Вирок

від 21.02.2017 по справі 484/4104/15-к

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження: № 1-кп/484/5/17

Справа: № 484/4104/15-к

Вирок

іменем України

21 лютого 2017 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Первомайську кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013160110002590 від 07.08.2013 року, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красний Сулін Ростовської області, Росія, громадянин України, освіта вища, пенсіонер, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 , раніше не судимий, за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисників обвинуваченого: ОСОБА_5 , ОСОБА_6

за ч.1 ст.. 172, ч.1 ст.190, ч.2 ст. 382 КК України,

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_3 , займаючи відповідно до рішення загальних зборів від 25.12.2006 року посаду голови правління (керівника) Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Дружба» (код ЄДРПОУ 34712158, юридична адреса Миколаївська область м. Первомайськ вул. Гагаріна,25) та будучи службовою особою і одним із членів вказаної юридичної особи, допустив умисне невиконання судового рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13.03.2013 та Апеляційного суду Миколаївської області від 17.04.2013, які набрали законної сили, вчинивши ці дії за наступних обставин.

Займаючи з 2006 року посаду керівника Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Дружба» (далі ОСББ «Дружба»), ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те, що рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 17.04.2013 у справі № 784/1476/13, яке набрало законної сили з очолюваного ним ОСББ «Дружба» на користь мешканки квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_7 стягнуто 24626,40 грн. матеріальної шкоди, 3500 грн. судових витрат, 475,66грн. судового збору та 1000 грн. моральної шкоди а всього на суму 29602,06грн., а також знаючи про виданий на підставі цього рішення суду виконавчий документ про примусове стягнення з ОСББ «Дружба» цих коштів і відкрите за цим судовим рішенням зведене виконавче провадження №38413454, продовж тривалого часу умисно не виконував зазначене судове рішення, будучи відповідно до закону зобов`язаним його виконати і маючи реальну можливість його виконати.

Так, згідно довідки Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Миколаївський області від 18.05.2015 № 2846/10/14-08-15-02, задекларовані доходи ОСББ «Дружба» за 2013 рік склали 61791,00грн., а саме: 49767,00грн. дохід неприбуткових організацій; 12024,00грн дохід з інших джерел, що підлягає оподаткуванню.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 1510/1 від ОСББ «Дружба» мало фінансову можливість виконати Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області по справі № 2/1421/1578/12 від 13.03.2013 щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_7 .

Отже ОСОБА_3 , як керівник ОСББ «Дружба» починаючи з 17 квітня 2013 року умисно ухилявся від виконання судового рішення, хоча мав реальну можливість його виконати, чим спричинив ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 29602,06грн.

Таким чином своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 382 КК України, а саме умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, вчинене службовою особою.

Крім того, згідно Статуту ОСББ «Дружба» до компетенції правління об`єднання належить, зокрема, розпорядження коштами об`єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об`єднання кошторису та укладання договорів із суб`єктами підприємництва, які виконують роботи, в тому числі будівельні, надають житлово-комунальні та інші послуги.

Так, у вересні 2014 року ОСОБА_3 , ввівши в оману керівництво ТОВ «Патнер Дистрибюшн», що він являється головою ОСББ «Дружба» та уповноважений розпоряджатись нерухомим майном об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружба», 18.09.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер Дистрібьюшн» в особі ОСОБА_8 (далі Орендар) та ОСББ «Дружба» в особі ОСОБА_3 (далі Орендодавець) був укладений Договір оренди нежитлового приміщення №136 (далі Договір № 136), метою якого є надання з боку Орендодавця в оренду Орендарю нежитлового приміщення за адресою: Миколаївська обл. м. Первомайськ, вул. Базарна, буд. 3 загальною площею 44,0м.кв. для розміщення магазина продовольчих товарів з асортиментом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, побутової хімії та промислових товарів.

Відповідно до п. 4.2 Договору № 136, щомісячна орендна плата на момент укладання Договору складає 100,00 (сто) грн. за загальну площу, що орендується. Крім того поза умовами договору ТОВ «ПартнерДістрібюшн» повинне було надавати ОСББ «Дружба», в особі ОСОБА_3 ще 3900грн. в якості благодійної допомоги. Тобто загальна сума орендної плати повинна складати 4000грн.

ОСОБА_3 достовірно знаючи, що на даний час він не являється головою правління ОСББ «Дружба» та маючи намір на привласнення чужого майна, тобто грошових коштів за оренду майна, при цьому ввівши в оману керівництво ТОВ «ПартнерДистрібюшн» приймав платежі від даного товариства, а саме: 22.09.2014р. на суму 3900,00грн.; 11.11.2014р. на суму 3600,00грн.; 05.12.2014р. на суму 3900,00грн.; 08.01.2015р. на суму 3900,00грн.; 04.02.2015р. на суму 3900,00грн.; 06.03.2015р. на суму 3900,00грн.; 02.04.2015р. на суму 3900,00грн.; 06.05.2015р. на суму 3900,00грн.; 02.06.2015р. на суму 3900,00грн.

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 1501/1 від 15.10.2015 надходження грошових коштів від ТОВ «Партнер Дистрібьюшн» (магазин «Везунчик») у сумі 4000,00 грн. щомісяця до каси ОСББ «Дружба» на протязі 2014 2015 років документально не підтверджується.

В подальшому отримані від ТОВ «ПартнерДистрібьюшн» грошові кошти в загальній сумі 34700грн. ОСОБА_3 витратив на власні потреби.

Тим самим своїми незаконними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

В судовому засіданні обвинувачений свою вину не визнав, суду пояснив, що не являється службовою особою правління ОСББ «Дружба», дійсно він був обраний головою правління ОСББ «Дружба» в 2006 році та являвся ним до 24.08.2013 року. Про рішення суду щодо виплати ОСОБА_7 грошових коштів було відомо, однак рішення суду не було виконано оскільки в ОСББ «Дружба» не було грошових коштів. З приводу виконання рішення суду збирав збори членів ОСББ «Дружба», де на обговорення ставилось питання виплати ОСОБА_7 коштів за рішенням суду, у зв`язку з чим був представлений кошторис підприємства, де було включено дані витрати, однак більшістю голосів рішення щодо виплати ОСОБА_7 грошових коштів не було прийнято.

Розпоряджатись коштами правління ОСББ «Дружба» він не мав права, оскільки згідно Статуту, таким правом наділено лише правління. Як представник ОСББ «Дружба» він укладав договори орендив тому числі з ТОВ «Партнер Дістрібюшн» на 1грн. та приймав оплату за оренду приміщення, однак кошти не привласнював, а передавав до ОСББ «Дружба» не на розрахунковий рахунок та до каси підприємства а в «тумбочку-казну», з яких 2 тис. передавав попередньому орендарю приміщення Рингачу як оплату за проведений ремонт. Просив його виправдати, цивільний позов потепілої ОСОБА_7 не визнав.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за ч.2 ст. 382 ч.1 ст.190 КК України, його винуватість підтверджується показаннями потерпілої, свідків та іншими доказами, які повністю узгоджуються між собою.

