Постанова

від 02.11.2016 по справі 810/2203/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2016 року 810/2203/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальності Птахофабрика Оленка

до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про визнання нечиними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальності Птахофабрика Оленка (далі - позивач або ТОВ Птахофабрика Оленка ) до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач або Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області), у якому позивач просить суд:

- визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 23.06.2016 №0004251502, яким визначено суму грошового зобов'язання сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 7 635,50 (сім тисяч шістсот тридцять п'ять гривень 50 копійок);

- визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 23.06.2016 №0004261502, яким визначено суму грошового зобов'язання сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 7 990,71 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто гривень 71 копійка).

На підставі клопотання відповідача від 10.10.2016 та у зв'язку з проведеною реорганізацією деяких територіальних органів Державної фіскальної служби у Київській області, у тому числі Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, суд здійснив заміну первісного відповідача Васильківську об'єднану державну податкову інспекції Головного управління ДФС у Київській області її правонаступником Києво-Святошинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.05.2016 посадовими особами Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено перевірку позивача, якою встановлено, що ТОВ Птахофабрика Оленка , в порушення вимог п. 57.1 п. 57.3 ст. 57 розділу 2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI несвоєчасно сплачено податок на прибуток. За результатами перевірки складений акт №276/10-07-15-02/34161361 від 31.05.2016, на підставі якого Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області винесено: податкове повідомлення-рішення №0004251502 від 23.06.2016, яким визначено суму зобов'язання сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 7 635,50 грн.; податкове повідомлення-рішення №0004261502 від 23.06.2016, яким визначено суму грошового зобов'язання сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 7 990,71 грн.

Позивач наголошує, що акт перевірки №276/10-07-15-02/34161361 від 31.05.2016 складений з порушенням Наказу Міністерства фінансів України від 21.10.2015 №912 Про затвердження форми акта (довідки) про результати перевірки платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованої операції та вимог до його складання .

Позивач зазначає, що в акті перевірки вказані неправильні дані, які стали причиною прийняття неправильного рішення. Окрім того, зазначає, що платників податку на прибуток за наслідками діяльності у 2015 році звільнено від відповідальності за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій із податку на прибуток підприємств та повноти його сплати.

Вважає, що податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача через службу діловодства суду надав письмові заперечення, в яких зазначив, що камеральну перевірку ТОВ Птахофабрика Оленка податковим органом проведено відповідно до вимог ст. 102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI. Перевіркою встановлено: платник порушує термін сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, а саме платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Зазначає, що приймаючи спірні податкові повідомлення - рішення контролюючий орган діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений діючим законодавством.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №810/2203/16 та призначено справу до судового розгляду.

02 листопада 2016 року від представника позивача через службу діловодства суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю Птахофабрика Оленка (код ЄДРПОУ 34161361) зареєстроване як юридична особа з 06.02.2006 за адресою: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Чехова, буд. 1 (а.с. 8-10).

31.05.2016 посадовою особою Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області відповідно до п. 75.1.1 ст. 75 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-V проведена перевірка ТОВ Птахофабрика Оленка своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на прибуток приватних підприємств, за результатами якої складений Акт №276/10-07-15-02/34161361 від 31.05.2016 Про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань ТОВ Птахофабрика Оленка , 34161361 з податку на прибуток підприємств (далі - акт №276/10-07-15-02/34161361 від 31.05.2016).

