Ухвала

від 20.02.2017 по справі 15/95

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20 лютого 2017 року Справа № 15/95

Суддя господарського суду Луганської області Драгнєвіч О.В., розглянувши заяву

ОСОБА_1 компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» за вих.№ 31/13-788 від 10.02.2017 про видачу дублікату наказу господарського суду Луганської області від 23.06.2009 у справі №15/95

за позовом ОСОБА_1 компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» , м. Київ

до Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» , м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 5 164 165 грн 47 коп.,

орган виконання рішення - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області,

без виклику представників сторін,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулася 20.02.2017 року до господарського суду Луганської області із заявою про видачу дублікату наказу господарського суду Луганської області від 23.06.2009 у справі №15/95 на підставі ст.120 ГПК України.

Заявник посилається на те, що рішенням господарського суду Луганської області від 09 червня 2009 року у справі №15/95 позовні вимоги ОСОБА_1 компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задоволені повністю та присуджено до стягнення з Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» на користь ОСОБА_1 компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» борг у сумі

4 587 334 грн. 46 коп., пеню у сумі 295 908 грн. 23 коп., інфляційні втрати у сумі 244 046 грн. 68 коп., 3% річних у сумі 36 876 грн. 10 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 25 500 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп. На виконання вказаного рішення позивачу був направлений супровідним листом від 30.06.2009 наказ №15/95 від 23.06.2009.

Зазначений наказ позивачем було направлено для виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, та 19.03.2012 було відкрито виконавче провадження №31927315.

На теперішній час, вказане виконавче провадження знаходиться на тимчасово окупованій території і є втраченим разом з оригіналом наказу №15/95 від 23.06.2009 року, у зв'язку з чим відсутня можливість виконання рішення суду.

З огляду на те, що розгляд спору у даній справі відбувався в 2009 році матеріали справи вважається втраченими внаслідок настання обставин непереборної сили - проведенням антитерористичної операції, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою виданою провідним спеціалістом відділу організаційно документального забезпечення роботи господарського суду Луганської області № 35 від 20.02.2017.

У відповідності до положень ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до п.7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (з змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 № 2) роз'яснено, що втрачена (у тому числі частково, - наприклад, окремі томи) справа може бути відновлена за заявою особи (осіб), що була учасником відповідного судового процесу і звернулася до того місцевого господарського суду, який розглянув справу по суті або припинив провадження в ній чи залишив позов без розгляду, а також зазначеним господарським судом з своєї ініціативи.

Відновлення втраченої справи здійснюється місцевим господарським судом, незалежно від того, на якій стадії розгляду (в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанцій) вона перебувала (абзац 2 пункту 7.2 вказаної постанови ВГСУ).

У разі якщо за змістом поданої до суду заяви або скарги для її розгляду достатньо лише деяких матеріалів справи, то втрачена справа може відновлюватися тільки в частині, необхідній для такого розгляду, а не повністю (абзац 3 пункт 7.7 вказаної постанови ВГСУ).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що для розгляду заяви ОСОБА_1 компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

необхідним і достатнім є відновлення матеріалів справи №15/95 в наступній частині:

- ухвала господарського суду Луганської області від 10.04.2009 про порушення провадження у справі;

- ухвала господарського суду Луганської області від 27.04.2009;

- ухвала господарського суду Луганськоъ областы выд 15.05.2009;

- рішення господарського суду Луганської області від 09.06.2009;

- супровідний лист про направлення наказу №15/95 від 30.06.2009.

З огляду на те, що справа №15/95 підлягає відновленню за ініціативою суду, зміст зазначених втрачених документів встановлюється з їх електронних примірників, що містяться в автоматизованій системі документообігу суду.

Надаючи оцінку поданій стягувачем заяві, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Як зазначає Конституційний Суд України, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» .

За змістом ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.

Рішенням господарського суду Луганської області від 09.06.2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задоволені повністю та присуджено до стягнення з Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» на користь ОСОБА_1 компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» борг у сумі 4 587 334 грн. 46 коп., пеню у сумі 295 908 грн. 23 коп., інфляційні втрати у сумі 244 046 грн. 68 коп., 3% річних у сумі 36 876 грн. 10 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 25 500 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

На виконання вказаного рішення позивачу видано наказ №15/95 від 23.06.2009.

Як вбачається з заяви та доданих до неї документів, наказ №15/95 від 23.06.2009 року стягувачем направлений до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області та 19.03.2012 було відкрито виконавче провадження.

Під час розгляду заяви встановлено, що виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду №15/95 від 23.06.2009 є втраченим, що підтверджується наданою Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області довідкою від 02.12.2016 року за вих.№4771/021-26.

Крім того, стягувачем надано докази сплати судового збору за видачу дублікату наказу в належному розмірі та копії наступних документів: копію наказу господарського суду Луганської області №15/95 від 23.06.2009, копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.03.2012.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про можливість її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

При цьому, згідно ч. 3 вказаної статті до заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані:

- довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу;

- при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Стягувачем на виконання вказаних вимог надано довідку Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області за вих.№ 4771/021-26 від 02.12.2016 року, за даними якої, у зв'язку із знаходженням приміщення відділу на тимчасово не підконтрольній українській владі території, оригінал наказу господарського суду Луганської області №15/95 від 23.06.2009 року є втраченим.

Зокрема, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» , наказу Міністерства юстиції України від 25.11.2014 № 246/7 «Про переміщення органів та установ юстиції Луганської області» та наказу Головного управління юстиції у Луганській області від 25.11.2014 № 46-В «Про переміщення органів та установ Луганської області територіальні органи юстиції» , органи юстиції, що знаходяться на тимчасово неконтрольованій території, було переміщено на територію підконтрольну українській владі.

Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області тимчасово переміщено за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, 22, а тому наказ господарського суду Луганської області №15/95 від 23.06.2009 року втрачено.

Наразі з наданих матеріалів та викладених вище фактичних обставин вбачається, що оригінал наказу господарського суду Луганської області №15/95 від 23.06.2009 року був наданий до виконання згідно Закону України «Про виконавче провадження» . Однак, зазначене виконавче провадження залишилось на території, де триває проведення антитерористичної операції.

Враховуючи приписи чинного законодавства, господарський суд приймає довідку, надану Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області за вих.№ 4771/021-26 від 02.12.2016 року як належний і допустимий доказ втрати наказу в розумінні ст.ст. 34, 120 Господарського процесуального кодексу України. За таких обставин заява стягувача про видачу дублікату наказу є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 120 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Відновити матеріали справи №15/95 в наступній частині:

- ухвала господарського суду Луганської області від 10.04.2009 про порушення провадження у справі;

- ухвала господарського суду Луганської області від 27.04.2009;

- ухвала господарського суду Луганськоъ областы выд 15.05.2009;

- рішення господарського суду Луганської області від 09.06.2009;

- супровідний лист про направлення наказу №15/95 від 30.06.2009.

2. Заяву ОСОБА_1 компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» за вих.№ 31/13-788 від 10.02.2017 про видачу дублікату наказу господарського суду Луганської області №15/95 від 23.06.2009 задовольнити.

3. ОСОБА_1 компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» дублікат наказу господарського суду Луганської області від 23.06.2009 у справ №15/95.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Драгнєвіч