Рішення

від 14.02.2017 по справі 920/1244/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.02.2017 Справа № 920/1244/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Діалог Діагностікс , м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Діагностика Здоров'я , м.Суми;

про визнання договору оренди №3022 від 16.01.2015 припиненим, зобов'язання повернути майно та стягнення 3 912 грн. 48 коп.

Суддя КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача: не з'явився,

Від відповідача: ОСОБА_1, директор, наказ №1/к від 01.06.2010, рішення №1 від 20.01.2010; ОСОБА_2, довіреність від 12.01.2017;

При секретарі судового засідання Нестеренко О.В.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд визнати припиненим з 21.08.2016 укладений між сторонами договір суборенди медичного обладнання №3022 від 16.01.2015 р., зобов'язати відповідача повернути позивачу медичне обладнання, а саме: електрохемілюмінісцентний аналізатор Cobas e411 (disc), серійний номер аналізатора 6120-09, у комплекті з « Measuring cell» (Вимірювальна комірка), шляхом надання представникам позивача доступу для деінсталяції медичного обладнання; стягнути з відповідача на свою користь неустойку за прострочення повернення майна у розмірі 3 912 грн. 48 коп., а також 4 134 грн. 00 коп. судового збору.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідач подав суду письмовий відзив від 13.02.2017, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що оскільки на даний час строк дії договору суборенди не сплинув, обов'язок повернення об'єкту оренди ще не настав. Крім того, наголосив на тому, що обов'язки по договору суборенди виконуються відповідачем в повному обсязі, заборгованість відсутня, що підтверджується письмовими доказами, доданими до відзиву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

10 січня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Діалог Діагностікс і компанією Roche Diagnostics Polska spolka z organiczona odpowiedzialnoscia (далі за текстом - власник об'єкту суборенди ) було укладено договір оренди (далі за текстом - Договір оренди ), відповідно до умов якого власник об'єкту суборенди надав позивачу в оренду аналітичні інструменти, а позивач зобов'язувався використовувати їх за призначенням в обмін на орендну плату.

Сторони погодили, що типи, назви, номери за каталогом аналітичних інструментів і щоквартальний розмір орендної плати визначається згідно з Додатком 1 (п. 2 Договору оренди), а специфікації та серійні номери окремих аналітичних інструментів, адреси їх доставки й установки, а також орендна плата за користування ними визначаються кожного разу у Додатках 1.1., 1.2., 1.3. і т.д. в момент поставки нового інструменту.

Відповідно до Додатку 1.17 від 15.01.2015 року до Договору оренди б/н від 10.01.2014 року Власник ОСОБА_3 суборенди надав позивачу в платне строкове користування електрохемілюмінесцентний аналізатор Cobas е411 (disk), серійний номер аналізатора 6120-09, у комплекті з "Measuring cell" (Вимірювальна комірка), (далі за текстом - ОСОБА_3 суборенди ), місце установки - товариство з обмеженою відповідальністю Діагностика Здоров'я (вул. Ковпака, буд. 23, м. Суми, Україна, 40031).

Листом б/н від 24.04.2015 року Власник ОСОБА_3 суборенди підтвердив, що компанія "Roche Diagnostics Polska spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia" є власником ОСОБА_3 суборенди та надає згоду на передачу в суборенду ТОВ "Діагностика Здоров'я" ОСОБА_3 суборенди та його встановлення за адресою 40031, Україна, м. Суми, вул. Ковпака, буд. 23.

16 січня 2015 р. між товариством з обмеженою відповідальністю Діалог Діагностікс і товариством з обмеженою відповідальністю Діагностика Здоров'я було укладено Договір суборенди медичного обладнання № 3022 (далі за текстом - Договір ), відповідно до умов якого позивач в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, зобов'язувався передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування ОСОБА_3 суборенди.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Договору сторони погодили, що за користування ОСОБА_3 суборенди відповідач сплачує позивачу суборендну плату, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, у розмірі 2 500,00 грн, в т.ч. ПДВ (20%) 416,00 грн. за квартал. Плата за суборенду залишається незмінною протягом всього строку дії Договору суборенди. Розрахунок проводиться в національній валюті України - гривні (п. 5.3 ст. 5 Договору).

Зі змісту п. 3.2 ст. 3 Договору вбачається, що користування ОСОБА_3 суборенди настає одночасно з підписанням сторонами Акту прийому-передачі.

05.03.2016 року позивач передав, а відповідач прийняв ОСОБА_3 суборенди, про що було підписано Акт прийому-передачі № 1 (Додаток № 2 до Договору суборенди).

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Договору сторони погодили, що термін суборенди складає 5 років із моменту прийняття відповідачем ОСОБА_3 суборенди за Актом прийому-передачі.

Згідно з абз. 1 п. 13.1 ст. 13 Договору розірвання цього Договору в односторонньому порядку не допускається, за винятком випадку, коли Власник ОСОБА_3 суборенди розірве Договір оренди б/н від 10.01.2014 року.

