Постанова

від 11.04.2017 по справі 911/3754/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2017 р. Справа № 911/3754/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Чорної Л.В.

Отрюха Б.В.

За участю представників сторін:

від позивача (апелянта): Тітова Т.С., довіреністю б/н від 08.09.2016;

від відповідача: Яндян О.А., довіреність № 1 від 03.01.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кучаківської сільської ради Бориспільського району Київської області на рішення господарського суду Київської області від 09.02.2017 у справі № 911/3754/16 (суддя Антонова В.М.)

за позовом Кучаківської сільської ради Бориспільського району Київської області, с. Кучаків, Бориспільський р-н, Київська обл.

до товариства з обмеженою відповідальністю Укрпромсоюз м. Луганськ

про стягнення 256 903, 22 грн.,

За результатами розгляду апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Кучаківська сільська рада Бориспільського району Київської області (надалі - позивач Кучаківська с/р Бориспільського району/апелянт) звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Укрпромсоюз (надалі- ТОВ Укрпромсоюз /відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 256903,22 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди землі від 29.12.2008 № 2451 в частині оплати орендної плати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.11.2016 порушено провадження по справі № 911/3754/16 та призначено її до розгляду.

Рішенням господарського суду Київської області від 09.02.2017 у справі № 911/3754/16 (суддя Антонова В.М.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд, керуючись ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 7 Закону України Про оренду землі , виходив з того, що оскільки між відповідачем та ОСОБА_5 було укладено купівлі- продажу нерухомого майна (сіносховища), і внаслідок переходу на користь третьої особи права власності на об'єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, взаємні обов'язки орендодавця та орендаря, що випливають з договору оренди землі від 29.12.2008 № 2451, є такими, що припинились з листопада 2014 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Кучаківська сільська рада Бориспільського району Київської області звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга Кучаківської сільської ради Бориспільського району Київської області мотивована порушенням судом першої інстанції норма матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2017 прийнято до провадження апеляційну скаргу Кучаківської сільської ради Бориспільського району Київської області на рішення господарського суду Київської області від 09.02.2017 у справі № 911/3754/16 та призначено її до розгляду на 30.03.2017.

Розпорядженням начальника відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду № 09-53/1269/17 від 29.03.2017 у зв'язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 911/3754/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.03.2017 для розгляду справи № 911/3754/16 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді Чорна Л.В., Отрюх Б.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2017 прийнято апеляційну скаргу Кучаківської сільської ради Бориспільського району Київської області на рішення господарського суду Київської області від 09.02.2017 у справі № 911/3754/16 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя- Разіна Т.І., судді: Отрюх Б.В., Чорна Л.В.

29.03.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромсоюз" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи № 911/3754/16.

30.03.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Кучаківської сільської ради Бориспільського району Київської області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи № 911/3754/16.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.003.2017 розгляд справи відкладено на 11.04.2017.

Представник позивача (апелянта) в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги з викладених в ній підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарськими судом, що 29.12.2008 між Кіровською сільською радою, як орендодавцем та товариством з обмеженою відповідальністю Укрпромсоюз , як орендарем було укладено договір оренди землі № 2451 (надалі - договір), відповідно до п. 1 якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1), яка знаходиться в селі Кірове Бориспільського району Київської області, під складські приміщення.

У п. 2 договору сторони домовилися, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,7607 га, на якій розміщено об'єкт нерухомого майна - сіносховище, інв. № 0348, площею 981,8 м2 (розташоване за адресою: АДРЕСА_1), що належить орендарю на праві приватної власності (підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.012.2005 № 9288026, за реєстраційним номером № 6592964, номер запису: 213 в книзі: 3).

Договір укладено на 49 років. ( п. 4. договору).

Відповідно до п.п. 6-7 договору розмір річної орендної плати становить 108474,92 грн., яка сплачується рівними частками щомісячно у розмірі 9093,58 грн. не пізніше 15 числа наступного місяця за погодженими сторонами банківськими реквізитами. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без врахування індексів інфляції.

Крім того, у п. 8 та п. 31 договору, сторонами дійшли згоди, що зміни до договору здійснюються у письмовій формі за взаємною згодою сторін та підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Зазначений договір посвідчений нотаріально та 25.03.2009 зареєстрований у Державному реєстрі земель за № 040932300005.

Як зазначає позивач, відповідач порушує умови договору оренди землі, орендну плату своєчасно не сплачує, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість зі сплати орендної плати за період з 30.10.2014 по 30.01.2015.

В підтвердження вказаних обставин Кучаківською сільською радою Бориспільського району Київської області надано довідку Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 17.06.2016 № 995/9/10-04-28-23, копія якої наявна у матеріалах справи, що станом на 01.06.2016 заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМСОЮЗ" зі сплати орендної плати складає 256 903,22 грн., термін виникнення заборгованості - з 30.10.2014 по 30.01.2015.

У зв'язку з неналежним виконанням ТОВ Укрпромсоюз грошового зобов'язання згідно договору оренди землі, яке призвело до утворення заборгованості в розмірі 256903,22 грн., позивач звернувся з даним позовом до суду.

