Постанова

від 15.02.2017 по справі 910/3725/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 року Справа № 910/3725/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Губенко Н.М.,

Іванової Л.Б.

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - Мазуркевича М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Туфелька"

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2016

у справі № 910/3725/16 господарського суду міста Києва

за позовом Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Туфелька"

про стягнення 70 223,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.04.2016 (суддя Демидов В.О.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2016 (колегія суддів у складі: суддя Гончаров С.А. - головуючий, судді Яковлєв М.Л., Скрипка І.М.) відмовлено скаржнику у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги; апеляційну скаргу повернуто ТОВ "Фірма "Туфелька".

У касаційній скарзі ТОВ "Фірма "Туфелька" просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2016, а справу направити до господарського суду апеляційної інстанції для розгляду по суті апеляційної скарги. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваної ухвали порушено ст. 53 ГПК України, а також вимоги Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270. Так, на думку скаржника, господарським судом апеляційної інстанції не було взято до уваги, що строк для подання апеляційної скарги пропущений з вини працівника пошти.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційним господарським судом встановлено, що відповідачем пропущено десятиденний термін оскарження рішення місцевого суду, оскільки рішення було прийнято 12.04.2016, підписано повний текст 18.04.2016, тобто останнім днем строку подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення є 28.04.2016, тоді як ТОВ "Фірма "Туфелька" подало її до господарського суду міста Києва 09.09.2016, тобто з порушенням строку передбаченого ч. 1 ст. 93 ГПК України.

Обґрунтовуючи клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2016 відповідач вказував на те, що не був належним чином повідомлений про час і місце засідання суду, з посиланням на п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" відповідно до якої, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явились у засідання. При цьому, відповідач вказував на те, що господарським судом було направлено на правильну адресу відповідача копії ухвали про призначення слухання справи від 04.03.2016 та ухвали про відкладення слухання справи від 24.03.2016, які були повернуті в той же день почтовим відділенням на адресу господарського суду з відмітками пошти "орг. виб." та "нет такой орган.".

Водночас, господарським судом апеляційної інстанції будо додаткового встановлено, що представник відповідача подав заяву про ознайомлення зі справою 01.07.2016; ознайомився з матеріалами справи 06.07.2016, однак з апеляційною скаргою звернувся лише 09.09.2016, тобто скаржник не реалізував своє право на апеляційне оскарження рішення суду у строк визначений законом (ст. 93 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 53 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, закон пов'язує можливість відновлення пропущеного процесуального строку з обов'язковою наявністю поважних причин, які обумовили неможливість своєчасного вчинення відповідної процесуальної дії.

Як слідує з роз'яснень наданих у п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Відхиляючи клопотання відповідача про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, господарський суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що представник відповідача був ознайомлений з матеріалами справи 06.07.2016, тобто в будь-якому випадку з цієї дати скаржнику було відомо зміст та мотиви прийнятого господарським судом першої інстанції судового рішення, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції визнав доводи щодо поважності причин пропуску строку безпідставними, з огляду на те, що саме від відповідача залежало оскарження рішення у визначений законодавством строк, а також подання доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

У даному випадку апеляційна скарга подана заявником майже через п'ять місяців після винесення оскаржуваного рішення, тобто зі значним пропуском встановленого процесуального строку.

Більш того, Вищий господарський суд України звертає увагу, що процесуальний строк значною мірою був пропущений заявником також з дати коли представник відповідача ознайомився з матеріалами справи.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що 06.07.2016 (дата ознайомлення представника відповідача з матеріалами справи) відповідачем вже був пропущений десятиденний строк подання апеляційної скарги не спростовує того факту, що відповідач мав можливість подати апеляційну скаргу в межах десятиденного строку від дати коли він ознайомився з прийнятим судовим рішенням, а не через два місяці від вказаної дати.

У даному випадку Вищий господарський суд України виходить з того, що немотивоване відновлення строків оскарження судових рішень порушує принцип правової визначеності, а відтак не є допустимим.

Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що доводи та обставини, які наведені в обґрунтування клопотання про відновлення строку не були підтверджені належними доказами у справі відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, а отже господарським судом апеляційної інстанції обґрунтовано відхилено клопотання про відновлення строку та правомірно повернуто апеляційну скаргу без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Відтак, правові підстави для зміни або скасування оскаржуваної ухвали господарського суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Туфелька" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2016 у справі № 910/3725/16 залишити без змін.

Головуючий суддя: В. Картере Судді: Н. Губенко Л. Іванова