Судом встановлено, що 15 серпня 2016 року Власник ОСОБА_3 суборенди та позивач уклали Додаток № 4 до Договору оренди б/н від 10.01.2014 року, відповідно до п. 1 якого припинено дію (анульовано) Додатка 1.17, починаючи з 31.07.2016 року.

Пунктом 2 Додатку №4 до Договору оренди б/н від 10.01.2014 року встановлено, що ОСОБА_3 суборенди необхідно деінсталювати до 15.05.2015 року та поставити не пізніше 15.08.2016 року на адресу, визначену Власником ОСОБА_3 суборенди.

Таким чином, судом встановлено, що з 31.07.2016 р. позивач був позбавлений права передавати ОСОБА_3 суборенди третім особам

Абзацом 2 п. 13.1 ст. 13 Договору суборенди передбачено обов'язок позивача у разі одностороннього розірвання Договору суборенди відповідно до абз. 1 п. 13.1 ст. 13 цього Договору письмово повідомити відповідача про розірвання Договору суборенди не менше ніж за 20 днів до планованої дати розірвання. До повідомлення про розірвання Договору суборенди позивач повинен додати належним чином завірену копію угоди про розірвання Договору оренди б/н від 10.01.2016 р.

Згідно п. 3.5, 3.6 ст. 3 Договору у випадку розірвання Договору оренди б/н від 10.01.2014 року, що укладений між ТОВ "Діалог Діагностікс" та Власником ОСОБА_3 суборенди, відповідач зобов'язаний повернути ОСОБА_3 суборенди позивачу не пізніше 20 календарних днів з дня розірвання Договору оренди б/н від 10.01.2014 року. ОСОБА_3 суборенди вважатиметься поверненим з моменту підписання сторонами Акту повернення. Обов'язок по складанню Акту повернення покладається на сторону, яка повертає об'єкт суборенди іншій стороні договору (п. 3.7. ст. 3. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання п. 13.1 ст. 13 Договору позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення №451/08 від 01.08.2016 року про розірвання Договору разом з копією Додатку №4 від 21.07.2016 року та належним чином завіреним перекладом Додатку № 4 від 21.07.2016 року. Даним листом відповідача було повідомлено про розірвання з 21.08.2016 року Договору суборенди медичного обладнання №3022 від 16.01.2015 року на підставі п. 13.1 ст. 13 Договору суборенди. Крім того, позивач просив повідомити про дату та час допуску його представників для демонтажу ОСОБА_3 суборенди.

Відповідачем у відповідь на зазначене повідомлення на адресу позивача було надіслано два листи: 1) № 36 від 26.08.2016 року, яким повідомило, що про неможливість відповіді по суті на Повідомлення про розірвання Договору суборенди у зв'язку з перебуванням директора ТОВ "Діагностика Здоров'я" у відпустці; 2) №38 від 31.08.2016 року, в якому відповідач зазначив, що з копії Додатка №4 від 21.07.2016 року вбачається лише намір зміни умов Договору оренди б/н від 10.01.2014 року, а не його розірвання, а отже достатні правові підстави для розірвання Договору відсутні, а строк дії Договору закінчується 06.03.2020 року.

Судом встановлено та не заперечується представниками сторін, що відповідач до цього часу не надав позивачу доступу для деінсталяції ОСОБА_3 суборенди, акт повернення сторони не склали та не підписали.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 238 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування для здійснення господарської діяльності індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з ч. 6 ст. 238 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно із ч. 1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Судом встановлено, що позивач набув майнові права на ОСОБА_3 суборенди, зокрема право передавати його в піднайм (суборенду) на підставі Договору оренди б/н від 10.01.2014 року та Додатку 1.17 від 15.01.2015 року.

Частинами 1, 2 ст. 774 ЦК України встановлено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом; строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

Згода на передачу ОСОБА_3 суборенди в піднайм (суборенду) відповідачу була надана Власником ОСОБА_3 суборенди у Додатку 1.17 від 15.01.2015 року до Договору оренди б/н від 10.01.2014 року та в листі б/н від 24.04.2015 року.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Крім того, в п. 13.1 ст. 13 Договору суборенди сторони погодили, що розірвання Договору суборенди в односторонньому порядку не допускається, за винятком випадку, якщо Власник ОСОБА_3 суборенди розриває Договір оренди б/н від 10.01.2014 року.

Позивачем серед інших заявлено вимогу про визнання припиненим з 21.08.2016 р. Договору суборенди медичного обладнання №3022 від 16.01.2015 року.

У відповідності до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Крім того, відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусового виконання обов'язку в натурі; зміни правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та іншими способами відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Зазначеними правовими нормами не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору розірваним з конкретної дати. Цивільним та Господарським кодексами України не встановлено такий спосіб захисту права, як визнання правовідносин припиненими.

Щодо встановленої наведеними вище нормами можливості захисту судом цивільного права або інтересу іншим способом, що встановлений договором або законом, а також посилань на те, що суд має право встановити юридичний факт, який має значення для сторін, то наведене не свідчить, що вимога позивача може бути самостійним предметом позову.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 04.03.2010 №6/403.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині визнання припиненим з 21.08.2016 р. спірного Договору неправомірними, необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають. Крім того, судом встановлено, що сторони дійшли згоди про порядок дострокового розірвання Договору у випадку розривання Договір оренди б/н від 10.01.2014 року за ініціативою Власника ОСОБА_3 суборенди.

Таким чином, враховуючи те, що на виконання абз. 2 п. 13.1 ст. 13 Договору позивач направив на адресу відповідача повідомлення про розірвання Договору вих. №451/08 від 01.08.2016 року, копію Додатку №4 та належним чином завірений переклад Додатку №4 від 21.07.2016 року, вказавши дату розірвання Договору з 21.08.2016 року, договір втратив чинність саме з цієї дати.

Згідно з ч. 4 ст. 291 ГК України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

У ч. 1 ст. 785 ЦК України зазначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У пп. 3.5, 3.6 ст. 3 Договору сторони домовились про те, що у разі розірвання Договору оренди б/н від 10.01.2014 року відповідач зобов'язаний повернути ОСОБА_3 суборенди позивачу не пізніше 20 календарних днів з моменту розірвання Договору оренди б/н від 10.01.2014 року.

Враховуючи те, що Додаток 1.17 від 15.01.2015 року до Договору оренди б/н від 10.01.2014 року, на підставі якого позивач передав у піднайм (суборенду) ОСОБА_3 суборенди, був анульований (припинений) з 21.08.2016 року відповідно до Додатку № 4 від 21.07.2016 року до Договору оренди б/н від 10.01.2014 року, в силу пп. 3.5, 3.6 ст. 3 Договору суборенди з 21.08.2016 року у ТОВ Діагностика Здоров'я виник обов'язок повернути ОСОБА_3 суборенди ТОВ Діалог Діагностікс та скласти Акт повернення до 10.09.2016 року включно.

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що до цього часу відповідач не повернув ОСОБА_3 оренди позивачу, а отже допустив прострочення виконання свого зобов'язання щодо повернення ОСОБА_3 суборенди ТОВ Діалог Діагностікс .

Таким чином, суд дійшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повернути позивачу медичне обладнання, а саме: електрохемілюмінісцентний аналізатор Cobas e411 (disc), серійний номер аналізатора 6120-09, у комплекті з « Measuring cell» (Вимірювальна комірка), шляхом надання представникам позивача доступу для деінсталяції медичного обладнання.

Згідно ч. 4 ст. 291 ГК України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ч. 2 ст. 291 ЦК України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Судом встановлено, що кінцевим терміном виконання зобов'язання щодо повернення позивачу ОСОБА_3 суборенди було 10.09.2016 року, а отже відповідачем прострочене виконання свого обов'язку щодо повернення ОСОБА_3 суборенди з 11.09.2016 року і , станом на дату подання позову період прострочення складає 61 календарний день.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Договору суборенди за користування ОСОБА_3 суборенди відповідач сплачує позивачу суборендну плату, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, у розмірі 2 500,00 грн, в т.ч. ПДВ (20%) 416,00 грн, за квартал. Плата за суборенду залишається незмінною протягом всього строку дії Договору суборенди. Прострочення ТОВ Діагностика Здоров'я мало місце у III кварталі 2016 року - 20 днів та IV кварталі 2016 року - 42 дні.

У III кварталі 2016 року розмір щоквартальної суборендної плати на один день складав 2500 / 92 = 27,17 грн. Таким чином, неустойка у подвійному розмірі суборендної плати за період з 11.09.2016 року по 30.09.2016 року (20 днів) складає: 20* 27,17*2 = 1086,80 грн.

У IV кварталі 2016 року розмір щоквартальної суборендної плати на один день становить 2500 / 92 = 27,17 грн. Тому неустойка у подвійному розмірі суборендної плати за період з 01.10.2016 року по 21.11.2016 року (52 дні) складе: 42*27,17 *2 = 2 825,68 грн.

Таким чином, загальна сума неустойки за прострочення обов'язку щодо повернення ОСОБА_3 суборенди станом на 21.11.2016 року складає 3 912,48 грн.

Згідно Закону України Про судовий збір та ст. 44 - 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Діагностика Здоров'я (40000, м. Суми, вул. Ковпака, 22, код 36898490) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Діалог Діагностікс (04205, м. Київ, просп. Оболонський, 32, код 34839344) медичне обладнання, а саме: електрохемілюмінісцентний аналізатор Cobas e411 (disc), серійний номер аналізатора 6120-09, у комплекті з « Measuring cell» (Вимірювальна комірка), шляхом надання представникам Товариства з обмеженою відповідальністю Діалог Діагностікс доступу для деінсталяції медичного обладнання.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Діагностика Здоров'я (40000, м. Суми, вул. Ковпака, 22, код 36898490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Діалог Діагностікс (04205, м. Київ, просп. Оболонський, 32, код 34839344) 3 912 грн. 48 коп. неустойки за прострочення повернення майна, 2 756 грн. 00 коп. судового збору.

4. В іншій частині в позові відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 16.02.2017 р.

Суддя ОСОБА_4