Рішення
від 14.02.2017 по справі 161/1924/16-ц
ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/1924/16-ц

Провадження № 2/161/435/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Олексюка А.В.,

при секретарі - Педич Ю.С.,

з участю: представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 сільської ради, ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними рішення ОСОБА_6 сільської ради та державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_6 сільської ради Луцького району Волинської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення ОСОБА_6 сільської ради та державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.

Позов мотивує тим, що на підставі договору дарування, посвідченого секретарем Гіркополонківської сільської ради 15.03.1983 року № 7 житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по вул. Зарічній, 42 в с. Гірка Полонка Луцького району належить на праві спільної часткової власності йому та ОСОБА_7 Проте, 06.08.1997 року ОСОБА_7 помер.

Зазначає, що з надісланих Апеляційним судом Волинської області документів по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_8 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 сільської ради про визнання недійсним договору дарування житлового будинку та визнання права власності на житловий будинок в травні 2015 року він дізнався, що спірний будинок розташований на земельній ділянці, яка належить іншій особі. Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 21.05.2015 року в даній справ скасовано рішення Луцького міськрайонного суду від 04.03.2015 року і ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.

З врахуванням зазначених обставин на підставі чинного договору дарування від 15.03.1983 року житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами належить йому та ОСОБА_7, тому для обслуговування даного будинку необхідна земельна ділянка.

За рішенням ОСОБА_6 сільської ради від 25.10.1995 року № 33 ОСОБА_9 передано безоплатно у власність земельні ділянки: для обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею 0,12 га, для ведення особистого підсобного господарства площею 0,28 га. Згідно схеми розташування земельної ділянки передачі у власність ОСОБА_9 підлягала земельна ділянка площею 0,43 га в с. Гірка Полонка, в тому числі під житловим будинком, господарськими будівлями і спорудами, які належать на праві власності йому та ОСОБА_7

Вважає, що прийняте рішення ОСОБА_6 сільської ради від 25.10.1995 року № 33 та виданий на його підставі 11.01.1996 року державний акт на право приватної власності на земельну ділянку порушують його права як співвласника житлового будинку.

В зв'язку з чим, просить визнати недійсним рішення ОСОБА_6 сільської ради від 25.10.1995 року № 33 про передачу безоплатно у власність ОСОБА_9 земельних ділянок: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель в розмірі 0,12 га та для ведення особистого підсобного господарства в розмірі 0,28 га та визнати недійсним державний акт на право власності на землю серії ІІ-ВЛ №012927, виданий ОСОБА_9 ОСОБА_6 сільською радою Луцького району Волинської області 11.01.1996 року та зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 78.

Ухвалою суду від 28.03.2016 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, з підстав викладених у позовній заяві. Просила суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні за безпідставністю.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову.

Представник ОСОБА_6 сільської ради в судове засідання не з'явився, проте належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. В ході судового розгляду позов визнавав та не заперечував проти його задоволення.

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності осіб, які не з'явились за наявними матеріалами справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

15 березня 1983 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_5, ОСОБА_7 був укладений договір дарування, згідно якого останнім був подарований в рівних частинах житловий будинок по вул. Зарічній, 42, в с. Гірка Полонка Луцького району (а.с. 12). Даний правочин був 15 березня 1983 року посвідчений секретарем сільської ради та зареєстрований в реєстрі за №7. Право власності на зазначений житловий будинок було оформлено за колгоспним двором, головою якого був ОСОБА_9 22 травня 1989 року на підставі рішення Луцької районної ради народних депутатів №118 від 15 травня 1989 року (а.с. 10 матеріалів інвентаризаційної справи №48).

Як вбачається з матеріалів справи право власності на спірний будинок на підставі укладеного договору дарування від 15 березня 1983 року зареєстровано за ОСОБА_5, ОСОБА_7 04.02.1998 року (а.с. 12).

Рішенням ОСОБА_6 сільської ради Луцького району Волинської області від 25.10.1995 року за № 33 ОСОБА_9 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель в розмірі 0,12 га та для ведення особистого підсобного господарства в розмірі 0,28 га (а.с. 13).

25.11.1995 року ОСОБА_9 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЕГ № 001801 від 27.11.1995 року (а.с. 37).

На підставі матеріалів технічного звіту, 11.01.1996 року ОСОБА_6 сільською радою Луцького району Волинської області видано ОСОБА_9 державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ІІ-ВЛ №012927, площею 0,43 га, для обслуговування житлового будинку і господарських споруд та ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території с. Гірка Полонка Луцького району Волинської області, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 78 (а.с. 70).

Однак, Технічний звіт по видачі державного акту ОСОБА_9 на право приватної власності на земельну ділянку, розташовану на території ОСОБА_6 сільської ради виготовлений Центром науково-технічних послуг після смерті землекористувача ОСОБА_9 в 1996 році на підставі заяви, поданої від його імені від 11.01.1996 року, акту погодження меж з суміжними землекористувачами (землевласниками) складеного ОСОБА_6 сільською радою 11.01.1996 року, схеми розташування земельної ділянки, розрахунку площ земельної ділянки та експлікації земель (а.с. 97-101).

Спадщину після смерті ОСОБА_9 прийняла його дружина ОСОБА_10

20.01.2004 року ОСОБА_10 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЕГ № 142863 від 26.04.2004 року.

За життя ОСОБА_10 23.11.1998 року склала заповіт, яким все своє майно в тому числі і спірну земельну ділянку заповіла своїй дочці ОСОБА_2

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.11.2004 за № 1 -1967 ОСОБА_2 видані державні акти на право власності на земельну ділянку: серії ВА № 661410 на земельну ділянку площею 0,12 га кадастровий номер 0722881600:01:001:0341 для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, серії ЯА № 661414 на земельну ділянку площею 0,3097 га кадастровий номер 0722881600:01:001:0342 для ведення особистого селянського господарства (а.с. 19, 20).

Згідно ч. 1, 2 ст. 6 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 року № 561-XII громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для: ведення селянського (фермерського) господарства; ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка); садівництва; дачного і гаражного будівництва. Громадяни набувають право власності на земельні ділянки у разі: одержання їх у спадщину; одержання частки землі у спільному майні подружжя; купівлі-продажу, дарування та обміну.

Ч. 5 ст. 17 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 року № 561-XII передбачено, що передача у власність земельної ділянки, що була раніше надана громадянину, провадиться сільськими, селищними, міськими Радами народних депутатів за місцем розташування цієї ділянки для: ведення селянського (фермерського) господарства у розмірі згідно з статтею 52 цього Кодексу; ведення особистого підсобного господарства у розмірі згідно з статтею 56 цього Кодексу; будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва у розмірах згідно із статтями 57 і 67 цього Кодексу .

Статтею 19 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 року визначено, що міська Рада народних депутатів надає у користування земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста.

Відповідно до приписів ст. 22 Земельного Кодексу України № 561-XII право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Згідно норм ст. 23 Земельного Кодексу України № 561-XII документом, що посвідчує право користування землею є державний акт, який видається і реєструється сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Ч. 1 ст. 30Земельного Кодексу України від 18.12.1990 року № 561-XII передбачено, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу , і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

Отже, ОСОБА_6 сільська рада не вправі була передавати безплатно у власність колишньому власнику житлового будинку та колишньому землекористувачу ОСОБА_9 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Крім того, видача державного акту на право приватної власності на землю на ім'я померлого ОСОБА_9І суперечить вимогам ч. 2 ст. 9 ЦК України (в редакції 1963 року), згідно якої правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється з смертю.

Таким чином, в порушення вимог земельного законодавства ОСОБА_9 на підставі рішення ОСОБА_6 сільської ради від 25.10.1995 року за № 33, виданий 11.01.1996 року державний акт серії ІІ-ВЛ № 012927 на право власності на спірну земельну ділянку, чим порушено права позивача, як співвласника житлового будинку, а тому вимоги ОСОБА_5 підлягають до задоволення.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 подала заяву про застосування строків позовної давності і просила суд відмовити в позові з цієї підстави.

Статтею 257 ЦК України встановлена тривалість загальної позовної давності у три роки.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Що стосується пропуску строку позовної давності, то суд вважає, що позивачем не пропущено строк позовної давності, оскільки з надісланих йому Апеляційним судом Волинської області документів в цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_8 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 сільської ради про визнання недійсним договору дарування житлового будинку та визнання права власності на житловий будинок в травні 2015 року ОСОБА_5 дізнався, що спірний будинок розташований на земельній ділянці, яка належить відповідачу ОСОБА_2 З даним позовом ОСОБА_5 звернувся до суду 16.02.2016 року, тобто в межах встановленого трирічного строку позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України , стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, проте судові витрати позивач залишив за собою, про що подав письмову заяву.

Керуючись ст. ст. 10 , 60 , 79 , 88 , 209 , 212 - 218 ЦПК України , ст.ст. 7 , 17 , 22 , 23 , 30 , 67 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 року , суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення ОСОБА_6 сільської ради від 25.10.1995 року №33 про передачу безоплатно у власність ОСОБА_9 земельних ділянок: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель в розмірі 0,12 га для ведення особистого підсобного господарства в розмірі 0,28 га.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на землю серії ІІ-ВЛ №012927, виданий ОСОБА_9 ОСОБА_6 сільською радою Луцького району Волинської області 11.01.1996 року та зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 78.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В.Олексюк

СудЛуцький міськрайонний суд Волинської області
Дата ухвалення рішення14.02.2017
Оприлюднено23.02.2017
Номер документу64834554
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —161/1924/16-ц

Постанова від 26.09.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Русинчук Микола Миколайович

Ухвала від 18.07.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Русинчук Микола Миколайович

Ухвала від 21.07.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Кузнєцов Віктор Олексійович

Ухвала від 09.06.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Кузнєцов Віктор Олексійович

Ухвала від 04.05.2017

Цивільне

Апеляційний суд Волинської області

Карпук А. К.

Ухвала від 04.05.2017

Цивільне

Апеляційний суд Волинської області

Карпук А. К.

Ухвала від 23.03.2017

Цивільне

Апеляційний суд Волинської області

Карпук А. К.

Ухвала від 16.03.2017

Цивільне

Апеляційний суд Волинської області

Карпук А. К.

Ухвала від 07.03.2017

Цивільне

Апеляційний суд Волинської області

Карпук А. К.

Рішення від 14.02.2017

Цивільне

Луцький міськрайонний суд Волинської області

Олексюк А. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні