Постанова

від 09.08.2017 по справі 904/10310/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2017 року Справа № 904/10310/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. - доповідача

суддів: Пархоменко Н.В., Паруснікова Ю.Б.

секретар судового засідання: Мацекос І.М.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № б/н від 01.01.2017 р.;

від позивача: ОСОБА_2, представник, довіреність № б/н від 01.08.2017 р.;

від відповідача: ОСОБА_3, представник, довіреність № 2 від 24.07.2017 р.;

представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства ОСОБА_2 ферма "ЕЛЕНА" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2017 року у справі № 904/10310/16

за позовом Фермерського господарства ОСОБА_2 ферма "ЕЛЕНА", смт. Петриківка, Петриківський район, Дніпропетровська область

до Закритого акціонерного товариства "Петриківка Агротехсервіс", смт. Петриківка, Петриківський район, Дніпропетровська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 служба Петриківського районного управління юстиції, смт. Петриківка, Дніпропетровська область

про витребування майна із чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2017 року у справі № 904/10310/16 (суддя Соловйова А.Є.) позовну заяву Фермерського господарства ОСОБА_2 ферма "ЕЛЕНА" до Закритого акціонерного товариства "Петриківка Агротехсервіс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4 служби Петриківського районного управління юстиції, залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Стягнуто з Фермерського господарства ОСОБА_2 ферма "ЕЛЕНА" в дохід державного бюджету України 12 244,40 грн. судового збору.

Ухвала суду мотивована тим, що в судові засідання 22.12.2016 року, 12.01.2017 року позивач не з'явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, витребувані судом документи не надав, доказів поважності невиконання вимог суду не надав.

11.01.2017 року позивач подав до суду заяву про залишення позову без розгляду.

Суд вважав, що відповідно до п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу та на підставі п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2012 року позов слід залишити без розгляду.

Стягуючи з позивача в дохід державного бюджету України судовий збір, суд першої інстанції зазначив, що розмір судового збору, що належало сплатити позивачу при подачі позову до суду, мав становити 13 622,40 грн., що становить 1,5 відсотка від ціни позову. При цьому розрахунок ціни позову суд провів на підставі:

- звіту ТОВ "Експертно-консалтингова фірма "Рейтинг" від 10.10.2013 року про незалежну оцінку вартості збитку, спричиненого знищенням ряду інвентарних об'єктів нерухомого майна, в якому зазначена вартість ангара К-1 - 297 160,00 грн.

- вартості майна, визначеної в акті проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться на балансі фермерського господарства ОСОБА_2 ферми "ЕЛЕНА" від 02.10.2015 року, в якому визначена вартість будівлі клубу (У-1) - 585 100,00 грн., вбиральні (Ш-1) - 25 900,00 грн.

Оскільки інформація щодо вартості інших об'єктів нерухомого майна, які позивач просить витребувати із чужого незаконного володіння, в матеріалах справи відсутня, суд виходив лише з вартості вказаних вище об'єктів.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2017 року скасувати в частині стягнення з Фермерського господарства ОСОБА_2 ферми «ЕЛЕНА» в дохід державного бюджету України 12 244, 40 грн. В іншій частині ухвалу залишити без змін.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що для встановлення ціни позову необхідно встановити реальну вартість об'єктів, що вказані позивачем на момент розгляду справи чи на момент подання позову. Недоплачена сума судового збору може бути стягнута виключно за результатами вирішення спору, тобто при прийнятті рішення про задоволення або відмову в задоволенні позову повністю чи частково.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд частково скасувати ухвалу.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що оскаржувану ухвалу слід скасувати в повному обсязі, справу направити на розгляд суду по суті на підставі тих доказів, що наявні в матеріалах справи.

Представник третьої особи відзив на апеляційну скаргу не надав, правом участі у судовому засіданні не скористався, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

На думку колегії суддів неявка у судове засідання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній доказами.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, позивач - Фермерське господарство ОСОБА_2 ферма "ЕЛЕНА" звернулося до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства "Петриківка Агротехсервіс" про витребування з незаконного володіння відповідача на користь позивача нерухомого майна, а саме: котельні №Ф1 - 1 шт., клубу - 1 шт., трансформаторної - 1 шт., дизельної - 2 шт., скважини - 1 шт, трансформатора ТІ - 1 шт., ангара - 1 шт., уборної - 1 шт., навісу для збору балонів - 1 шт. котла парового - 2 шт., котла парового - 1 шт, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Петриківка, вул. Піонерська, 3.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2016 року зобов'язано позивача надати до засідання письмові пояснення щодо невідповідності майна, яке є предметом позову з майном, яке є предметом договору купівлі-продажу №2 від 02.01.2004року; докази того, що нерухоме майно, яке є предметом позову у справі №904/10310/16, фактично вибувало з володіння позивача. Повторно зобов'язано надати оригінали документів, що є додатками до позовної заяви, технічну документацію та право установлюючи документи на майно, що є предметом позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2016 року повторно зобов`язано позивача надати оригінали документів, що є додатками до позовної заяви для огляду в судовому засіданні; письмові пояснення щодо невідповідності майна, яке є предметом позову з майном, яке є предметом договору купівлі-продажу №2 від 02.01.2004 року; технічну документацію та правовстановлюючі документи на майно, що є предметом позову; докази того, що нерухоме майно, яке є предметом позову у справі №904/10310/16, фактично вибувало з володіння позивача. Зобов'язано позивача до судового засідання надати належним чином засвідчену копію звіту ТОВ "Експертно-консалтингова фірма "Рейтинг" від 10.10.2013 року про незалежну оцінку вартості збитку, спричиненого знищенням об'єктів нерухомого майна ангар К-1, клуб У-1, вбиральня Ш-1.

Позивач в судові засідання, призначені на 22.12.2016 року та 12.01.2017 року не з'явився, вимоги ухвал господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2016 року, 06.12.2016 року та 22.12.2016 року не виконав, витребувані судом документи не надав.

Докази належного повідомлення позивача про вимоги суду, час і місце судового засідання, наявні в матеріалах справи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Колегія суддів поділяє висновок оскаржуваної ухвали про те, що невиконання позивачем вимог суду щодо надання доказів, нез'явлення на виклик у судові засідання, перешкоджає з'ясуванню дійсних обставин справи, вирішенню спору по суті з урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності,

Висновок суду першої інстанції також обґрунтовано посиланням на пункт 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2012 року, посиланням на положення ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Також судом враховано практику Європейського суду з прав людини (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України" та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 року у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії").

Отже, в цій частині оскаржувана ухвала є обґрунтованою, законною та зміні чи скасуванню не підлягає.

Щодо доводів апелянта про безпідставність висновку суду про стягнення суми судового збору, то ці доводи заслуговують на увагу з огляду на наступне:

Приймаючи рішення щодо стягнення з позивача додатково судового збору у сумі 12 244,40 грн., господарський суд виходив з того, що згідно з ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 08.10.2016 року, чинній на день подання позовної заяви) визначені ставки судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 08.10.2016 року, чинній на день подання позовної заяви) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як роз'яснено в пункті 2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (в редакції від 14.07.2016 року), судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК); з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (стаття 38, пункт 4 статті 65 ГПК), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Згідно з пунктом 2.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (в редакції від 14.07.2016 року), у разі коли визначена (встановлена) позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, господарський суд з урахуванням припису абзацу першого частини другої статті 6 Закону і частин першої - четвертої статті 49 ГПК попередньо визначає розмір судового збору, виходячи з ціни позову, вказаної позивачем, а за результатами вирішення спору або достягує недоплачену суму судового збору з належної сторони, або повертає суму переплати цього збору.

Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже й суми судового збору здійснюється господарським судом на підставі поданих учасниками судового процесу доказів, а за їх недостатності для цього - шляхом призначення відповідної судової експертизи (експертної оцінки майна).

У даному випадку спір по суті не вирішувався судом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України розподіл судового збору здійснюється за результатами вирішення спору по суті.

Отже, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача недоплаченої (на думку суду), суми судового збору, оскільки не встановлено правомірність дій сторін - позивача та відповідача, не встановлена дійсна вартість спірного майна на момент звернення з позовом Фермерського господарства ОСОБА_2 ферма "ЕЛЕНА".

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали в частині стягнення з Фермерського господарства ОСОБА_2 ферма "Елена" в дохід державного бюджету України 12 244,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну Фермерського господарства ОСОБА_2 ферма "ЕЛЕНА" задольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2017 року у справі № 904/10310/16 скасувати в частині стягнення з Фермерського господарства ОСОБА_2 ферма "Елена" в дохід державного бюджету України 12 244,40 грн. судового збору.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Н.В. Пархоменко

Суддя: Ю.Б. Парусніков

Підписано в повному обсязі 10.08.2017 року.