Так, потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні суду пояснила, що за рішенням суду на її користь стягнуто з ОСББ «Дружба» в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди 29 тис.126 грн. 40 коп. державною виконавчою службою Первомайського міськрайонного управління юстиції за виконавчими листами суду було відкрито виконавчі провадження від 27.05.2013 року, які 02.06.2013 року об`єднанні в одне провадження. 03.06.2013 року ОСОБА_3 як голові правління ОСББ «Дружба» було вручено постанову про відкриття провадження із зазначеним терміном на добровільне виконання. Однак рішення суду не виконано до теперішнього часу. ОСОБА_3 особисто їй сказав, що нона не оримає коштів за рішенням суду. Цивільний позов на суму відшкодування матеріальної шкоди в сумі 109273 грн. 73 коп. що є реальними збитками та майнової шкоди на суму 60822 грн. 19 коп., що є упущеною вигодою та моральну шкоду на суму 50 тис. грн.. підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що працює державним виконавцем Первомайського ДВС Миколаївського міського управління юстиції і в неї на виконанні перебувало виконавче провадження про стягнення з ОСББ «Дружба» на користь ОСОБА_7 29602 грн.06 коп. за рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 17.04.2013 року. В ході виконання судового рішення вона виносила постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про арешт майна коштів боржника і направляла її для виконання до ОСББ «Дружба». Вона особисто спілкувалась з керівником ОСББ «Дружба» - ОСОБА_3 , який надавав їй касову книгу, спілкувалась з приводу виконання рішення суду, а тому про наявність вказаної заборгованості та арешту банківських рахунків ОСББ «Дружба» останньому було відомо достовірно.

Відповідно до витягу з кримінального провадження №12013160110002590 вбачається, що надійшла заява потерпілої ОСОБА_7 07.08.2013 року з фабулою щодо навмисного невиконання судового рішення посадовими особами ОСББ «Дружба» про стягнення на її користь грошових коштів; та 01.07.2015 року внесено відомості до ЄРДР на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів з фабулою привласнення грошовх коштів з блоку правління ОСББ «Дружба».

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців обєднання співвласників багатоквартирних будинків «Дружба» ОСББ «Дружба» знаходиться за адресою: м. Первомайськ вул.. Гагаріна, 25 Миколаївської області; дата державної реєстрації 25.12.2006 року; орган управління юридичної особи загальні збори; обраний та уповноважений представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи ОСОБА_3 , він же керівник.

Відповідно до рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 березня 2013 року справа № 2/1421/1578/12, стягнуто з ОСББ «Дружба» на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування матеріальної шкди 24626 грн. 40 коп., моральної шкоди 1 тис. грн.., 2500 грн. судові витрати, 475 грн. 66 коп. судового збору. Згідно рішення апеляційного суду Миколаївської області від 17 квітня 2013 року рішення Первомайського міськрайонного суду від 14.03.2013 року змінено. Стягнуто на користь ОСОБА_7 3500 грн. судових витрат. Рішення набуло чинності з дня його проголошення.

Про наявність вказаних судових рішень обвинуваченому ОСОБА_3 було достеменно відомо, що він і підтвердив у судовому засіданні суду.

За змістом частини 5 статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання по всій території України.

Основним безпосереднім об`єктом кримінального правопорушення за ч.2 ст.382 КК України є інтереси правосуддя в частині забезпечення повного і своєчасного виконання судового рішення.

Предметом кримінального правопорушення є судовий акт органів правосуддя (вирок, рішення, ухвала, постанова), який набрав законної сили і був постановлений з будь-якої категорії судових справ (кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних), будь-яким судом (загальним чи спеціалізованим) та будь-якою інстанцією (першою, апеляційною чи касаційною).

Суб`єкт вказаного кримінального правопорушення є спеціальний ОСОБА_3 як службова особа ОСББ «Дружба».

Службовими особами в кримінальному праві - є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним повноваженням.

Організаційно-розпорядчі обов`язки - це обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, іншихцентральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів, їх заступники, особи, які керують ділянками робіт.

Адміністративно-господарські обов`язки - це обов`язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном. Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

Особа є службовою не тільки тоді, коли вона здійснює відповідні функції чи виконує обов`язки постійно, тимчасово або за спеціальним повноваженням, за умови, що зазначені функції чи обов`язки покладені на неї правомочним органом або правомочною службовою особою.

