Постанова

від 14.02.2017 по справі 910/7375/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року Справа № 910/7375/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач ), Грек Б.М., Кондратова І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Регіон-маркет" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2016 у справі № 910/7375/16 господарського суду Запорізької області за позовомприватного підприємства "Регіон-маркет" доДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" простягнення 26 737, 14 грн. та за зустрічним позовомДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" доприватного підприємства "Регіон-маркет" простягнення 93 994, 15 грн., за участю представників

позивача: не з'явились,

відповідача: Столярової М.В.,

(в судовому засіданні 07.02.2017, у якому був присутній представник позивача - Борозенцев С.В., оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України до 14.02.2017),

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2016 року приватне підприємство "Регіон-маркет" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 24 852, 88 грн. інфляційних втрат та 1 884, 26 грн. 3% річних за договором поставки № 20/05/63 від 15.05.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2016 замінено неналежного відповідача з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш", а матеріали справи надіслано за підсудністю до господарського суду Запорізької області.

В свою чергу Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" у червні 2016 звернулось до місцевого господарського суду з зустрічною позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Регіон-маркет" 66 563, 95 грн. пені та 27 430, 20 грн. штрафу за договором поставки № 20/05/63 від 15.05.2014.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.07.2016 первісну позовну заяву задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 24 852, 88 грн. інфляційних втрат та 1 884, 26 грн. 3% річних. У задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2016 рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасовано та прийнято нове рішення, яким зустрічний позов задоволено. Стягнуто з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом 66 563, 95 грн. пені та 27 430, 20 грн. штрафу. В решті рішення господарського суду Запорізької області від 07.07.2016 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду в частині задоволення зустрічного позову приватне підприємство "Регіон-маркет" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати в цій частині, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального права.

Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного, а також рішення місцевого господарських судів, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між приватним підприємством "Регіон-маркет" (постачальником) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" (покупцем) 15.05.2014 укладено договір поставки № 20/05/63, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити в передбачені договором строки покупцю продукцію, визначену у п. 1.1 договору, а останній - прийняти та оплатити її.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата поставленої відповідно до заявки покупця продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в даному договорі, протягом двох місяців після отримання покупцем партії продукції.

Відповідно до п.п. 5.1-5.3 договору поставка продукції здійснюється до 31.12.2014 партіями відповідно до заявок покупця, в яких зазначається номенклатура, кількість продукції, що постачається, та строки її поставки. Постачальник зобов'язується здійснити поставку продукції в номенклатурі, у строк та у кількості, зазначені в заявці покупця. У разі ненадання заявок покупцем продукція, зазначена в п. 1.1 договору, в будь-якому разі повинна бути поставлена постачальником не пізніше 31.12.2014.

Згідно з п. 7.2 договору за порушення вказаних у договорі строків поставки постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,2 % від вартості несвоєчасно поставленої продукції за кожен день прострочення, а у випадку, якщо прострочення поставки складає більше 30 днів - постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 15 % вказаної вартості. Якщо в результаті допущеного прострочення поставка продукції втратить інтерес для покупця, він має право відмовитися від прийняття продукції та вимагати відшкодування завданих збитків.

Додатковою угодою № 1 від 29.05.2015 до договору сторони домовились продовжити строк поставки до 30.08.2015.

На виконання умов договору позивачем за первісним позовом здійснено поставку продукції на загальну суму 69 120 грн., що підтверджується видатковою накладною № 25/12-14 від 25.12.2014, копія якої наявна у матеріалах справи.

Відповідач за первісним позовом свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, проте з порушенням строків оплати, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом.

Посилаючись на порушення умов договору в частині своєчасної поставки продукції відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив стягнути з приватного підприємства "Регіон-маркет" 66 563, 95 грн. пені та 27 430, 20 грн. штрафу.

Задовольняючи вимоги первісного позову місцевий господарський суд виходив з їх обґрунтованості та доведеності позивачем факту порушення строків оплати відповідачем поставленого товару. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову місцевий господарський суд виходив з того, що позивач повідомив відповідача про відмову від поставок у рамках договору іншої частини продукції, відповідач в свою чергу не надав доказів відсутності вини та доказів вжиття залежних від нього заходів щодо належного виконання свого зобов'язання, у зв'язку з чим, з огляду на положення п. 7.1 договору та ч. 3 ст. 538, ст. 615 Цивільного кодексу України, зустрічні позовні вимоги не задовольнив.

Скасовуючи рішення місцевого господарського в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та постановляючи нове - про задоволення позову в цій частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що умовами договору не передбачено право приватного підприємства "Регіон-маркет" відмовитися від виконання зобов'язань за договором, а тому останній повинен був здійснити поставку продукції загальною вартістю 182 868 грн. Враховуючи, що зазначеної поставки не відбулось, апеляційний господарський суд задовольнив позовні вимоги за зустрічним позовом.

Саме в цій частині оскаржується постанова суду апеляційної інстанції.

Проте колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновками апеляційного господарського суду в частині задоволення зустрічного позову, з огляду на таке.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судами обох інстанцій встановлено, що відповідно до п. 5.3 договору у разі ненадання заявок покупцем продукція, зазначена в п. 1.1 договору, в будь-якому разі повинна бути поставлена постачальником не пізніше 31.12.2014.

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Як вбачається з п. 2 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Однак за положеннями ч. 5 зазначеної статті якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи викладене та беручи до уваги встановлені місцевим господарським судом обставини щодо повідомлення позивачем відповідача про відмову від поставок у рамках договору іншої частини продукції, ненадання відповідачем доказів відсутності вини та доказів вжиття залежних від нього заходів щодо належного виконання свого зобов'язання, колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що останній правомірно скористався передбаченим ст. 692 Цивільного кодексу України правом зупинити передання іншого товару за договором до повної оплати всього раніше переданого товару.

Відповідно апеляційний господарський суд положення зазначеної статті не врахував, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову.

Колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що відсутність у мотивувальній частині рішення місцевого господарського суду посилання на ч. 5 ст. 692 Цивільного кодексу України не призвело до прийняття помилкового рішення по суті спору.

Враховуючи викладене та з огляду на передбачені ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів дійшла висновку, що оскаржена постанова апеляційного господарського суду в частині задоволення зустрічного позову підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду в цій частині - залишенню в силі.

За таких обставин, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" на користь приватного підприємства "Регіон-маркет" підлягає стягненню 3 344, 59 грн. (три тисячі триста сорок чотири гривні 59 копійок) витрат з оплати судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2016 у справі № 910/7375/16 в частині задоволення зустрічного позову скасувати.

Рішення господарського суду Запорізької області від 07.07.2016 у справі № 910/7375/16 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову залишити в силі.

Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" (код ЄДРПОУ 26444970) на користь приватного підприємства "Регіон-маркет" (код ЄДРПОУ 30073832) 3 344, 59 грн. (три тисячі триста сорок чотири гривні 59 копійок) витрат з оплати судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Головуючий суддя Могил С.К. Судді: Грек Б.М. Кондратова І.Д.