Рішення

від 15.02.2017 по справі 906/1060/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2017 р. Справа № 906/1060/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 31/45 від 01.11.2016;

ОСОБА_2- довіреність № 31/27 від 27.09.2016;

від відповідача 1: ОСОБА_3 - договір про надання правової допомоги від 10.01.2017;

від відповідача 2: не прибув;

від третьої особи: не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Малинської районної ради (Житомирська обл., м. Малин)

до 1) Редакції газети "Малинські новини" (Житомирська обл., м. Малин)

2) Малинського районного комунального підприємства з технічної інвентаризації Житомирської обласної ради (Житомирська обл., м. Малин)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунального підприємства "Малинська районна друкарня" Малинської районної ради (Житомирська обл., м. Малин)

про визнання права комунальної власності на об'єкт нерухомого майна - приміщення №№4,5,6,7,8,9,13, частину кімнати №22, загальною площею 118 кв.м, визнання недійсним та скасування реєстраційного посвідчення від 12.11.1998

На підставі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та клопотань учасників процесу, спір було розглянуто у більш тривалий строк, ніж передбачено ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання за територіальною громадою сіл, селищ Малинського району в особі Малинської районної ради Житомирської області права комунальної власності на об'єкт нерухомого майна - приміщення №№4,5,6,7,8,9,13, частину кімнати №22, загальною площею 118 кв.м, які визначені планом ІІ-го поверху приміщення друкарні по вул. Кримського, 7 у м. Малині, а також про визнання недійсним та скасування реєстраційного посвідчення від 12.11.1998, виданого Малинським державним підприємством технічної інвентаризації, що посвідчує володіння 8/100 частинами будинку № 7 по вул. Кримського у м. Малині за редакцією газети "Малинські новини", виданого на підставі рішення Малинської районної ради народних депутатів від 15.08.1995, яке занесене в реєстрову книгу з р.№408.

Ухвалою від 31.01.2017 господарський суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - комунальне підприємство "Малинська районна друкарня" Малинської районної ради та, на підставі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, продовжив строк розгляду спору.

До початку судового засідання до суду надійшли такі документи:

- 13.02.2017 від відповідача 2 - письмові пояснення від 10.02.2017 вих. № 34 з додатками, згідно з яких, зокрема, відповідач 2 просить проводити судове засідання без участі представника Малинського районного комунального підприємства з технічної інвентаризації (а. с. 163 - 167);

- 15.02.2017 від позивача - додаткове пояснення по суті спору, а також витребувані ухвалою суду документи (а. с. 168 - 178);

- 15.02.2017 від третьої особи - письмові пояснення по справі від 14.02.2017 вих. № 4, згідно з яких, зокрема, третя особа просить розглянути справу без участі представника КП "Малинська районна друкарня" (а. с. 179 - 182);

- 15.02.2017 від відповідача 1 - письмові пояснення по суті заявлених вимог (а. с. 183 - 187).