Обвинувачений ОСОБА_10 як Голова правління ОСББ «Дружба» зазначений в держреєстрації з 25.12.2006 року, а також у всіх фондах та інспекціях проходить як керівник ОСББ. Тобто з даного часу він став посадовою особою, оскільки Правління дало йому повноваження заключати договора з виконавцями та інше.

А тому, внаслідок свого службового становища, обвинувачений ОСОБА_3 з червня 2013 року по 24.08.2013 року зобов`язаний був виконати судове рішення, що набуло законної сили.

Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується прямим умислом.

Склад кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.382 КК України є формальним, а його об`єктивна сторона вичерпується діянням, з моменту вчинення якого кримінальне правопорушення визнається закінченим і яке полягає у невиконанні судового рішення. З моменту невиконання судового рішення кримінальне правопорушення набуває триваючого характеру.

Невиконання судового рішення полягає у невжитті особою обвинуваченим ОСОБА_3 як службовою особою ОСББ «Дружба» - до якого звернуто виконання рішення суду, що набрали законної сили, передбачених законом заходів щодо його виконання. Невиконання виражатися у прямій відмові виконати судове рішення. Відмова означає явне, відкрите, висловлене усно або письмово небажання особи виконати судове рішення. В даному випадку, про це свідчать покази потерпілої ОСОБА_7 , яка суду показала, що ОСОБА_3 особисто їй сказав, що за даним рішенням суду вона грошові кошти не отримає. У суду відсутні сумніви щодо правдивості показів потерпілої. Крім того, сама відмова, яка має завуальований характер: особа відкрито не заявляє про відмову виконати судове рішення, але діє таким чином, що фактично унеможливлює його виконання. Про дане свідчить проведення обвинуваченим ОСОБА_3 зазальних зборів членів ОСББ «Дружба», де оним із питань повістки дня ним було поставлено питання про виконання рішення суду щодо виплати ОСОБА_7 суми 31 тис. грн.. , що підтверджується повідомленням про збори, та показами свідків членів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку«Дружба»: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 які показали, що в літку 2013 року ОСОБА_3 проводив загальні збори де довів до відома всіх мешканців про рішення суду щодо виплати ОСОБА_7 грошових коштів. Питання ставилось на голосування, проголосували не виплачувати ОСОБА_7 за рішенням суду борг. Ініціатором не платити грошові кошти був ОСОБА_3 .

Для наявності складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.382 КК України не потрібно, щоб невиконання судового рішення було злісним. Кримінальне правопорушення є закінченим з моменту відмови виконати судове рішення. Для визначення моменту закінчення цього кримінального правопорушення важливим є встановлення моменту надходження судового рішеннядо особи, яка повинна його виконувати, і строку виконання судового рішення, який встановлено законом або судом.

Дослідженням матеріалів кримінального провадження встановлено, що 27.05.2013 року державний виконавець ОСОБА_9 розглянувши про примусове виконання виконавчого листа № 2/1421/1578/12 виданого 14.05.2013 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області про стягнення з ОСББ «Дружба» на користь ОСОБА_7 грошових коштів винесла постанову про відкриття виконавчого провадження.

Державним виконавцем 11.06.2013 року винесено постанову про арешт коштів боржника- ОСББ «Дружба» та арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження в межах суми 24626.40 грн.

Згідно довідки Державної фіксальної служби України Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Миколаївській області доходи ОСББ «Дружба» за 2013 рік склали 61791 грн. ( в т.ч. 49767 грн. дохід неприбуткових організацій, 12024 грн. дохід з інших джерел, що пілягає оподаткуванню).

Згідно висновку судов-економічної експертизи №1510/1 від 15 жовтня 2015 року складеного судовим експертом ОСОБА_16 ОСББ «Дружба» мало фінансову можливість виконати рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області по справі № 2/1421/1578/12 від 13.03.2013 року щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Покази свідка ОСОБА_17 у даному провадженні за ч.2 ст.382 КК України, які хоч і не прямо, але підтверджують існування обставин, які підлягають доказуванню, зокрема, він показав суду, що рішення суду щодо виплати ОСОБА_7 грошових коштів не виконано та його покази повністю узгоджуються із показаннями потерпілої.

