Постанова

від 14.02.2017 по справі 922/065/13-г

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2017 р. Справа № 922/065/13-г

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Марченко В.О.

за участю представників:

позивача - не з'явився

1-го відповідача - Повелиця Г.В., дов. б/н від 14.11.2016

2-го відповідача - Москаль Р.Б., дов. б/н від 30.12.2016

3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача , заявника апеляційної скарги - ОСОБА_3, дов. №753182 від 26.12.2016

3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_4, м. Харків (вх.№271 Х/2-8)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.01.2017 по справі № 922/065/13-г

за позовом Фізичної особи ОСОБА_5, м. Харків

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фізичної особи ОСОБА_4, м. Харків

до 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НІВА", селище Докучаєвське Харківський район Харківська обл.

2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю рекламно-поліграфічного агентства "Бріск", м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківське міське управління юстиції в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, м. Харків

про визнання недійсним рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.01.2017 року по справі №922/065/13-г позовну заяву та додані до неї документи повернуто ОСОБА_4 без розгляду на підставі п. 4 ч.1 ст. 63 ГПК України у зв'язку із ненаданням скаржником доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

ФО ОСОБА_4 з ухвалою господарського суду Харківської області від 10.01.2017 по справі № 922/065/13-г не погодилась, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати, повернути справу на розгляд місцевого господарського суду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначав, що приписами пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір встановлено сплату судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не зазначено, що розмір судового збору залежить від кількості викладених у позовній заяві вимог.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2017 апеляційну скаргу ФО ОСОБА_4 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 31.01.2017.

30.01.2017 на адресу Харківського апеляційного господарського суду від заявника апеляційної скарги - ФО ОСОБА_4 надійшло клопотання (вх. №956 від 30.01.2017) про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою її представника та неможливістю самостійного захисту своїх прав по справі. У зв'язку з цим, скаржник просив продовжити строк розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 клопотання ФО ОСОБА_4 про продовження строку розгляду апеляційної скарги задоволено, продовжено строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 14.02.217 року.

В судове засідання апеляційної інстанції 14.02.2017 представники позивача та 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не з'явились, про причини нез'явлення суд не повідомили, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, а також беручи до уваги обмеженість строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, у січні 2013 року ФО ОСОБА_5 (позивач), звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до ТОВ "НІВА" та ТОВ рекламно-поліграфічного агентства "Бріск" та просив суд визнати частково недійсним рішення загальних зборів ТОВ рекламно-поліграфічного агентства "Бріск" від 31 березня 2006 року, в частині надання згоди учаснику ТОВ виробничої фірми "Бріск і Ко" Товариству з обмеженою відповідальністю "НІВА" увійти до складу учасників ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск" та в частині перерозподілу часток учасників ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск"; визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск" від 24 травня 2006 року; скасувати державну реєстрацію рішень загальних зборів ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск" від 31 березня 2006 року в частині надання згоди учаснику ТОВ виробничої фірми "Бріск і Ко" ТОВ "НІВА" увійти до складу учасників ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск" та в частині перерозподілу часток учасників ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск"; скасувати державну реєстрацію рішень загальних зборів ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск" від 24 травня 2006 року.

28.01.2013 фізична особа ОСОБА_4 звернулась до господарського суду Харківської області із заявою про вступ у справу в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, обґрунтовуючи її тим, що ОСОБА_4 є учасником ТОВ РПА "БРІСК", а тому встановлені по справі №922/065/13 обставини щодо дотримання вимог закону під час набуття ТОВ "НІВА" статусу учасника ТОВ рекламно-поліграфічного агентства "Бріск" в результаті реорганізації ТОВ ВФ "Бріск і Ко" та результати розгляду справи можуть вплинути на права або обов'язки ОСОБА_4

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.01.2013 по справі №922/065/13-г, між іншого, заяву ОСОБА_4 задоволено та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1).

04.01.2017р. ФО ОСОБА_4 звернулась до господарського суду Харківської області із позовною заявою як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до ТОВ НІВА та ТОВ РПА БРІСК та просила суд:

1. Визнати недійсним частково рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю рекламно-поліграфічне агентство "БРІСК" (код ЄДРПОУ 24140504) від 31 березня 2006 року, в частині надання згоди учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми "Бріск і Ко" (код ЄДРПОУ 31437038) - Товариству з обмеженою відповідальністю "Ніва" (код ЄДРПОУ 22620982), увійти до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю рекламно-поліграфічне агентство "БРІСК" (код ЄДРПОУ 24140504) та в частині перерозподілу часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю рекламно-поліграфічне агентство "БРІСК" (код ЄДРПОУ 24140504).

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю рекламно-поліграфічне агентство "БРІСК" (код ЄДРПОУ 24140504) від 24 травня 2006 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.01.2017 року по справі №922/065/13-г позовну заяву та додані до неї документи повернуто ОСОБА_4 без розгляду на підставі п. 4 ч.1 ст. 63 ГПК України виходячи з того, що вимоги Закону України Про судовий збір та п.п. 2.11. Постанови пленуму ВГСУ України №7 від 21.02.2013 Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України визначають, що за подання позовної заяви в якій об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог. Враховуючи, що заявником до позовної заяви було додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1600,00 грн., тобто як за одну вимогу немайнового характеру, колегія суддів першої інстанції дійшла висновку про порушення заявником вимог п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, у зв'язку з чим повернула позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_4 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Вказана ухвала про повернення позовної заяви ОСОБА_4 є предметом апеляційного перегляду судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 26 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до п.1.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у процесі вирішення господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. З метою захисту свого права така особа може звернутися до господарського суду, який розглядає справу, з заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою на предмет спору. Вступ цієї особи у справу можливий на будь-якій стадії провадження зі справи в місцевому господарському суді, але до прийняття ним рішення. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу виноситься ухвала.

Вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі її позовної заяви, що повинна відповідати вимогам статей 54 - 57 ГПК. Питання про прийняття такої заяви, відмову в її прийнятті або про її повернення вирішується на загальних підставах згідно зі статтями 61 - 63 ГПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно із ч.2 ст.44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, порядок сплати звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України від 08.07.2011 №3674-VI Про судовий збір .

Згідно з п. 1 ч.1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

У відповідності до ч. 5 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у редакції на момент подання ОСОБА_4 позовної заяви, визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет № 1801-VIII від 21.12.2016 встановлено, що з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1600 гривень.

Частиною 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, у п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" господарським судам надано роз'яснення, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Як свідчать матеріали справи, в позовній заяві ОСОБА_4 викладено дві вимоги, які мають немайновий характер, а саме: 1. визнання недійсним частково рішення загальних зборів ТОВ РПА "БРІСК" від 31.03.2006, в частині надання згоди учасника ТОВ ВФ "Бріск і Ко" - Товариству з обмеженою відповідальністю "Ніва" увійти до складу учасників ТОВ РПА "БРІСК" та в частині перерозподілу часток учасників ТОВ РПА "БРІСК"; 2. визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ РПА "БРІСК" від 24.05.2006 року.

Таким чином, ОСОБА_4 при зверненні із позовом до суду першої інстанції було об'єднано дві немайнові вимоги, а тому заявник мав сплатити судовий збір у зазначеному вище порядку та розмірі, а саме 3200,00 грн. (1600,00 * 2 = 3200,00 грн.), як за дві вимоги немайнового характеру.

Натомість, позивачем при зверненні із позовом до місцевого господарського суду було надано квитанцію №17642 від 04.01.2017 про сплату судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Таким чином, з матеріалів, доданих до апеляційної скарги, вбачається, що при поданні позову ОСОБА_4 не було надано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Враховуючи наведені законодавчі приписи щодо обов'язку позивача при зверненні до господарського суду з позовною заявою в якій об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру сплатити судовий збір за кожну з таких вимог, колегія суддів вважає, що допущені скаржником при подачі позовної заяви порушення норм процесуального закону, зокрема статей 54, 57 ГПК України, тягнуть за собою наслідки передбачені пунктом 4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, а саме, повернення позовної заяви без розгляду.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення без розгляду позовної заяви та доданих до неї документів ОСОБА_4 на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 ГПК України.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, на які скаржник посилається як на підставу скасування ухвали, висновків місцевого господарського суду не спростовують, а тому відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв ухвалу з додержанням норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання та розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ч.1 ст.103, ст.105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_4, м. Харків залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 10.01.2017 по справі № 922/065/13-г залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя Тарасова І. В.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Крестьянінов О.О.