Постанова

від 14.02.2017 по справі 822/229/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/229/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участі:предтавників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Ярмолинецької районної державної адміністрації, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Гером Інвест-Ярмолинці" про визнання протиправним та скасування рішень про державну реєстрацію, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Ярмолинецької районної державної адміністрації, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Гером Інвест-Ярмолинці" в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просить: визнати протиправним скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №13144424 від 19 травня 2014 року щодо земельної ділянки площею 2.5662 га кадастровий номер 6825882600:03:022:0036.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Виноградівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4. Вказана земельна ділянка в квітні 2007 року була передана спадкодавцем в оренду ТОВ "Гером Інвест-Ярмолинці", відповідно до договору оренди земельної ділянки строком на 10 років. Вказує, що з врахуванням моменту державної реєстрації договору, термін його дії закінчується 29 жовтня 2017 року.

Зазначає, що у вересні 2016 року йому стало відомо, що право оренди на вказану земельну ділянку продовжено на новий 10-річний термін у зв'язку з укладенням нової угоди до договору оренди земельної ділянки, за якою термін оренди збігає у 2024 році.

Однак позивач вказує на те, що будь - яких дій пов'язаних із переукладенням, підписанням додаткової угоди і нового договору оренди земельної ділянки не вчиняв, тому звернувся до суду з вказаними позовними вимогами.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечував. Просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх єдності взаємному зв'язку та сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гером Інвест-Ярмолинці", як орендарем, та фізичною особою ОСОБА_4, як орендодавцем було підписано договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Виноградівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, загальною площею 2.57 га, терміном на 10 років, який було зареєстровано 29 жовтня 2007 року, що підтверджується довідкою відділу Держгеокадастру в Ярмолинецькому районі Хмельницької області №99-2221-99.4-3338/0/28-16 від 12 грудня 2016 року.

Спадкоємцем фізичної особи первинного орендодавця ОСОБА_4 є ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23 липня 2012 року.

19 травня 2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області ОСОБА_5, на підставі договору оренди земельної ділянки №б/н від 06 травня 2014 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гером Інвест-Ярмолинці", як орендарем, та фізичною особою ОСОБА_3, як орендодавцем, прийнято рішення №13144424 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме проведено державну реєстрацію іншого речового права, права оренди земельної ділянки, що розташована на території Виноградівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, кадастровий номер 6825882600:03:022:0036, за ТОВ "Гером Інвест-Ярмолинці".

03 вересня 2016 під час проведення зборів власників земельних ділянок, на якій був присутній представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Гером Інвест-Ярмолинці" позивач дізнався про те, що право оренди за існуючим договором продовжено на новий 10- річний строк через укладання нової угоди, тому дізнавшись про таку реєстрацію та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

За ч.1 ст.770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Крім того, згідно з ч.1 ст.148-1 Земельного кодексу України (ЗК України), до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

За згодою сторін договору оренди до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки (ч.4 ст. 148-1 ЗК України).

Таким чином, до спадкоємця земельної ділянки (паю) переходять всі права та обов'язки померлого спадкодавця як сторони по укладеному (до моменту смерті) договору оренди землі.

Відповідно до ч.4 ст.32 Закону України "Про оренду землі", перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Частиною 4 ст.31 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Таким чином, договори оренди землі, укладені власником земельної ділянки (до моменту його смерті) є чинними для спадкоємців такої померлої особи (орендодавця). До спадкоємців при спадкуванні переходять як усі права, так і обов'язки померлого, в тому числі обов'язок належно виконувати умови укладеного померлим спадкодавцем договору оренди землі.

Отже, відповідачем та третьою особою не доведено, а судом не встановлено інших підстав для припинення договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_4 і ТОВ "Гером Інвест-Ярмолинці" зареєстрованого 29 жовтня 2007 року, які визначені статтями 31 та 32 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка діяла на час укладення договору оренди), такий договір оренди землі підлягав державній реєстрації і на підставі ч.1 ст.210 ЦК України, ст.125 ЗК України та ст.18 Закону України "Про оренду землі", набирає чинності після його державної реєстрації.

Проте, як встановлено в судовому засіданні, будь - яких дій пов'язаних із переукладенням, підписанням додаткової угоди і нового договору оренди земельної ділянки позивач не вчиняв.

