Рішення

від 13.02.2017 по справі 927/97/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

РІШЕННЯ

Іменем України

від 13 лютого 2017 року по справі № 927/97/17

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Оленич Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/97/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Кіносвіт Діджитал , вул.Воровського, б.15, м.Київ, 04053; адреса для листування: вул.Б.Хмельницького, 16-22, оф.301, м.Київ, 01601

до відповідача: Комунального підприємства Чернігівкіно Чернігівської обласної Ради, вул.Коцюбинського, 70, м.Чернігів, 14000

про стягнення 158904грн.09коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довір.пост. від 29.12.2016)

від відповідача: ОСОБА_2 (довір.пост. №02-11/07 від 08.02.2017)

В судовому засіданні 13.02.2017 на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 158904грн.09коп. боргу по оплаті товару - апаратури для записування та відтворення звуку й зображення (обладнання з технологією кінопоказу у цифровому форматі та відтворювання звуку Dolby) - Код згідно ДК 016-2010:26.40.3, переданих відповідачу по видатковим накладним №РН-0000086 від 03.12.2015, №РН-0000092 від 25.12.2015.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач в позовній заяві стверджує про укладення між сторонами договору №010815 про закупівлю товарів за державні кошти від 31.08.2016, на підставі якого ним передано апаратуру та надано послуги з монтажу та налагоджуванню обладнання, а також зазначає про невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості обладнання та наданих послуг.

Відповідач проти позову заперечує, стверджуючи про невиконання позивачем умов договору щодо строків поставки обладнання, в зв'язку з чим йому було направлено вимогу від 03.11.2015 щодо виконання взятих зобов'язань, про нарахування пені за допущену прострочку поставки, а також повідомлено про врахування нарахованих сум штрафних санкцій та пені при кінцевому розрахунку по договору. Як зазначає відповідач, оскільки позивач виконав свої зобов'язання лише 25.12.2015, йому на підставі умов договору було нараховано 158903грн.98коп. пені та штрафу. В надісланій відповідачем позивачу претензії від 20.01.2016 №01-01/14 зазначається, що сума нарахованих відповідачем штрафних санкцій врахована при кінцевому розрахунку за поставлене обладнання. Враховуючи, що зобов'язання по оплаті обладнання є грошовими, і зобов'язання по сплаті нарахованих штрафних санкцій також є грошовими, тому, на думку відповідача, вимоги сторін одна до одної є однорідними. Заперечуючи проти позову, відповідач стверджує, що його претензія позивачу за своїм змістом є одностороннім правочином щодо припинення зобов'язання за договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, який позивачем в судовому порядку не оспорений.

Клопотання сторін про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволені. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Хід судового процесу відображено у протоколі судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представників сторін, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2015 року між Комунальним підприємством Чернігівкіно Чернігівської обласної ради (замовник за договором, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Кіносвіт Діджитал (постачальник за договором, позивач у справі) укладено договір №010815 про закупівлю товарів за державні кошти (далі за текстом рішення - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався у вересні 2015 року поставити Замовнику товари, зазначені у Специфікації (Додаток №1), а замовник, в свою чергу, зобов'язався прийняти і оплатити такі товари: Апаратура для записування та відтворення звуку й зображення (обладнання з технологією кінопоказу у цифровому форматі та відтворення звуку Dolby) - Код згідно ДК 016-2010:26.40.3 .

В позовній заяві від 10.01.2017 позивач зазначає про укладення між сторонами договору №010815 від 31.08.2016. Разом з тим, в заяві від 30.01.2017, яка надійшла до суду 03.02.2017, позивач зазначає, що при набранні тексту позовної заяви було допущено технічну помилку, і договір №010815 підписаний сторонами саме 31.08.2015. Відповідач не надав суду будь-яких доказів, що спростовують факт укладення сторонами 31.08.2015 договору №010815 про закупівлю товарів за державні кошти та доказів наявності договору про закупівлю товарів за державні кошти, укладеного між сторонами 31.08.2016.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що договором, на підставі якого між сторонами виникли спірні відносини, є договір №010815 про закупівлю товарів за державні кошти, є договір укладений саме 31.08.2015.

До матеріалів справи надано підписану сторонами та скріплену їх печатками специфікацію на закупівлю Апаратура для записування та відтворення звуку й зображення (обладнання з технологією кінопоказу у цифровому форматі та відтворення звуку Dolby) - Код згідно ДК 016-2010:26.40.3 , що є додатком №1 до договору №010815 від 31.08.2015, в якій сторони визначили перелік обладнання, що входить у 1 (один) комплект апаратури.

Загальна сума договору відповідно до специфікації та п.3.1. договору складає з ПДВ 1595181грн.00коп. Згідно з п.3.5. договору ціна договору включає в себе встановлення, монтаж, витратні матеріали на монтаж, налагодження товару, що є предметом закупівлі, та навчання обслуговуючого персоналу замовника.

