Ухвала

від 16.02.2017 по справі 922/4257/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"16" лютого 2017 р.Справа № 922/4257/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "МНС ОСОБА_2", смт. Високий до ТОВ "Укравтотранс Плюс", м. Харків ОСОБА_3 м. Харків 3-я особа- Собко ОСОБА_4 м.Харків , ТДВ " СК "Страхова компанія "Київ Ре" м.Київ, ПрАТ" Страхова компанія "ПЗУ Україна" м. Київ про стягнення коштів в сумі 256 897,60 грн. за участю сторін:

позивача -ОСОБА_5

відповідача - ОСОБА_1

2 відповідач ( ОСОБА_3О.) - ОСОБА_3 особисто

третя особа (ОСОБА_6Г.) - не з*явився

третя особа ( ТДВ" СК"Страхова компанія "Київ Ре") - не з*явилась

третя особа ( ПрАТ" Страхова компанія "ПЗУ Україна ") - не з*явилась

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю МНС ОСОБА_2 , смт. Високий - звернувся з позовом до відповідача - ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Укравтотранс плюс , м. Харків - про стягнення 156897,60 грн. матеріальної та 100000,00 грн. моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце 11.08.2015 р. в м. Харкові по проспекту Науки, за участю працівника ( водія) ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Укравтотранс плюс , яка спричинила заподіяння матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою суду від 22.12.2016 року суд за клопотанням відповідача ( ТОВ" Укравтотранс" ) залучив у якості другого відповідача фізичну особу ОСОБА_3 (м. Харків, вул. Зоряна, б. 36, кв. 16) та у якості третіх осіб ТДВ СК Страхова компанія Київ Ре (01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Тарасівська, 38) та ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Січових Стрільців, 40).

Третіх осіб було зобов*язано , а саме ПрАТ Страхова компанія ПЗУ Україна надати до суду документи на підставі яких було зроблено розрахунок страхового відшкодування та докази здійснення відповідних страхових виплат за наслідками ДТП від 11 серпня 2015 року за участю транспортних засобів БАЗ А 079.14 (номерний знак НОМЕР_1) та Range Rover Evoque (номерний знак НОМЕР_2) та зобов'язано ТДВ СК Страхова компанія Київ Ре надати до суду інформацію щодо здійснення страхового відшкодування за наслідками ДТП від 11 серпня 2015 року за участю транспортних засобів БАЗ А 079.14 (номерний знак НОМЕР_1), Range Rover Evoque (номерний знак НОМЕР_2) та ВАЗ 21112 (АХ6867ВС).

30.01.2017 р. через канцелярію господарського суду від ТДВ Страхова компанія КИЇВ РЕ надійшли пояснення (вх. № 2847) на виконання вимог ухвали суду про надання інформації щодо здійснення страхового відшкодування за наслідками ДТП від 11.08.2015 р.

ТДВ Страхова компанія КИЇВ РЕ вказувало, що виплати страхового відшкодування ТОВ МНС ОСОБА_2 не здійснювалися, оскільки генеральний директор ТОВ МНС ОСОБА_2 звернувся до страхової компанії, з приводу ДТП яке мало місце 11.08.2015 р., лише 27.07.2016 р. та застрахований автомобіль на момент огляду аварійним комісаром вже знаходився у відновленому стані.

Враховуючи зазначене та керуючись пп. 37.1.3, 37.1.4, п. 37.1 ст. 37 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , страховою компанією було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

ОСОБА_3 проти позову заперечує та не вбачає підстав для сплати в відсоткову відношенні витрат по відшкодовуванню завданої матеріальної шкоди.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне, за приписами статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Як вбачається з матеріалів справи 11.08.2015 року о 10 год. 42 хв. громадянин ОСОБА_6 , який працював згідно трудового договору на посаді водія в ТОВ" "Укравтотранс плюс", керував транспортним засобом "БАЗ А 079.14", державний номерний знак АХ 0665АА, не вірно обрав безпечну дистанцію, та перед початком та зміною напрямку руху не впевнився у безпеці руху в наслідок чого відбулося зіткнення автомобілю Range Rover Evoque (номерний знак НОМЕР_2) та ВАЗ 21112 (АХ6867ВС) ДТП відбулося в м. Харкові по проспекту Леніна в районі будинку 24.

Крім того, в даному ДТП у відповідності до постанови Дзержинського районного суду м. Харкова визнано винним і фізичну особу ОСОБА_3 ( другий відповідач ) який 11.08.2015 року о 10 год. 42 хв. керував автомобілем марки "ВАЗ 21112", номерний знак НОМЕР_3 в м. Харкові рухаючись по пр. Леніна в районі буд. 24 змінив напрямок руху ліворуч, не впевнився в безпеці, внаслідок чого примусив водія Range Rover Evoque (номерний знак НОМЕР_2) змінити швидкість руху, що призвело до зіткнення автомобіля НОМЕР_4 0665АА з автомобілем Range Rover Evoque (номерний знак НОМЕР_2) , в наслідок чого, транспортні засоби отримали механічні пошкодження ( висновок ХНДІСЕ № 8439 від 29.09.2015 року) чим порушив п. 10.1 ПДР.

Факт вчинення правопорушення ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне порушення серії АПІ № 367990 від 15.10.2015 року, висновком судової автотехнічної експертизи № 35, схемою та поясненнями.

Факт вчинення правопорушення ОСОБА_3 підтверджується протоколом про адміністративне порушення серії АПІ № 367991 від 15.10.2015 року, висновком судової автотехнічної експертизи № 35, схемою та поясненнями. ( а.с.47).

