Постанова

від 15.02.2017 по справі 826/2321/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2321/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Ганечко О.М.,

Губської О.А.,

за участю секретаря Біднячук Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРІ" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРІ" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ПАРІ") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Подільському районі), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 вересня 2015 року №0004122202.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 08 вересня 2015 року №0004122202. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та постановити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, вислухавши думку учасників процесу , дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.198, п.п.1, 4 ч. 1 ст.202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано судом обставин, що мають значення для справи, допущено порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі від 08 вересня 2015 року №0004122202 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзацом 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "ПАРІ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 968 750,00 грн., у тому числі за основним платежем на 775 000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 193 750,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 23 липня 2015 року №3121/26-56-22-02-03/592740064 "Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки Договору про спільну діяльність від 28 лютого 2014 року №27/14 (код ЄДРПОУ 592740064) - уповноважена особа ТОВ "ПАРІ" (код ЄДРПОУ 31037994) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "БУД-ІН-ВЕСТ" (код ЄДРПОУ 39269592) за період з 01 січня 2015 року по 31 січня 2015 року" (далі по тексту - акт перевірки).

У висновку акта перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 775 000,00 грн., в тому числі за січень 2015 року - 775 000,00 грн.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, підставою для нарахування позивачу податкових зобов'язань став висновок перевіряючих, що роботи з переінтерпретації , які відображені як придбані у ТОВ "БУД-ІН-ВЕСТ" , фактично виконано одним із учасників Договору про спільну діяльність від 28 лютого 2014 року №27/14 ще у 2010 році. Підставою для такого висновку податкового органу слугувала наявна податкова інформація, з аналізу якої податковим органом встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ "БУД-ІН-ВЕСТ" спірних господарських операцій через відсутність матеріальних та трудових ресурсів маючих відповідний фаховий рівень підготовки.

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по відносинам із ТОВ "БУД-ІН-ВЕСТ", тому висновки акта перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими, а збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість - протиправним.

З такими висновком суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України;г) вивезення товарів за межі митної території України;е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 17.11.2015 у справі №2а-14377/122670, від 03.11.2015 у справі №826/14081/14, від 15.12.2015 від 826/13848/13-а.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

На підставі наявних у справі доказів суд встановив, що між ТОВ "ПАРІ" (Ліцензіат) та ТОВ "БАДЕНГАЗ" (Підприємство) укладено договір простого товариства про спільну виробничу діяльність (без створення юридичної особи) на Шереметівському родовищі від 28 лютого 2014 року №27/14 (далі по тексту - Договір про спільну діяльність від 28 лютого 2014 року №27/14), предметом якого є спільна діяльність учасників, які беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою забезпечення здійснення власником спеціального дозволу промислової розробки Ділянки надр (Шереметівського родовища) в межах Річних програм робіт Спеціальної діяльності та реалізації продукції та отримання прибутку учасниками.

В подальшому, між Договором про спільну діяльність від 28 лютого 2014 року №27/14- уповноважена особа ТОВ "ПАРІ" , в особі виконавчого директора Ваганова Павла Володимировича (Замовник) та ТОВ "БУД-ІН-ВЕСТ", в особі директора Гурника Геннадія Миколайовича (Виконавець) укладено договір про надання послуг від 21 листопада 2014 року №СД/21/11/14, відповідно до умов якого, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати Замовнику послуги з обробки та переінтерпретації геофізичних даних та аналізу геологічних матеріалів на Шереметівському родовищі для визначення та обґрунтування місцезнаходження проектної свердловини , а Замовник зобов'язується прийняти належним чином надані виконавцем послуги та оплатити їх в розмірі та на умовах, визначених цим договором (Т.1а.с.26-30).

Відповідно до вимог договору строк надання послуг по договору - 30 січня 2015 року (п. 1.2); послуги повинні обов'язково мати нормативне (документальне) підтвердження та обґрунтування у вигляді надання письмових звітів (висновків) що є власністю Замовника, з прикладенням таких звітів (висновків) до вкладених актів приймання-передачі наданих послуг (п.1.3).