Перевіркою встановлено порушення п. 57.1, п. 57.3, ст. 57 розділу 2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI. Зазначено, що ТОВ Птахофабрика Оленка несвоєчасно сплачено податок на прибуток підприємств внаслідок несвоєчасного подання платіжних доручень до установи банку, а саме зазначено наступні документи по яких виникла сума несвоєчасно сплаченого податку:

- щодо документу №1: податкове зобов'язання виникло на підставі податкового повідомлення-рішення (форми Р) №0002931510 від 10.12.2012 протерміноване на суму 1 047,29 грн., граничний строк сплати якого - 13.01.2013; щодо документу № 2: податкове зобов'язання виникло на підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємства №9086634990 від 06.02.2013 протерміноване на суму 8 243,00 грн., граничний строк сплати якого -19.02.2013, загалом сума несвоєчасно сплаченого податку за документами №1 та №2 становить 9 290,29 грн. Зазначені грошові зобов'язання сплачені підприємством несвоєчасно: платіжним доручення №1151 від 11.03.2014, тобто сплачені із затримкою: по документу №1 на 422 календарних днів, по документу №2 на 385 календарних днів;

- щодо документу №3: податкове зобов'язання виникло на підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємства (річна) №9091081069 від 03.03.2014, протерміноване на суму 13 824,11 грн., граничний строк сплати якого - 11.03.2014; щодо документу № 4: податкове зобов'язання виникло на підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємства (річна) №9091228425 від 13.03.2014, протерміноване на суму 623,00 грн., граничний строк сплати якого - 13.03.2014, загалом сума несвоєчасно сплаченого податку за документами №3 та №4 становить 14 447,11 грн. Зазначені грошові зобов'язання сплачені підприємством несвоєчасно: платіжним доручення №1443 від 11.03.2015, тобто сплачені із затримкою: по документу №3 на 366 календарних днів, по документу №4 на 364 календарних днів;

- щодо документу №5: податкове зобов'язання виникло на підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємства (річна) №9081239125 від 27.02.2015, протерміноване на суму 17 812,89 грн., граничний строк сплати якого - 10.03.2015, сума несвоєчасно сплаченого податку становить 17 812,89 грн. Однак зазначене грошове зобов'язання сплачено підприємством несвоєчасно: платіжним доручення №1443 від 11.03.2015, тобто сплачено із затримкою на 1 календарний день;

- щодо документу №6: податкове зобов'язання виникло на підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємства (річна) №9081239125 від 27.02.2015, протерміноване на суму 14 440,11 грн. граничний строк сплати якого - 10.03.2015; щодо документу №7: податкове зобов'язання виникло на підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємства (річна) №9276403275 від 29.02.2016, протерміноване на суму 62 094,16 грн., граничний строк сплати якого - 10.03.2016, загалом сума несвоєчасно сплаченого податку за документами №6 та №7 становить 76 534,11 грн. Зазначені грошові зобов'язання сплачені підприємством несвоєчасно: платіжним дорученням №300 від 11.03.2016, тобто сплачені із затримкою: по документу №6 на 366 календарних днів, по документу №7 на 1 календарний день (а.с. 14).

23.06.2016 Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийняті на підставі акта №276/10-07-15-02/34161361 від 31.05.2016 податкові повідомлення-рішення форми Ш :

- №0004251502, яким встановлено порушення строку грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за затримку на 422, 385, 366, 366, 364 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 38 177,5 грн., зобов'язано ТОВ Птахофабрика Оленка сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 7 635,50 грн. (сім тисяч шістсот тридцять п'ять гривень 50 копійок) (а.с. 70);

- №0004261502, яким встановлено порушення строку грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за затримку на 1, 1 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 79 907,1 грн., зобов'язано ТОВ Птахофабрика Оленка сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 7 990,71 грн. (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто гривень 71 копійка) (а.с. 71).

Судом встановлено, що 10.12.2012 Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі акта перевірки №1530/15-1037/34161361 від 28.11.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р №0002931510 від 10.12.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на 16 903,75 грн. (за основним платежем збільшено за 13 523,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафними) на 3 380,75 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за звітний період 2012 року, яку відповідно до квитанції №2 прийнято відповідачем 06.02.2013, реєстраційний номер документу: 9086634990. В поданій Декларації підприємство задекларувала, зокрема, наступні показники:

- ряд. 16 Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітнього) податкового періоду - 8 243,00 грн. (а.с. 73-76).

