Рішення

від 14.02.2017 по справі 904/11567/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.02.2017 Справа № 904/11567/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроальянс", с. Поливанівка, Дніпропетровська область

до Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, смт. Губиниха, Дніпропетровська область

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дніпропетровську обласну державну адміністрацію, м. Дніпро

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Новомосковську районну державну адміністрацію, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

про визнання права власності

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. б/№ від 02.04.2015)

від відповідача: не з'явися

від третьої особи-1: ОСОБА_2 - дов. №42-5764/0/2-16 від 29.12.2016

від третьої особи-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроальянс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: вул. Садова, буд.87, смт. Губиниха, Дніпропетровська область.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач добросовісно заволодів спірним майном і продовжує відкрито, безперервно володіти ним більше десяти років. Статтею 344 Цивільного кодексу України передбачена можливість визнання права власності за особою за набувальною давністю. Позивач зазначає, що починаючи з 2002 року і до теперішнього часу ТОВ "Агроальянс" відкрито, безперервно та добросовісно користується водним об'єктом - ставком "Ворошилівський" та одночасно з цим користується гідротехнічною спорудою ставка "Ворошилівський" - греблею та нежитловою будівлею (сторожкою) площею 24,38 кв.м, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Новосковський район, смт. Губиниха, вул. Садова, буд. 87, проводить їх поточний та капітальний ремонти, підтримує дані об'єкти у належному стані, в зв'язку з чим, на підставі ст. 344 Цивільного кодексу України, просить суд визнати за ним право власності за набувальною давністю на нерухоме майно: Літ. "А"- нежитлова будівля загальною площею 24,38 кв.м., № 1 - замощення греблі, № 2 - укос греблі, № 3 - водоскидна споруда.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської від 15.12.2016, порушено провадження у справі та призначено розгляд у судовому засіданні на 11.01.2017. Залучено до справи третіх осіб - 1, 2 Дніпропетровську обласну державну адміністрацію та Новомосковську районну державну адміністрацію.

11.01.2017 представник Новомосковської районної державної адміністрації подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що Новомосковською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження №467-р-10 від 14.04.2010, згідно якого водний об'єкт загальною площею водного дзеркала при НПГ 24,13 га, тобто ставок Ворошилівський, на території Губиниської селищної ради був наданий ТОВ "Агроальянс" в оренду терміном на 49 років для рибогосподарських потреб. Крім того, третя особа -2 повідомила, що колгосп ім. Котовського, який збудував греблю для створення ставка Ворошилівський, на території Губиниської селищної ради та його правонаступник Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Котовського ліквідовано 23.02.2011 (а.с.178).

01.02.2017 представник третьої особи-1 подав до суду письмові пояснення по справі, в яких вказав, що позивач є орендарем водного об'єкта та земель під ним, власником яких є держава в особі Новомосковської районної державної адміністрації. Третя особа-1 зазначає, що за умови, якщо речові права на зазначений об'єкт зареєстровані відповідно до законодавства, їх власником є держава в особі районної державної адміністрації, що в свою чергу виключає можливість в даному випадку застосування статті 344 Цивільного кодексу України, оскільки на думку третьої особи-1 позивач не заволодів чужим майном, а використовує його на підставі оренди (а.с.188-189).

13.02.2017 відповідач подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що він не є належним відповідачем у справі, оскільки визнання права власності на споруду без земельної ділянки неможливе. Відповідач вказує, що належним відповідачем у справі є Дніпропетровська обласна державна адміністрація, оскільки надання земель водних об'єктів в оренду знаходиться в її компетенції згідно ст. 123, 124 Земельного кодексу України. Просив суд змінити відповідача у справі на Дніпропетровську обласну державну адміністрацію.

В межах строків встановлених ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладався з 11.01.2017 на 25.01.2017 та з 25.01.2017 на 01.02.2017 та з 01.02.2017 на 13.02.2017.

13.02.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи-2 в призначене судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Відповідач про причини неявки суд не повідомив. Третя особа-2 надіслала факсимільним зв'язком клопотання про розгляд справи без участі третьої особи - 2.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 13.02.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та третьої особи-1, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 07.11.2002 Губиниською селищною радою ІІІ сесії ХХІV скликання було прийнято рішення №24 "Про погодження та виділення в оренду ставка "Ворошилівський" (а.с. 13). Згідно цього рішення селищною радою було погоджено виділення в оренду ставка "Ворошилівський" Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроальянс" (позивачу), що знаходиться на території селищної ради для вирощування малька і товарної риби строком на 20 років. Пунктом 2 цього рішення, було зобов'язано позивача використовувати ставок у вказаний спосіб та утримувати ставок у належному стані.

05.02.2010 Дніпропетровським обласним виробничим управлінням водного господарства Державного комітету України по водному господарству було надано технічні умови № 206/11-10, згідно яких виробниче управління, розглянувши матеріали по відведенню земельної ділянки в оренду для рибогосподарських потреб на території Губиниської селищної ради Новомосковського району для ТОВ "Агроальянс" погодило їх та не заперечувало проти відведення в оренду ставку (код 409154536/1,6) об'ємом 6,3 тис. куб. м, земельну ділянку площею 0,62 га, в тому числі площу прибережних захисних смуг 0,62 га (а.с.39-49).

05.02.2010 Дніпропетровським обласним виробничим управлінням водного господарства Державного комітету України по водному господарству було надано технічні умови № 204/11-10, згідно яких виробниче управління, розглянувши матеріали по відведенню земельної ділянки в оренду для рибогосподарських потреб на території Губиниської селищної ради Новомосковського району для ТОВ "Агроальянс" погодило їх та не заперечувало проти відведення в оренду ставку (код 409154536/0,4) об'ємом 2,3 тис. куб. м, земельну ділянку площею 0,20 га, в тому числі площу водного дзеркала 0,20 га (а.с.50-51).

Згідно з п. "є" ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, однією з яких є землі водного фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України, до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Земельного кодексу України, землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності, зокрема, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Згідно ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частинами 1, 3 ст.122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1). Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва (ч. 3).

Статтею 4 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом.

14.04.2010 Новомосковською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження №467р10 "Про надання в оренду водного об'єкту ТОВ "Агроальянс", де було вказано надати в оренду ТОВ "Агроальянс" водний об'єкт загальною площею водного дзеркала при НПГ 24,13 (згідно водного паспорту шифр 409154536) на території Губиниської селищної ради Новомосковського район Дніпропетровської області терміном на 49 років для рибогосподарських потреб (а.с.16).

Натоміть, матеріали справи не містять доказів виконання вищевказаного рішення та укладання договору оренди.

Отже, право оренди на водні об'єкти: площею водного дзеркала 24,13 га (згідно водного паспорту шифр 409154536) та площею водного дзеркала 6,62 га на території Губиниської селищної ради Новомосковського район Дніпропетровської області у позивача не виникло.

Звертаючись до господарського суду позивач зазначає, що починаючи з 2002 року і до теперішнього часу ТОВ "Агроальянс" відкрито, безперервно та добросовісно користується водним об'єктом - ставком "Ворошилівський" та одночасно з цим користується гідротехнічною спорудою ставка "Ворошилівський" - греблею та нежитловою будівлею (сторожкою) площею 24,38 кв.м, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Новосковський район, смт. Губиниха, вул. Садова, буд. 87, проводить їх поточний та капітальний ремонти, підтримує дані об'єкти у належному стані, а також позивач зазначає про відсутність правовстановлюючих документів, в зв'язку з чим, на підставі ст. 344 Цивільного кодексу України, просить суд визнати за ним право власності за набувальною давністю на нерухоме майно: Літ. "А"- нежитлова будівля загальною площею 24,38 кв.м., № 1 - замощення греблі, № 2 - укос греблі, № 3 - водоскидна споруда, що і є причиною виникнення цього спору.

