Рішення

від 15.02.2017 по справі 922/173/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2017 р.Справа № 922/173/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрФід", с. ПП Борщагівка Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-капітал Трейд", м.Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРФІД" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Капітал Трейд", в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 81370,00 грн., 3% річних у розмірі 1082,72 грн., інфляційні втрати у розмірі 5207,68 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № 09/16 від 21.06.2016 року в частині своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.01.2017 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.02.2017 року об 12:30 год.

31 січня 2017 року від позивача до канцелярії суду із супровідним листом за вх. № 3169 надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивачем зменшено розмір позовних вимог та позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 81370,00 грн., 3% річних у розмірі 939,64 грн., інфляційні втрати у розмірі 5207,68 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.02.2017 року заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята до провадження та розгляд справи продовжено з її урахуванням. Також, вказаною ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 15.02.2017 об 12:30 год.

В призначене судове засідання 15.02.2016 року позивач свого представника не направив. В письмових пояснення, які надішли до суду 31.01.2017 року із супровідним листом за вх. № 3169, позивач просить суд розглядати справу за відсутністю його представника за наявними в справі матеріалами.

Відповідач своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, про причину неявки не повідомив, витребуваних документів не надав. Ухвала господарського суду Харківської області від 06.01.2017 року була отримана відповідачем 17.01.2017 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд встановив наступне.

21 червня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРФІД" (позивачем, постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Капітал Трейд" (відповідачем, покупцем) був укладений договір поставки № 09/16.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві, товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Договір укладається на розсуд сторін.

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов'язується поставити у встановлені договором строки продукцію - курчат, кормові добавки, вітаміни, вітамінно-мінеральні суміші, ветеринарні препарати, товари для тваринництва, тощо - "Товар", визначений у відповідних видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію Товару, які є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти та оплатити поставлений товар

Відповідно до п. 1.2. Договору, номенклатура, кількість та ціна товару, що поставляється за цим договором, визначаються у видаткових накладних та рахунках-фактурах, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.1. Ціна товару узгоджується сторонами окремо при поставці кожної партії товару товару та зазначається у рахунках-фактурах, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.4.2. Договору поставки, розрахунок покупцем за поставлену партію товару, здійснюється в безготівковому вигляді, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника на умовах відстрочення платежу - 21 календарний день. Момент прийняття товару є дата підписання покупцем видаткової накладної на товар.

Згідно п. 5.1. Договору, товар, що поставляється за цим договором відвантажується покупцеві окремими партіями у встановлений сторонами строк згідно умов цього договору.

На виконання вище вказаного Договору поставки, у період з 21.06.2016 року по 03.08.2016 року позивач поставив відповідачу замолений товар по цінам зазначеним у видаткових накладних на загальну суму 88664,00 грн., а відповідач прийняв поставлений товар без заперечень, що підтверджується підписаними з його сторони видатковими накладними, довіреностями на отримання товару та частковими оплатами.

Проте, в порушення умов договору, відповідач не розрахувався за поставлений товар в повному обсязі, а саме не розрахувався за товар поставлений за видатковими накладними: № 179 від 21.06.2016 року на суму 32000,00 грн., № 220 від 26.07.2016 року на суму 40492,00 грн., № 233 від 03.08.2016 року на суму 8878,00 грн., внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, яка складає 81370,00 грн.

Враховуючи невиконання відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем, позивач був змушений звернутись до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення відповідача заборгованості за Договором поставки № 09/16 від 21.06.2016 року в розмірі 87517,32 грн., з яких: 81370,00 грн. - заборгованість за поставлений товар, 939,64 грн. - 3% річних, 5207,68 грн. інфляційних втрат.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором поставки № 09/16 складає 81370,00 грн. Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем до матеріалів справи не надано та позовні вимоги позивача не спростовано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 81370,00 грн. заборгованості за договором поставки № 09/16.

Крім того, позивачем була заявлена вимога про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 939,64 грн. за період з 14.07.2016 року по 22.12..2016 року (з урахуванням відстрочки платежу) та інфляційних втрат у розмірі 5207,68 грн. за період вересень - листопад 2016 року.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування здійснені позивачем, суд прийшов до висновку, що суми 3% річних у розмірі 939,64 грн. за період з 14.07.2016 року по 22.12.2016 року та інфляційних втрат у розмірі 5207,68 грн. за період вересень - листопад 2016 року підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Капітал Трейд" (61052, Харківська область, м. Харків, вул. Котлова, будинок 183, код ЄДРПОУ 39748833) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРФІД" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. ПП Борщагівка, вул. Леніна, 1Б, п/р 26006177495400 в АТ "УкрСиббанк" м. Київ, МФО 351005, код ЄДРПОУ 35709413) - 81370,00 грн. заборгованості за поставлений товар за Договором поставки № 09/16, 939,64 грн. 3 % річних, 5207,68 грн. інфляційних втрат, 1378,00 судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.02.2017 р.

Суддя ОСОБА_1

справа № 922/173/17