Окрім того, позивачем до Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за звітний (податковий) період 2013 року, яку відповідно до квитанції №2 прийнято відповідачем 03.03.2014, реєстраційний номер документу: 9091081069. В поданій Декларації підприємство задекларувала, зокрема, наступні показники: ряд. 16 Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітнього) податкового періоду - 51 950 грн. (а.с. 81-85); уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за звітний (податковий) період 2013 року, яку відповідно до квитанції №2 прийнято відповідачем 13.03.2014, реєстраційний номер документу: 9091228425. В поданій Декларації підприємство задекларувала, зокрема, наступні показники: ряд. 14 Податок на прибуток за звітний (податковий) період - 52 573 грн. (86-90); податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за звітний (податковий) період 2014 року, яку відповідно до квитанції №2 прийнято відповідачем 27.02.2015, реєстраційний номер документу: 9081239125. В поданій Декларації підприємство задекларувала, зокрема, наступні показники: ряд. 14 Податок на прибуток за звітний (податковий) період - 32 253 грн. (а.с. 93-97) та податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за звітний (податковий) період 2015 року, яку відповідно до квитанції №2 прийнято відповідачем 29.02.2016, реєстраційний номер документу: 9276403275. В поданій Декларації підприємство задекларувала, зокрема, наступні показники: ряд. 17 Податок на прибуток за звітний (податковий) період - 81 734 грн. (а.с. 99-103).

В матеріалах справи наявні також платіжне доручення №817 від 15.02.2013 на суму 2 720,00 грн. (а.с. 79), копія банківської виписки по податку за 2012 рік (а.с. 80), платіжне доручення №793 від 18.01.2013 на суму 5 523,00 грн. (а.с. 77), копія банківської виписки по податку за 2012 рік (а.с. 78), копія банківської виписки по податку за 2013 рік (а.с. 92), платіжне доручення №1151 від 11.03.2014 на суму 52 064,00 грн. (а.с. 91), платіжне доручення №1443 від 11.03.2015 на суму 32 260,00 грн. (а.с. 43), копія банківської виписки по податку за 2014 рік (а.с. 98), платіжне доручення №300 від 11.03.2016 на суму 81 734,00 грн. (а.с. 104).

Наявні також облікові картки ТОВ Птахофабрика Оленка , код класифікації доходів бюджету 11021000 (податок на прибуток приватних осіб) за період 31.12.2011 по 30.11.2012 (а.с. 169-170), за період з 31.12.2012 по 28.02.2013 (а.с. 166-168), за період з 31.12.2013 по 31.03.2014 (а.с. 162-165), за період з 31.12.2014 по 31.03.2015 (а.с. 171-172), за період з 31.12.2015 по 30.09.2016 (а.с. 173-179).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В розумінні норми пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Нормами п. 49.18 ст. 49 ПК України визначені базові звітні (податкові) періоди для подання податкових декларацій.

Так, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених пп. 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 цього Кодексу - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно із пунктом 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд приймає твердження позивача щодо не правильно зазначених податковим органом граничних термінів сплати грошового зобов'язання в акті №276/10-07-15-02/34161361 від 31.05.2016 та зазначає, що відповідно до п. п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України граничний строк подання податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, що припадає на 02.03.2015. Тобто останній день сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток згідно п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України - протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем подання податкової декларації - 12.03.2015.

Також відповідно до вказаних норм, граничний строк подання податкової декларації з податку на прибуток за 2012 рік - 01.03.2013, відповідно останній день сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток - 11.03.2013; граничний строк подання податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік - 03.03.2014, відповідно останній день сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток - 13.03.2014; граничний строк подання податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік - 29.02.2016, відповідно останній день сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток - 10.03.2016.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що позивачем самостійно задекларовано суму податку на прибуток приватних підприємств у податкових деклараціях, а саме:

- №9086634990 від 06.02.2013 з податку на прибуток підприємства за 2012 рік у розмірі 8 243,00 грн. На підтвердження належного виконання даного грошового зобов'язання позивач надав платіжне доручення №817 від 15.02.2013 на суму 2 720,00 грн. та платіжне доручення №793 від 18.01.2013 на суму 5 523,00 грн., в яких в графі призначення платежу зазначено: сплата податку на доходи від підприємницької діяльності за 2012 рік ;

- №9091081069 від 03.03.2014 з податку на прибуток підприємства за 2013 рік у розмірі 51 950,00 грн., з урахуванням уточнюючій податковій декларації №90911228425 від 13.03.2014 з податку на прибуток підприємства за 2013 рік у розмірі 52 573,00 грн. На підтвердження належного виконання даного грошового зобов'язання позивач надав платіжне доручення №1151 від 11.03.2014 на суму 52 064,00 грн., в якому в графі призначення платежу зазначено: податок на прибуток за 2013 рік ;

- №9081239125 від 27.02.2015 з податку на прибуток підприємства за 2014 рік у розмірі 32 253,00 грн. На підтвердження належного виконання даного грошового зобов'язання позивач надав платіжне доручення №1443 від 11.03.2015 на суму 32 260,00 грн., в якому в графі призначення платежу зазначено: сплата податку на прибуток за 2014 рік ;

- №9276403275 від 29.02.2016 з податку на прибуток підприємства за 2015 рік у розмірі 81 734,00 грн. На підтвердження належного виконання даного грошового зобов'язання позивач надав платіжне доручення №300 від 11.03.2016 на суму 81 734,00 грн., в якому в графі призначення платежу зазначено: сплата податку на прибуток за 2015 рік ;

Разом з тим, як вбачається з облікових картках платника податків ТОВ Птахофабрика Оленка з податку на прибуток приватних підприємств за періоди з 31.12.2011 по 30.11.2012, з 31.12.2012 по 28.02.2013, з 31.12.2013 по 31.03.2014, з 31.12.2014 по 31.03.2015, з 31.12.2015 по 30.09.2016 у позивача станом на час виникнення обов'язків сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток у 2013-2016 роках наявні заборгованості, а тому кошти, які сплачені вищезазначеними платіжними дорученнями зараховані в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Відповідно до п.87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Згідно абз. 1 і 3 п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів; за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

З правового аналізу вищезазначеної норми права випливає право податкового органу щодо зарахування коштів, які сплачує платник податків в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати. Вказана правова позицію узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі від 12.03.2014 року № К/9991/32122/12.

На підставі вищевикладеного суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено наявність у позивача податкового боргу на момент сплати податку на прибуток приватних підприємств за деклараціями №9086634990 від 06.02.2013, №9091081069 від 03.03.2014, №9091228425 від 13.03.2014, №9081239125 від 27.02.2015, №9276403275 від 29.02.2016 та грошового зобов'язання, яке виникло на підставі податкового повідомлення рішення (форми Р) №0002931510 від 10.12.2012.

Разом з тим, як було зазначено раніше, податковим органом не правильно встановлені граничні терміни сплати грошового зобов'язання, які виникли на підставі поданих позивачем декларацій, а саме:

- за податковою декларацією №9086634990 від 06.02.2013 граничний строк сплати в акті №276/10-07-15-02/34161361 від 31.05.2016 вказаний - 19.02.2013, замість - 11.03.2013;

- за податковою декларацією №9091081069 від 03.03.2014 та за уточнюючою податковій декларації №9091228425 від 13.03.2014 граничний строк сплати в акті №276/10-07-15-02/34161361 від 31.05.2016 вказаний - 11.03.2014, замість - 13.03.2014;

- за податковою декларацією №9081239125 від 27.02.2015 граничний строк сплати в акті №276/10-07-15-02/34161361 від 31.05.2016 вказаний - 10.03.2015, замість - 12.03.2015.

