умови договору та використовував її не за цільовим призначенням (видом використання), з відступлення від проекту землеустрою земельної ділянки, а саме замість вирощування багаторічних насаджень використовував земельну ділянку під ріллю та засіяв сільськогосподарськими культурами - пшеницею.

При цьому, на час виникнення спірних правовідносин законодавцем встановлено тимчасову заборону на зміну цільового призначення (використання) земельних ділянок, зокрема, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 17 травня 2017 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 235/7381/16-ц, витребувано справу з Красноармійського міськрайонного суду Донецької області.

Статтею 388 ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , який набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Пунктом 4 частини першої Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У червні 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу 235/7381/16-ц передано судді-доповідачу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що земельна ділянка надавалась для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - вирощування сільськогосподарської продукції, а інші умови, зокрема використання земельної ділянки під багаторічні насадження, у Договорі не обговорювалися.

Зазначає, що з 90-х років багаторічні насадження вигоріли, а спірна земельна ділянка з 2012 року вже була розорана і засівалася сільськогосподарськими культурами.

Вважає, що використовував земельну ділянку за призначенням, тобто вирощування сільськогосподарської продукції, відповідно до вимог статті 19 ЗК України, від проекту землеустрою не відступав. При цьому, згідно частини 2 статті 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) і він не здійснював зміни їх призначення.

Крім того, зазначає, що оброблялося лише 41,6 га земельної ділянки, а орендна плата сплачувалася за використання усіх 70 га.

Відзиву (заперечень) на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходило.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Красноармійською місцевою прокуратурою Донецької області в ході вивчення стану додержання вимог земельного законодавства встановлено, що головою Красноармійської районної державної адміністрації Донецької області 26 травня 2016 винесено розпорядження № 213 Про виділення громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки в натурі (на місцевості) у розмірі нерозподілених земельних часток АВАТ Срібне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Срібненської сільської ради (а.с. 13-14).

Відповідно до вказаного Розпорядження Красноармійська районна державна адміністрація Донецької області передала громадянину ОСОБА_1 в оренду терміном на 14 років земельну ділянку площею 70 га сільськогосподарських угідь (багаторічних насаджень), кадастровий № НОМЕР_1 для ведення товарного сільського господарського виробництва із земель невитребуваного пайового фонду колишнього АВАТ Срібне на території Срібненської сільської ради Покровського району Донецької області, а також виділили в натурі вказану земельну ділянку на підставі складеної технічної документації землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі.

31 травня 2016 року між ОСОБА_1 та Красноармійською районною державною адміністрацією Донецької області строком на 14 років укладено договір оренди землі (далі - Договір) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Срібненської сільської ради Покровського району Донецької області загальною площею 70 га сільськогосподарських угідь (багаторічних насаджень) за рахунок земель невитребуваного пайового фонду, що зареєстрований у Державному земельному кадастрі (номер витягу НВ-1401937362016).

Згідно з пункту 5 Договору та витягу з технічної документації від 18 квітня 2016 року нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки складає 2 358 629,70 грн з урахуванням коефіцієнту індексації земель - 1,2.

Відповідно до інформації Управління Держгеокадастру у Красноармійському районі Донецької області № 02/279/1 від 17 листопада 2016 року нормативна грошова оцінка орендованої ОСОБА_1 земельної ділянки станом на 01 січня 2016 року становить 2 358 629,70 грн.

Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки від 31 травня 2016 року ОСОБА_1 прийняв в оренду строком на 14 років одну земельну ділянку для ведення товарного сілськогосподарського виробництва загальною площею 70 га багаторічних насаджень кадастровий № НОМЕР_1 , з визначеними в натурі (на місцевості) зовнішніми межами ділянки (а.с. 24).

Згідно з пунктом 15 договору встановлено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ОСОБА_1 під час використання спірної земельної ділянки порушив умови договору та використовував її не за цільовим призначенням (видом використанням), з відступлення від проекту землеустрою земельної ділянки.

У порушення умов договору ОСОБА_1 замість вирощування багаторічних насаджень переробив земельну ділянку під ріллю та засіяв сільськогосподарськими культурами, а саме пшеницею, зібравши яку, отримав дохід.

Покровським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області 13 липня 2016 року розпочато досудове розслідування та внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050410001683 за фактом незаконного використання земельної ділянки шляхом вирощування пшениці на землях багаторічних насаджень, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 197-1 КК України (а.с. 54).

Відповідно до пункту 31 договору орендар зобов`язаний приступити до використання орендованої земельної ділянки після державної реєстрації права оренди. При цьому, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було прийнято 06 червня 2016 року (а.с. 38), однак 13 липня 2016 року відповідач вже збирав врожай пшениці.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

Встановлено й убачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із частиною першою статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 5 ЗК України визначені основні принципи земельного законодавства, зокрема й зазначено принцип раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України Про оренду землі ).

Частиною першою статті 15 цього Закону передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди.

Згідно із частиною першою статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Відповідно до пункту а частини першої статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

За правилами статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Аналогічна норма закріплена в статті 31 Закону України Про оренду землі .

Згідно із частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Вказані вище висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 23 грудня 2015 року у справі № 6-2271цс15.

Відповідно до частини першої статті 57 ЦПК України 2004 року доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 58 ЦПК України 2004 року належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 179 ЦПК України 2004 року предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення.

Встановлено, що ОСОБА_1 частину земельної ділянки, площею 29,4 га, не обробляв, у результаті чого ця частина земельної ділянки знаходилася в занедбаному стані, заросла деревами та бур`яном, а іншу частину земельної ділянки, площею 41,6 га, використовував не за цільовим призначенням (видом використання), з відступлення від проекту землеустрою земельної ділянки, а саме замість вирощування багаторічних насаджень використовував земельну ділянку під ріллю та засіяв сільськогосподарськими культурами.

Зазначене узгоджується з правовими висновками, висловленими Верховним Судом України у постановах від 20 січня 2016 року у справі № 6-1980цс15 та від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1999цс15.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив з наявності підстав для розірвання укладеного договору оренди через порушення відповідачем статей 25, 32 Закону України Про оренду землі , що призвело до порушення режиму використання земельної ділянки, у тому числі забур`янення і залісення її частини.

Доводи касаційної скарги про те, що земельна ділянка надавалась для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - вирощування сільськогосподарської продукції, а інші умови, зокрема використання земельної ділянки під багаторічні насадження у договорі не обговорювалися є безпідставними, оскільки з акта приймання-передачі земельної ділянки від 31 травня 2016 року, який підписано головою Красноармійської районної державної адміністрації Донецької області та ОСОБА_1 , убачається, що орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва загальною площею 70 га багаторічних насаджень , з визначеними в натурі (на місцевості) зовнішніми ділянками. При цьому, зазначено, що акт є невід`ємною частиною договору оренди землі (а.с. 24).

Доводи касаційної скарги про те, що з 90-х років багаторічні насадження вигоріли, а спірна земельна ділянка вже була розорана і засівалася сільськогосподарськими культурами до укладення договору оренди землі з відповідачем, також є безпідставними, оскільки неналежне використання земельної ділянки попередніми орендарями не впливає на зобов`язання наступного орендаря використовувати земельну ділянку за призначенням та відповідно до умов договору.

Інші доводи, наведені в касаційній скарзі, не беруться до уваги, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої та апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 418 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 17 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Кривцова