Рішення

від 13.02.2017 по справі 910/22533/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2017Справа № 910/22533/16

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Клінстар Сервіс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сервіс" простягнення 317 264 грн 58 коп. Представники: від позивача: Недашківський О.В. - представник за довіреністю від відповідача: Лаврентьва І.І. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

08.12.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінстар Сервіс" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сервіс" про стягнення 317 264 грн 58 коп. заборгованості за договором про надання послуг № 5/12 від 05.12.2009, в тому числі: 254 092 грн 90 коп. основного боргу, 23 122 грн 45 коп. інфляційних втрат, 6 996 грн 26 коп. 3 % річних та 33 052 грн 97 коп. пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про надання послуг № 5/12 від 05.12.2009 не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 254 092 грн 90 коп., крім того у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 23 122 грн 45 коп. інфляційних втрат, 6 996 грн 26 коп. 3 % річних та 33 052 грн 97 коп. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2016 порушено провадження у справі № 910/225338/16 та справу призначено до розгляду на 16.01.2017.

12.01.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

16.01.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 розгляд справи відкладено на 13.02.2017, у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання.

13.02.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У судове засідання 13.02.2017 з'явились представники сторін на надали пояснення по суті справу. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення по суті спору, відповідно до яких в повному обсязі не визнає заявлені позовні вимоги з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 13.02.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

05.12.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сервіс" (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Клінстар Сервіс" (виконавець за договором) укладено договір про надання послуг № 5/12, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надавати послуги з комплексного річному і зимового утримання прилеглої території до об'єкту замовника, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога (колишня Велика Окружна), 4, корпус № 1 (літера "Ф")

Перелік, графік надання послуг (робіт) і кількість персоналу вказані в додатку № 1, № 2 і № 3 які є невід'ємною частиною даного договору. Прилегла територія визначена на схемі в додатку № 4 цього договору (пункт 1.2. договору).

Згідно з пунктами 7.1 та 7.3 договору даний договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2010 року. Договір автоматично продовжується на тих же умовах на кожний наступний календарний рік за умови, що жодна зі сторін письмово, не заявить про своє бажання розірвати договір не пізніше, ніж за 2 (два) місяці до дати закінчення терміну його дії.

У відповідності до положень пунктів 3.1-3.3 договору вартість послуг (робіт), що надаються відповідно до пункту 1.1., пункту 1.2. договору щомісячно згідно з додатком № 1 становить 24 813 грн 51 коп. з ПДВ. Вартість послуг (робіт), що надаються відповідно до пункту 1.1., пункту 1.2. договору щомісячно згідно з додатком № 2 становить 15 974 грн 24 коп. з ПДВ. Вартість послуг (робіт), що надаються відповідно до пункту 1.1., пункту 1.2. договору відповідно до додатку № 3 фіксується в рахунках і актах здачі-приймання виконаних робіт.

Положеннями пункту 3.4. договору сторони погодили, що оплата послуг виконавця здійснюється за безготівковим розрахунком протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня підписання замовником акта-здачі приймання послуг (робіт) і рахунки-фактури, який передається разом з актом.

Відповідно до пункту 4.1 договору звітним періодом за цим договором визначається календарний місяць. Здача-приймання наданих послуг (робіт) оформляється актом здачі-прийому наданих послуг (робіт), в якому фіксується обсяг виконаних базових і додаткових робіт (при їх наявності), терміни надання послуг (робіт) і вартість наданих послуг (робіт). Оформлені виконавцем акт здачі-приймання послуг (робіт) і рахунок передаються замовнику протягом перших 5 (п'яти) робочих днів місяця з дати надання послуг (робіт).

Замовник зобов'язаний підписати акт здачі-приймання послуг (робіт) або мотивовану відмову і направити його виконавцю не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту його отримання (пункт 4.2. договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договором про надання послуг № 5/12 від 05.12.2009 позивачем були надані відповідачу послуги на загальну суму 1 670 008 грн 40 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи, підписаними представниками та скріпленими печатками сторін, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), а саме: № ОУ-0000416 від 08.12.2009 на суму 5 040 грн 00 коп., № ОУ-0000461 від 31.12.2009 на суму 36 106 грн 52 коп., № ОУ-0000474 від 31.12.2009 на суму 23 520 грн 00 коп., № ОУ-00003 від 05.01.2010 на суму 3 150 грн 00 коп., № ОУ-00006 від 05.01.2010 на суму 10 020 грн 00 коп., № ОУ-00013 від 05.01.2010 на суму 6 722 грн 00 коп., № ОУ-00016 від 05.01.2010 на суму 7 938 грн 00 коп., № ОУ-00037 від 11.01.2010 на суму 4 000 грн 00 коп., № ОУ-00028 від 11.01.2010 на суму 16 683 грн 00 коп., № ОУ-00034 від 11.01.2010 на суму 22 203 грн 50 коп., № ОУ-00044 від 13.01.2010 на суму 4 320 грн 00 коп., № ОУ-00059 від 19.01.2010 на суму 1 228 грн 50 коп., № ОУ-00101 від 22.01.2010 на суму 7 071 грн 76 коп., № ОУ-00105 від 29.01.2010 на суму 40 787 грн 75 коп., № ОУ-00119 від 08.02.2010 на суму 11 081 грн 50 коп., № ОУ-00131 від 11.02.2010 на суму 11 223 грн 25 коп., № ОУ-00167 від 23.02.2010 на суму 921 грн 37 коп., № ОУ-00173 від 26.02.2010 на суму 40 787 грн 75 коп., № ОУ-00210 від 31.03.2010 на суму 40 787 грн 75 коп., № ОУ-00237 від 08.04.2010 на суму 4 680 грн 00 коп., № ОУ-00257 від 30.04.2010 на суму 40 787 грн 75 коп., № ОУ-00313 від 31.05.2010 на суму 40 787 грн 75 коп., № ОУ-00361 від 30.06.2010 на суму 40 787 грн 75 коп., № ОУ-00390 від 30.07.2010 на суму 40 787 грн 75 коп., № ОУ-00428 від 31.08.2010 на суму 40 787 грн 75 коп., № ОУ-00482 від 30.09.2010 на суму 40 787 грн 75 коп., № ОУ-00509 від 29.10.2010 на суму 40 787 грн 75 коп., № ОУ-00521 від 08.11.2010 на суму 6 300 грн 00 коп., № ОУ-00536 від 30.11.2010 на суму 40 787 грн 75 коп., № ОУ-00581 від 31.12.2010 на суму 40 787 грн 75 коп., № ОУ-00020 від 31.01.2011 на суму 40 787 грн 75 коп., № ОУ-00053 від 28.02.2011 на суму 40 787 грн 75 коп., № ОУ-00082 від 31.03.2011 на суму 40 787 грн 75 коп., № ОУ-00113 від 30.04.2011 на суму 40 787 грн 75 коп., № ОУ-00149 від 31.05.2011 на суму 40 787 грн 75 коп., № ОУ-00181 від 30.06.2011 на суму 40 787 грн 75 коп., № ОУ-00217 від 31.07.2011 на суму 40 787 грн 75 коп., № ОУ-00253 від 31.08.2011 на суму 40 787 грн 75 коп., № ОУ-00283 від 30.09.2011 на суму 40 787 грн 75 коп., № ОУ-00336 від 31.10.2011 на суму 40 787 грн 75 коп., № ОУ-00385 від 30.11.2011 на суму 40 787 грн 75 коп., № ОУ-00424 від 31.12.2011 на суму 40 787 грн 75 коп., № 40 від 31.01.2012 на суму 40 787 грн 75 коп., № 78 від 29.02.2012 на суму 40 787 грн 75 коп., № 121 від 31.03.2012 на суму 40 787 грн 75 коп., № 184 від 30.04.2012 на суму 40 787 грн 75 коп., № 247 від 31.05.2012 на суму 40 787 грн 75 коп., № 278 від 30.06.2012 на суму 40 787 грн 75 коп., № 336 від 31.07.2012 на суму 40 787 грн 75 коп., № 387 від 31.08.2012 на суму 40 787 грн 75 коп., № 438 від 30.09.2012 на суму 40 787 грн 75 коп., № 489 від 31.10.2012 на суму 40 787 грн 75 коп., № 557 від 30.11.2012 на суму 40 787 грн 75 коп., № 657 від 28.12.2012 на суму 5 040 грн 00 коп., № 599 від 31.12.2012 на суму 40 787 грн 75 коп., № 11 від 10.01.2013 на суму 14 400 грн 00 коп. та № 11 від 10.01.2013 на суму 40 787 грн 75 коп.

Як встановлено судом, відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг згідно з договором про надання послуг № 5/12 від 05.12.2009, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 254 092 грн 90 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати наданих послуг на суму 254 092 грн 90 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У судовому засіданні 13.02.2016 представником відповідача в повному обсязі підтримано, викладену у відзиві на позовну заяву, заяву про застосування наслідків сплату строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Нормами статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

В пункті 4.4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" викладені рекомендації стосовно того, що з урахуванням положення частини четвертої статті 51 Господарського процесуального кодексу України днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду).

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства України, порушене право позивача підлягає захисту судом у разі звернення позивача за захистом протягом встановленого законом загального 3-річного строку позовної давності з моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 Цивільного кодексу України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до норм частин 1, 3 статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

З урахуванням положень пункту 4.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013, № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 Цивільного кодексу України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання. При цьому господарським судом слід мати на увазі таке.

У дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 Цивільного кодексу України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Як вбачається, з доданих до позовної заяви, банківських виписок з особових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінстар Сервіс", за період з 22.12.2009 по 30.12.2015, відповідачем проводилась часткова оплата послуг, отриманих за договором про надання послуг № 5/12 від 05.12.2009. Відповідно до призначень платежів, вказаних у банківських виписках, відповідачем при здійсненні платежів зазначалось посилання на спірний договір.

Судом встановлено, що дії по визнанню боргу було вчинено відповідачем до моменту спливу трирічного строку позовної давності з моменту визначеного вище початку його перебігу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що мало місце переривання перебігу позовної давності у зв'язку із визнанням відповідачем боргу, що здійснювалось у формі часткових оплат боргу. Як зазначалось вище, після переривання перебіг позовної давності починається заново, отже, у даному випадку строк позовної давності за вимогою про стягнення основного боргу почав свій перебіг заново 3012.2015 та на момент звернення до суду (08.12.2016, що підтверджується відбитком штампу про реєстрації позовної заяви в канцелярії суду) не сплив. Отже, заява відповідача про застосування строку позовної давності визнається судом такою, що не підлягає задоволенню.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг за договором про надання послуг № 5/12 від 05.12.2009 та факту наявності заборгованості за отримані послуги у розмірі 254 092 грн 90 коп., вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 254 092 грн 90 коп.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати отриманих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 23 122 грн 45 коп. інфляційних втрат, нарахованих за загальний період прострочення з 01.01.2016 по 28.11.2016, 6 996 грн 26 коп. 3 % річних, нарахованих за загальний період прострочення з 30.12.2015 по 28.11.2016, та 33 052 грн 97 коп. пені, нарахованої за загальний період прострочення з 28.06.2016 по 28.11.2016.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 5.3 договору за невиконання або несвоєчасне виконання: грошових зобов'язань по оплаті наданих послуг, замовник сплачує виконавцю за кожен день прострочення протягом усього періоду, в який утворилася заборгованість, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в зазначений період.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені) відповідно до умов пункту 5.3 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктом 5.3 договору за невиконання або несвоєчасне виконання: грошових зобов'язань по оплаті наданих послуг, замовник сплачує виконавцю за кожен день прострочення протягом усього періоду, в який утворилася заборгованість , пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в зазначений період.

У відповідності до частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Суд наводить власний розрахунок пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з урахування положень договору та приписів законодавства в межах визначеного позивачем періоду нарахування (з 26.06.2016 по 28.11.2016) окремо щодо кожного акту щодо якого у відповідача виник борг з оплати норм пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення Акт № 336 від 31.01.2012 30714.15 23.06.2016 - 23.06.2016 1 18.0000 % 0.098 %* 30.21 30714.15 24.06.2016 - 28.07.2016 35 16.5000 % 0.090 %* 969.26 30714.15 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5000 % 0.085 %* 1274.72 30714.15 16.09.2016 - 27.10.2016 42 15.0000 % 0.082 %* 1057.37 30714.15 28.10.2016 - 28.11.2016 32 14.0000 % 0.077 %* 751.91 Акт № 387 від 31.08.2012 40787.75 23.06.2016 - 23.06.2016 1 18.0000 % 0.098 %* 40.12 40787.75 24.06.2016 - 28.07.2016 35 16.5000 % 0.090 %* 1287.15 40787.75 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5000 % 0.085 %* 1692.80 40787.75 16.09.2016 - 27.10.2016 42 15.0000 % 0.082 %* 1404.17 40787.75 28.10.2016 - 28.11.2016 32 14.0000 % 0.077 %* 998.52 Акт № 438 від 30.09.2012 40787.75 23.06.2016 - 23.06.2016 1 18.0000 % 0.098 %* 40.12 40787.75 24.06.2016 - 28.07.2016 35 16.5000 % 0.090 %* 1287.15 40787.75 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5000 % 0.085 %* 1692.80 40787.75 16.09.2016 - 27.10.2016 42 15.0000 % 0.082 %* 1404.17 40787.75 28.10.2016 - 28.11.2016 32 14.0000 % 0.077 %* 998.52 Акт № 489 від 31.10.2012 40787.75 23.06.2016 - 23.06.2016 1 18.0000 % 0.098 %* 40.12 40787.75 24.06.2016 - 28.07.2016 35 16.5000 % 0.090 %* 1287.15 40787.75 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5000 % 0.085 %* 1692.80 40787.75 16.09.2016 - 27.10.2016 42 15.0000 % 0.082 %* 1404.17 40787.75 28.10.2016 - 28.11.2016 32 14.0000 % 0.077 %* 998.52 Акт № 557 від 30.11.2012 40787.75 23.06.2016 - 23.06.2016 1 18.0000 % 0.098 %* 40.12 40787.75 24.06.2016 - 28.07.2016 35 16.5000 % 0.090 %* 1287.15 40787.75 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5000 % 0.085 %* 1692.80 40787.75 16.09.2016 - 27.10.2016 42 15.0000 % 0.082 %* 1404.17 40787.75 28.10.2016 - 28.11.2016 32 14.0000 % 0.077 %* 998.52 Акт № 657 від 28.12.12 5040.00 23.06.2016 - 23.06.2016 1 18.0000 % 0.098 %* 4.96 5040.00 24.06.2016 - 28.07.2016 35 16.5000 % 0.090 %* 159.05 5040.00 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5000 % 0.085 %* 209.17 5040.00 16.09.2016 - 27.10.2016 42 15.0000 % 0.082 %* 173.51 5040.00 28.10.2016 - 28.11.2016 32 14.0000 % 0.077 %* 123.38 Акт № 559 від 31.12.2012 40787.75 23.06.2016 - 23.06.2016 1 18.0000 % 0.098 %* 40.12 40787.75 24.06.2016 - 28.07.2016 35 16.5000 % 0.090 %* 1287.15 40787.75 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5000 % 0.085 %* 1692.80 40787.75 16.09.2016 - 27.10.2016 42 15.0000 % 0.082 %* 1404.17 40787.75 28.10.2016 - 28.11.2016 32 14.0000 % 0.077 %* 998.52 Акт № 11 від 10.01.2013 14400.00 23.06.2016 - 23.06.2016 1 18.0000 % 0.098 %* 14.16 14400.00 24.06.2016 - 28.07.2016 35 16.5000 % 0.090 %* 454.43 14400.00 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5000 % 0.085 %* 597.64 14400.00 16.09.2016 - 27.10.2016 42 15.0000 % 0.082 %* 495.74 14400.00 28.10.2016 - 28.11.2016 32 14.0000 % 0.077 %* 352.52 Всього: 33 781.75 З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором про надання послуг № 5/12 від 05.12.2009, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат, 3 % річних та пені підлягають задоволенню за розрахунком позивача, доданим до позовної заяви, а саме: інфляційні втрати у розмірі 23 122 грн 45 коп., 3 % річних у розмірі 6 996 грн 26 коп. та пеня 33 052 грн 97 коп., оскільки суд позбавлений можливості виходу за межі позовних вимог за відсутності про це клопотання заінтересованої сторони (пункт 2 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), а також позивачем не було подано заяви про збільшення позовних вимог щодо стягнення пені у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сервіс" (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, будинок 17-21, ідентифікаційний код 31927982) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінстар Сервіс" (03127, м. Київ, пр-т. 40-річчя жовтня, буд. 120, корпус 1, ідентифікаційний код 35509273) заборгованість у розмірі 254 092 (двісті п'ятдесят чотири тисячі дев'яносто дваі) грн 90 коп., інфляційні втрати у розмірі 23 122 (двадцять три тисячі сто двадцять два) грн 45 коп., 3 % річних у розмірі 6 996 (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) грн 26 коп., пеню у розмірі 33 052 (тридцять три тисячі п'ятдесят два) грн 97 коп. та судовий збір у розмірі 4 758 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят вісім) грн 97 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 20.02.2017

Суддя Н.Б. Плотницька