Постанова

від 16.02.2017 по справі 917/1165/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2017 р. Справа № 917/1165/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

від позивача - не з'явився;

від відповідача – не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг-Постач", Полтавська область, м. Кременчук, (вх.№3355 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2016р. у справі №917/1165/16

за позовом: Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", м. Полтава,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг-Постач", Полтавська область, м. Кременчук,

про стягнення 68 352,19 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.11.2016р. у справі №917/1165/16 (суддя Погрібна С.В) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг-Постач" на користь Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" 55 000,00грн. - заборгованість за договором про надання послуг від 23.12.2012р. та 1 108,81грн - судового збору; в іншій частині у позові відмовлено.

Рішення суду з посиланням на положення статей 11, 526, 530, 626, 611, 901, 903 Цивільного кодексу України та статей 193, 230,549 Господарського кодексу України мотивовано тим, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо повної сплати за надані послуги автотранспорту за договором про надання послуг №535 від 23.10.2012р., позивачем правомірно було заявлено до стягнення 55 000,00грн. основної заборгованості; у зв'язку з тим, що умовами укладеного між сторонами договору було встановлено відповідальність за порушення строків надання послуг саме для виконавця (позивача), господарським судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 13 352,19 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг-Постач" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2016р. у справі №917/1165/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" до ТОВ "Спецінжиніринг-Постач" про стягнення заборгованості у розмірі 68 325,19грн.; судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на позивача.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при прийнятті оскаржувало рішення господарським судом першої інстанції не було надано правової оцінки доводам викладеним у запереченнях на позовну заяву, зокрема тим обставинам, що часткова оплата за договором про надання послуг від 23.10.2012р. №535 було здійснена помилково; крім того, 08.10.2012р. між сторонами було укладено договір про закупівлю робіт за державні послуги №5/Т, предметом якого було виконання ТОВ "Спецінжинирінг-Постач" підрядних робіт по об'єкту "реконструкція каналізаційного колектору від вул. Артема по водорозділу до вул. Енгельса та місця злиття колектором від вул. Пушкарьовської 1-ша черга " та за результатами вказаних робіт було складено акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013р. на суму 108 151,72 грн. Апелянт зазначає, що вказаний договір було укладено в рамках договору який є предметом розгляду у даній справі та відповідно кошти зазначені в акті надання транспортних послуг за грудень від 31.12.2012р. на суму 61 392,98грн. входять до складу акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013р. за договором від 08.10.2012р. №5/Т.

Разом з тим, апелянт наголошує на відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку з тим, що акт надання транспортних послуг за грудень від 31.12.2012р. на суму 61 392,98грн. є нікчемним, оскільки кошти, заявлені в даному акті були зняті за договором №5/Т під час кримінального провадження, відповідно до вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 26.09.2013р. у справі № 554/11396/13-к.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2016р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 25.01.2017р.

25.01.2017р. позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№811), в якому просить у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг-Постач" відмовити, рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2016р. у справі №917/1165/16 залишити без змін.

У судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 25.01.2017р. представник апелянта не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи (т.1 а.с.179); ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.01.2017р. відкладено розгляд справи на 16.02.2017р.

У судове засідання Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2017р. представники позивача та відповідача не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи (т.1 а.с.186,191).

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, що представники сторін про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином (т.1 а.с.186,191), а також, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.10.2012р. між Комунальним підприємством Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (надалі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецінжинірінг-Постач" (надалі- замовник) було укладено договір про надання послуг №535 (надалі - договір) (т.1 а.с.17-19), відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується за заявками замовника надавати за плату транспортні послуги автомобілями та спеціальною технікою, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги (пункт 1.1. договору).

Відповідно до пункту 2.2. договору, виконавець має право зокрема отримати за надані послуги оплату в розмірах і строки, передбачені цим договором.

Пунктом 2.3. договору встановлено, що замовник зобов'язаний приймати від виконавця результати надання послуг, якщо надані послуги відповідають умовам договору, і оплачувати їх в розмірах і в строк, передбачені цим договором.

Пунктами 3.1. та 3.2. договору сторони погодили, що за надання передбачених договором послуг замовник виплачує виконавцю суму згідно виставленого рахунку по факту виконання (надання послуг); вартість наданих послуг визначається згідно калькуляції, що є невід'ємною частиною цього договору:           калькуляція №1 вартості послуг окремого автотранспорту автобази КП "Полтававодоканал" (т.1 а.с.146); калькуляція №2 вартості послуг окремого автотранспорту автобази КП "Полтававодоканал" (т.1 а.с.144); калькуляція №3 вартості послуг окремого автотранспорту автобази КП "Полтававодоканал" (т.1 а.с.145); калькуляція №4 вартості послуг окремого автотранспорту автобази КП "Полтававодоканал" (т.1 а.с.143); калькуляція №5 вартості послуг (1 машино-години) шванорізчика DISTAR RS-19R (т.1 а.с.147).

Відповідно до пункту 4.2 договору, у випадку порушення строку надання послуг виконавець сплачує замовнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2012р., а в частині гарантій та невиконаних зобов'язань до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (пункти 6.2, 6.3 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виконано взяті на себе зобов'язання за договором, що підтверджується довідкою про вартість наданих транспортних послуг за грудень на суму 61 392,98грн.(т.11 а.с.20) та актом надання транспортних послуг за грудень від 31.12.2012р. на суму 61 392,98грн., який підписано уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками підприємств (т.1 а.с.21-26).

В матеріалах справи відсутні будь-які претензії з боку відповідача щодо неналежного виконання позивачем умов договору щодо надання транспортних послуг .