Невизнання вини обвинуваченим за ч.2 ст. 382 КК України суд розцінює не як його непричетність до вчинення кримінального правопорушення, а як намагання уникнути відповідальності за скоєне, оскільки всі посилання ОСОБА_3 на відсутність в його діях складу кримінального правопорушення є безпідставними та спростовуються вищенаведеним.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 в умисному невиконанні службовою особою рішення суду, що набрало законної сили, повністю доведена, а його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.382 КК України.

Крім того, 24 серпня 2014 року згідно виписки з протоколу засідання правління ОСББ «Дружба» ОСОБА_18 був звільнений з 25 серпня 2013 року від обов`язків голови правління ОСББ «Дружба» за заявою самого ОСОБА_3 у зв`язку з досягненням пенсійного віку, виходом на пенсію та погіршенням стану здоров`я.

Однак, допитані в якості свідків ФОП ОСОБА_19 ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 орендарі нежитлових приміщень, що належать ОСББ «Дружба» суду пояснили, що договори оренди нежитлових приміщень в 2014 році укладали з ОСОБА_3 . Грошові кошти як плату за оренду приміщення платили як ОСОБА_3 особисто так і до каси ОСББ «Дружба». Квитанцію виписували на меншу суму ніж вносились кошти. Також свідок ОСОБА_27 який є представником орендаря магазину «Везунчик» суду пояснив, що договір оренди був укладений з ОСОБА_3 як представником правління ОСББ «Дружба» на 100 грн., однак особисто ОСОБА_3 він давав на руки як орнедну плату суму 3900 грн. в 2014-2015 роках., як пояснював ОСОБА_3 на потреби ОСББ «Дружба» і компенсацію ремнота орендованого приміщення попередньому орендарю. На суму 100 грн. ОСОБА_3 виписував касовий ордер, а на суму 3900 грн. виписував акт виконаних робіт. В дійсності ніякі роботи не проводились, магазин не потребував ремонту, та додаткових витрат на нього.

18.09.2015 року ОСОБА_18 як представник правління діючи на підставі Статуту ОСББ «Дружба» уклав договір № 136 аренди нежитлових приміщень для розміщення продовольчого магазину по вул.. Базарній,3 в м. Первомайську Миколаївської області з ТОВ «Партнет Дистрибьюшн» строком до 18.08.2017 року з щомісячною орендною платою 100 грн.

Орендна плата 100 грн. підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру ОСББ «Дружба» від 20.09.2014 року, 11.11.2014 року, 04.01.2015 року, 03.12.2014 року, 08.01.2015 року, 02.04.2015 року, березень 2015 року, 05.05.2015 року.

За актами виконаних робіт від 22.09.2014 року, 06.03.2015 року, 08.01.2015 року, 05.12.2014 року,11.11.2014 року, 04.02.2015 року,02.04.2015 року ОСОБА_3 прийняв від ТОВ «Партнер Дістрібьюшн» платежі на загальну суму 34700 грн.

Згідно висновку судов-економічної експертизи №1510/1 від 15 жовтня 2015 року складеного судовим експертом ОСОБА_16 надходження грошових коштів від ТОВ «Дистрибюшин» (магазин «Везунчик») у сумі 4 тис. грн.. щомісяця до каси ОСББ «Дружба» на протязі 2014-2015 років документально не підтверджено.

Рішенням Первомайської міської ради Миколаївської області від 26.09.2014 року №7 «про оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Первомайська вирішено надати дозвіл ОСББ «Дружба» укласти договір оренди з ТОВ «Партнер Дістрібьюшн» на оренду нежитлового приміщення зазальною площею 89.5 кв.м. для розміщення продовольчого магазину по вул.. Базарній,3 з орендною платою 2 тис. грн.. в місяць терміном на 2 роки 11 місяців.

Відповідно до акту ревізії фінансово господарської діяльності ОСББ «Дружба» від 22.08.2015 року до каси ОСББ «Дружба» надходили членські внески та кошти за оренду приміщень від орендарів.

Обставини викладені в обвинувальному акті, що стосується обвинувачення за ч.1 ст.190 КК Україіни, а саме те, що відповідно до листів Касової книги № 27 від 25.09.2014 сума в розмірі 100,00грн. надійшла в касу ОСББ «Дружба». Прибутковим ордером № 1 від 25.09.2014р. зазначене оприбуткування суми 100,00грн. в якості оплати за оренду приміщення в жовтні 2014 року. Інші записи щодо надходження коштів від ТОВ «Партнер Дистрібьюшн» в Касовій книзі відсутні. В журналах обліку доходів і витрат за період з вересня 2014 по червень 2015 надходження щомісячних сум, які передавалися представником ТОВ «ПартнерДистрібьюшн» особисто в руки ОСОБА_3 не відображено. Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, стороною овинувачення не надано суду на дослідження ні касової книги ні журналів обліку доходів і витрат ОСББ «Дружба», та інших доказів які підтверджують відповідне, а тому дані обставини підлягають виключенню з обсязу обвинувачення.

Свідок ОСОБА_28 суду показав, був членом ревізійної комісі ОСББ «Дружба», до 2012 року порушень не було. За 2013-2014 роки проводив ревізію, виявив недоліки, відсутні документи.

Свідок ОСОБА_29 суду показав, що як член ОСББ «Дружба» в діяльність підприємства не втручалась.

Свідок ОСОБА_30 суду показав, що є власником магазину в приміщенні, що належить ОСББ «Дружба» ні з ким договори не укладав.

Свідок ОСОБА_31 суду показала, що була членом правління з 2013-2015 роки, однак в діяльність підприємства не втручалась так як її ніхто не запрошував. Брала участь на зборах в 2015 році, було доведено до відома про недовіру ОСОБА_3 . Була включена до ревізійної комісії проведення перевірки підприємства. За результатами було складено акт та виявлено недоліки викладені в акті.

Свідок ОСОБА_32 суду показала, що приймала участь в діяльності підприємства ОСББ «Дружба» на добровільних началах. З 2013 року приймала оплату від мешканців та осіб які орендують, ставила підпис, печатку не ставила. Гроші зберігала в «тумбочці». Касова книга не велась, кошти від оренди ТОВ «Партнер Дістрибьюшин» приносив особисто ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_33 суду показав, що член правління з 2015 року, про шінення суду щодо виплати ОСОБА_7 грошових коштів відомо з 2013 року.

Свідок ОСОБА_24 суду показав, що орендував приміщення по вул.. Гагаріна, що належить ОСББ «Дружба», з приводу оренди звертався до ОСОБА_3 оскільки він керівник ОСББ «Дружба». В рахунок орендної плати провів ремонт приміщення, оплату за проведений ремонт ОСББ «Дружба» повернула але не відразу.

Підстав сумніватись у показах свідків, які були попереджені про кримінальну відповідальність за ст.384,385 КК України, у суду немає, а ті в свою чергу повністю узгоджуються з вищенаведеними письмовими доказами, з точки зору достатності та взаємозвязку.

Усі вказані докази у справі є належними та допустимими, оскільки отримані у законному порядку, прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та інші обставини, які мають значення, для зясування обставин та перевірки їх доказами.

Досліджені судом докази, на які посилається обвинувачений, зокрема, протокол засідання правління ОСББ «Дружба» від 20.12.2012 року №8; протокол №9 засідання правління ОСББ «Дружба» від 17.07.2013 року; копія протоколу зборів співвласників ОСББ «Дружба» від 23.08.2013 року; розрахунки ОСББ «Дружба» за 2013 рік; відомість погашення боргу ОСББ «Дружба» перед ФОП ОСОБА_34 ; роз`яснення міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 29.10.2013 року; роз`яснення Первомайського міського управління юстиції Миколаївської області від 19.08.2015 року; договір оренди нежилого приміщення №5 від 01 липня 2013 року; заява ОСОБА_35 про надання права на виконання покращень; перелік робіт по ремонту магазину; акт виконаних робіт та доповнення до договору оренди №5 від 01.07.2013 року, не спростовують інших доказів, наявних в матеріалах кримінального провадження, як окремо так і в своїй сукупності.

Невизнання ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні шахрайства є ніщо іншим як способом самозахисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.

Посилання сторони захисту на незаконність доказів а саме: висновку експерта судово економічної експертизи, здобутих органами досудового розслідування є безпідставними та спростовуються наступним.

Судовий експерт ОСОБА_16 має свідоцтво №1669 від 29.11.2013 року, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України судово економічну експертизу проведено на підставі постанови слідчого СВ Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області від 05.10.2015 року. Судовий експерт відповідно до вимог ст.. 70 та ч.2 ст.102 КПК України попереджений за завдомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обвязків за ст..384 та 385 КК України.

Статтями 86-89 КПК України передбачено випадки та порядок визнання доказів неналежними та недопустимими.

Проаналізувавши усі вищенаведені докази суд визнає їх належними та допустимими, оскільки вони прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та є такими, що не були отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 в заволодінні грошовими коштами ТОВ «Партнер Дистрибьюшин» в сумі 34700 грн. шляхом обману (шахрайство), повністю доведена, а його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.190 КК України заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Крім того, органами досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що при здійсненні своєї діяльності в ОСББ «Дружба» в особі голови правління ОСОБА_3 в період часу з 2011 року по теперішній час, використовував працю 2 найманих працівників, без укладання трудових договорів та проведення відповідної реєстрації у фондах загальнообов`язкового державного соціального (пенсійного) страхування, а саме: ОСОБА_36 , яка з 2011 року працює касиром та диспетчером; ОСОБА_37 , яка з 2013 року працювала двірником.

Голова правління ОСББ «Дружба» ОСОБА_3 , грубо порушуючи вимогист. 43 Конституції України, ст.ст.21,24,48,253,255,256 КЗпП України,ст. 30 ЗУ «Про оплату праці», діючи умисно, протягом вищевказаного періоду часу, не здійснював необхідного оформлення документів при використанні найманої праці з 2-ма працівниками об`єднання не перераховував кошти та внески до державних цільових фондів: на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та з тимчасової втрати працездатності, пенсійного фонду, що позбавило вказаних працівників права на отримання допомоги від названих фондів у разі виникнення страхового випадку відповідно дост. 255 КЗпП України, а також включення періоду праці в ОСББ «Дружба» до пенсійного стажу для призначення в майбутньому пенсії відповідно дост. 256 КЗпП України.

Зазначені дії голови правління ОСББ «Дружба» ОСОБА_3 , є грубим порушенням законодавства про працю, оскільки вони носять систематичний та триваючий характер, істотним чином порушили права найманих працівників.

Таким чином ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, а саме грубе порушення законодавства про працю.

В судовому засіданні ОСОБА_3 своє вини не визнав, суду пояснив, що ОСОБА_32 та ОСОБА_38 працювали в ОСББ «Дружба» на добровільних началах, за що отримували заохочення.

Потерпілі ОСОБА_32 та ОСОБА_38 в судовому засіданні себе потерпілими не визнали та суду повідомили, що надавали добровільну допомогу в роботі ОСББ «Дружба», іх робота не носила системний характер.