Надаючи правову кваліфікацію наявним у матеріалах справи доказам та поясненням учасників судового процесу суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

27.05.2014 Губиниською селищною радою Новомосковського району Дніпропетровської області було видано позивачу довідку №426, згідно якої гребля, яка знаходиться в балці Борисівська на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, була збудована з 1984 по 1986 р.р. колгоспом ім. Котовського для створення ставка "Ворошилівський" (а.с15).

31.10.2014 виконавчим комітетом Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області було прийнято рішення № 55 "Про призначення юридичної адреси" (а.с.52).У цьому рішенні вказано, що на підставі технічного паспорту, було вирішено призначити юридичну адресу нежитловому приміщенню "Сторожка", що знаходиться у смт. Губиниха, вул. Садова - вул. Садова, буд. 87, смт. Губиниха, Новосковського району Дніпропетровської області.

В матеріалах справи міститься технічний паспорт на нежитлове приміщення (а.с.53-57), згідно якого вищевказані об'єкти (гребля та нежитлова будівля), що розташовані за адресою : вул. Садова, буд. 87, смт. Губиниха, Новосковського району Дніпропетровської області, були визначені як: Літ. "А"- нежитлова будівля загальною площею 24,38 кв.м., № 1 - замощення греблі, № 2 - укос греблі, № 3 - водоскидна споруда.

Отже, за даними відповідача, власником спірного майна (греблі, яка знаходиться в балці Борисівська на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області) був колгосп ім. Котовського.

23.02.2011 Колгосп ім. Котовського, який збудував греблю для створення ставка Ворошилівський, на території Губиниської селищної ради та його правонаступник Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Котовського було ліквідовано, що було підтверджено відповідачем у судовому засіданні, а також шляхом надання довідки від 27.05.2014 (а.с15). Дані щодо Колгоспу ім. Котовського та його правонаступника Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Котовського у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні.

Згідно зі ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 вказаного кодексу визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим кодексом.

Цією статтею визначено ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю, а саме:

- володіння має бути добросовісним, тобто, володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи, обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали сумніву стосовно правомірності набуття майна;

- володіння має бути відкритим, а, отже, очевидним для всіх інших осіб;

- володіння має бути безперервним упродовж визначених законом строків (для нерухомого майна - 10 років, а для рухомого майно - 5 років).

Відтак, суттєвим для виникнення права власності за набувальною давністю, є встановлення обставин добросовісного заволодіння таким майном, безперервність та відкритість володіння.

Разом з тим факт обізнаності особи про те, що вона не є власником речі, не виключає добросовісності володіння за умови, що заволодіння майном не відбулося з порушенням норм права (внаслідок шахрайства тощо).

Також, володіння майном повинне бути відкритим, тобто, очевидним для всіх інших осіб, при цьому, володілець має ставитися до майна, як до свого власного (експлуатувати, вживати необхідні заходи для утримання майна в належному стані). Крім цього, володіння майном повинно бути безперервним, протягом встановленого законом строку.

У матеріалах справи відсутні докази того, що позивач заволодів вказаними гідротехнічними спорудами (майном) з порушенням норм права (внаслідок шахрайства або ін).

Про добросовісність володіння позивача спірними об'єктами свідчить перш за все те, що тільки після прийняття відповідачем 07.11.2002 рішення "Про погодження виділення в оренду ставка "Ворошилівський", яким було виділено позивачу в оренду ставок "Ворошилівський", позивач почав використовувати ставок у рибогосподарських цілях, також у матеріалах справи наявний технічний паспорт на нежитлове приміщення (гребля та нежитлова будівля), що розташовані за адресою: вул. Садова, буд. 87, смт. Губиниха, Новосковського району Дніпропетровської області (а.с.53-57), зроблений на замовлення позивача. Також про добросовісність володіння свідчать наявні в матеріалах справи докази сплати позивачем земельного податку та інших податкових платежів, сплачених позивачем за орендну плату на землю під будівлями та спорудами до державного бюджету та до бюджету Губиниської селищної ради (а.с.64-150). Документів, які б підтверджували, що спірне майно, яким користувався позивач, знаходилось у власності Колгоспу ім. Котовського, у позивача не було. Лише з 2014 року позивач дізнався про те, що до припинення Колгоспу ім. Котовського вказане майно перебувало у його власності.