Вартість послуг по Договору визначена у протоколі погодження вартості (п.2.1). Розрахунок за виконані послуги здійснюється Замовником протягом 90 (дев'яносто ) банківських днів з моменту беззастережного підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг (п.2.3).

Приймання - передача проміжних результатів надання послуг , може проводитися сторонами шляхом підписання відповідних актів приймання-передачі наданих послуг (п.3.2). У підтвердження факту надання виконавцем повного спектру послуг , передбачених умовами цього Договору, складається акт приймання-передачі наданих послуг, що підписується повноважними представниками сторін (п.3.3).

Замовник зобов'язується : а) створити Виконавцеві (працівникам виконавця) належні, безпечні та нешкідливі умови для виконання покладених на нього обов'язків з виконання робіт по Договору, сприяти Виконавцю у належному виконанні прийнятих по Договору прав та обов'язків; б) оплатити надані Виконавцем послуги за умов підписання повноважними представниками сторін акту приймання-передачі послуг; в) забезпечувати Виконавця необхідною інформацією, документацією та матеріалами для виконання робіт ; (п.4.1).

Виконавець зобов'язаний: а) надавати Замовнику замовлені ним послуги на високому професійному рівні , а також компенсувати замовникові його матеріальні збитки, пов'язані з невиконанням або неналежним виконанням виконавцем умов цього Договору; б) у разі надання Замовником у користування інформації, документації, обладнання, приладів, інструментів тощо, не допускати їх втрати, знищення, чи пошкодження та повернути їх на протязі 5 (п'яти) денного терміну з дня підписання акту приймання-передачі наданих послуг; г) не розголошувати, не доводити до відома, не розповсюджувати будь-яку інформацію про діяльність Замовника та/або іншу інформацію, яка стала йому відома від Замовника у відношенні третіх осіб у зв'язку з укладанням та виконанням умов цього Договору, третім особам інакше як з письмового дозволу Замовника (п.4.2).

Відповідно до Протоколу погодження договірної вартості надання послуг б/н та дати, загальна вартість надання по договору №СД/21/11/14 від 21 листопада 2014 року послуг становить 4654200 грн.00 коп. з ПДВ (Т. 1а.с.31).

На підтвердження фактичного виконання робіт з обробки та переінтерпретації геофізичних даних та аналізу геологічних матеріалів на Шереметівському родовищі для визначення та обґрунтування місцезнаходження проектної свердловини позивачем до перевірки та до матеріалів справи надано Акт приймання-передачі послуг від 30.01.2015 №1 (Т.1а.с.32), податкову накладну №51 від 30.01.2015 на загальну суму з ПДВ - 4654200 грн.00 коп., (з них ПДВ 775700, 00 грн.) (Т.1а.с.33).

Також до перевірки та до матеріалів справи позивачем надано звіт про надання послуг з обробки та переінтерпретації геофізичних даних та аналізу геологічних матеріалів на Шереметівському родовищі для визначення та обґрунтування місцезнаходження проектної свердловини. Дата складання звіту 30.01.2015. Звіт погоджено виконавчим директором Договір про спільну діяльність від 28.02.2014№27/14 Вагановим П.В., затверджено директором ТОВ "БУД-ІН-ВЕСТ" Гурником Г. М. (Т. а.с.143-246, Т.2а.с.1).

На підтвердження здійснення оплати за спірною господарською операцією надано платіжне доручення №98 від 19.02.2015 на суму 3600000,00 грн.(Т.1 а.с.34).

Згідно даних в акті перевірки, перевіряючими в результаті дослідження наданої в ході перевірки картки рах.63.1 по контрагенту ТОВ "БУД-ІН-ВЕСТ" встановлено, що станом на 16.07.2015 обліковується заборгованість в сумі 1054200 грн. Дана інформація представником позивача в суді апеляційної інстанції не спростована та доказів на підтвердження повного розрахунку з ТОВ "БУД-ІН-ВЕСТ" по спірній операції суду не надано.

Спірним у даній справі є реальність взаємовідносин між Договором про спільну діяльність від 28 лютого 2014 року №27/14- уповноважена особа ТОВ "ПАРІ" щодо придбання послуг з обробки та переінтерпретації геофізичних даних та аналізу геологічних матеріалів на Шереметівському родовищі для визначення та обґрунтування місцезнаходження проектної свердловини у контрагента ТОВ "БУД-ІН-ВЕСТ" у перевіряє мий період (січень 2015 року).

Судом з матеріалів справи встановлено , що позивач ТОВ ПАРІ має Спеціальний дозвіл на користування надрами від 13 січня 2011 року №5387 виданий Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, відповідно до якого Шереметівське родовище надане ТОВ "ПАРІ" у користування строком на 20 років (Т.1а.с.43).

Як зазначає позивач в адміністративному позові та підтверджено матеріалами справи, виконавцем робіт з попередньої переробки та переінтерпретації геолого-геофізичних матеріалів на Шереметівському родовищі з метою уточнення геологічної будови відкладів міоцену була Західно-Українська геофізична розвідувальна експедиція ДГП Укргеофізика . Результати роботи відповідним звітом 2005 року, копія якого міститься в матеріалах справи Звіт погоджено начальником ЗУГРЕ А.В. Шевченко, затверджено директором ТОВ ПАРІ В.І. Дворніченком, відповідальним виконавцем зазначено ОСОБА_7Крім того, на ньому міститься підпис головного геолога ЗУГРЕ Бодлака П.М. (Т.2 а.с.2-22).

У вказаному звіті ЗУГРЕ, зазначено, що: Окрім визначених об'єктів необхідно відмітити район свердловини 2-Шр . Розріз свердловини за даними інтерпретації ГДС обводнений, але в горизонті Б-6 є декілька пластів , які за своєю характеристикою подібні на газонасичені. Вони потребують повторної інтерпретації ( стор. 40 звіту).

Позивач зазначає, що після виконання додаткових робіт та буріння нових свердловин постійно з'являється нова геологічна інформація про родовище, уточнення запасів, у зв'язку з чим виникає необхідність переінтерпретації раніше наявної геологічної інформації, яка проводиться неодноразово, а періодично в процесі проведення геологорозвідувальних робіт.

За словами представника позивача, саме необхідність повторної інтерпретації раніше наявної геологічної інформації, і зумовила укладання договору з ТОВ "БУД-ІН-ВЕСТ", предметом якого є отримання послуг з обробки та переінтерпретації геофізичних даних та аналізу геологічних матеріалів на Шереметівському родовищі для визначення та обґрунтування місцезнаходження проектної свердловини.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції із пояснень представника позивача та наданих позивачем матеріалів, що містяться в матеріалах справи, встановлено, що результатом виконаних контрагентом робіт за договором, є наявність виявлення газових пластів (з яких позивач видобуває газ), які відноситься до свердловин (рекомендованих для буріння) №№11,12 та 14 (сторінки 142-144 звіту), що не узгоджується з рекомендаціями ЗУГРЕ від 2005 року (на які посилається позивач, як на необхідність отримання послуг від ТОВ БУД-ІН-ВЕСТ ), в яких зазначалося про необхідність повторної інтерпретації саме деяких пластів горизонту Б-6 свердловини 2-Шр.

Перевіряючи доводи податкового органу про неможливість ТОВ БУД-ІН-ВЕСТ надати спірні послуги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Розділом ІІ Кодексу про надра визначено поняття та порядок проведення геологічного вивчення надр.

Відповідно до ст.37 Кодексу про надра, геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з'ясування гірничо-технічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Відповідно до статті 38 Кодексу України про надра при геологічному вивченні надр повинні забезпечуватися:

1) раціональне і ефективне проведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр;

2) екологічно безпечний для життя і здоров'я людей стан навколишнього природного середовища;

3) повнота вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, гідрогеологічних та інших умов розробки розвіданих родовищ, будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

4) достовірність визначення кількості та якості запасів усіх корисних копалин і наявних у них компонентів, геолого-економічна оцінка родовищ корисних копалин;

5) ведення робіт методами і способами, які б виключали невиправдані втрати корисних копалин, зниження їх якості, надмірне руйнування ґрунтового покриву та забруднення навколишнього природного середовища;

6) розміщення видобутих гірських порід і корисних копалин, яке б виключало їх шкідливий вплив на навколишнє природне середовище і здоров'я населення;

7) збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин, які можуть бути використані при розробці родовищ та в інших цілях, і ліквідація у встановленому порядку виробок і свердловин, які не підлягають подальшому використанню; 8) збереження геологічної і виконавчо-технічної документації, зразків гірських порід і руд, дублікатів проб корисних копалин, які можуть бути використані при подальшому вивченні надр, розвідці та розробці родовищ корисних копалин, а також при користуванні надрами для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Замовниками робіт можуть обумовлюватись й інші вимоги щодо геологічного вивчення надр, що не суперечать законодавству України.

Статтею 39 Кодексу про надра встановлено обов'язковість державної реєстрації та облік робіт і досліджень, пов'язаних з геологічним вивченням надр а також визначено, що порядок розпорядження геологічною інформацією встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положенням про порядок розпорядження геологічною інформацією, затвердженим Постановою КМУ від 13.06.1995 р. № 423 визначено, що геологічна інформація - це зафіксовані дані геологічного, геофізичного, геохімічного, аерокосмічного, економічного змісту, що характеризують будову надр, наявні в них корисні копалини, умови розробки родовищ, інші якісні і кількісні параметри та особливості надр і отримані за результатами геологорозвідувальних, геолого-екологічних, науково-дослідних, експлуатаційних та інших робіт.

Первинна геологічна інформація (керн свердловин, проби нафти, газу, води, зразки кам'яного матеріалу, колекції різного призначення, дублікати проб, журнали польової документації та опробування, записи геофізичних спостережень тощо), яка може використовуватися для вивчення надр, розвідки та експлуатації родовищ корисних копалин, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, підлягає збереженню юридичними та фізичними особами, які її створили.

Відповідно до ст. 45 Кодексу про надра, запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою КМУ від 22.12.1994 р. № 865, державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться Державною комісією по запасах корисних копалин.

Відповідно до зазначеного положення, основними завданнями державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин є: оцінка достовірності запасів корисних копалин і наявних у них корисних компонентів на основі дослідження та аналізу матеріалів геологічного вивчення надр щодо закономірностей формування й розміщення покладів корисних копалин, їх речовинного складу й технологічних властивостей, гірничо-геологічних, гідрогеологічних та інших умов залягання; встановлення кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів родовищ з урахуванням раціонального використання всіх корисних копалин і наявних у них корисних компонентів; визначення кількості та якості запасів корисних копалин і компонентів, ступеня їх вивчення й підготовленості до промислового освоєння; оцінка промислового значення запасів корисних копалин і компонентів за умови їх найповнішого, економічно раціонального й комплексного вилучення та використання на основі сучасних промислових технологій; оцінка відповідності наявного в межах родовищ вмісту речовин, що негативно впливають на довкілля і здоров'я людей під час видобутку, переробки й використання корисних копалин, а також складування відходів виробництва, вимогам стандартів, нормативів, лімітів, санітарно-гігієнічних норм і правил, затверджених у встановленому порядку.

Пунктом 7 Положення встановлено, що державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, які містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин.

Пунктом 10 Положення визначено, що вимоги до змісту, оформлення і порядку подання для державної експертизи та оцінки матеріалів геолого-економічної оцінки запасів родовищ конкретних видів корисних копалин затверджуються ДКЗ.

Інструкція про зміст, оформлення і порядок подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин при Державному комітеті України по геології і використанню надр матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних і неметалічних корисних копалин, затверджених наказом ДКЗ від 07.09.1995 р. № 35, яка була чинна на час виконання спірної господарської операції, визначає основні вимоги до змісту матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ корисних копалин.

Пунктами 1-3 Порядку державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №75 від 31.01.1995, визначено, що державний облік родовищ, у тому числі техногенних, запасів і проявів корисних копалин (далі - державний облік) - це система збору, обробки та зберігання даних про результати геологорозвідувальних та гірничодобувних робіт. Метою державного обліку є постійне визначення стану, перспектив розвитку, раціонального використання та охорони мінерально-сировинної бази. Державний облік здійснює Держгеонадра як по ділянках надр, що використовуються, так і по ділянках надр, не залучених до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Державний облік родовищ здійснює Держгеонадра на підставі звітів про результати геологозйомочних, пошукових, геологорозвідувальних, тематичних, проектно-пошукових та науково-дослідних робіт геологічного профілю, річних звітів гірничодобувних підприємств, звітів про результати технологічних випробувань мінеральної сировини, техніко-економічних обґрунтувань, рішень ДЗК, інших документів, що стосуються оцінки та списання запасів.

Відповідно до п. 1.1 Порядку державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 14.06.2013 №263 ( далі по тексту - Порядок №263) установлює єдину процедуру державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр (далі - РДГВН), з метою запобігання їх дублюванню при подальшому вивченні геологічної будови надр, виявленні та оцінці запасів і якості корисних копалин, дослідженні екологічного стану геологічного середовища, з'ясуванні гірничотехнічних, гідрогеологічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Державна реєстрація РДГВН - офіційне свідчення про доцільність здійснення певних видів і обсягів робіт, які спрямовані на збільшення повноти геологічної, гідрогеологічної, інженерно-геологічної, геофізичної, еколого-геологічної та геохімічної вивченості надр.

Проаналізувавши наведені норми законодавства, які регулюють особливість отримання, обробки, реєстрації, розпорядження, інтерпретації, зберігання геологічної інформації та матеріалів, колегія суддів приходить до висновку, що за своїми ознаками та властивостями така інформація та матеріали є специфічними та потребують спеціальних знань.

Отже, послуги з обробки, переінтерпретації, аналізу геофізичних даних та геологічних матеріалів для визначення та обґрунтування місцезнаходження проектної свердловини передбачають низку вимог, з якими пов'язується можливість реального надання таких послуг, зокрема наявність кваліфікованого персоналу, технічного устаткування, програмного забезпечення тощо.

Перевіряючи спроможність ТОВ БУД-ІН-ВЕСТ реально надати послуги з обробки, переінтерпретації, аналізу геофізичних даних та геологічних матеріалів для визначення та обґрунтування місцезнаходження проектної свердловини, колегією суддів встановлено, що позивачем не надано ні до перевірки, ні до матеріалів справи доказів на підтвердження наявності у контрагента матеріально-технічних ресурсів для виконання такого виду послуг.

Також на підтвердження реальності здійснення та надання зазначених за договорами послуг не було надано інформацію щодо кваліфікованих осіб, якими надавались зазначені послуги , їх прізвища, ім'я, по батькові, кваліфікацію (знання, досвід, освіта) та відповідно документальне підтвердження їх роботи на підприємстві.

З досліджених судом апеляційної інстанції Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку Форми №1ДФ за IV квартал 2014 року І квартал 2015 року, кількість працюючих на ТОВ БУД-ІН-ВЕСТ складала 1 особу - Гурника Геннадія Миколайовича, який є керівником підприємства.

Дослідивши зміст звіту про надання послуг з обробки та переінтерпретації геофізичних даних та аналізу геологічних матеріалів на Шереметівському родовищі для визначення та обґрунтування місцезнаходження проектної свердловини, складеного ТОВ "БУД-ІН-ВЕСТ", колегією суддів встановлено, що такий не містить завдання, відомостей про його відповідального виконавця, списку використаної літератури.

Не надано позивачем і жодних відомостей щодо поетапного виконання послуг чи погодження з ним, як з Замовником та як з особою, яка має Спеціальний дозвіл на користування надрами на Шереметівському родовищі, діяльності ТОВ "БУД-ІН-ВЕСТ", натомість, господарська операція носить разовий характер.

Предметом договору є надання послуг з обробки геофізичних даних та геологічних матеріалів, при цьому позивачем, з метою його фактичного виконання, не надано жодного доказу про передачу контрагенту ТОВ "БУД-ІН-ВЕСТ" безпосередньо первинних геофізичних даних та геологічних матеріалів, які, відповідно до умов договору, підлягали обробці, переінтерпретації, аналізу.

Даючи оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з доказами, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів вважає приходить до висновку про не підтвердження реальності фінансово-господарських взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ "БУД-ІН-ВЕСТ" у перевіряємому періоді, оскільки в ході розгляду справи, судом була встановлено відсутність у контрагента кваліфікованого персоналу, технічного устаткування, програмного забезпечення, що є необхідними для надання послуг, які є специфічними та потребують спеціальних знань та навиків.

Колегія суддів апеляційного суду критично відноситься до доводів представника позивача, що контрагентом ТОВ БУД-ІН-ВЕСТ для виконання спірної господарської операції було залучено ТОВ ПМ-ГРУП ЛІМІТЕД , з огляду на таке.

Так, на вимогу суду апеляційної інстанції надати підтвердження фактичного надання спірних господарських операцій саме контрагентом ТОВ БУД-ІН-ВЕСТ ( в тому числі наявність технічних можливостей та професійних трудових ресурсів), представником позивача було надано суду копію договору про надання послуг №14-НП від 14.11.2014 (далі по тексту - договір №14-НП від 14.11.2014), укладеного між ТОВ БУД-ІН-ВЕСТ (Замовник) в особі Гурника Геннадія Миколайовича та ТОВ ПМ-ГРУП ЛІМІТЕД (Виконавець), в особі директора Кравченко Владислава Васильовича.

Відповідно до умов цього договору, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати Замовнику послуги з обробки та переінтерпретації геофізичних даних та аналізу геологічних матеріалів на Шереметівському родовищі для визначення та обґрунтування місцезнаходження проектної свердловини, а Замовник зобов'язується прийняти належним чином надані виконавцем послуги та оплатити їх в розмірі та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 4.4 Договору №СД/21/11/14 від 21.11.2014 передбачено, що за згодою Замовника Виконавець має право залучити до надання послуг по цьому договору інших осіб, залишаючись відповідальним перед Замовником за результат наданих послуг. У цьому разі Виконавець виступає перед Замовником як Виконавець, а перед новим Виконавцем - як Замовник.

Як вбачається з договору №14-НП такий укладено 14.11.2014, тоді як договір між позивачем та ТОВ "БУД-ІН-ВЕСТ" №СД/21/11/14 про надання послуг укладено 21.11.2014 , тобто на сім днів пізніше, що дає підстави суду для сумніву, що договір №14-НП від 14.11.2014 укладався з метою та на виконання умов договору №СД/21/11/14.. При цьому, договір №14-НП від 14.11.2014 таких відомостей не містить.

Суд апеляційної інстанції бере до уваги також те, що на питання суду чи надавалася згода позивача на укладання договору №14-НП, (що передбачено п. 4.4. Договору №СД/21/11/14 від 21.11.2014) представник позивача повідомив, що така не надавалася.

На підтвердження фактичного виконання умов договору №14-НП від 14.11.2014 позивачем не надано доказів того, що Замовник передавав Виконавцю будь-які вихідні дані чи геологічні матеріали, які згідно умов цього договору Виконавець мав обробити та проаналізувати.

Умовами договору №14-НП від 14.11.2014 не визначено у який строк з моменту надання послуг здійснюється розрахунок. Не надано і підтвердження здійснення фактичного розрахунку за послуги, які було надано на виконання цього договору.

Не надано суду і жодних даних, які саме роботи та виконано ТОВ ПМ-ГРУП ЛІМІТЕД , як і підтвердження, що роботи (послуги ) надавалися працівниками цього товариства.

Судом апеляційної інстанції взято до уваги і доводи представника податкового органу, що договір №14-НП від 14.11.2014 не надавався під час перевірки позивача та не досліджувався судом першої інстанції, а був наданий лише на вимогу суду апеляційної інстанції надати підтвердження можливості ТОВ "БУД-ІН-ВЕСТ" фактичного надання послуг з обробки та переінтерпретації геофізичних даних та аналізу геологічних матеріалів на Шереметівському родовищі для визначення та обґрунтування місцезнаходження проектної свердловини.

Крім того, надавши до суду договір №14-НП від 14.11.2014, позивач фактично підтвердив неспроможність саме ТОВ "БУД-ІН-ВЕСТ" фактичного надання спірних послуг з обробки та переінтерпретації геофізичних даних та аналізу геологічних матеріалів власними силами.

Також, судом апеляційної інстанції звернуто увагу на те, що на сторінці 9 акту перевірки зазначено, що згідно аналізу інформації, наявної в ЄРПН, встановлено , що ТОВ "БУД-ІН-ВЕСТ" в січні 2015 року придбало у ТОВ ПМ - Груп Лімітед (код 39245393) юридичні послуги з реконструкції комерційних вузлів природного газу, бензин А-95 (Т.1а.с.19), тобто послуги, які жодним чином не пов'язані з обробкою, переінтерпретацією геофізичних даних чи аналізу геологічних матеріалів.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, що також судом апеляційної інстанції з матеріалів справи не встановлено.

Позивач зазначає, що підтвердженням подальшого використання послуг, які отримано від ТОВ БУД-ІН-ВЕСТ стало укладання між ТОВ "ПАРІ" (замовник) та ТОВ "Західтехногаз" (підрядник) договору підряду по будівництву свердловини №14 - Шереметівська Шереметівського газового родовища від 05 березня 2015 року №03-05/15, буріння якої було рекомендовано згідно звіту, який був поданим виконавцем ТОВ БУД-ІН-ВЕСТ .

Одна, колегія суддів критично відноситься до такого твердження позивача, оскільки наявні в матеріалах справи докази не дають суду підстав ототожнити послуги, як такі, що надані саме ТОВ БУД-ІН-ВЕСТ .

Колегія суддів зазначає, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (5) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою, (6) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності - п/п. 14.1.231. ПК України).

При цьому, суть останнього, слід розуміти так, що діяльність платника податків не ставиться під сумнів, якщо у неї є розумна ділова мета. Податкова економія при цьому діловою метою не визнається. В іншому випадку податкові наслідки переосмислюються у відповідності з економічною суттю операцій.

Недоведеність наявності зазначених чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкових вигод, зокрема, недоведеність фактичного здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкових вигод.

З урахуванням наведеного у сукупності колегія суддів вважає, що за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок того, що спірні операції фактично контрагентом не виконувались, є юридично дефектними та не створюються правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку виконано.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові №21-2430а16 від 22 листопада 2016 року, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень , якщо їх обґрунтованість заперечує.

Беручи до уваги встановлене судом апеляційної інстанції в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем виконано обов'язок, встановлений частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України щодо доказування правомірності свого рішення. В свою чергу, позивачем, на спростування доводів податкового органу, вказаних в апеляційній скарзі, не надано жодних належних доказів і таких доказів судом апеляційної інстанції не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови про задоволення адміністративного позову допущено порушення норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 160,198, 202, ,207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС України у м. Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва 06 грудня 2016 року - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРІ" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 вересня 2015 року №0004122202- відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.02.2017.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: О.М. Ганечко

О.А. Губська

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Ганечко О.М.