Докази на які посилається сторона обвинувачення судом досліджені, це повідомлення управління Пенсійного фонду в м. Первомайську та Первомайському районі миколаївської області, що за період з січня 2013 року по серпень 2013 року в ОСББ «Дружба» працювала 1 наймана особа ОСОБА_3 (керівник), а з вересня 2013 року і по теперішній час ОСББ «Дружба» звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб за найманих працівників не надає; а також повідомлення Первомайської ОДПІ від 30.03.2015 року про те, що ОСББ «Дружба» до податкової інспекції навав податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за період 1-3 кварталів 2013 року, згідно яких зазначено, що за даний період працював один працівник, який звільнений 31.08.2013 року, за період 4 кварталу 2013 року та 1-4 кварталів 2014 року податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку до податкової інспекції не надавався.

Обов`язок доказування обставин винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення покладається на слідчого, прокурора, та в установлених випадках передбачених кримінально-процесуальним законодавством на потерпілого.

Даний обов`язок передбачений ст. 6 § 2 Європейської конвенції з прав людини, та ст. 91 КПК України.

Таким чином, сторона обвинувачення не надала суду достатніх доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_39 в грубому порушенні законодавства про працю, а саме ч.1 ст.172 КК України. Інших доказів суду не надано. Суд дослідивши матеріали справи та вивчивши показання потерпілих, прийшов до висновку про необхідність постановлення щодо ОСОБА_3 виправдувального вироку в зв`язку з недоведеністю його вини у вчиненні злочину за ч.1 ст. 172 КК україни.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.382, ч.1 ст.190 КК україни, суд керуючись ст.65 КК України, враховує, ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які згідно ст.12 КК України відноситься злочинів середньої тяжкості, його особу, що він раніше не судимий, не перебуває під наглядом у лікарів нарколога та психіатра, позитивно характеризується за місцем мешкання, стан його здоров`я.

Обставин, що пом`яшує покарання судом не встановлено.

Обставин, що обтяжує покарання судом не встановлено.

Враховуючи вище зазначені обставини, кожне окремо і в їх сукупності, суд, вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу за ч.1 ст. 190 КК України, та у вигляді позбавлення волі за ч.2 ст. 382 КК України та з урахуванням обставин справи суд, вважає за можливе виправлення обвинуваченого при звільненні його від відбування покарання з випробуванням у відповідності до ст. 75 КК України і покладенням на нього певних обов`язків відповідно до ст. 76 КК України, з застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю.

На думку суду таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно ч. 4 ст. 128 КПК України, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Як передбачено ст. 119 ЦПК України, позовна заява надається в письмовій формі і повинна містити відомості, передбачені ч. 2 даної статті, зокрема: зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину; перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

З позовної заяви потерпілої ОСОБА_7 вбачається, що дані вимоги закону не виконані, а саме: в повній мірі не викладений зміст позовних вимог, не зазначені докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, відсутній перелік документів, що додається до заяви. Позивач просить про відшкодування збитків та обґрунтовує позов знеціненням гривні по відношенню до курса долара США, однак не посилається на норму Закону якою дане передбачено.

При таких обставинах суд вважає, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 на даному етапі судового розгляду не може бути розглянутий, а тому вважає за необхідне його розв`язання залишити без розгляду і надати роз`яснення про можливість, з метою його розв`язання, звернутись до суду з належно оформленою позовною заявою, в порядку цивільноправового провадження.

Керуючись ст.ст. 368, 369, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 382 КК України та ч.1 ст.190 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.382 КК України 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 2 роки;

-за ч.1 ст.190 КК України - штраф в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходу громадян.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2ст. 382 КК України, остаточно призначити покарання ОСОБА_3 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 2 роки.

На підставі ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки :

-періодично зявлятись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 172 КК України та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов ОСОБА_7 залишити без розгляду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі оскарження, після перегляду справи судом апеляційної інстанції, якщо вирок не буде скасовано.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги через Первомайський міськрайонний суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання копії.

Копія вироку може бути отримана всіма учасниками судового провадження в Первомайському міськрайонному суді Миколаївської області. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: