Ухвала

від 15.02.2017 по справі 757/8285/17-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/8285/17-ц

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Васильєвої Н.П.,

при секретарі Захарчишиній В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Печерського районного суду міста Києва цивільну справу за поданням головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадома Івана Сергійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України,

В С Т А Н О В И В :

Державний виконавець звернувся до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 (місце реєстрації АДРЕСА_3) до виконання ним зобов'язань, покладених: виконавчим листом № 2-1883/2011 виготовленого 10.10.2012 Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Родовід банк заборгованість за кредитним договором у розмірі 24 044 315,61 дол. США, що за курсом НБУ станом на 05.12.2011 р. становить 192 111 677,28 грн.

Подання обґрунтовано тим, що на виконані у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 35028982 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1883/2011 виданого 10.10.2012 Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Родовід банк заборгованість за кредитним договором у розмірі 24 044 315,61 дол. США, що за курсом НБУ станом на 05.12.2011 р. становить 192 111 677,28 грн.

До судового засідання державний виконавець не з'явився, просив розглядати справу за його відсутності.

У відповідності до ч. 2 ст. 277-1 ЦПК України, боржник та стягував не викликались.

Суд вважає подання державного виконавця підлягаючим задоволенню за наступних підстав: виконавчого листа № 2-1883/2011 виданого 10.10.2012 Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Родовід банк заборгованість за кредитним договором у розмірі 24 044 315,61 дол. США, що за курсом НБУ станом на 05.12.2011 р. становить 192 111 677,28 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконані виконані у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 35028982 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1883/2011 виданого 10.10.2012 Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Родовід банк заборгованість за кредитним договором у розмірі 24 044 315,61 дол. США, що за курсом НБУ станом на 05.12.2011 р. становить 192 111 677,28 грн.

Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження , державним виконавцем 02.11.2012 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Дійсно, саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанову про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього обов'язків.

На момент звернення до суду з поданням фант ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об'єктом наявним та вбачатися з матеріалів справи виконавчого провадження.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем було проведено рад заходів з примусового виконання рішень, а саме:

13.05.2013 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника.

20.11.2013 складено акт опису й арешту якими накладено арешт на земельну ділянку загальною прощею 0,2500 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 та земельну ділянку загальною прощею ,2500 га, кадастровий номер НОМЕР_3,що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 до звітів про оцінку майна від 15.12.2016 вартість описаних земельних ділянок склала 405 450,00 грн. В подальшому вказані земельні ділянки передані на реалізацію до ДП СЕТАМ .

Відповідно до листа представника боржника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 від 03.09.2015 та за відомостями адресно - довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України у м. Києві від 05.01.2017 боржник зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 проте згідно акту державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Кіщук В.В. встановлено, що фактично за вказаною адресою знаходиться баня-сауна, та боржник за вказаною адресою ніколи не мешкав.

Також, державним виконавцем встановлено, що згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України вих. № 0.64-2541/0/15-17 від 23.01.2017 боржник ОСОБА_2 на протязі 2013 - 2016 років багаторазово перетинав кордон України. Очевидним є те, що такі поїздки пов'язані з витрачання грошових коштів у значному розмірі. При цьому він перебував у містах Даламан, Анталія, Шарм Ель Шейх, Відень, Ірак, Ліон та інших міста.

Слід зазначити, що ОСОБА_2 є особою, якій на підставі закону може бути відмовлено у виїзді за кордон і відповідні органи прикордонної служби України. За умови наявності в них відповідної інформації, мають право відмовити такій особі у виїзді за кордон.

Станом на момент подачі вказаного подання відсутні докази того, що ОСОБА_2 вчиняв будь-які дії щодо виконання судових в повному обсязі. Разом з тим відсутні докази наявності обов'язкових причин, наприклад тривалого відрядження, тяжкої хвороби тощо, що унеможливлюють виконання боржником рішень суду, хоч в будь-якій їх частині.

Частиною 2 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. 4

У своєму Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України; обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя. Конституційний Суд України вважає, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі Іммобільяре Саффі проти Італії наголошував, що право на звернення до суду, гарантовані статтею 6 Конвенції, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід'ємна частина судового розгляду в розумінні статті 6 Конвенції. Невиконання судових рішень негативно впливає на авторитет судової влади, оскільки в цьому разі не досягається кінцева мета правосуддя. Це призводить до ситуації, несумісної з принципом верховенства права.

Статтею 12 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що боржник зобов'язаний:

1. утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

2. надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах;

3. своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця;

4. письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок розв'язання спорів у цій сфері регулює Закон України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України".

Положеннями статті 6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Відповідно до п. 8, 12, 14 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57, при наявності обмежуючих обставин, за яких громадянину може бути тимчасово відмовлено у виїзді з України, а саме, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - паспорт може бути у громадянина тимчасово затримано або вилучено службовою особою КПП.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про ухилення ОСОБА_2 від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, що є підставою для обмеження його у праві виїзду за межі України.

На підставі ст.33 Конституції України, ст.1 Закону України Про порядок виїзду з України і в,їзду в Україну громадян України , п.18 ч.3 ст.11 Закону України Про виконавче провадження , керуючись ст.ст. 293, 377-1 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадома Івана Сергійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України - задовольнити.

Громадянину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 обмежити у праві виїзду за межі України, до повного виконання зобов'язань згідно виконавчим листом № 2-1883/2011 виготовленого 10.10.2012 Дніпровським районним судом міста Києва.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Апеляційного суду міста Києва через Печерський районний суд міста Києва протягом п'яти днів після її оголошення, особами, що не були присутні при оголошенні ухвали в той же строк з дня отримання її копії.

Копію ухвали направити до Державної прикордонної служби України, для виконання.

Суддя