Провадження у справі було закрито у зв*язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладання адміністративного стягнення про що свідчить постанова Дзержинського районного суду м. Харкова у справі за № 638/17870/15-п від 25.03.2016 року ( а.с.47).

06.10.2015 року ТОВ" Автограф М" за ініціативою ТОВ" МНС ОСОБА_2" ( позивача по справі) було складено акт виконаних робіт за № ПР 50003018 вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобілю всього на суму 203207,60 грн. ( а.с.30-31).

Відповідно до рахунку № НОМЕР_5 від 28.08.2015 року ТОВ "Автограф М" вартість відновлювального ремонту автомобіля Range Rover Evoque (номерний знак НОМЕР_2) складає 203207,60 грн. ( а.с.28).

Як пояснив позивач , страховою компанією "РZU Україна" останньому була виплачена сума страхового відшкодування в розмірі 50 000,00 грн. яка не покриває розмір проведених ремонтних робіт по відновленню автомобіля Range Rover Evoque (номерний знак НОМЕР_2).

Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів, при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистими немайновими правами фізичної або юридичної особи, а також: шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як встановлено судом, ОСОБА_6Г ( водій автобуса "БАЗ А 079.14" номерний знак НОМЕР_6 керуючи транспортним засобом виконував свої трудові функції на посаді водія відповідача ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю " Укравтотранс плюс" (ідентифікаційний код юридичної особи 37875889).

У відповідності до висновку судової автотехнічної експертизи за № 35 від 29.01.2016 року, який виконав Харківський науково - дослідний інститут судових експертиз ім. проф. ОСОБА_8 у розділі "висновок" , судовим експертом , який попереджений про кримінальну відповідальність по ст. ст. 384 та 385 КК України, встановлено , що в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля ВАЗ-21112 ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п.9.2 "б" та п. 9.4 та 10.1 Правил дорожнього руху в України .

В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнути виникнення даної ДТП для водія автомобіля ВАЗ-21112 ОСОБА_3 визначалась шляхом виконання ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру .

В дані ДТП ситуації дії водія автомобіля ВАЗ-21112 ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України та знаходились з технічної точки зору, в причинному зв*язку з виникненням даного ДПТ.

На підставі викладеного суд вбачає вину всіх учасників ДТП, а саме ТОВ" МНС ОСОБА_2", ТОВ" Укравтотранс плюс" та ОСОБА_3

Згідно до ст. 1 ГПК України підприємства , установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 N 10 " Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам , а саме п. 3.1. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України ( 435-15 ), Господарським кодексом України ( 436-15 ), іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Тобто, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження , коли склад учасників спору відповідає положенням ст. 1 ГПК України , якщо інше не визначено цим законом або прямо не вказано у законі, що регулює такі правовідносини.

Згідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року за № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" вказується , що оскільки у спорах, що виникають із відносин відшкодування шкоди, сторонами є як юридичні, так і фізичні особи, а також з урахуванням вимог статей 15 - 16, частини другої статті 118 ЦПК при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа. При цьому позов юридичної особи (фізичної особи - підприємця) до юридичної особи (фізичної особи - підприємця) із залученням фізичної особи - водія як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, з урахуванням положень статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Абзацом 7 пункту 2 роз*яснень Вищого арбітражного суду України N 02-5/215 від 01.04.94 від 01.04.1994 року " Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" передбачено, що вирішуючи спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, наприклад, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини (стаття 1188 ЦК України) . Отже, за цих обставин обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеню вини.

Абзацем першим п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року " Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди " зазначено, що шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяної нею (в порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. Питання про відповідальність за шкоду, заподіяну при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожного із їх володільців перед іншим з них, вирішується за правилами ст.440 ЦК .

При цьому ступень (процент) вини кожного з володільців транспортного засобу, їх водіїв суд визначає самостійно з урахуванням тяжкості допущених порушень Правил дорожнього руху. У тому випадку, якщо це (співставлення порушень правил дорожнього руху кожним з водієм на предмет їх тяжкості ) викликає утруднення у суду, то він може запросити спеціаліста (експерта) для дачі роз*яснення, який з пунктів Правил дорожнього руху, порушеного водієм, є більш грубим у порівнянні з іншим.

Згідно постанови Дзержинського районного суду м. Харкова по справі за № 638/17870/15 - ц від 25.03.2016 року та викладеному у висновку судової автотехнічної експертизи № 35 від 29.01.2016 року порушення Правил дорожнього руху в наслідок ДТП виникло з вини як ОСОБА_6, який працював водієм у ТОВ" Укравтотранс плюс", так і з вини ОСОБА_3.

Отже для визначення ступеня вини суд залучив до справи у якості відповідача крім юридичної особи ( відповідача по справі) , ще і фізичну особу ОСОБА_3 , тому як вирішення справи без залучення цієї особи у якості співвідповідача до справи є порушенням її прав на належний захист у справі. Однак, враховуючи диспозицію ст. 1 ГПК України та відповідно до роз*яснень наданих у п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішення спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", п.п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року за № 10 даний спір з огляду на обов*язкову участь у справі фізичної особи, яка не є суб*єктом господарювання , не може бути розглянутий у господарському судів та підвідомчий загальному суду та підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається в ухвалі господарського суду.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ст. 80 , 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі 922/4257/16припинити .

Суддя ОСОБА_9

ухвала підписана 16.02.2017 року.