Постанова

від 23.01.2018 по справі 922/173/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2018 р. Справа № 922/173/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А. , суддя Шевель О. В.

за участі секретаря судового засідання Марченко В.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - ОСОБА_1 (посвідчення адвоката №1816 від 16.10.2012), ОСОБА_2 (керівник),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3654 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2017 у справі № 922/173/17 (суддя Суслова В.В., повне рішення складено 20.02.2017)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфід", с.Петропавлівська Борщагівка, Київська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Капітал Трейд", м.Харків,

про стягнення коштів ,

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2017 року ТОВ "Укрфід" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ТОВ "Агро-Капітал Трейд" 87 660,40 грн заборгованості, у тому числі 81370,00 грн заборгованості за поставлений товар за договором поставки №09/16 від 21.06.2016, 1082,72 грн 3% річних за невиконання грошових зобов'язань, 5207,68 грн інфляційних втрат за невиконання грошових зобов'язань.

31.01.2017 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх.№3169), в якій позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 81370,00 грн, 3% річних у розмірі 939,64 грн, інфляційні втрати у розмірі 5207,68 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.02.2017 позов задоволено. Стягнуто з відповідача 81370,00 грн заборгованості за поставлений товар за договором поставки №09/16 від 21.06.2016, 939,64 грн 3% річних, 5207,68 грн інфляційних втрат, 1378,00 грн судового збору.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Скарга обґрунтована тим, що на видаткових накладних, що надані позивачем в підтвердження здійсненої поставки товару та наявної заборгованості відповідача за цей товар, від імені відповідача проставлений підпис головного бухгалтера ОСОБА_2, однак ОСОБА_2 ніколи вказаний у цих накладних товар не отримувала (як і відповідач такий товар у позивача не придбавав), а підписи на накладних їй не належать і проставлені іншою невідомою особою.

Як зазначає відповідач, фактично, заявлені вимоги є безпідставними з причин відсутності події поставки товарів, з приводу оплати яких виник спір, в той час як надані до суду накладні є підробленими.

03.01.2018 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№32), в якому позивач проти апеляційної скарги заперечував, посилаючись, зокрема, на те, що твердження директора ТОВ «Агро-Капітал Трейд» - ОСОБА_2 не відповідають дійсності та не підтверджені жодним належним та допустимим доказом. Видаткові накладні №179 від 21.06.2016, №220 від 26.07.2016, №233 від 03.08.2016, окрім підпису уповноваженої особи відповідача, містять також печатку підприємства. На отримання товарів по всім видатковим накладним відповідач надавав позивачу довіреності на отримання ТМЦ, які також містять підпис уповноваженої особи ОСОБА_2 та скріплені печаткою відповідача. Крім того, на кожну поставку товару позивач реєстрував в податковій інспекції податкові накладні, які були включені до податкових зобов'язань позивача та по яким було сплачено податки, а у відповідача, відповідно, виник податковий кредит. Також, відповідач в особі ОСОБА_2, підписав акт звірки взаєморозрахунків, в якому визнав факт поставки товару та розмір заборгованості. Просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Просив розглянути справу без участі представників позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

10.01.2018 до суду від відповідача надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи (вх.№270), в якій відповідач просив призначити у справі за позовом ТОВ «Укрфід» до ТОВ «Агро-Капітал Трейд» почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання:

1.Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 у видатковій накладній № 179 від 21.06.2016 в графі «Отримав(ла)» тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

2.Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 у видатковій накладній № 220 від 26.07.2016 в графі «Отримав(ла)» тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

3.Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 у видатковій накладній № 233 від 03.08.2016 в графі «Отримав(ла)» тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

Проведення експертизи доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора Бокаріуса.

Провадження по справі зупинити на час проведення експертизи.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили суд її задовольнити.

Позивач у судове засідання не з'явився, про причини не з'явлення суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи ухвалою суду від 11.01.2018.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 21.06.2016 між ТОВ "Укрфід", постачальником, та ТОВ "Агро-Капітал Трейд", покупцем, укладено договір поставки № 09/16, згідно з яким постачальник зобов'язався поставити у встановлені договором строки продукцію - курчат, кормові добавки, вітаміни, вітамінно-мінеральні суміші, ветеринарні препарати, товари для тваринництва, тощо - "Товар", визначений у відповідних видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару, які є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти та оплатити поставлений товар.

Відповідно до п.1.2. договору номенклатура, кількість та ціна товару, що поставляється за цим договором, визначаються у видаткових накладних та рахунках-фактурах, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.4.1. договору ціна товару узгоджується сторонами окремо при поставці кожної партії товару та зазначається у рахунках-фактурах, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.4.2. договору розрахунок покупцем за поставлену партію товару, здійснюється в безготівковому вигляді, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника на умовах відстрочення платежу - 21 календарний день. Момент прийняття товару є дата підписання покупцем видаткової накладної на товар.

Відповідно до п.5.1. договору товар, що поставляється за цим договором відвантажується покупцеві окремими партіями у встановлений сторонами строк згідно умов цього договору.

У період з 21.06.2016 по 03.08.2016 позивач поставив відповідачу замовлений товар за видатковими накладними: № 179 від 21.06.2016 на суму 32000,00 грн, № 220 від 26.07.2016 на суму 40492,00 грн, № 233 від 03.08.2016 на суму 8878,00 грн, всього на загальну суму 81370,00 грн, а відповідач прийняв поставлений товар без заперечень.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві, товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Договір укладається на розсуд сторін.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вже зазначалось, умовами договору встановлено, що розрахунок покупцем за поставлену партію товару, здійснюється в безготівковому вигляді, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника на умовах відстрочення платежу - 21 календарний день. Момент прийняття товару є дата підписання покупцем видаткової накладної на товар.

Відповідно до видаткових накладних: № 179 від 21.06.2016 на суму 32000,00 грн, № 220 від 26.07.2016 на суму 40492,00 грн, № 233 від 03.08.2016 на суму 8878,00 грн позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 81370,00 грн.

Однак, доказів оплати за поставлений товар матеріали справи не містять.

Відповідач, заперечуючи проти позову в апеляційній скарзі посилався, зокрема на те, що на наведених видаткових накладних, що надані позивачем в підтвердження здійсненої поставки товару, від імені відповідача проставлений підпис головного бухгалтера ОСОБА_2, однак ОСОБА_2 ніколи зазначений у цих накладних товар не отримувала, в зв'язку з чим просила призначити у справі почеркознавчу експертизу.

Проте, зазначені посилання відповідача є необґрунтованими, з огляду на наступне.

В матеріалах справи містяться копії довіреностей №55 від 17.06.2016, №58 від 21.06.2016, №84 від 26.07.2016, №98 від 03.08.2016, за якими відповідач отримав по зазначеним вище накладним товар. Довіреності, видані на ім'я ОСОБА_2, крім підпису головного бухгалтера ОСОБА_2, містять також підпис керівника підприємства ТОВ "Агро-Капітал Трейд" ОСОБА_3 та скріплені печаткою підприємства. Відповідач про підробку печатки товариства або її втрату, а також про підробку документів до правоохоронюваних органів не звертався.

Крім того, позивачем на кожну поставку товару видавались податкові накладні: №180 від 21.06.2016 на суму 32000,00 грн, №221 від 26.07.2016 на суму 40492,00 грн, №236 від 03.08.2016 на суму 8878,00 грн, які реєструвались у податковій інспекції та були включені до податкових зобов'язань позивача.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2018 було запропоновано сторонам надати суду апеляційної інстанції: докази на підтвердження факту оприбуткування товару по спірним накладним: №179 від 21.06.2016, №220 від 26.07.2016, №233 від 03.08.2016 в бухгалтерському обліку; докази на підтвердження відображення відповідних операцій в податковому обліку (податкові накладні, реєстр податкових накладних за спірний період).

Однак, дані документи сторонами не надано.

Представниками відповідача у судовому засіданні було зазначено про те, що бухгалтерську документацію було вилучено правоохоронюваними органами. Проте, доказів вилучення суду не надано.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи (вх.№270) слід відмовити, з огляду на те, на спірних видаткових накладних окрім підпису ОСОБА_2, наявна і печатка товариства, а факт отримання відповідачем товару підтверджуєся також і іншими документами, зокрема довіреностями та податковими накладними зазначеними вище. Факту неоприбуткування товару відповідачем до матеріалів справи не надано.

На підставі викладеного, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 81370,00 грн заборгованості за поставлений товар є обґрунтованою та такою, що правомірно задоволена судом першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, з урахуванням заявлених уточнень (№3169 від 31.01.2017) просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 939,64 грн за період з 14.07.2016 по 22.12.2016 (з урахуванням відстрочки платежу, передбаченого п.4.2. договору) та інфляційні втрати у розмірі 5207,68 грн за період вересень - листопад 2016 року.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення позову в цій частині.

Щодо посилання відповідача на те, що відповідач жодної кореспонденції ні від позивача, ні від суду на початку 2017 року не отримував, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб, місцезнаходження юридичної особи- ТОВ "Агро-Капітал Трейд" є: 61052, Харківська область, м.Харків, вул.Котлова, 183.

Відповідно до п.1 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Саме ця адреса зазначена відповідачем в договорі поставки №09/16 від 21.06.2016 та позивачем в позовній заяві, на яку Господарським судом Харківської області і направлялись всі процесуальні документи. За таких обставин, зазначені посилання відповідача є необґрунтованими, а відповідач має отримувати всю кореспонденцію за адресою, зазначеною ним в ЄДР.

Відповідно до п.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до п.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, тому рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2017 у справі № 922/173/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 254, 273, п.1 ч.1 статті 275, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Капітал Трейд" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2017 у справі № 922/173/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 26.01.2018

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Пуль О.А.

Суддя Шевель О. В.