Відповідно до п.4.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником авансового платежу протягом 3 банківських днів з моменту підписання даного договору в розмірі 30% від вартості договору, а саме - 478554грн.30коп з ПДВ. Повний розрахунок замовник здійснює протягом 5 банківських днів після підписання сторонами акту прийому-передачі обладнання та виконаних робіт по договору та пред'явлення постачальником рахунку в розмірі 70% від вартості договору, а саме - 1116626грн.70коп. з ПДВ.

В розділі 5 договору сторони узгодили строки і порядок поставки товару та домовились, що товар постачається постачальником, його спеціалізованим транспортним засобом та за рахунок його власних коштів до місцезнаходження, а саме до дверей кінотеатру ім.Щорса. Строк (термін) поставки товару: у вересні 2015 року (п.5.2. договору). Місце поставки (передачі) товарів: за адресою: м.Чернігів, вул.Магістратська,3 (п.5.3. договору). З моменту підписання акту прийому-передачі товару (виконаних робіт, наданих послуг) та повного розрахунку право власності на товар переходить до замовника.

В пункті 6.3.4. договору міститься умова щодо зобов'язання постачальника здійснити монтаж, встановлення та налагодження поставленого обладнання та навчання обслуговуючого персоналу замовника.

Згідно із п.10.1. договору цей договір набирає чинності з дати його укладення і діє до 31 грудня 2015 року, але в будь-якому випадку до виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як вбачається з наданої до матеріалів справи копії примірника договору №010815 про закупівлю товарів за державні кошти від 31.08.2015, останній підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що за умовами договору свідчить про те, що цей договір є укладеним.

Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст.629 Цивільного кодексу України договір №010815 від 31.08.2015 є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналіз змісту та суб'єктного складу договору №010815 від 31.08.2015 свідчить, що у ньому містяться елементи різних договорів - поставки (щодо поставки товару) та надання послуг (щодо здійснення монтажу), а відтак в зв'язку з його укладення між сторонами виникли правовідносини поставки та надання послуг.

Відповідно до ч.2 ст.628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі договору №010815 від 31.08.2015, регулюються §1 глави 30 Господарського кодексу України, §3 глави 54 та главою 63 Цивільного кодексу України.

За змістом ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналіз договору №010815 від 31.08.2015 свідчить, що в ньому відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин, які виникли між сторонами у зв'язку з його укладенням, положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються також норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.

Крім того, в силу приписів ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

16 вересня 2015 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №010815 від 31.08.2015, в якій сторони домовились внести зміни до пунктів 1.1., 5.1., 5.2., 6.3.4. Як вбачається із змісту внесених змін фактично сторонами змінено строк поставки товару та надання послуг з монтажу обладнання і встановлено новий строк - жовтень 2015 року. В решті умов договір не змінювався.

Додаткова угода №1 від 16.09.2015 підписана сторонами та скріплена їх печатками.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач поставив і передав відповідачу товар лише 03.12.2015 по видатковій накладній №РН-0000086 на суму 323531грн.40коп. з ПДВ та 25.12.2015 по видатковій накладній №РН-0000092 на суму 1271649грн.60коп. з ПДВ.

Про отримання відповідачем товару свідчить підпис представника відповідача на вищевказаних накладних, повноваження якого на отримання цінностей від позивача для відповідача підтверджуються довіреностями №34 від 03.12.2015 і №38 від 25.12.2015.

Всього, вартість переданого товару становить 1595181грн.00коп.

Співставлення найменування товару і ціни, вказаних у Специфікації, яка є додатком 1 до договору №010815 від 31.08.2015, та найменування товару і ціни, зазначених у накладних, свідчить про їх повний збіг.

До того ж факт отримання від позивача товару, обумовленого договором, не заперечується й відповідачем.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем виконано взяті на себе за договором зобов'язання в частині поставки відповідачу передбаченого договором товару.

Разом з тим, суд звертає увагу, що позивачем порушено встановлені договором строки поставки товару.

Крім того, на виконання умов договору (п.6.3.4.) позивачем надано послуги з монтажу та налагоджуванню поставленого обладнання та з практичного навчання працівників кінотеатру, що підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт з монтажу обладнання в кінотеатрі ім.Щорса у м.Чернігові від 25.12.2015, підписаним обома сторонами та скріпленим їх печатками.

Отже, суд приходить до висновку про виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором №010815 про закупівлю товарів за державні кошти від 31.08.2015.

На виконання умов договору відповідачем 01.09.2015 сплачено позивачу авансовий платіж за товар в сумі 478554грн.30коп., що становить 30% від вартості товару, визначеної сторонами в договорі. Факт сплати відповідачем авансового платежу підтверджується копією платіжного доручення №398 від 01.09.2015 з відміткою банківської установи про проведення платежу (а.с.74) та наданою позивачем копією банківської виписки з рахунку від 16.10.2015 (а.с.20).