Про відкритість володіння спірними об'єктами свідчить та обставина, що починаючи з 2002 року позивач не приховував той факт, що він користується спірними об'єктами. Так, відповідно до наявних в матеріалах справи: рішення Губиниської селищної ради від 07.11.2002 №24; розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації №467р10 від 14.04.2010, довідки Губиниської селищної ради №426 від 27.05.2014; а також рішення виконавчого комітету Губиниської селищної ради №55 від 31.10.2014 відповідач та Новомосковська районна державна адміністрація були обізнані про те, що позивач користується спірним майном. Отже, на протязі всього часу користування греблею та сторожкою, позивач цей факт не приховував.

Про безперервність володіння, крім вищевказаних доказів, свідчать наявні у справі водні паспорти, виготовлені на замовлення позивача, технічний паспорт на нежитлове приміщення, в якому, серед іншого власником спірного майна вказано позивача. Також факт безперервного користування підтверджується доказами сплати позивачем земельного податку та інших податкових платежів. Крім цього, в судових засідання відповідачем не заперечувався факт безперервного користування позивачем спірними об'єктами з 2002 року по теперішній час.

У п. 11 постанови пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" №5 від 07.02.2014 роз'яснено, що право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Згідно з п. 8 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" Цивільного кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2004р., правила ст. 344 цього Кодексу про набувальну давність поширюються, також, на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Володіння спірним майном розпочалося з 2002 року та триває по сьогоднішній день.

Володіння позивача цим майном не переривалося протягом всього строку набувальної давності. Доказів іншого суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Майно - гідротехнічна споруда ставка "Ворошилівський" - гребля та нежитлова будівля (сторожка), щодо яких заявлений позов, відповідає визначеним законом критеріям (ознакам, властивостям) нерухомого майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, які (пояснення) на вимогу суду, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розглядові в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

З огляду на приписи ст. 344 Цивільного кодексу України позивачем у справах про набуття права власності за набувальною давністю є володілець чужого майна, а відповідачем є попередній власник майна або особа, яка вважає себе власником майна.

Згідно з п.11 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України, право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.

Як вже було зазначено вище, власник спірного майна - Колгосп ім. Котовського, який збудував греблю для створення ставка Ворошилівський та його правонаступник Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Котовського було ліквідовано 23.02.2011.

Відповідно до ч.1 ст. 335 Цивільного кодексу України, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Отже, право власності на спірне майно у Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Котовського припинилось, а спірний об'єкт отримав статус безхазяйної речі.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 335 Цивільного кодексу України, безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність. Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 цього Кодексу.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади (абз. 2 п. 13 постанови пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" №5 від 07.02.2014).

Беручи до уваги наведене та виходячи з фактичних обставин справи, належним відповідачем у справі має бути Губиниська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області - орган місцевого самоврядування, який уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

За таких обставин клопотання відповідача про зміну відповідача у справі на Дніпропетровську обласну державну адміністрацію задоволенню не підлягає, з огляду на те, що предметом спору є визнання права власності на нерухоме майно, а не відносини оренди земельної ділянки.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроальянс" (51150, м. Дніпропетровська область, Магдалинівський район, село Поливанівка, код 31655024) право власності на Літ. "А"- нежитлова будівля загальною площею 24,38 кв.м., № 1 - замощення греблі, № 2 - укос греблі, № 3 - водоскидна споруда, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, вул. Садова, буд. 87.

Стягнути з Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області (51250, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт.Губиниха, вул. Шевченка, 16, код 04338457) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроальянс" (51150, м. Дніпропетровська область, Магдалинівський район, село Поливанівка, код 31655024) суму судового збору у розмірі 1380,00 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.02.2017

Суддя ОСОБА_3