Відповідно до п.3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 11 лютого 2010 року №1878-VІ "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" до 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна. Нерухоме майно, за цим законом визначається як - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

На підставі ч.2 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", держава повинна гарантувати достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У п.4 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зазначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Статтею 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Пунктом 1 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зазначено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також; відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Пунктом 8-1 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Відповідно до п.п.4, 6 ч.1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявлене право вже зареєстровано або в разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

З аналізу наведеного вище, суд дійшов висновку, що додаткового зобов'язання позивача щодо перереєстрації права оренди землі в новому Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чинним законодавством України не передбачено.

Окрім того, судом також встановлено, що начальником реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області ОСОБА_6 по земельній ділянці орендодавця ОСОБА_3 запитано інформацію від відділу Держземагенства в Ярмолинецькому районі щодо зареєстрованих речових прав на земельну ділянку вищезазначеного орендодавця.

Так, згідно отриманої довідки відділу Держземагенства в Ярмолинецькому районі №01-02-07/2386 від 13 травня 2014 року за гр. ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки, що розташований за межами населеного пункту Виноградівської сільської ради Ярмолинецького району кадастровий номер 6825882600:03:022:0036 площею 2.5662 га, із цільовим призначенням для ведення товарного сільського виробництва не зареєстрований.

Таким чином, відділом Держгеокадастру у Ярмолинецькому районі було подано недостовірні відомості щодо наявності зареєстрованого договору оренди вказаної земельної ділянки за гр. ОСОБА_3.

Отже, на підставі отриманої інформації державний реєстратор встановив відсутність реєстрації права оренди за вказаною земельною ділянкою з кадастровим номером 6825882600:03:022:0036 площею 2.5662 га, а тому підстави для відмови у реєстрації договору земельної ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю "Гером Інвест-Ярмолинці" були відсутні.

Згідно із ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 126 ЗК України (в редакції чинній на момент підписання та реєстрації договору), право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Як встановлено судом, відповідно до довідки відділу Держгеокадастру в Ярмолинецькому районі Хмельницької області №99-2221-99.4-3338/0/28-16 від 12 грудня 2016 року договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гером Інвест-Ярмолинці", як орендарем, та фізичною особою ОСОБА_4, як орендодавцем згідно книги реєстрації договорів оренди було зареєстровано 29 жовтня 2007 року

Тому, датою укладення договору оренди землі між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гером Інвест-Ярмолинці" є дата його реєстрації 29 жовтня 2007 року, отже десятирічний строк оренди закінчиться 29 жовтня 2017 року, а тому вказаний договір на час повторної реєстрації був чинним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки було вчинено до закінчення терміну вже зареєстрованого права оренди.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що повторна реєстрація земельної ділянки відбулась з причини технічної помилки Держгеокадастру, а не з вини Державного реєстратора в результаті протиправних дій щодо прийняття рішення про державну реєстрацію, а тому у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №13144424 від 19 травня 2014 року щодо земельної ділянки площею 2.5662 га кадастровий номер 6825882600:03:022:0036.

Суд також критично оцінює твердження третьої особи про те, що позивач отримував кошти по новому договору оренди, оскільки на час повторної реєстрації був чинний попередній договір оренди відповідно до якого ОСОБА_3 і отримував вказані третьою особою кошти.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20 січня 2012 року "Рисовський проти України" зазначив, що ризик будь - якої помилки державного органу, у тому числі тої, причиною якої є їх власна недбалість, повинен покладатись на саму державу та її органи.

Так, розглядаючи цю справу, Європейський суд зазначив, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Це є "гарантією стабільності суспільних відносин", яка породжує у громадян впевненість у тому, що їх існуюче правове становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, тому саме на державний орган покладається обов'язок виправити свої помилки.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди земельної ділянки площею 2.5662 га кадастровий номер 6825882600:03:022:0036 державним реєстратором, у зв'язку з помилкою іншого органу, здійснено повторну реєстрацію речового права (права оренди земельної ділянки) однієї і тієї ж земельної ділянки, що є неприпустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж саму земельну ділянку передано двічі в оренду, адже право оренди виникає з моменту державної реєстрації зазначених правочинів, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 ст.94 та ч.1 ст.98 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 159-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задоволити частково.

Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №13144424 від 19 травня 2014 року щодо земельної ділянки площею 2.5662 га кадастровий номер 6825882600:03:022:0036.

Стягнути на користь ОСОБА_3 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Ярмолинецької районної державної адміністрації.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 16 лютого 2017 року

Суддя /підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1