Також, відповідачем в рахунок оплати отриманого від позивача товару сплачено грошові кошти в сумі 957722грн.61коп., що підтверджується платіжним дорученням №639 від 29.12.2015 (а.с.75), та не заперечується й позивачем.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем сплачено за товар 1436276грн.91коп. Залишок несплаченої суми становить 158904грн.09коп.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи, що в п.3.5. договору сторонами передбачено включення до ціни договору послуг з встановлення, монтажу, витратних матеріалів на монтаж, налагодження апаратури, що є предметом закупівлі, тому суд приходить до висновку, що надані позивачем послуги не підлягають оплаті окремо від вартості товару.

Як встановлено судом вище, відповідно до п.4.1. договору відповідач мав здійснити остаточний розрахунок за договором протягом 5 (п'яти) банківських днів після підписання сторонами акту прийому-передачі обладнання та виконаних робіт та пред'явлення постачальником рахунку.

Позивачем не надано суду доказів пред'явлення відповідачу рахунку для здійснення остаточного розрахунку за поставлений товар. Проте, враховуючи, що в договорі сторонами визначена конкретна сума, яка підлягала сплаті замовником при проведенні остаточного розрахунку за договором, тому суд вважає, що відсутність рахунку не змінює ані суті зобов'язання відповідача по оплаті товару, ані строку виконання відповідачем такого зобов'язання.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Акт приймання-передачі виконаних робіт з монтажу обладнання в кінотеатрі ім.Щорса у м.Чернігові підписаний сторонами 25.12.2015, тому суд приходить до висновку, що відповідач мав остаточно розрахуватись за товар з урахуванням положень ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України до 05 січня 2016 року включно.

Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач доказів оплати товару, отриманого від позивача на підставі договору №010815 про закупівлю товарів за державні кошти від 31.08.2015 не надав.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки на момент звернення позивача до суду з даним позовом строк оплати вартості товару сплив, тому суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасної оплати вартості отриманого товару, в зв'язку з чим з заборгованість відповідача перед позивачем за товар становить 158904грн.09коп.

Твердження відповідача, що ним вчинено односторонній правочин щодо припинення зобов'язання за договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, які полягають у сплаті відповідачем нарахованих сум пені та штрафу за прострочення поставки товару, судом до уваги не приймається, з огляду на таке.

В силу ст.601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Суд звертає увагу, що припинення зобов'язання зарахуванням можливе лише за умов однорідності та безспірності зустрічних вимог сторін. При цьому суд враховує, що за наявності заперечень щодо вимог про нарахування штрафних санкцій відповідний спір належить вирішенню у судовому порядку з дотриманням приписів процесуального закону.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач у відповіді №03\02\01-16 від 03.02.2016 на претензію відповідача від 20.01.2016 № 01-01/14 заперечував проти пені за прострочку виконання зобов'язання по поставці товару, а також повністю не визнав правомірність нарахування штрафу.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність однієї із умов припинення зобов'язання зарахуванням - безспірності.

Крім того, стосовно неоднорідності вимог про стягнення основного боргу та вимог про стягнення пені і штрафу, суд зазначає про таке.

Згідно з ч.1 ст.199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст.ст.546,548,549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч.4 ст.213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, неустойка (штраф, пеня) є засобом забезпечення виконання зобов'язання та заходом відповідальності (правовим наслідком порушення зобов'язання), а тому за своєю правовою природою не є тотожною боргу по оплаті за поставлений товар.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення основного боргу та про стягнення неустойки не є однорідними, оскільки є різною правова природа їх виникнення.

Отже, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для ствердження про припинення зобов'язання відповідача по оплаті отриманого від позивача товару шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд визначає, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару, отриманого від позивача на підставі договору №010815 про закупівлю товарів за державні кошти від 31.08.2015, а тому з нього на користь позивача підлягає стягненню 158904грн.09коп. боргу.

Таким чином, позовні вимоги належить задовольнити повністю, в зв'язку з чим з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 158904грн.09коп. боргу.

Відповідно до ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі, сплачений за подання даного позову судовий збір у сумі 2383грн.56коп. належить відшкодувати позивачу за рахунок відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.254, 530, 546, 548, 549, 601, 610, 611, 612, 628, 692, 712, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.193, 199, 213, 265 Господарського кодексу України, ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства Чернігівкіно Чернігівської обласної Ради, м.Чернігів, вул.Коцюбинського, 70 (ідентифікаційний код 02404032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кіносвіт Діджитал , м.Київ, вул.Воровського, б.15 (адреса для листування: м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 16-22, офіс 301, ідентифікаційний код 37553041) 158904грн.09коп. боргу та 2383грн.56коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 17 лютого 2017 року.

Суддя Т.Г. Оленич