Постанова

від 30.05.2017 по справі 906/1060/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2017 р. Справа № 906/1060/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Тимошенко О.М. ,

суддя Павлюк І. Ю.

при секретарі судового засідання Вавринчук А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Малинської районної ради на рішення господарського суду Житомирської області від 15.02.2017 року у справі № 906/1060/16 (суддя Прядко О.В.)

за позовом Малинської районної ради

до Редакції газети "Малинські новини"

Малинського районного комунального підприємства з технічної інвентаризації Житомирської обласної ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунального підприємства "Малинська районна друкарня" Малинської районної ради

про визнання права комунальної власності на об'єкт нерухомого майна - приміщення №№ 4, 5, 6, 7, 8, 9, 13, частину кімнати № 22, загальною площею 118 кв.м, визнання недійсним та скасування реєстраційного посвідчення від 12.11.1998 року.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за договором, ОСОБА_2, за договором, ОСОБА_3, за довіреністю,

відповідача 1 - ОСОБА_4, за договором,

відповідача 2 - не з'явився,

третьої особи позивача - не з'явився,

В судовому засіданні від 30.05.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Малинська районна рада (далі - позивач, скаржник) звернулась до господарського суду Житомирської області з позовом про визнання за територіальною громадою сіл, селищ Малинського району в особі Малинської районної ради Житомирської області права комунальної власності на об'єкт нерухомого майна - приміщення №№ 4, 5, 6, 7, 8, 9, 13, частину кімнати № 22, загальною площею 118 кв.м, які визначені планом ІІ-го поверху приміщення друкарні по вул. Кримського, 7 у м. Малині, а також про визнання недійсним та скасування реєстраційного посвідчення від 12.11.1998 року, виданого Малинським державним підприємством технічної інвентаризації, що посвідчує володіння 8/100 частинами будинку № 7 по вул. Кримського у м. Малині за редакцією газети "Малинські новини" (далі - Редакція, відповідач - 1), виданого на підставі рішення Малинської районної ради народних депутатів від 15.08.1995 року, яке занесене в реєстрову книгу з р.№4 08.

Ухвалою суду першої інстанції від 31.01.2017 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - КП "Малинська районна друкарня" Малинської районної ради.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.02.2017 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати та прийняти нове, яким задоволити позов. Скаржник вважає оскаржуване рішення винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин справи.

В судовому засіданні представники скаржника підтримали вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та надали пояснення в обґрунтування своєї правової позиції, просили задоволити вимоги апеляційної скарги. Представник відповідача 1 заперечив вимоги апеляційної скарги в повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві, та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Від відповідача 2 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання, відповідно до якого останній просив провести судове засідання без участі його представника. Третя особа в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, однак, у надісланому на адресу суду апеляційної інстанції письмовому відзиві висловила свою правову позицію по справі, відповідно до якої просила задовольнити апеляційну скаргу позивача.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом Житомирської області норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, апеляційний суд встановив наступне.

Судами встановлено, що з метою підготовки, видання та розповсюдження друкованого засобу масової інформації у 1923 році була заснована газета "Малинські новини".

Згідно листа виконкому Житомирської обласної ради депутатів трудящих від 25.03.1974 року вих. № 24, для провадження діяльності газети, в новому приміщенні типографії в розпорядження редакції було виділено 6 кімнат на 2-му поверсі, загальною площею 124 м2 зі всіма видами благоустрою, а на баланс редакції передано 70 тис. руб. основних фондів.

22.04.1994 року здійснено державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації газети "Малинські новини", засновниками якої виступили Малинська районна рада народних депутатів та трудовий колектив редакції газети "Малинські новини".

З матеріалів справи вбачається, що 05.08.1995 року між Малинською районною радою народних депутатів та трудовим колективом Редакції було укладено установчий договір про створення редакції газети "Малинські новини", згідно якого сторони погодили, що Редакція є видавцем газети "Малинські новини" у відповідності з метою і завданнями, викладеними в статуті останньої, а районна рада сприяє її матеріально-технічному забезпеченню, бере на себе половину витрат, необхідних для випуску газети. Місце перебування редакції - вул. Кримського, 7. Відповідно до наявних в матеріалах справи відомостей з ЄДРПОУ, організаційно-правова форма редакції газети "Малинські новини" - комунальне підприємство.

Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України "Про підприємства в Україні" (в редакції від 05.07.1995 року) майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності або повного господарського відання.

Зважаючи на той факт, що з моменту створення газети, Редакція була користувачем майна, яке було передано на баланс районної редакції газети "Прапор Жовтня" ще у 1974 році, та зважаючи, що перебування майна, у тому числі приміщень, на балансі не є безспірною ознакою права власності підприємства, оскільки баланс є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства, за відсутності доказів передачі вище вказаного майна редакції на праві власності, слід зазначити, що станом на час створення газети, майно (6 кімнат на 2-му поверсі типографії, загальною площею 124 м2), було надано редакції газети "Малинські новини" у користування на праві повного господарського відання. Разом з тим, приміщення, передані на баланс редакції газети, знаходяться в будівлі Малинської районної друкарні, майно якої відповідно до рішення виконавчого комітету Житомирської обласної ради народних депутатів від 22.02.1992 року № 30 та розпорядження представника Президента України від 19.05.1992 року № 42 було віднесено до переліку об'єктів комунальної власності району.

Після заснування газети "Малинські новини", редакція звернулась з клопотанням до Малинської районної ради народних депутатів про передачу їй у власність приміщень, які вона займає.

В силу ст. 15 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції від 15.02.1995 року) способами приватизація майна є: продаж об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом, викуп майна, а нормою ст. 29 цього ж Закону було визначено відповідальність осіб, винних за порушення законодавства про приватизацію. Відтак, єдино можливим способом відчуження з комунальної власності на користь редакції газети "Малинські новини" спірного майна станом на час подачі клопотання про передачу їй у власність приміщень, була їх приватизація у складі цілісного майнового комплексу Малинської районної друкарні або шляхом виділення з нього відокремленої частини.

Однак, на підставі клопотання районної редакції газети про відчуження майна, яке вона займає, 15.08.1995 року Малинська районна рада народних депутатів п'ятої сесії двадцять другого скликання прийняла рішення "Про приміщення друкарні", пунктом 1 якого вирішила передати редакції газети "Малинські новини" у власність кімнати №№ 4, 5, 6, 7, 8, 9, 13, частину кімнати № 22, загальною площею 118 м2, які визначені планом ІІ-го поверху приміщення друкарні по вул. Кримського, 7, а п. 2 вирішила доручити редактору газети "Малинські новини" ОСОБА_5 зареєструвати право власності у Коростенському бюро технічної інвентаризації.

Листом від 24.10.1995 року редактор газети "Малинські новини" звернувся до Коростенського бюро технічної інвентаризації з проханням провести інвентаризацію та реєстрацію частини будинку по вул. Кримська, 7, проте, вказаних дій вчинено не було.

Згодом, редактор газети "Малинські новини" повторно звернувся з листом від 10.11.1998 року до Малинського районного державного комунального підприємства по технічній інвентаризації з проханням виготовити технічну документацію на адмінприміщення редакції, яке розташоване за адресою: м. Малин, вул. Кримського, 7 (другий поверх) і здійснити реєстрацію даного приміщення.

Технічна документація на приміщення №№ 4, 5, 6, 7, 8, 9, 13, частину кімнати № 22, загальною площею 118 м 2, які визначені планом ІІ-го поверху приміщення друкарні по вул. Кримського, 7, була розроблена 12.11.1998 року, а того ж дня, Малинським районним ДП технічної інвентаризації редакції газети "Малинські новини" було видане реєстраційне посвідчення на 8/100 домоволодіння № 7 по вул. Кримського, що в цілому складається з двоповерхового будинку.

Як вбачається з наданих в суді першої інстанції пояснень відповідача 2, реєстраційне посвідчення було видано редакції газети у відповідності до п. 7 додатку 1 до Правил Державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 року № 56 (чинних станом на день прийняття рішення районною радою від 15.08.1995 року, першої подачі заяви про реєстрацію спірного майна та дійсних до 26.06.1998 року), в перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, входило рішення місцевих органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування щодо права власності на об'єкти нерухомого майна.

Як встановлено судами, 26.06.1998 року набрала чинності Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затверджена Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 року № 121, яка дещо по-іншому визначила Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна. Згідно п. 6 додатку № 1 до даної Інструкції, державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться на підставі свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевої виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

Враховуючи, що в процесі розгляду справи сторонами не було повідомлено суд першої інстанції про обставин, за яких було неможливо провести реєстрацію спірних приміщень будівлі друкарні за редакцією газети станом на час подачі першої заяви до органу БТІ, що змусило вдруге подати відповідне клопотання в період, коли було змінено перелік правовстановлюючих документів на майно, та зважаючи, що на час прийняття рішення ради від 15.08.1995 року інших правовстановлюючих документів, окрім як саме рішення органу місцевого самоврядування, для реєстрації права власності на майно чинним законодавством не вимагалось, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність дій Малинського районного ДП технічної інвентаризації, вчинених ним по видачі реєстраційного посвідчення на спірне майно, зареєстрованого за Редакцією.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Малинській районній раді Житомирської області 21.12.2009 року, а саме: на частину приміщень друкарні, розташованих по вул. Кримського, 7 у м. Малині. Вказане свідоцтво видане на підставі рішення Малинської районної ради від 18.11.2009 року № 423, а право власності на підставі свідоцтва зареєстроване "Малинським районним комунальним підприємством технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради 23.12.2009 року.

З інформації про майно, зареєстроване на підставі свідоцтва за Малинською районною радою Житомирської області в особі територіальної громади сіл, селищ району, вбачається, що форма власності майна - комунальна, частка - 1/1, проте, в описі об'єкта нерухомого майна, на яке видано свідоцтво про право власності, відсутні дані про нежитлові приміщення, реєстрація яких була проведена за редакцією газети "Малинські новини", що вказує про помилковість даних внесених щодо частки майна 1/1, переданої у власність районній раді. Зазначений факт підтверджується листами Малинської районної друкарні, адресованими БТІ та міській раді, від 29.03.2005 року, від 01.06.2005 року вих. № 73, відповідно до яких остання просила виготовити технічну документацію та оформити право власності на частину приміщень районної друкарні, а не вцілому на комплекс будівель. При цьому, у листах від 25.08.2005 року вих. № 121 та від 21.12.2009 року вих. № 255, Малинська районна друкарня наводить перелік належного їй майна, що перебуває на балансі, серед якого відсутні приміщення, право власності на які заявлено позивачем у даній справі.

З вищезазначеного вбачається, що станом на 2015 рік між відповідачем 1 та позивачем був відсутній спір з приводу володіння приміщеннями, розташованими в Малинській районній друкарні. Спір виник після вчинення позивачем дій по реформуванню комунального друкованого засобу масової інформації (редакції газети "Малинські новини") у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації", на виконання якого позивач прийняв рішення від 22.04.2016 року № 93 про вихід зі складу співзасновників друкованого засобу масової інформації газети "Малинські новини" та редакції газети "Малинські новини".

Рішенням позивача від 22.07.2016 року № 116 скасовано рішення 5 сесії Малинської районної ради народних депутатів 22 скликання від 15.08.1995 року "Про приміщення друкарні" та п. 3 рішення 5 сесії Малинської районної ради 23 скликання від 17.02.1999 року як такі, що не відповідають вимогам законодавства та закріплено вище вказані приміщення на балансі КП "Малинська районна друкарня" на праві господарського відання, зобов'язано останню провести державну реєстрацію права власності за територіальними громадами сіл, селищ Малинського району в особі Малинської районної ради.

Прийняті позивачем (як суб'єктом владних повноважень) рішення про передачу у власність редакції газети "Малинські новини" частини приміщень КП "Малинська районна друкарня" та підтвердження факту вчинення такої дії є ненормативними актами органу місцевого самоврядування, які вичерпали свою дію внаслідок їх виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання реєстраційного посвідчення на право власності на спірні приміщення.

Враховуючи той факт, що рішення Малинської районної ради від 15.08.1995 року та від 17.02.1999 року прийняті позивачем як органом місцевого самоврядування, вичерпали свою дію шляхом виконання, їх скасування не породжує наслідків для відповідача 1 як власника приміщень, бо у таких осіб виникло право власності на майно і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах. Крім того, як вірно вказано судом першої інстанції, розгляд спору про скасування рішень органу місцевого самоврядування не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права власності на майно до розгляду спору про їх оскарження.

Позивач своїм рішенням від 15.08.1995 року "Про приміщення друкарні" передав спірне майно у власність відповідача 1, а відповідач 2 у свою чергу законно провів реєстрацію вище вказаного майна на підставі правовстановлюючого документа, чинність якого станом на момент вирішення спору в суді першої інстанції судом не скасована, внаслідок чого відповідач отримав реєстраційне посвідчення на частину приміщень друкарні, відтак, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів суду апеляційної інстанції, дійшов правомірного та підставного висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним та скасування реєстраційного посвідчення від 12.11.1998 року, виданого Малинським державним підприємством технічної інвентаризації, що посвідчує володіння 8/100 частинами будинку № 7 по вул. Кримського у м. Малині за відповідачем 1, виданого на підставі рішення Малинської районної ради народних депутатів від 15.08.1995 року.

Позивачем також було в суді першої інстанції заявлено вимогу про визнання за територіальною громадою сіл, селищ Малинського району в особі Малинської районної ради Житомирської області права комунальної власності на спірний об'єкт нерухомого майна, право власності на який зареєстровано на підставі рішення районної ради від 15.08.1995 року за відповідачем 1, яка відхилена судом першої інстанції. Колегія суддів, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про підставність відхилення такої вимоги судом першої інстанції, зокрема, з огляду на таке.

Як вбачається за матеріалів справи, при розгляді справи судом першої інстанції, останнім були встановлені обставини незаконності відчуження на підставі рішення 5 сесії Малинської районної ради народних депутатів 22 скликання від 15.08.1995 року "Про приміщення друкарні" з комунальної у колективну власність редакції газети "Малинські новини" приміщень №№ 4, 5, 6, 7, 8, 9, 13, частину кімнати № 22, загальною площею 118 кв.м, які визначені планом ІІ-го поверху приміщення друкарні по вул. Кримського, 7 у м. Малині. Протиправність вчинених дій з розпорядження майном комунальної власності всупереч чинному на час відчуження Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції від 15.02.1995 року) підтверджена матеріалами справи та доведена позивачем. Однак, у зв'язку з прийняттям нового ЦК України "право колективної власності" на майно як форма права власності перестало існувати. Разом з тим, частиною 1 ст. 325 ЦК України встановлено, що фізичні та юридичні особи є суб'єктами права приватної власності, а відтак, у випадку приватизації майна підприємств колективної форми власності, власність була трансформована в приватну власність їхніх працівників. Таким чином, за новим ЦК України відповідач 1 як юридична особа, хоч із порушенням порядку передачі майна у власність (без проведення процедури приватизації), однак набутого на підставі чинного рішення Малинської районної ради народних депутатів від 15.08.1995 року, тобто з дозволу відповідного органу місцевого самоврядування, став приватним власником спірного майна та мав всі підстави вважати рішення дійсним, а спроможність здійснювати розпорядження майном (законні сподівання) правомірною.

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для визнання права комунальної власності за територіальною громадою сіл, селищ Малинського району в особі Малинської районної ради Житомирської області на спірний об'єкт нерухомого майна, з огляду на належність його редакції газети "Малинські новини" на праві приватної власності.

Стосовно доводів скаржника про те, що відповідачем 1 набуто право власності на спірні приміщення незаконно, оскільки єдиним способом відчуження майна комунальної власності була приватизація, колегія суддів вважає такі доводи безпідставними, з огляду на таке.

Як встановлено судами та вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, співзасновниками відповідача 1 є трудовий колектив редакції та Малинська районна рада.

Згідно ч. 1 ст.2 Закону України "Про підприємства в Україні" від 27.03.1991 року №887-ХІІ, (чинного на момент прийняття рішень про передачу приміщень у власність Редакції) відповідно до форм власності, встановлених Законом України "Про власність", можуть діяти підприємства таких видів: колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства, кооперативу, іншого статутного товариства, громадської та релігійної організації; державне комунальне підприємство, засноване на власності адміністративно-територіальних одиниць; спільне підприємство, засноване на базі об'єднання майна різних власників (змішана форма власності. В силу ч. 2 ст.10 цього ж Закону, майно підприємства, відповідно до законодавства, статуту підприємства та укладених угод, належить йому на праві власності або повного господарського відання. Згідно ч. 4 ст.10 цього ж Закону, джерелами формування майна підприємства є грошові та матеріальні внески засновників , безоплатні або благодійні внески . пожертвування організацій , підприємств і громадян, інші джерела , не заборонені законодавчими актами України.

Частинами 2, 3 ст.З Закону України "Про власність" від 07.02.1991 року встановлено, що суб'єктами права власності в Україні відповідно до цього Закону можуть бути також інші радянські республіки, Союз PCP, інші держави, їх юридичні особи, спільні підприємства, міжнародні організації, громадяни інших держав та особи без громадянства. Майно може належати на праві спільної (часткової або сумісної) власності громадянам, юридичним особам і державам. Згідно ч.З ст.6 цього ж Закону, юридична особа здійснює право володіння, користування і розпорядження закріпленим за нею майном власника відповідно до свого статуту (положення). В силу ч. 1 ст.20 цього Закону, суб'єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об'єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об'єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами. Частиною 1 ст. 21 цього Закону встановлено, що право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.

Враховуючи той факт, що відповідач 1 заснований двома співзасновниками, він являється юридичною особою на змішаній формі власності. Статутом Редакції встановлено, що остання, як юридична особа володіє своїм майном, здійснює право власності, відтак, їй не може належати одночасно майно на праві власності і на праві повного господарського відання, як зазначив скаржник в силу ч. 2 ст. 10 Закону України "Про підприємства в Україні " .

Оскільки позивачем було передано відповідачу 1 приміщення спочатку безоплатно, а згодом і зарахувавши за це майно свій борг у сумі 138969,60 грн., що фактично являється статутним внеском Малинської районної ради в статутний фонд Редакції, відтак, позивач не має права вимагати повернути йому майно, яке є власністю юридичної особи.

При цьому безпідставним є посилання скаржника на те, що безоплатна передача майна з комунальної власності районної ради до Редакції не є способом набуття права власності згідно законодавства, оскільки порядок набуття юридичною особою майна, створення статутного фонду регулювалися саме Законом України "Про підприємства в Україні", який є спеціальним законом, що регулює порядок та спосіб виникнення права власності на майно у юридичної особи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність реєстрації права власності на приміщення та видачі реєстраційного посвідчення, крім того виходячи з наступного.

Згідно п.2.2 Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб (далі - Правил), затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 року №56, реєстрація проводиться в певному порядку, а саме: а) заявник подає до бюро технічної інвентаризації два примірники правовстановлюючого документу (оригінал та копію); б) відповідальний працівник бюро технічної інвентаризації вивчає законність та повноту документів і на підставі їх робить відповідний запис . у реєстрову книгу; в) адреса об'єкта, що реєструється, записується в повуличний алфавітний журнал (додаток №2); г) прізвище, ім'я та по батькові власників об'єктів нерухомого майна, що належить фізичним особам, вносяться в алфавітний журнал або картотеку (додатки №3,4); д) при реєстрації об'єктів нерухомого майна за юридичними особами, їм видається реєстраційне посвідчення (додаток №7); е) на оригіналі правовстановлюючого документа робиться реєстраційний напис (додаток №5). Якщо на правовстановлюючому документі немає місця для реєстраційного напису, то видається реєстраційне посвідчення, яке є невід'ємною частиною правовстановлюючого документа (додаток №6).

Згідно п.7 Додатку до Правил, правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, є рішення місцевих органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування щодо права власності на об'єкти нерухомого майна.

Посилання скаржника на те, що Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб на період реєстрації втратила дію, є необґрунтованим, оскільки заява про реєстрацію та інші підготовчі дії були вчинені саме в період дії даної Інструкції. Відтак, реєстрація права власності на приміщення за Редакцією газети проведена законно.

Посилання позивача на свідоцтво про право власності на нерухоме майно Малинської районної ради від 21.12.2009 року є також безпідставним, враховуючи той факт, що зазначене свідоцтво свідчить про реєстрацію права власності на частину приміщень друкарні, згідно з описом яких, приміщення Редакції не увійшло до даного переліку, і не могло увійти, оскільки було зареєстроване за відповідачем 1.

Щодо заявленого відповідачем 1 в суді першої інстанції клопотання про застосування до всіх вимог позивача строку позовної давності, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відмову в його задоволенні зважаючи на те, що підставою відмови у позові є необґрунтованість заявлених позивачем вимог, а тому, приписи щодо позовної давності, в даному випадку, не впливають на результат вирішення спору.

В силу ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. В силу ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги Малинської районної ради є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Малинської районної ради залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 15.02.2017 року у справі № 906/1060/16 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Павлюк І. Ю.