Рішення

від 09.02.2017 по справі 911/3754/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2017 р. Справа № 911/3754/16

Господарський суд Київської області у складі: головуючого - судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи за позовом Кучаківської сільської ради Бориспільського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМСОЮЗ" про стягнення 256903,22 грн., за участю представників: від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 17.10.2016); від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від03.01.2017 № 1), ОСОБА_3 (довіреність від 03.01.2017 № 3)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Кучаківська сільська рада Бориспільського району Київської області звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМСОЮЗ" про стягнення заборгованості у розмірі 256903,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди землі від29.12.2008 № 2451.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.11.2016 порушено провадження по справі № 911/3754/16 та призначено її до розгляду на 22.12.2016.

20.12.2016 через канцелярію Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання від 20.12.2016 (вх. № 26213/16) про відкладення розгляду справи.

22.12.2016 через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява від 22.12.2016 (вх. № 26302/16) про долучення документів до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання призначене на 22.12.2016 не з'явився, був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив. Вимоги ухвали суду від 25.11.2016 відповідач не виконав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.12.2016 розгляд справи відкладено на 26.01.2017.

26.01.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 1771/17).

У судове засідання, призначене на 26.01.2017 з'явились представники сторін.

26.01.2017 представник відповідача у судовому засіданні подав клопотання (вх. № 1820/17) про продовження строку розгляду спору на 15 днів. Вказане клопотання судом задоволено та оголошено перерву до 09.02.2017.

У судове засідання, призначене на 09.02.2017 з'явились представники сторін.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача позов не визнали, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях (відзиві на позовну заяву).

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принцип рівності сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2008 року між Кіровською сільською радою Бориспільського району Київської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМСОЮЗ" (орендар) укладено договір оренди землі від 29.12.2008 № 2451 (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку (кадастровий номер 3220884401:01:006:0061), яка знаходиться в селі Кірове Бориспільського району Київської області, під складські приміщення.

Вказаний договір посвідчений нотаріально та 25.03.2009 зареєстрований у Державному реєстрі земель за № 040932300005.

Відповідно до пункту 2 договору, об'єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 2,7607 га, на якій розміщено об'єкт нерухомого майна - сіносховище, інв. № 0348, площею 981,8 м 2 (розташоване за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Кірове, вул. Чапаєва, буд. 1Б), що належить орендарю на праві приватної власності (підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.012.2005 № 9288026, за реєстраційним номером № 6592964, номер запису: 213 в книзі: 3).

Договір укладено строком на 49 років (пункт 4 договору від 29.12.2008 № 2451).

Пунктами 6 та 7 вказаного договору визначено, що розмір річної орендної плати становить 108474,92 грн., яка сплачується рівними частками щомісячно у розмірі 9093,58 грн. не пізніше 15 числа наступного місяця за погодженими сторонами банківськими реквізитами. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без врахування індексів інфляції.

Відповідно до пунктів 8 та 31 договору, сторонами узгоджено, що зміни до договору здійснюються у письмовій формі за взаємною згодою сторін та підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМСОЮЗ" порушує умови договору оренди землі, орендну плату своєчасно не сплачує, внаслідок чого утворилась заборгованість зі сплати орендної плати за період з 30.10.2014 по 30.01.2015.

За даними довідки Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 17.06.2016 № 995/9/10-04-28-23, копія якої наявна у матеріалах справи, станом на 01.06.2016 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМСОЮЗ" зі сплати орендної плати складає 256903,22 грн., термін виникнення заборгованості - з 30.10.2014 по 30.01.2015.

Враховуючи неналежне виконанням орендарем грошового зобов'язання згідно договору оренди землі від 29.12.2008 № 2451, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 256903,22 грн., позивач просить стягнути вказану суму боргу, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач з вимогами Кучаківської сільської ради Бориспільського району Київської області не погодився, надав суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМСОЮЗ" станом на момент укладання договору оренди землі та до теперішнього часу зареєстроване у м. Луганску, тобто на території, на якій з квітня 2014 року проводиться антитерористична операція.

Відповідач стверджує, що відповідно до статті 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VII (в редакції, що була чинною до 03.03.2015), суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції та під час її проведення, були звільнені від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Крім того, відповідач зазначає, що у листопаді 2014 року ним укладено з ОСОБА_4 договір від 04.11.2014 № 315 купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна - сіносховища, інв. № 0348, площею 981,8 м 2 , розташованого за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Кірове, вул. Чапаєва, буд. 1Б, відповідно до якого вказаний об'єкт відповідачем відчужено на користь ОСОБА_4

Таким чином відповідач, посилаючись на положення частини першої статті 377 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 7 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV, якими, зокрема, передбачено, що договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда, вказує на те, що з його володіння вибув об'єкт оренди - земельна ділянка (кадастровий номер 3220884401:01:006:0061).

За таких обставин, на думку відповідача, у нього відсутній обов'язок зі сплати орендної плати за землю за період з 30.10.2014 по 30.01.2015, за який, за твердженням позивача, виникла заборгованість.

Судом встановлено, що відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про перейменування окремих населених пунктів та районів" від 04.02.2016 № 984-VIII, село Кірове Бориспільського району перейменовано на село Кучаків.

Таким чином, об'єкт оренди за договором оренди землі від 29.12.2008 № 2451 (укладеним між Кіровською сільською радою Бориспільського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМСОЮЗ") фактично знаходиться у селі Кучаків Бориспільського району Київської області, а право звернення до суду під час виконання договору належить Кучаківській сільській раді Бориспільського району Київської області.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абзац 2 частини першої статті 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Цією ж статтею передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (частини перша, шоста статті 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 цього Закону, та частини першої статті 93 Земельного кодексу України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 96 Земельного кодексу України передбачено, зокрема, обов'язок землекористувачів своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату та забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Судом встановлено, що за період з 30.10.2014 по 30.01.2015 обов'язок зі сплати орендної плати за земельну ділянку, отриману Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМСОЮЗ" у користування відповідно до договір оренди землі від 29.12.2008 № 2451, відповідачем не виконувався.

Вказані обставини під час судового розгляду справи представником відповідача не заперечувались.

Водночас, суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається з відомостей внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМСОЮЗ", код 32474055, зареєстроване за адресою: 91029, Луганська область, м. Луганськ, Артемівський район, вул. 2 Краснознамьонная, буд. 16.

У вересні 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VII, який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону, період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р, м. Луганськ внесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VII (в редакції, що була чинною до 03.03.2015), під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

На думку суду, вказана норма закону станом на час її дії не підлягає звуженому тлумаченню щодо визначення обмежень території, на якій суб'єктом господарювання провадиться господарська діяльність.

Судом також встановлено, що відповідно до договору від 04.11.2014 № 315, копія якого наявна у матеріалах справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМСОЮЗ" здійснено відчуження на користь ОСОБА_4 об'єкту нерухомого майна - сіносховища, інв. № 0348, площею 981,8 м 2 , розташованого за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Кірове, вул. Чапаєва, буд. 1Б.

Відповідно до частини першої статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Аналогічні приписи містяться також у статті 377 Цивільного кодексу України.

Частиною третьою статті 7 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV встановлено, що договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Таким чином, внаслідок переходу на користь третьої особи права власності на об'єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, взаємні обов'язки орендодавця та орендаря, що випливають з договору оренди землі від 29.12.2008 № 2451, є такими, що фактично припинились з листопада 2014 року.

Крім того, судом встановлено, що розмір заборгованості у сумі 256903,22 грн., яку визначено позивачем на підставі довідки Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 17.06.2016 № 995/9/10-04-28-23, є необґрунтованим з огляду на період її формування та визначений у договорі розмір орендної плати. Обґрунтованих пояснень щодо розрахунку розміру заборгованості позивачем не надано.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (частина перша статті 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів того, що розмір орендної плати за земельну ділянку змінювався упродовж строку дії договору позивачем не надано, обґрунтувати правильність розрахунку боргу відповідача внаслідок неналежного виконання зобов'язання представник позивача у судовому засіданні не зміг.

Приписами статі 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (частина перша статті 43 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, та вважає їх такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 3853,56 грн., покладаються на нього у повному обсязі.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову - відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Рішення підписано 17.02.2017.

Суддя В.М. Антонова