Постанова

від 07.02.2017 по справі 824/907/16-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 р. м. Чернівці справа № 824/907/16-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.

за участю:

секретаря судового засідання Козак В.Ю.

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідач - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3

до Вижницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення за № 43-17 від 09.06.2015 р. винесене державною податковою інспекцією у Вижницькому районі Головного управління ДФС у Чернівецькій області.

В обґрунтування позову позивач вказував, що він є власником транспортного засобу марки MERCEDES BENZ, моделі « ML 320» , номер кузова НОМЕР_1, тип легковий універсал, з об'ємом двигуна 3199 см. куб., реєстраційний номер CE 8915 BC, 2001 року випуску.

09.06.2015 р. ДПІ у Вижницькому районі направило йому податкове повідомлення-рішення №43-17 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" на суму 25000,00 грн.

Вважає, зазначене рішення контролюючого органу необґрунтованим, оскільки з квітня 2014 р. вказаний транспортний засіб використовується понад 13 років і не може бути об'єктом оподаткування. Також зазначав, що податкове повідомлення-рішення, яким йому визначено у 2015 р. податкове зобов'язання із транспортного податку не ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України та є протиправним.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі та просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вижницька об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління ДФС у Чернівцеькій області (далі - відповідач), яка є правонаступником Вижницької ДПІ, в судове засідання призначене на 07.02.2017 р. вдруге не з`явилася, явку представників не забезпечила, причини неприбуття не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про дату час та місце розгляду справи, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення від 27.01.2017 р.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_3, громадянин України, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САТ 847285 ОСОБА_3 є власником транспортного засобу марки MERCEDES - BENZ, ML 320, номерний знак НОМЕР_3, 2001 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, об'єм двигуна 3199 см. куб., дата першої реєстрації 03.06.2014 р., виданого центром ДАІ 0705 (ВРЕР для обслуговування м. Любомль, Любомльського та Шацького районів Волинської області).

09.06.2015 р. ДПІ у Вижницькому районі Головного управління ДФС у Чернівецькій області сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 43-17, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем - транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

01.01.2015 р. набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» , яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України, було введено новий податок - транспортний податок.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно з п.п. 267.5.1. п.267.5 ст.267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

При цьому, календарний рік - це проміжок часу з 01 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів. Річний обсяг повинен обчислюватись за календарний рік, а не за будь-які 12 місяців за вибором податкового органу. Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду України №21-94а13 від 16.04.2013 р.

Відповідно до пунктів 14.1.124, 14.1.163, 14.1.220, 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 ПК України у цьому Кодексі поняття вживаються у такому значенні: новий транспортний засіб - транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію; перша реєстрація транспортного засобу - реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше; рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах; транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

Відповідно до п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Підпунктом 267.6.1 п. 267.6 ст.267 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно з п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Судом встановлено, що автомобіль марки MERCEDES - BENZ, моделі « ML 320» номер кузова НОМЕР_1, тип легковий універсал, з об'ємом двигуна 3199 см. куб., реєстраційний номер CE 8915 BC, виготовлений ТОВ "Компанія 111", перша реєстрація проведена 06.04.2014 р. за громадянином ОСОБА_3 на праві власності. Інші відомості щодо реєстрації даного транспортного засобу за іншими власниками відсутні. Тобто на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення (09.06.2015 р.) термін використання вказаного автомобіля складав менше п'яти років та останній є об'єктом оподаткування, а позивач є платником транспортного податку у відповідності до п. п. 267.1.1, 267.2.1 ст. 267 ПК України.

У ході судового розгляду справи не знайшли підтвердження доводи позивача, що автомобіль марки MERCEDES - BENZ, ML 320, з об'ємом двигуна 3199 см. куб. виготовлений у 2001 р. та не є об'єктом оподаткування.

Так, згідно ч. 1 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. № 3353-ХІІ (далі - Закон № 3353-ХІІ, в редакції чинній на час реєстрації легкового автомобіля марки MERCEDES - BENZ, ML 320) до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Статтею 30 цього Закону передбачено, що конструкція транспортних засобів повинна відповідати вимогам сучасних правил, нормативів і стандартів, встановленим рівням викидів забруднюючих речовин в атмосферу, а нормативно-технічна документація має бути узгоджена з відповідними уповноваженими державними органами. Перед початком серійного виробництва транспортних засобів або їх складових частин проводяться спеціальні випробування і за їх позитивними наслідками видається сертифікат встановленої форми. Сертифікаційні випробування проводяться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 31 Закону № 3353-ХІІ транспортні засоби, їх складові частини і комплектуючі вироби, що ввозяться на територію України, підлягають перевірці на відповідність діючим стандартам або повинні мати сертифікат, виданий уповноваженим на це Секретаріатом ЄЕК ООН Адміністративним органом по сертифікації дорожніх транспортних засобів.

Статтею 34 Закону № 3353-ХІІ встановлено, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Порядок проведення державної реєстрації транспортних засобів врегульований постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 р. (далі - Порядок, в редакції чинній на час реєстрації легкового автомобіля марки MERCEDES - BENZ, ML 320).

Відповідно до вказаного Порядку, державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Згідно п. 6 Порядку транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції.

Пунктом 8 цього Порядку встановлено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, в т.ч.: довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача; вантажна митна декларація на паперовому носії або електронна вантажна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери тощо.

Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції, крім зазначених у цьому пункті документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою підрозділу Державтоінспекції про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням, передачею зазначені транспортні засоби повинні бути зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції. Переобладнання (крім переобладнання для роботи на газових паливах), відчуження, передача права користування і (або) розпорядження придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах Державтоінспеції, не допускається.

Бланки довідок-рахунків, актів приймання-передачі транспортних засобів підприємств-виробників таких засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, за формами згідно з додатками 1 і 6 є бланками суворої звітності і виготовляються відповідно до порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 283.

Згідно п. 10 Порядку державна реєстрація нових транспортних засобів, а також тих, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України, проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, копію яких власники подають до підрозділів Державтоінспекції.

На зареєстровані у підрозділі Державтоінспекції транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію, а також номерні знаки, що відповідають державному стандарту України: два номерні знаки - на автотранспорт, один - на мототранспорт, мопед, причіп та напівпричіп, дозволи на встановлення на транспортних засобах спеціальних світлових і (або) звукових сигнальних пристроїв. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу ідентифікаційний номер двигуна не зазначається (п. 16 Порядку).

Статтею 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.1993 р. № 46-93 «Про стандартизацію і сертифікацію» (в редакції чинній на час реєстрації легкового автомобіля марки MERCEDES - BENZ, ML 320) передбачено, що сертифікація продукції в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну. Сертифікація продукції здійснюється уповноваженими на те органами з сертифікації - підприємствами, установами і організаціями з метою: запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища; сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції; створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі.

Згідно ст. 15 Декрету обов'язкова сертифікація на відповідність вимогам нормативних документів проводиться органами з сертифікації незалежно від форми власності виключно в державній системі сертифікації. Обов'язкова сертифікація в усіх випадках повинна включати перевірку та випробування продукції для визначення її характеристик і подальший державний технічний нагляд за сертифікованою продукцією.

Відповідно до ст. 16 Декрету під час проведення сертифікації та у разі позитивного рішення органу з сертифікації заявникові видається сертифікат та право маркувати продукцію спеціальним знаком відповідності.

Згідно п.п. 21.1.1. та 21.1.2 п. 21 Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 р. № 28, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 р. за № 466/10746, автомобілі нові та ті, що були у використанні мають відповідати ДСТУ 3649-97, ДСТУ UN/ECЄ R 13-09:2002, ДСТУ UN/ECЄ R 26-02:2005, ДСТУ UN/ECЄ R 43-00:2002, ДСТУ UN/ECЄ R 48-02:2002, ДСТУ UN/ECЄ R 83-03:2002 (рівень вимог «С» ), ДСТУ 4277:2004.

