Постанова

від 15.02.2017 по справі 904/10310/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2017 року Справа № 904/10310/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чимбар Л.О., Вечірко І.О.

при секретарі судового засідання : Логвіненко І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Ліфлянчик С.І., представник, дов. № б/н від 01.01.2017р.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фермерського господарства Лісних ферма "ЕЛЕНА" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2017 року у справі № 904/10310/16

за позовом Фермерського господарства Лісних ферма "ЕЛЕНА", смт. Петриківка, Петриківський район, Дніпропетровська область

до Закритого акціонерного товариства "Петриківка Агротехсервіс", смт. Петриківка, Петриківський район, Дніпропетровська область

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Реєстраційна служба Петриківського районного управління юстиції, смт. Петриківка, Дніпропетровська область

про витребування майна із чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.02.2017р. справу № 904/10310/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Антонік С.Г., суддів Вечірко І.О., Чимбар Л.О.

Ухвалою суду від 15.02.2017р. даною колегією суддів справу № 904/10310/16 прийнято до свого провадження.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2017р. (суддя Соловйова А.Є.) позовну заяву Фермерського господарства Лісних ферма "ЕЛЕНА" до Закритого акціонерного товариства "Петриківка Агротехсервіс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Реєстраційної служби Петриківського районного управління юстиції, залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Стягнуто з Фермерського господарства Лісних ферма "Елена" в дохід державного бюджету України 12 244,40 грн. судового збору. Ухвала суду мотивована тим, що в судові засідання, позивач не з'являвся, витребувані судом документи до суду не подавав, доказів поважності нез'явлення на виклик у судові засідання та неподання витребуваних судом доказів не надавав, що в свою чергу перешкоджає з'ясуванню дійсних обставин справи, вирішенню спору по суті з урахуванням вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2017р. скасувати в частині стягнення з ФГ Лісних Ферми ЕЛЕНА в дохід державного бюджету України 12 244, 40 грн. В іншій частині ухвалу залишити без змін.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що для встановлення реальної вартості позову, необхідно встановити реальну вартість об'єктів, що витребовуються на момент розгляду справи чи на момент подання позову. Недоплачена сума судового збору може бути стягнута виключно за результатами вирішення спору, тобто при прийнятті рішення про задоволення або відмову в задоволенні позову повністю чи частково.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд частково скасувати ухвалу.

Відповідач та третя особа відзив на апеляційну скаргу не надали. Своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалися. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101, 106 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні ухвали суду, заслухавши пояснення представників сторін встановила наступне.

Господарським судом Дніпропетровської області 18.11.2016р. порушено провадження по справі за позовом Фермерського господарства Лісних ферма "ЕЛЕНА" до Закритого акціонерного товариства "Петриківка Агротехсервіс" про витребування з незаконного володіння Відповідача на користь Позивача нерухомого майна, а саме: котельні №Ф1 - 1 шт., клубу - 1 шт., трансформаторної - 1 шт., дизельної - 2 шт., скважини - 1 шт, трансформатора ТІ - 1 шт., ангара - 1 шт., уборної - 1 шт., навісу для збору балонів - 1 шт.. котла парового - 2 шт., котла парового - 1 шт, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Петриківка, вул. Піонерська, 3 та залучено до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні Відповідача - Реєстраційну службу Петриківського районного управління юстиції.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2016р. зобов'язано Позивача надати до засідання письмові пояснення щодо невідповідності майна, яке є предметом позову з майном, яке є предметом договору купівлі-продажу №2 від 02.01.2004р.; докази того, що нерухоме майно, яке є предметом позову у справі №904/10310/16, фактично вибувало з володіння Позивача. Повторно зобов'язано надати оригінали документів, що є додатками до позовної заяви, технічну документацію та право установлюючи документи на майно, що є предметом позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2016р. повторно зобов`язано Позивача надати оригінали документів, що є додатками до позовної заяви для огляду в судовому засіданні; письмові пояснення щодо невідповідності майна, яке є предметом позову з майном, яке є предметом договору купівлі-продажу №2 від 02.01.2004р.; технічну документацію та правовстановлюючі документи на майно, що є предметом позову; докази того, що нерухоме майно, яке є предметом позову у справі №904/10310/16, фактично вибувало з володіння Позивача. Зобов'язано Позивача до судового засідання надати належним чином засвідчену копію звіту ТОВ "Експертно-консалтингова фірма "Рейтинг" від 10.10.2013 про незалежну оцінку вартості збитку, спричиненого знищенням об'єктів нерухомого майна ангар К-1, клуб У-1, вбиральня Ш-1.

Позивач в судові засідання, призначені на 22.12.2016 та 12.01.2017, не з'явився, вимоги ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2016, 06.12.2016 та 22.12.2016 не виконав, витребувані судом документи не надав.

Про відкладення розгляду справи на 22.12.2016 Позивач був повідомлений в судовому засіданні 06.12.2016, що підтверджується протоколом судового засідання від 06.12.2016 у справі №904/10310/16, факт належного повідомлення Позивача про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 12.01.2017, підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930005882054.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки позивач без поважних причин не надав суду витребувані матеріали, які необхідні для вирішення спору і без яких суд позбавлений можливості вирішити спір по суті, то суд правильно залишив позов без розгляду.

Приймаючи рішення щодо стягнення з позивача додатково судового збору у сумі 12 244,40 грн., господарський суд виходив з того, що згідно з ч. 2 ст. 81 ГПК України, про залишення позову без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 08.10.2016, чинній на день подання позовної заяви) визначені ставки судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 08.10.2016, чинній на день подання позовної заяви) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як роз'яснено в пункті 2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (в редакції від 14.07.2016), судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК); з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (стаття 38, пункт 4 статті 65 ГПК), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Згідно з пунктом 2.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (в редакції від 14.07.2016), У разі коли визначена (встановлена) позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, господарський суд з урахуванням припису абзацу першого частини другої статті 6 Закону і частин першої - четвертої статті 49 ГПК попередньо визначає розмір судового збору, виходячи з ціни позову, вказаної позивачем, а за результатами вирішення спору або достягує недоплачену суму судового збору з належної сторони, або повертає суму переплати цього збору.

Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже й суми судового збору здійснюється господарським судом на підставі поданих учасниками судового процесу доказів, а за їх недостатності для цього - шляхом призначення відповідної судової експертизи (експертної оцінки майна).

Встановлюючи ціну позову та судовий збір, який підлягає сплаті Позивачем за подання позовної заяви, суд виходить з вартості майна, визначеної в акті проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться на балансі фермерського господарства Лісних ферми "Елена", від 02.10.2015 (а.с. 145), а саме: будівля клубу (У-1) - 585 100,00 грн., вбиральня (Ш-1) - 25 900,00 грн.

Оскільки інформація щодо вартості інших об'єктів нерухомого майна, які Позивач просить витребувати із чужого незаконного володіння, в матеріалах справи відсутня, суд виходить з вартості тих об'єктів, оцінка яких наявна в матеріалах справи, а саме: згідно звіту ТОВ "Експертно-консалтингова фірма "Рейтинг" від 10.10.2013 про незалежну оцінку вартості збитку, спричиненого знищенням ряду інвентарних об'єктів нерухомого майна вартість ангара К-1 становить 297 160,00 грн.

Отже, мінімальний судовий збір, який Позивач повинен був сплатити при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про витребування вищезазначених об'єктів нерухомого майна із чужого незаконного володіння, повинен бути розрахований за ставкою 1,5 відсотка ціни позову та становить 13 622,40 грн. (585 100,00 грн. (вартість будівлі клубу У-1) + 297 160,00 грн. (вартість вбиральні Ш-1) + 25 900,00 грн. (вартість ангара К-1) = 908 160,00 грн. (ціна позову) х 1,5% = 13 622,40 грн.)

Таким чином, розмір судового збору, що підлягав сплаті Позивачем за подання позовної заяви у даній справі становить 13 622,40 грн. Згідно з квитанцією №28 від 04.10.2016 Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 378,00 грн. Відтак, з Позивача в дохід державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 12 244,40 грн. (13 622,40 грн. - 1 378,00 грн. = 12 244,40 грн.) Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.81 ГПК України, в ухвалі про залишення позову без розгляду може бути вирішено питання про розподіл між сторонами судових витрат, …

Яким чином здійснюється розподіл судових витрат, встановлено ст..49 ГПК України.

З аналізу даної норми випливає, що розподіл судового збору здійснюється за результатами вирішення спору по суті, оскільки безпідставне ухилення сторони від прийняття пропозиції іншої сторони (абз.1 ч.1 ст.49), неправомірні дії, внаслідок яких виник спір (ч.2 ст.49) можливо встановити лише розглянувши справу по суті; абз.2 ч.1, ч.3, ч.5 ст.49 ГПК України прямо передбачають розподіл судового збору за результатами вирішення спору.

В абзаці 2 пункту 2.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у разі коли визначена (встановлена) позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, господарський суд з урахуванням припису абзацу першого частини другої статті 6 Закону і частин першої - четвертої статті 49 ГПК попередньо визначає розмір судового збору, виходячи з ціни позову, вказаної позивачем, а за результатами вирішення спору або достягує недоплачену суму судового збору з належної сторони, або повертає суму переплати цього збору.

Отже, у разі коли визначена позивачем ціна позову не відповідає дійсності, у зв'язку з неможливістю визначити вартість спірного майна, розмір судового збору попередньо визначається з ціни позову, зазначеної позивачем, а достягується або повертається сплачена суму збору за результатами вирішення спору.

Таким чином, оскільки спір по суті не був вирішений, то господарський суд безпідставно достягнув судовий збір в сумі 12 244,40 грн.

З урахуванням наведеного апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала частковому скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.101- 106 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну Фермерського господарства Лісних ферма "ЕЛЕНА" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2017 року у справі № 904/10310/16 скасувати в частині стягнення з Фермерського господарства Лісних ферма "Елена" в дохід державного бюджету України 12 244,40 грн. судового збору.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Повний текст постанови складено 20.02.2017р.

Головуючий суддя С.Г.Антонік

Суддя І.О. Вечірко

Суддя Л.О. Чимбар