Проте суд наголошує, що дана помилка суттєво впливає лише на виявлене порушення відповідача щодо сплати ТОВ Птахофабрика Оленка грошового зобов'язання, яке визначено в акті №276/10-07-15-02/34161361 від 31.05.2016 у сумі 17 812,89 грн., яке виникло на підставі податкової декларації №9081239125 від 27.02.2015, сплата якого була прострочена на 1 день. Оскільки судом встановлено, що граничний термін сплати такого зобов'язання виник 12.03.2015, а не 10.03.2015, то дане порушення спростовано.

Стосовно помилки граничних термінів сплати інших грошових зобов'язань, встановлених в акті №276/10-07-15-02/34161361 від 31.05.2016, суд зазначає, що навіть при встановлених судом термінів сплати таких зобов'язань, платник податків сплатив їх із порушенням - затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми такого грошового зобов'язання.

За таких обставин cуд прийшов до висновку, що позивачем, в межах строку передбаченого чинним законодавством для сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання, сплачено грошове зобов'язання з податку на прибуток за 2014 рік в частині розміру суми 17 812,89 грн., у відповідності до поданої позивачем податкової декларації №9081239125 від 27.02.2015, тому твердження відповідача щодо порушення позивачем в цій частині п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо посилання представника позивача на положення п. 31 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, варто зазначити наступне.

Відповідно до вказаної вище норми за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.

Разом з тим, дана норма застосовується до декларацій, уточнюючих розрахунків які були подані підприємствами платниками податку на прибуток за результатами діяльності у 2015 році. Тобто господарські операції, за якими нараховується податок, мають бути вчинені у 2015 році.

На підставі вищезазначеного, штрафні санкції, які застосовувались за порушення строків сплати грошових зобов'язань по деклараціям за звітний період 2015 року не застосовуються, що спростовує порушення позивачем сплати грошового зобов'язання, яке визначено в акті №276/10-07-15-02/34161361 від 31.05.2016 у сумі 62 094,16 грн., яке виникло на підставі декларації №9276403275 від 29.02.2016 з податку на прибуток підприємства за 2015 рік, сплата якого була прострочена на 1 день.

На підставі вищезазначеного, позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області форми Ш №0004261502 від 23.06.2016 підлягає задоволенню.

Позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області форми Ш №0004251502 від 23.06.2016 задоволенню не підлягає.

Щодо твердження позивача, що акт перевірки складений з порушеннями, а саме: вступна частина акта (довідки) про результати перевірки не містить таких даних, як період, за який проводилась перевірка платника податку та відсутні висновки акту з зазначенням права платника податків подати заперечення за результатами проведеної перевірки, що на думку позивача є підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

У відповідності до п.п. 75.1.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно приписів ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Водночас, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПК України.

Так, положеннями п. 86.7 ст. 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Суд зазначає, що складання акта перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого контролюючим органом може бути прийняте відповідне рішення.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих обставин та у подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення податкових зобов'язань, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Отже, акт перевірки та викладені у ньому факти і висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Тобто, фактично в акті перевірки викладається суб'єктивна думка перевіряючого, його оціночні судження, щодо наявності з боку платника порушень податкового та іншого законодавства.

Суд зазначає, що акт перевірки не містить владних управлінських приписів щодо позивача, а лише містить інформацію про виявлені під час перевірки порушення.

Таким чином, суд вважає за потрібне зауважити, що проведення контролюючим органом камеральних перевірок та складання за їх наслідком актів перевірки із зазначенням виявлених порушень валютного, податкового та іншого законодавства узгоджується з приписами ст.86 Податкового кодексу України, прав та охоронюваних законом інтересів позивача, як платника податків (зборів), не порушує. Доказів зворотного, позивачем до суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Також при вирішенні даного спору суд також керується положеннями частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, 167 КАСУ, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальності Птахофабрика Оленка - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області форми Ш №0004261502 від 23.06.2016.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова