Постанова

від 16.02.2017 по справі 909/528/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2017 р. Справа № 909/528/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Дубник О.П.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісавто» смт. Вигода Долинського р-ну Івано-Франківської області

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2016р.

у справі №909/528/16

за позовом: заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вигодської селищної ради смт. Вигода Долинського р-ну Івано-Франківської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісавто» смт. Вигода Долинського р-ну Івано-Франківської області

про стягнення заборгованості по оренді землі в сумі

260 705,51 грн.

за участю представників сторін від:

прокурора: Макогон Ю.І. - згідно посвідчення №020325 від 06.09.2013 р.

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2016 р. (суддя Б.П. Гриняк) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «Сервісавто» на користь Вигодської селищної ради заборгованість в сумі 260 705, 51 грн. та 3 910, 58 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем не оплачено в повному обсязі заборгованості по орендній платі за землю.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що грошова оцінка для орендованої підприємством земельної ділянки, порахована неправильно. Замість коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки 1,0 який існував раніше, в новій грошовій оцінці зазначено 2,5 за відсутності заяви останнього на зміну функціонального використання земельної ділянки, без виготовлення технічної документації земельної ділянки із землеустрою, внаслідок чого грошова оцінка земельної ділянки збільшилась в 2,5 рази, чим порушено п.5 ст. 20 Земельного кодексу України.

Крім цього, скаржник зазначає, що згідно постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.11.2016 р. з відповідача стягнуто податковий борг з плати за землю в період з 2014 р. до вересня 2016 р. в розмірі 251 274, 22 грн.

В судовому засіданні прокурор заперечив щодо вимог апеляційної скарги.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, 18.06.2004р. між Вигодською селищною радою (орендодавець) та ТОВ Сервісавто (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою площею 1,9618 га для обслуговування автогаражів з обслуговуючим приміщенням по вул. Д.Галицького, 5 Долинського району Івано-Франківської області, терміном на 50 років.

Договір зареєстрований в Долинському районному відділі Івано-Франківської філії ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України 24.06.2004 р. за №04.04.303.00067.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору, орендна плата за рік (в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки) складає 146664,17 грн. та вноситься щомісячно рівними частинами по 12 222,01 грн. на рахунок Вигодської селищної ради протягом 30-ти календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного

(податкового ) місяця.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.08.2012 р. у справі №5010/760/2012/з-3/31, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2012 р., внесено зміни та доповнення до п. 2.1 плата за землю вноситься орендарем у вигляді орендної плати за ставкою 8% від грошової оцінки, що становить 1 м2 -93,45; 1961 м2-1833302,1 грн.; (1833302,1 х 8% =146664,17) 146664,17 грн. за рік, що вноситься щомісячно рівними частинами по 12222,01 грн. на рахунок Вигодської селищної ради протягом 30-ти календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця .

В силу ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду мають преюдиційне значення в даній справі та не підлягає доказуванню.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з такого.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України .

Згідно ст. ст.283, 286 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст.ст. 530, 610, 629 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (терміни).

Порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, всупереч умов договору відповідачем не оплачено в повному обсязі заборгованості по орендній платі за землю.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що заборгованість відповідача по сплаті орендної плати за землю становить 260 705,51 грн., за період з 01.05.2013 р. по 30.04.2016 р.

Отже, колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо тверджень апелянта про те, що згідно постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.11.2016 р. з відповідача стягнуто податковий борг з плати за землю в період з 2014 р. до вересня 2016 р. в розмірі 251 274, 22 грн., то необхідно зазначити таке.

Межі перегляду справи в апеляційному порядку визначаються ст.101 ГПК України, яка передбачає, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Зазначена норма передбачає повторний розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими доказами, які є на час апеляційного перегляду справи, а не тими, які можуть з'явитись у майбутньому.

Апеляційна інстанція, користуючись правами, наданими суду першої інстанції, як то передбачено статтею 99 ГПК України, перевіряє законність прийнятого судом першої інстанції рішення саме на момент його прийняття.

За таких обставин, посилання апелянта постанову адміністративного суду Івано-Франківської області від 29.11.2016 р. є необґрунтованим, оскільки така прийнята після рішення, яке оспорюється у даній справі. У даному випадку, відповідач не був позбавлений права повідомити про стягнення з нього заборгованості за період з 01.05.2013 р. по 30.04.2016 р. рішенням господарського суду під час розгляду адміністративної справи, а також має право повідомити органи Державної виконавчої служби про накладення періодів стягнення заборгованості за одним і тим же правочином, щоб уникнути необґрунтованого подвійного стягнення грошових коштів під час вчинення виконавчих дій на виконання вказаних судових рішень.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення прийняте із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, тому підстав для його зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 р. зобов'язано скаржника доплатити судовий збір у розмірі 391, 05 грн. за розгляд апеляційної скарги. Відповідачем вимоги ухвали не виконано.

За таких обставин, судовий збір у розмірі 391, 05 грн. підлягає до стягнення зі скаржника в дохід державного бюджету України за розгляд апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2016 р. у справі

№ 909/528/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Сервісавто (77552 смт.Вигода, Долинський район, вул. Д. Галицького, 5, код ЄДРПОУ 31943056) 391, 05 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги в дохід державного бюджету України (банк: ГУДКСУ у Львівській області; МФО 825014; отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова; код ЄДРПОУ 38007620; рахунок 31216206782006)

Господарському суду Івано-Франківської області видати наказ.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути в господарський суд Івано-Франківської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17.02.2017 р.

Головуючий-суддя Матущак О.І.

Судді Дубник О.П.

ОСОБА_1