Судовим розглядом встановлено, що позивач є власником легкового автомобіля марки MERCEDES - BENZ, ML 320, 2001 року випуску, об'єм двигуна 3199 см. куб., реєстраційний номер CE8915ВС, номер кузова НОМЕР_1, дата першої реєстрації 03.06.2014 р., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії CAТ 847285 (а.с.9).

Дослідженням письмових доказів витребуваних з регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, на підставі яких проведено реєстрацію вказаного транспортного засобу за позивачем встановлено, що 14.06.2013 р. приватним підприємством «ПРЕСТИЖАВТО» ( ідентифікаційний код 34827323), позивачу видано довідку-рахунок серії ААВ № 300368 за формою згідно постанови Кабінету Міністрів України № 795 від 04.06.2007 р., в якій вказано, що йому (позивачеві) продано та видано кузов легкового автомобіля марки MERCEDES - BENZ, номер кузова НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію (техпаспорт) - ВМД № 010263, вартістю 54200,00 грн. (а.с. 34 на звороті).

Дослідженням вантажно-митної декларації № 205100000/2013/010263 від 03.06.2013 р. встановлено, що приватне підприємство «ПРЕСТИЖАВТО» (43025, місто Луцьк, вулиця Словацького, 30/3, Україна) ввезло на митну територію України кузов для легкового автомобіля, бувший у користуванні - 1 шт., марки MERCEDES - BENZ, модель ML - Classe, рік випуску 2001 р., кузов № НОМЕР_1, тип кузова - універсал. На б/в кузові відсутні: двигун у зборі, передня і задня підвіска у зборі, трансмісія, паливна система, паливний бак, паливний насос, передні та задні фари, кермо, кермівна рейка, щиток вимірювальних приладів, коробка передач, система запалювання та глушіння (а.с.40 - 41).

22.05.2014 р. між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія « 111» (м. Київ, Дарницький район, вул. Бориспільська, будинок, 30, код ЄДРПОУ 37515650) було укладено договір №1147 К111-МОД про надання послуг по складанню автомобіля, на умовах якого виконавець (товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія « 111» ) зобов'язувався надати замовнику (ОСОБА_3Д.) технологічні послуги по складанню легкового автомобіля марки MERCEDES BENZ, ML 320 з використанням капітально відремонтованих машино-комплектів та складових частин (вузли та агрегати) згідно з Технічними умовами ТУ У 34.1-37515650-002:2011 «Автомобілі легкові» затверджених та погоджених Міністерством інфраструктури України, ДП «ДержавтотрансНДІпроект» , Міністерством охорони здоров`я України, Центром безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС України, а замовник зобов`язувався прийняти та оплатити послуги виконавця у відповідності до умов договору (а.с.35-36).

Згідно умов вказаного договору, результатом виконаних робіт за даним договором є готовність автомобіля до експлуатації (п. 1.3 Договору).

При передачі обладнання від замовника виконавцю сторони проводять огляд обладнання на предмет дефектів та/або придатності для виконання робіт за даним договором (п. 2.3 Договору).

Протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту укладення даного договору Замовник зобов'язувався передати по акту обладнання Виконавцю (п. 2.5 Договору).

Згідно п. 3.1.3 Договору виконавець зобов'язувався провести сертифікацію та випробування автомобіля за власний рахунок Замовника, в тому числі підписати всі необхідні документи пов'язані з сертифікацією складеного автомобіля, а також отримати сертифікат відповідності на складений автомобіль.

На виконання п. 2.3. Договору сторони провели огляд обладнання на предмет дефектів та/або придатності для виконання робіт, за даним Договором, про що складено акт №1147 від 22.04.2014 р. Зокрема, оглядалися наступні складові частини: кузов № НОМЕР_1, колір - синій, 2001 р.; двигун № НОМЕР_4 (а.с.37 на звороті).

24.05.2014 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія « 111» передало, а позивач отримав технологічні послуги по складанню легкового автомобіля марки MERCEDES - BENZ, ML 320 з використанням капітально відремонтованих складових частин згідно з Технічними умовами ТУ У 34.1-37515650-002:2011 «Автомобілі легкові» затверджених та погоджених Міністерством інфраструктури України, ДП «ДержавтотрансНДІпроект» , Міністерством охорони здоров'я України, Центром безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС України, ідентифікаційний номер VIN № WDC1631541А169915, про що складено акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) № 1147 (а.с.38).

24.05.2014 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія « 111» видало позивачу акт приймання - передачі транспортного засобу серії ТОВ № 331104 за формою згідно з додатком 6 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 р., в якому вказано, що легковий автомобіль марки MERCEDES - BENZ, ML 320, синього кольору, номер кузова НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_4, виготовлений та укомплектований відповідно до ТУ У 34.1-37515650-002:2011 та придатний до експлуатації. Дата виготовлення - 23.05.2014 р. Підприємство - виробник: товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія « 111» . Видано номерні знаки для разової поїздки ВС6209 (а.с. 34).

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія « 111» , як підприємство-виробник продукції отримало сертифікат відповідності Серії ВГ № 248667, зареєстрований в Реєстрі за № UA1.0330338916-14, терміном дії з 28.05.2014 р. до 27.2015 р., який видано органом сертифікації - ДП "Одесастандартметрологія" (м. Одеса, вул. Чорноморська, 10, свідоцтво про уповноваження та призначення, наказ Мінекономрозвитку України №1447 від 09.12.2013 р.) (а.с.42).

Згідно вказаного сертифікату відповідності, товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія « 111» є виробником продукції - автомобіля пасажирського марки MERCEDES- BENZ, ML 320, б/к, категорії М1, в кількості 1 одиниця, зібраний із використанням капітально відремонтованих складових частин б/к згідно з Технічними умовами ТУ У 34.1-37515650-002:2011 «Автомобілі легкові» на базі кузова ідентифікаційний номер WDC1631541А169915, довідка-рахунок серії ААВ №300368 від 14.06.23013 р. вантажно-митна декларація № 205100000/2013/010263 від 03.06.2013 р.

У сертифікаті відповідності зазначено, що автомобіль пасажирського марки MERCEDES-BENZ, ML 320, номер кузова WDC1631541А169915, відповідає ДСТУ 3649:2010, Правилам ЄЕК ООН №13-09, Правилам ЄЕК ООН №14-03, Правилам ЄЕК ООН №16-04, Правилам ЄЕК ООН №26-02, Правилам ЄЕК ООН №43-00, ДСТУ 4276:2004, рівень вимог згідно екологічної класифікації КТЗ Євро 4.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що підприємством-виробником легкового автомобіль марки MERCEDES-BENZ ML 320, номер кузова WDC1631541А169915, номер двигуна НОМЕР_4, який виготовлений і укомплектований відповідно до ТУ У 34.1-37515650-002:2011, придатний до експлуатації та пройшов обов'язкову сертифікацію є ТОВ «Компанія « 111» . Дата виготовлення - 23.05.2014 р.

Як вбачається із матеріалів справи, 03.06.2014 р. позивач звернувся із заявою №40814653 до ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Любомль, Любомльського та Шацького районів про реєстрацію транспортного засобу по акту прийому-передачі марки MERCEDES-BENZ, ML 320, 2001 року випуску, об'ємом двигуна 33199 куб. см., тип транспортного засобу - легковий, тип кузова універсал, двигун № НОМЕР_4, кузов № WDC1631541А169915 (а.с. 33).

Дослідженням заяви №40814653 поданої до ВРЕР встановлено, що в заяві зроблена відмітка про здачу державного номерного знаку транзит серії ВС 6209, а також видачу державного номерного знаку СЕ8915 та свідоцтво серії САТ 847285.

З матеріалів справи слідує, що для проведення державної реєстрації легкового автомобіля марки MERCEDES-BENZ, ML 320, позивачем до ВРЕР ДАІ для обслуговування Любомль Любомльського та Шацького районів також було надано наступні документи: акт приймання -передачі транспортного засобу серії ТОВ № 331104 від 24.05.2014 р.; довідку-рахунок серії ААВ № 300368 від 14.03.2013 р.; вантажно-митну декларацію № 205100000/2013/010263 від 03.06.2013 р.; договір №1147 К111-МОД про надання послуг по складанню автомобіля від 24.05.2014 р. з додатками, які є його невід'ємною частиною; акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) № 1147 К111-МОД від 22.05.2014 р.; сертифікат відповідності серії ВГ № 248667; звіт про оцінку транспортного засобу № 001279 від 03.06.2014 р.

Враховуючи наведені норми матеріального права та встановлені обставини по справі, суд приходить до висновку, що легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ, ML 320 виготовлено 23.05.2014 р., перша реєстрація якого проведена 03.06.2014 р. за позивачем.

З урахуванням досліджених письмових доказів, суд приходить до переконання, що вказаний легковий автомобіль, згідно п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України є об'єктом оподаткування транспортним податком, а позивач в такому разі є платником вказаного податку. Тому, приймаючи 09.06.2015 р. податкове повідомлення - рішення № 43-17, відповідач діяв на підставі та в межах повноважень визначених Законом.

Посилання позивача на рішення сесії Карапчівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, як підставу того, що відповідний податок повинен нараховуватись з 2016 р. суд не бере до уваги, оскільки рішення органу місцевого самоврядування не може вплинути на підстави нарахування та обов'язок платниками сплачувати податки та збори, оскільки такі прямо закріплені законодавцем нормами ПК України.

Твердження позивача про порушення принципу стабільності в частині внесення змін до будь-яких елементів податків та зборів не пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки суд оцінює критично, так-як дана норма передбачає внесення змін щодо існуючих податків та зборів не пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, натомість податок на майно є новим видом податку.

Крім цього, дотримання вимог ст. 4 ПК України, зокрема щодо принципу стабільності податкового законодавства та принципу соціальної справедливості, покладається на законодавця. Будь-яких змін до ПК України на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення внесено не було, норми ст.267 ПК України є чинними та не визнавалися неконституційними, а отже підлягають застосуванню.

Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Цей принцип треба розуміти так, що дія закону починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів від 9 лютого 1999 року).

Водночас, відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. При цьому обов'язок із сплати транспортного податку покладено на його платників починаючи із 2015 року (рік набрання чинності Законом).

Тому, законодавець визначаючи об'єкт оподаткування транспортним податком, передбачив, що ознаками такого є дата реєстрації автомобіля та об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. Отже, обов'язок сплачувати транспортний податок покладено на позивача після набрання чинності Законом № 71-VІІІ від 28.12.2014 р., та не поширено такий на період до набрання ним чинності, тобто до 01.01.2015 р.

Суд звертає увагу на те, що Закон № 71-VІІІ не визнаний неконституційним, тому підлягає застосуванню. Крім того, саме цей закон прийнятий пізніше у часі за норми ст. 4 ПК України, тому при подоланні колізії положень нормативно-правового (их) акту (ів) рівної юридичної сили слід надавати перевагу тому, що прийнятий пізніше, тобто Закону № 71-VІІІ.

Також суд звертає увагу на те, що саме за державою (в особі органу законодавчої влади) визнається право вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, з метою встановлення правил сплати податків чи інших зборів (в тому числі і підстав для звільнення від їх сплати).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

В силу ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У своєму рішенні від 14.10.2010 р. прийнятому в справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06) Європейський Суд з прав людини зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, у другому реченні першого пункту йде мова про те, що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом» , а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів» (п. 50).

Тому, введення нового виду податку - «транспортного податку» на підставі Закону № 71-VIII та встановлення чітких правил його сплати, слід вважати «законним втручанням» держави у мирне володіння майном особи та узгоджується із практикою Європейський Суд з прав людини.

Інші доводи позивача та його представників щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд вважає необґрунтованими, оскільки не спростовують обов'язку позивача сплати транспортний податок.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом не встановлено порушення зазначених критеріїв відповідачем під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно п. 3 ч.1 Конституції України та ч. 1 ст. 71 КАС України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час вирішення справи відповідач довів правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 70-72, 86, 158, 160 - 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

У відповідності до ст. ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.К. Левицький

Постанова в повному обсязі складена 20.02.2017 р.