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, письмових поясненнях від 16.01.2017, від 30.01.2017 (а. с. 94 - 96, 142 - 144) та додаткових поясненнях від 31.01.2017, від 15.02.2017 (а. с. 149 - 152, а. с. 168, 169). Вважають, що з 1992 року і по даний час територіальні громади сіл, селищ Малинського району в особі Малинської районної ради є власником цілого приміщення по вул. Кримського, 7 у м. Малин, а частина спірного майна лише перебуває на балансі редакції газети "Малинські новини" та закріплена за нею на праві оперативного управління. Вказують, що реєстрація за редакцією газети "Малинські новини" права на частину приміщень, розташованих по вул. Кримського, 7 у м. Малині, відбулася з порушенням процедури набуття права власності на комунальне майно, визначеної станом на момент його передачі у власність; що реєстрація права власності на спірне майно на підставі рішення районної ради народних депутатів відбулась незаконно, оскільки рішення ради не є правовстановлюючим документом. Як вбачається з письмових пояснень позивача, про те, що право комунальної власності не визнається редакцією газети "Малинські новини" Малинська районна рада дізналась лише після звернення газети до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення 8-ї сесії 7-го скликання Малинської районної ради Житомирської області від 22.07.2016 № 116 "Про впорядкування об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ Малинського району", що в подальшому стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. Доводи відповідача 1 про пропуск строку позовної давності позивач вважає безпідставними, з огляду на те, що на позови про визнання права власності, що пред'явлені на підставі ст. 392 ЦК України, правила про позовну давність не поширюються.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 04.12.2016 (а. с. 103 - 107) та письмових поясненнях від 14.02.2017 (а. с. 183 - 187). Вказав, що редакція газети "Малинські новини" є юридичною особою зі змішаною формою власності (комунальною та колективною), а приміщення, які позивач передав редакції безоплатно в рахунок боргу за витрати, понесені на випуск газети, є нічим іншим як статутним внеском Малинської районної ради в статутний фонд редакції, а отже майном юридичної особи, порядок набуття якого визначено Законом України "Про підприємства в Україні", чинного на момент здійснення передачі майна. До того ж, відповідач 1 зазначив, що реєстрація права власності на частину приміщень, розташованих по вул. Кримського, 7 у м. Малині, була проведена за редакцією газети цілком законно, оскільки п. 7 додатку до Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних осіб та фізичних осіб, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 № 56, передбачено, що рішення місцевих органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування щодо права власності на об'єкти нерухомого майна, є правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних осіб та фізичних осіб.

В судовому засіданні представник відповідача 1 підтримав раніше заявлене клопотання про застосування до вимог позивача строку позовної давності та надав клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа про постановку на баланс відповідача 1 спірного майна від 25.03.1974 вих. № 24 та копію первинного статуту редакції газети "Малинські новини" (а. с. 188 - 196).

Представник відповідача 2 в судове засідання не прибув. Згідно з письмових пояснень від 30.11.2016 вих. № 298 по суті спору відповідач 2 пояснив, що редакція газети "Малинські новини" на підставі реєстраційного посвідчення має зареєстроване право на частину (8/100) приміщень, розташованих по вул. Кримського, 7 у м. Малині. В свою чергу, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.12.2009 за територіальною громадою сіл, селищ району в цілій частині було зареєстровано право власності на комплекс як частину приміщень, розташованих по вул. Кримського, 7 у м. Малині. Чому право власності було зареєстровано в цілій частині на частину приміщень та на ім'я територіальної громади сіл, селищ району, а не в частці, відповідачу 2 невідомо, оскільки людина, яка могла б надати обґрунтоване юридичне пояснення і працювала на посаді державного реєстратора звільнена, а посада державного реєстратора в МРКПзТІ скорочена з 01.01.2013.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув. Згідно з письмових пояснень від 14.02.2017 вих. № 4 (а. с. 179 - 181), третя особа позовні вимоги позивача вважає обґрунтованими. Зауважує, що Малинська районна рада могла передати спірні приміщення відповідачу 1 лише на баланс та закріпити на праві господарського відання або оперативного управління, але аж ніяк не передавати у власність. На даний час власником комплексу приміщень, розташованих по вул. Кримського, 7 у м. Малині, за виключенням відчужених у власність громадянки ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу та договору поділу, є Малинська районна рада, а майно відповідно є комунальним.

З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, в судовому засідання було оглянуто матеріали господарської справи № 906/779/16, частина копій з яких була долучена судом до матеріалів справи № 906/1060/16 (а. с. 197 - 206).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з пояснень відповідача 1, з метою підготовки, видання та розповсюдження друкованого засобу масової інформації у 1923 році була заснована газета "Малинські новини" (раніше - Малинська районна газета "Прапор Жовтня").

У відповідності до листа виконкому Житомирської обласної ради депутатів трудящих від 25.03.1974 вих. № 24, для провадження діяльності газети, в новому приміщенні типографії в розпорядження редакції було виділено 6 кімнат на 2-му поверсі, загальною площею 124 м2 зі всіма видами благоустрою. На баланс редакції передано 70 тис. руб. основних фондів (а. с. 189).

22.04.1994 було здійснено державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації газети "Малинські новини". Засновниками газети виступили Малинська районна рада народних депутатів та трудовий колектив редакції газети "Малинські новини" (свідоцтво на а. с. 132).

На виконання вимог статті 9 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (в редакції від 11.11.1993), 05.08.1995 між Малинською районною радою народних депутатів та трудовим колективом редакції було укладено установчий договір про створення редакції газети "Малинські новини" (а. с. 130, 131). Згідно з умов договору, сторони погодили, що редакція є видавцем газети "Малинські новини" у відповідності з метою і завданнями, викладеними в статуті редакції, а районна рада сприяє матеріально-технічному забезпеченню редакції, бере на себе половину витрат, необхідних для випуску газети. Місце перебування редакції - вул. Кримського, 7 (п. 1.6 статуту редакції газети "Малинські новини" (в редакції від 1995 року) (а. с. 190 - 196)).

Об'єднавши зусилля за для досягнення спільної мети (випуск газети з метою висвітлення діяльності представницьких і виконавчих органів державної влади, громадсько-політичного життя району, об'єктивне висвітлення фактів і подій, сприяння демократичним процесам у суспільстві (Р. ІІ статуту редакції)), співзасновники газети створили спільне підприємство, засноване на базі об'єднання майна різних власників, а саме: змішаної форми власності (комунально-колективної), що узгоджується з діючим на час створення юридичної особи Законом України "Про підприємства в Україні" (ч. 1 ст. 2 Закону).

Відповідно до наданих суду відомостей з ЄДРПОУ, організаційно-правова форма редакції газети "Малинські новини" - комунальне підприємство (а. с. 133).

Приписами ч. 2 ст. 10 Закону України "Про підприємства в Україні" (в редакції від 05.07.1995) унормовано, що майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності або повного господарського відання.

Враховуючи, що з моменту створення газети, редакція "Малинські новини" була користувачем майна, яке було передано на баланс районної редакції газети "Прапор Жовтня" ще у 1974 році, та зважаючи, що перебування майна, у тому числі приміщень, на балансі не є безспірною ознакою права власності підприємства, оскільки баланс є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства, за відсутності доказів передачі вище вказаного майна редакції на праві власності, слід зазначити, що станом на час створення газети, майно (6 кімнат на 2-му поверсі типографії, загальною площею 124 м2), було надано редакції газети "Малинські новини" у користування на праві повного господарського відання.

Разом з тим, суд встановив, що приміщення, передані на баланс редакції газети (надалі - спірне майно), знаходяться в будівлі Малинської районної друкарні, майно якої відповідно до рішення виконавчого комітету Житомирської обласної ради народних депутатів від 22.02.1992 № 30 (а. с. 39 - 50) та розпорядження представника Президента України від 19.05.1992 № 42 (а. с. 51 - 56) було віднесено до переліку об'єктів комунальної власності району.

З матеріалів справи вбачається, що після заснування газети "Малинські новини", редакція звернулась з клопотанням до Малинської районної ради народних депутатів про передачу їй у власність приміщень, які вона займає.

Слід вказати, що порядок відчуження майна, що перебуває у комунальній власності, на користь недержавних юридичних осіб станом на час подання клопотання було врегульовано Законом України "Про приватизацію державного майна" в редакції від 15.02.1995 і відбувалося шляхом приватизації.

За приписами статті 15 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції від 15.02.1995) передбачалося, що способами приватизація майна є: продаж об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом, викуп майна, а нормою статті 29 Закону було визначено відповідальність осіб, винних за порушення законодавства про приватизацію.

Таким чином, єдино можливим способом відчуження з комунальної власності на користь редакції газети "Малинські новини" спірного майна станом на час подачі клопотання про передачу їй у власність приміщень, була їх приватизація у складі цілісного майнового комплексу Малинської районної друкарні або шляхом виділення з нього відокремленої частини.

Всупереч вище вказаному, на підставі клопотання районної редакції газети про відчуження майна, яке вона займає, 15.08.1995 Малинська районна рада народних депутатів п'ятої сесії двадцять другого скликання прийняла рішення "Про приміщення друкарні", яким вирішила, зокрема, п. 1 - передати редакції газети "Малинські новини" у власність кімнати №№ 4,5,6,7,8,9,13, частину кімнати № 22, загальною площею 118 м2, які визначені планом ІІ-го поверху приміщення друкарні по вул. Кримського, 7; п. 2 - редактору газети "Малинські новини" ОСОБА_5 зареєструвати право власності у Коростенському бюро технічної інвентаризації (а. с. 25).

На виконання рішення районної ради від 15.08.1995, редактор газети "Малинські новини" звернувся до Коростенського бюро технічної інвентаризації листом від 24.10.1995 з проханням провести інвентаризацію та реєстрацію частини будинку по вул. Кримська, 7 (а. с. 165), однак вказаних дій вчинено не було.

В подальшому редактор газети "Малинські новини" повторно звернувся з листом від 10.11.1998 до Малинського районного державного комунального підприємства по технічній інвентаризації з проханням виготовити технічну документацію на адмінприміщення редакції, яке розташоване за адресою: м. Малин, вул. Кримського, 7 (другий поверх) і зробити реєстрацію на дане приміщення (а. с. 166).

З матеріалів справи вбачається, що технічна документація на приміщення №№ 4,5,6,7,8,9,13, частину кімнати № 22, загальною площею 118 м2, які визначені планом ІІ-го поверху приміщення друкарні по вул. Кримського, 7, була розроблена 12.11.1998 (а. с. 199 - 206).

Того ж дня, Малинським районним ДП технічної інвентаризації редакції газети "Малинські новини" було видане реєстраційне посвідчення на 8/100 домоволодіння № 7 по вул. Кримського, що в цілому складається з двоповерхового будинку (а. с. 26).

Згідно з пояснень Малинського районного комунального підприємства з технічної інвентаризації (а. с. 163), реєстраційне посвідчення було видано редакції газети у відповідності до п. 7 додатку 1 до Правил Державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 № 56 (чинних станом на день прийняття рішення районною радою від 15.08.1995, першої подачі заяви про реєстрацію спірного майна та дійсних до 26.06.1998), в перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, входило рішення місцевих органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування щодо права власності на об'єкти нерухомого майна.

26.06.1998 набрала чинності Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затверджена Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 № 121, яка дещо по-іншому визначила Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна. Так, згідно з п. 6 додатку № 1 до Інструкції, державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться на підставі свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевої виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

Враховуючи, що в процесі розгляду справи сторонами не було повідомлено суду обставин, за яких було неможливо провести реєстрацію спірних приміщень будівлі друкарні за редакцією газети станом на час подачі першої заяви до органу БТІ, що змусило вдруге подати відповідне клопотання в період, коли було змінено перелік правовстановлюючих документів на майно, та зважаючи, що на час прийняття рішення ради від 15.08.1995 інших правовстановлюючих документів, окрім як саме рішення органу місцевого самоврядування, для реєстрації права власності на майно чинним законодавством не вимагалось, суд дійшов висновку про правомірність дій Малинського районного ДП технічної інвентаризації, вчинених ним по видачі реєстраційного посвідчення на спірне майно, зареєстрованого за редакцією газети "Малинські новини".

Разом з тим, в матеріалах справи міститься свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Малинській районній раді Житомирської області 21.12.2009, а саме: на частину приміщень друкарні, розташованих по вул. Кримського, 7 у м. Малині (а. с. 37). Свідоцтво видане на підставі рішення Малинської районної ради від 18.11.2009 № 423 (а. с. 171 - 173). Право власності на підставі свідоцтва зареєстроване "Малинським районним комунальним підприємством технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради 23.12.2009 (а. с. 38).

Як вбачається з інформації про майно, зареєстрованого на підставі свідоцтва за Малинською районною радою Житомирської області в особі територіальної громади сіл, селищ району, форма власності майна - комунальна, частка - 1/1.

Разом з тим, в описі об'єкта нерухомого майна, на яке видано свідоцтво про право власності, відсутні дані про нежитлові приміщення, реєстрація яких була проведена за редакцією газети "Малинські новини", що вказує про помилковість даних внесених щодо частки майна, переданої у власність районній раді.

Вказане підтверджується також листами Малинської районної друкарні, адресованих БТІ та міській раді, від 29.03.2005, від 01.06.2005 вих. № 73 (а. с. 78, 79), згідно з яких вона просить виготовити технічну документацію та оформити право власності на частину приміщень районної друкарні, а не вцілому на комплекс будівель. При цьому, у листах від 25.08.2005 вих. № 121 та від 21.12.2009 вих. № 255, Малинська районна друкарня наводить перелік належного їй майна, що перебуває на балансі, серед якого відсутні приміщення, право власності на які заявлено позивачем у даній справі (а. с. 80, 83).

Отже технічна документація за № 4547 (а. с. 81), розроблена для КП "Малинська районна друкарня", задля отримання свідоцтва про право власності на приміщення, розташовані за адресою: вул. Кримського, 7, м. Малин, була виготовлена з урахуванням виданого на той час реєстраційного посвідчення на майно (частину приміщень районної друкарні), право на яке було зареєстроване за редакцією газети, без претензій на нього з боку Малинської районної друкарні та Малинської районної ради, яка (остання) здійснюючи у 2015 році відчуження частки майна комунальної власності на користь гр. ОСОБА_4 (а. с. 59, 60, 100 - 102) розпорядилася майном в межах належних територіальній громаді приміщень будівлі друкарні, за виключенням тих, що передані редакції газети.

Таким чином, станом на 2015 рік між редакцією газети "Малинські новини" та Малинською районною радою Житомирської області не існувало спору з приводу володіння спірними приміщеннями, розташованими в Малинській районній друкарні.

Судом встановлено, що спір виник після вчинення Малинською районною радою дій по реформуванню комунального друкованого засобу масової інформації (редакції газети "Малинські новини") у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації", на виконання якого Малинська районна рада прийняла рішення від 22.04.2016 № 93 (а. с. 197) про вихід зі складу співзасновників друкованого засобу масової інформації газети "Малинські новини" та редакції газети "Малинські новини".

В подальшому, з метою приведення у відповідність до чинного законодавства правового статусу приміщення, яке було передано у власність редакції газети "Малинські новини", Малинська районна рада своїм рішенням від 22.07.2016 № 116 скасувала рішення 5 сесії Малинської районної ради народних депутатів 22 скликання від 15.08.1995 "Про приміщення друкарні" та п. 3 рішення 5 сесії Малинської районної ради 23 скликання від 17.02.1999 як такі, що не відповідають вимогам законодавства, закріпила вище вказані приміщення на балансі КП "Малинська районна друкарня" на праві господарського відання та зобов'язала останню провести державну реєстрацію права власності за територіальними громадами сіл, селищ Малинського району в особі Малинської районної ради (а. с. 198).

Приписами ч. 2 ст. 4 ГПК України унормовано, що господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Слід вказати, що прийняті Малинською районною радою (як суб'єктом владних повноважень) рішення про передачу у власність редакції газети "Малинські новини" частини приміщень КП "Малинська районна друкарня" та підтвердження факту вчинення такої дії є ненормативними актами органу місцевого самоврядування, які вичерпали свою дію внаслідок їх виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання реєстраційного посвідчення на право власності на спірні приміщення.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Оскільки рішення Малинської районної ради від 15.08.1995 та від 17.02.1999, прийняті ним як органом місцевого самоврядування, вичерпали свою дію шляхом виконання, їх скасування не породжує наслідків для редакції газети "Малинські новини" як власника приміщень, бо у таких осіб виникло право власності на майно і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

При цьому, розгляд спору про скасування рішень органу місцевого самоврядування не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права власності на майно до розгляду спору про їх оскарження (не породжує юридичних наслідків) (аналогічна позиція висвітлена у постанові ВСУ від 11.11.2014 у справі № 21-405а14).

Враховуючи, що всупереч порядку відчуження майна комунальної власності, Малинська районна рада народних депутатів своїм рішенням від 15.08.1995 "Про приміщення друкарні" передала спірне майно у власність редакції газети "Малинські новини", а редакція законно провела реєстрацію вище вказаного майна на підставі правовстановлюючого документа, чинність якого станом на момент вирішення спору у даній справі судом не скасована, внаслідок чого редакція газети отримала реєстраційне посвідчення на частину приміщень друкарні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним та скасування реєстраційного посвідчення від 12.11.1998, виданого Малинським державним підприємством технічної інвентаризації, що посвідчує володіння 8/100 частинами будинку № 7 по вул. Кримського у м. Малині за редакцією газети "Малинські новини", виданого на підставі рішення Малинської районної ради народних депутатів від 15.08.1995, яке занесене в реєстрову книгу з р.№408.

Що стосується вимоги позивача про визнання за територіальною громадою сіл, селищ Малинського району в особі Малинської районної ради Житомирської області права комунальної власності на спірний об'єкт нерухомого майна, право власності на який зареєстровано на підставі рішення районної ради від 15.08.1995 за редакцією газети "Малинські новини", то вона теж не підлягає задоволенню судом з огляду на таке.

В процесі розгляду справи судом були встановлені обставини незаконності відчуження на підставі рішення 5 сесії Малинської районної ради народних депутатів 22 скликання від 15.08.1995 "Про приміщення друкарні" з комунальної у колективну власність редакції газети "Малинські новини" приміщень №№4,5,6,7,8,9,13, частину кімнати №22, загальною площею 118 кв.м, які визначені планом ІІ-го поверху приміщення друкарні по вул. Кримського, 7 у м. Малині.

Протиправність вчинених дій з розпорядження майном комунальної власності всупереч чинному на час відчуження Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції від 15.02.1995) підтверджена матеріалами справи та доведена позивачем.

Разом з тим, у зв'язку з прийняттям нового Цивільного кодексу України "право колективної власності" на майно як форма права власності перестало існувати. В той же час, в ч. 1 ст. 325 ЦК України було закріплено, що фізичні та юридичні особи є суб'єктами права приватної власності. А це означає, що у випадку приватизації майна підприємств колективної форми власності, власність була трансформована в приватну власність їхніх працівників.

Таким чином, за новим ЦК України редакція газети "Малинські новини" як юридична особа, хоч із порушення порядку передачі майна у власність (без проведення процедури приватизації), однак набутого на підставі чинного рішення Малинської районної ради народних депутатів від 15.08.1995, тобто з дозволу відповідного органу місцевого самоврядування, стала приватним власником спірного майна та мала всі підстави вважати рішення дійсним, а спроможність здійснювати розпорядження майном (законні сподівання) - правомірною.

Провівши державну реєстрацію права власності на спірне майно, держава офіційно його визнала і підтвердила факт виникнення права власності на частину приміщень друкарні за редакцією газети "Малинські новини".

При вирішенні даного спору суд враховує судову практику Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини у національному законодавстві як інструменту функціонування Конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства України.

17.07.1997 Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція) і окремі Протоколи до неї, які у відповідності до Закону України "Про дію міжнародних договорів на території України" стали невід'ємною частиною національного законодавства, а у відповідності до Закону України "Про міжнародні договори України" мають пріоритет норм у разі їх колізії з національним законодавством.

В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Так, рішенням Європейського суду з права людини від 24.06.2003 № 44277/98 "Стретч проти Сполученого Королівства" встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції".

Частиною 1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законами або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до другого речення ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції держава може втручатися в права суб'єктів власності і позбавити їх майна в розумінні Протоколу, але таке втручання не може суперечити інтересам суспільства і здійснюється лише на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Будь-яке втручання держави у власність має відповідати вимозі про наявність законної мети - інтересів суспільства.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 02.11.2004 у справі "Трегубенко проти України" вказано, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав суд, "справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.

Далі суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар".

Отже, відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини майнове право особи, зокрема, право власності на майно, може бути припинено у разі, якщо цього потребують загальні інтереси.

В даному випадку вбачається, що інтерес суспільства полягає у тому, щоб зробити ЗМІ цікавими та інформативними, у наданні фінансової підтримки реформованим друкованим засобам масової інформації місцевої сфери розповсюдження, забезпечення їх функціонування, збереження назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості, що здійснюється з метою роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності, позбавлення державного впливу, оскільки основне завдання преси - служити громаді, а не владі.

Таким чином, суд враховує, що в силу наведеного, позбавлення редакції газети "Малинські новини" набутого у 1995 році майна, після реєстрації якого у редакції виникли права та обов'язки у сфері користування, порушує інтереси останньої, що є неприпустимим, оскільки відчуження спірних приміщень з порушення чинного на той час Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції від 15.02.1995), сталося в результаті недотримання приписів законодавства з боку органу місцевого самоврядування, а саме Малинської районної ради народних депутатів Житомирської області.

На підставі викладеного, у суду відсутні підстави для визнання права комунальної власності за територіальною громадою сіл, селищ Малинського району в особі Малинської районної ради Житомирської області на спірний об'єкт нерухомого майна, з огляду на належність його редакції газети "Малинські новини" на праві приватної власності.

Поряд з цим, суд зазначає, що в процесі розгляду спору, відповідачем 1 було заявлено клопотання про застосування до всіх вимог позивача строку позовної давності.

Слід вказати, що у ЦК України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК).

Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).

Визначення початку відліку позовної давності міститься в ст. 261 ЦК України, зокрема, відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 76 ЦК Української РСР).

Аналогічні за змістом норми матеріального права містилися і в Цивільному кодексі Української РСР (далі - ЦК Української РСР; гл. 5 розд. 1), за винятком положення про застосування позовної давності лише за заявою однієї зі сторін.

Крім того, за змістом положень ст. ст. 71, 72 ЦК Української РСР (чинного на час виникнення у відповідача 1 права власності на майно) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Скорочені строки позовної давності встановлюються законодавством для окремих видів вимог, а приписами ст. 83 Української РСР визначено вимоги, на яких позовна давність не поширюється.

Так, відповідно до ст. 71 ЦК Української РСР (в редакції, чинній на час виникнення у відповідача 1 права власності на майно), вимога про скасування реєстраційного посвідчення та визнання права комунальної власності на майно могла бути заявлена до суду в трирічний термін.

Із 01.01.2004 набрав чинності новий ЦК України. Згідно з п. п. 4, 6 Прикінцевих та перехідних положень, цей Кодекс набирає чинності та застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, його положення застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Як уже було зазначено судом раніше, предметом позову у справі, що розглядається, є вимоги про визнання недійсним документа та визнання права власності на майно, з підстав їх невідповідності вимогам законодавства щодо розпорядження органом місцевого самоврядування об'єктами комунальної власності, і до вказаних вимог має бути застосовано положення про позовну давність ЦК Української РСР.

Розглядаючи питання щодо можливості задоволення клопотання відповідача 1 про застосування до вимог позивача строку позовної давності та враховуючи заперечення позивача в цій частині, суд не приймає до уваги твердження Малинської районної ради про те, що про порушення права територіальної громади їй стало відомо лише у 2016 році, оскільки з огляду на наявні в матеріалах справи документи вбачається обізнаність Малинської районної ради з правом передачі спірного майна редакції газети спочатку на підставі рішення від 15.08.1995 "Про приміщення друкарні", потім на підставі рішення від 17.02.1999 "Про претензію редакції газети "Малинські новини" до районної ради" п. 3 якого районна рада взяла до відома, що в рахунок витрат на випуск газети вона безкоштовно передала редакції газети приміщення балансовою вартістю 138969,60 грн (а. с. 129).

Таким чином, суд дійшов висновку, що даний позов було заявлено позивачем із пропуском строку позовної давності, який сплив ще до набрання чинності новим ЦК України.

Однак, враховуючи те, що підставою відмови у позові є необґрунтованість заявлених позивачем вимог, приписи щодо позовної давності, в даному випадку, не впливають на результат вирішення спору.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами і іншими учасниками процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази та зроблені господарським судом в процесі розгляду справи висновки, суд вважає, що редакція газети "Малинські новини" не може бути позбавлена права власності на майно, яке набуто на підставі рішення органу місцевого самоврядування, та зареєстровано в установленому законом порядку. Натомість суд вважає такими, що не стверджуються доказами, доводи позивача з приводу наявності підстав для задоволення позову.

З огляду на викладене, у задоволенні позову суд відмовляє у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 20.02.17

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу - рек. з повід.

3 - відповідачу 2 - рек. з повід.

4 - третій особі - рек. з повід.