В свою чергу, відповідач з вимогами Кучаківської сільської ради Бориспільського району Київської області не погоджується та зазначає, що, по-перше, ТОВ Укрпромсоюз станом на момент укладання договору оренди землі та до теперішнього часу зареєстроване у м. Луганску, тобто на території, на якій з квітня 2014 року проводиться антитерористична операція, а тому відповідно до ст. 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" є звільненим від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, по- друге, відповідачем у листопаді 2014 року було укладено з ОСОБА_6 договір від 04.11.2014 № 315 купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна - сіносховища, інв. № 0348, площею 981,8 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до якого вказаний об'єкт відповідачем відчужено на користь ОСОБА_6, а тому враховуючи положення ч. ст. 377 Цивільного кодексу України та ч. ст. 7 Закону України "Про оренду землі" у відповідача відсутній обов'язок зі сплати орендної плати за землю за період з 30.10.2014 по 30.01.2015.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, що відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про перейменування окремих населених пунктів та районів" від 04.02.2016 № 984-VIII, село Кірове Бориспільського району перейменовано на село Кучаків.

Таким чином, об'єкт оренди за договором оренди землі від 29.12.2008 № 2451 (укладеним між Кіровською сільською радою Бориспільського району Київської області та товариством з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМСОЮЗ") фактично знаходиться у селі Кучаків Бориспільського району Київської області, а право звернення до суду під час виконання договору належить Кучаківській сільській раді Бориспільського району Київської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абзац 2 частини першої статті 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Цією ж статтею передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (ч. 1 та ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 цього Закону, та частини першої статті 93 Земельного кодексу України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 96 Земельного кодексу України передбачено, зокрема, обов'язок землекористувачів своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату та забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

З матеріалів справи, що за період з 30.10.2014 по 30.01.2015 обов'язок зі сплати орендної плати за земельну ділянку, отриману товариством з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМСОЮЗ" у користування відповідно до договір оренди землі від 29.12.2008 № 2451, відповідачем не виконувався.

Зазначені обставини під час судового розгляду справи представником відповідача не заперечувались, ані в суді першої, а ні суді апеляційної інстанцій.

Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до договору від 04.11.2014 № 315, копія якого наявна у матеріалах справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМСОЮЗ" здійснено відчуження на користь ОСОБА_6 об'єкту нерухомого майна - сіносховища, інв. № 0348, площею 981,8 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Колегія суддів зазначає, що відносини переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється статтями 120 ЗК України та 377 ЦК України.

Положеннями ст. 120 ЗК України встановлено, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення

Частиною першою ст. 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі припиняється у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Відповідно до ч. 3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Отже, наведені норми слід розуміти таким чином, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без "оформлення" припинення права будь-якими актами та документами. Варто наголосити, що ця норма є імперативною, відступ від неї на підставі договору не допускається. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, має місце заміна сторони в зобов'язанні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції, що спірний договір оренди землі припинив свою дію виключно в частині оренди ТОВ Укрпромсоюз земельної ділянки (в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташовані будівля та споруди), внаслідок заміни сторони у такому зобов'язанні на підставі приписів ч.3 ст.7 Закону України "Про оренду землі", ч.ч.1, 2, 5 ст.120 ЗК України.

Також колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що розмір заборгованості у сумі 256903,22 грн., яку визначено позивачем на підставі довідки Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 17.06.2016 № 995/9/10-04-28-23, є необґрунтованим з огляду на період її формування та визначений у договорі розмір орендної плати.

Крім того, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно було зазначено, що ст. 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції не підлягає звуженому тлумаченню щодо визначення обмежень території, на якій суб'єктом господарювання провадиться господарська діяльність, з огляду на наступне.

Як вбачається з відомостей внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМСОЮЗ", код 32474055, зареєстроване за адресою: 91029, Луганська область, м. Луганськ, Артемівський район, вул. 2 Краснознамьонная, буд. 16.

У вересні 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VII, який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону, період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р, м. Луганськ внесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VII (в редакції, що була чинною до 03.03.2015), під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

З урахуванням вище викладеного колегія суддів зазначає, що вказана стаття регламентує звільнення суб'єктів господарювання від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, які (земельні ділянки) саме на території проведення антитерористочної операції, а той час як вказана земельна ділянка знаходиться поза межами проведення такої антитерористочної операції.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позовних вимог, оскільки договір оренди земельної ділянки між позивачем та відповідачем припинив свою дію, у зв'язку з укладення договору купівлі- продажу нерухомого майна (сіносховища) з ОСОБА_7, та до якої перейшло право користування вказаною земельною ділянкою, та відповідно, і всі обов'язки які були визначені укладеним між в позивачем і відповідачем договором оренди земельної ділянки від 29.12.2008, зокрема, і в частині сплати орендних платежів, а тому у відповідача відсутній обов'язок щодо сплати орендних платежів.

Крім того, представником позивача у судовому засіданні було підтверджено, що відповідач після укладення договору з ОСОБА_7 не користується вказаною земельною.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з нормами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, пояснень представників сторін, дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

В зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України, що судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кучаківської сільської ради Бориспільського району Київської області залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 09.02.2017 у справі № 911/3754/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Л.В. Чорна

Б.В. Отрюх