Рішення

від 13.02.2017 по справі 545/2134/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/2134/16-ц Номер провадження 22-ц/786/20/17Головуючий у 1-й інстанції Стрюк Л. І. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,

при секретарі Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 21 липня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А :

В травні 2016 року позивачка ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Бурат-Агро" про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Валківської сільської ради Полтавського району та області. У зв'язку з проживанням в іншій місцевості надала ОСОБА_5 довіреність на розпорядження земельною ділянкою, проте з'ясувалося, що договір оренди земельної ділянки від 01 серпня 2014 року підписаний від імені ОСОБА_4

Посилаючись на те, що її підпис на договорі оренди земельної ділянки №БА0032229 від 01 серпня 2014 року підроблений, просила визнати його недійсним.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 21 липня 2016 рокуу задоволенні позову ОСОБА_4 до ТОВ "Бурат-Агро" про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - відмовлено.

З рішенням суду не погодилася ОСОБА_4, яка його оскаржила, просила рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов повністю. Вважає, що рішення суду прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права, не доведено обставин, що мали значення для справи, які суд вважав встановленими.

Колегія суддів заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи та висновок експерта приходить до наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставою для скасування рішення в апеляційному порядку і ухвалення нового або зміни є неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи .

Судом першої інстанції встановлено, що 01 серпня 2014 року між ОСОБА_4 та ТОВ Бурат-Агро укладений договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 7,2194 га, яка знаходиться на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області та належить позивачу. Вказаний договір зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав достатніх, допустимих та достовірних доказів на підтвердження тієї обставини, що її підпис на договорі оренди земельної ділянки є підробленим.

Суд також зазначив, що пояснення свідків підтверджують лише факт постійного проживання позивача в іншій місцевості, проте ця обставина не виключає ймовірності підписання договору ОСОБА_4

Однак, колегія суддів не може погодитися із таким висновком суду.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирів страву згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

За приписами ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ч. 4 цієї статті, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених законом.

За змістом положень ст. ст. 143, 144 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі і експертиза призначається ухвалою суду.

Як встановлено колегією суддів при розгляді справи у суді першої інстанції представником позивача заявлялося клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Однак, питання щодо призначення експертизи не було вирішено відповідно до ст.ст. 143, 144 ЦПК України, при цьому не були у повній мірі виконані вимоги ч. 4 ст. 10 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку викладена правова позиція, відповідно до якої, вирішуючи питання про дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен враховувати як вимоги частини третьої ст. 27 ЦПК України щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обв'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.

З урахуванням виключного значення висновку судово-почеркознавчої експертизи для вирішення даної справи колегія суддів прийшла до висновку про необхідність задоволення клопотання позивача про призначення вказаної експертизи та дослідження висновку експерта у судовому засіданні.

Відповідно до висновку № 962 судово-почеркознавчої експертизи від 31 січня 2017 року проведеної експертом Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл.проф. ОСОБА_6 підписи від імені ОСОБА_4 у графах Орендодавець:ОСОБА_7 у договорі оренди землі від 01 серпня 2014 року № БА 0032229 між Товариством з обмеженою відповідальністю Бурат-Агро та ОСОБА_4 та в додатках до даного договору: акті приймання передачі земельної ділянки від 01 серпня 2014 року, формі розрахунку за орендовану земельну ділянку від 01 серпня 2014 року виконані не ОСОБА_4, а іншою особою (особами).

Відтак, оцінюючи докази у їх сукупності, зокрема, беручи до уваги висновок судово-почеркознавчої експертизи від 31 січня 2017 року, пояснення свідків, які підтвердили факт постійного проживання позивача в іншій місцевості, колегія суддів приходить до переконання щодо доведеності позивачем та її представниками факту підпису спірного договору оренди земельної ділянки не ОСОБА_4, а іншою особою.

Згідно із ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально. Договір оренди землі (у редакції Закону, чинного на момент укладення спірного договору) набирає чинності з моменту його державної реєстрації (статті 14, 18, 20 Закону).

Оскільки встановлено, що договір оренди землі, укладений від імені позивача, підписаний не нею, а іншою особою, тобто, спірний договір був укладений без волевиявлення ОСОБА_4 він має бути визнаний недійсним відповідно до ч. 3 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Безпідставними є посилання представника відповідача на ст. 241 ЦК України, згідно якої правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Так, в ході розгляду справи не встановлено, а в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, які б свідчили, що особа, яка виконала підпис від імені позивача йому відома.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що у Постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року (справа № 2612-цс16) викладена правова позиція, відповідно до якої ст. 241 ЦК України презюмує наявність у представника певного обсягу повноважень, належним чином та у встановленому порядку наданих йому особою, яку він представляє, а також встановлює випадки й умови набуття чинності правочином, вчиненим від імені довірителя його представником, коли останній перевищив обсяг наданих йому повноважень. За таких обставин ця норма ЦК України не може бути застосована до правовідносин, коли правочин укладений від імені особи іншою особою, яка взагалі не була уповноважена на таке представництво і не мала жодних повноважень діяти від імені свого довірителя, а отже, не могла їх і перевищити.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню із ухваленням нового про задоволення позову ОСОБА_4

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, із ТОВ Бурат-Агро на користь позивача слід стягнути понесені нею судові витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви у сумі 580 грн., по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 606, 32 грн. та витрати по оплаті експертизи у сумі 8 473, 60 грн., а всього 9 659 грн. 92 коп.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч.1 ст. 309, ст.ст. 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4- задовольнити.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 21 липня 2016 року- скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № БА0032229 від 01 серпня 2014 року про оренду земельної ділянки кадастровий номер 5324080300:00:011:0027, площею 7,2194 га, розташованої на території Валківської сільської ради Полтавського району, Полтавської області, укладений між ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" на користь ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 9 659 грн. 92 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді: О.І. Обідіна

ОСОБА_3

Згідно оригіналу ОСОБА_1