За надані послуги за договором позивачем було виставлено відповідачу рахунок №СФ-0000433 від 17.09.2014р. на загальну суму 61 392,98грн. (т.1 а.с.148).

Як зазначає позивач в позовній заяві, за період з 01.01.2013р. по 24.11.2014р. відповідачем взяті на себе зобов'язання в повному обсязі виконано не було, лише 24.11.2014р. відповідачем було здійснено часткову оплату за договором у розмірі 1 392, 98 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача за період з 24.11.2014р. по 24.11.2014р. (в графі "призначення платежу" зазначено "сплата за послуги автотранспорту зг. р/ф №СФ-0000433 від 17.09.2014р., у т.ч. ПДВ 20% - 833,33грн.) (т.1 а.с.149).

З матеріалів справи вбачається, що 13.01.2015р. між сторонами договору було проведено звірку взаємних розрахунків, за результатами якої було складено акт звірки взаємних розрахунків від 31.01.2015р, відповідно до якого відповідачем було підтверджено наявну заборгованість за договором про в сумі 60 000,00 грн. (т. 1 а.с.27).

Вказаний акт підписано уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками підприємств.

В подальшому відповідачем було здійснено часткову оплату за надані послуги за договором у розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача станом на 17.07.2015р. (т.1 а.с.156) (в графі "призначення платежу" зазначено "сплата за послуги автотранспорту зг. р/ф №СФ-0000433 від 17.09.2014р., у т.ч. ПДВ 20% - 833,33грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного та повного розрахунку за надані послуги за договором, 21.07.2016р. Комунальне підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою (т.1 а.с.2-83), про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг-Постач" основного боргу у розмірі 55 000,00грн. та пені у розмірі 13 352,19 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.11.2016р. у справі №917/1165/16 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг-Постач" на користь Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" 55 000,00грн. - заборгованість за договором про надання послуг та 1 108,81грн - судового збору; в іншій частині в позові відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно зі статтею 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Як вірно встановленого господарським судом першої інстанції, укладений між сторонами договір №535 від 23.10.2012р., за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який регулюється приписами статей 901-907 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було виконано взяті на себе зобов'язання за договором від 23..10.2012р. №535, про що було складено акт надання транспортних послуг за грудень від 31.12.2012р. на суму 61 392,98грн. та довідку про вартість наданих транспортних послуг за грудень на суму 61 392,98грн., які підписано уповноваженим представником замовника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг-Постач" без зауважень (т.1 а.с.20-26).

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем було надано відповідачу транспортні послуги у відповідності до умов договору.

Виходячи з положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 3.1. та 3.2. договору сторони погодили, що за надання передбачених договором послуг замовник виплачує виконавцю суму згідно виставленого рахунку по факту виконання (надання послуг); вартість наданих послуг визначається згідно калькуляції, що є невід'ємною частиною цього договору.

Як було зазначено вище, позивачем було виставлено відповідачу за надані послуги рахунок №СФ-0000433 від 17.09.2014р. на загальну суму 61 392,98грн.

Як зазначав відповідач у відзиві на позовну заяву, часткова оплата за договором про надання послуг від 23.10.2012р. №535 було здійснена помилково, однак вказані твердження спростовуються матеріалами справи, зокрема, згідно банківської виписки по рахунку позивача від 17.07.2015р. (т.1 а.с.156) відповідачем було сплачено 1 392, 98 грн., на підтвердження часткової сплати та зменшення боргу, 13.01.2015р. між сторонами договору було проведено звірку взаємних розрахунків, за результатами якої було складено акт звірки взаємних розрахунків від 31.01.2015р, відповідно до якого відповідачем було підтверджено наявну заборгованість за договором про в сумі 60 000,00 грн. (т. 1 а.с.27).

Вказаний акт підписано уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками підприємств.

Матеріалами справи підтверджується факт часткової спати відповідачем отриманих транспортних послуг на загальну суму 6 392,98грн.

Судова колегія також відхиляє доводи апелянта щодо того, що договір про надання послуг від 23.10.2012р. №535 було укладено в рамках договору від 08.10.2012р. №5/Т про закупівлю робіт за державні кошти від 08.10.2012р. №5/Т (т.1 а.с.110-112), оскільки ні в договорі від 08.10.2012р. №5/Т ні в договорі від 23.10.2012р. №535 не зазначено, що договір про надання послуг від 23.10.2012р. №535 було укладено в рамках вищезазначеного договору від 08.10.2012р. №5/Т, та вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 26.09.2013р. у справі № 554/11396/13-к (т.1 а.с.98-100) також не було такого встановлено.

З огляду на вищевикладене, враховуючи доведеність факту невиконання відповідачем умов договору від 23.10.2012р. №535, несплати в повному обсязі вартості наданих транспортних послуг, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 55 000,00грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 13 352,19грн. за період з 01.01.2016р. по 30.06.2016р., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачі цих коштів за прострочку платежу в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Як було зазначено вище, пунктом 4.2. договору сторони погодили, що у випадку порушення строку надання послуг, виконавець сплачує замовнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи вищевикладене, що умовами укладеного між сторонами договору було встановлено відповідальність за порушення строків надання послуг саме для виконавця (позивача), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 13 352,19грн.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, місцевим господарським в резолютивній частині рішення було невірно вказано дату договору №535, зазначено договір "від 23.12.2012р.", а необхідно вказати договір "від 23.10.2012р.", у зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2016р. у справі №917/1165/16 слід змінити, та викласти резолютивну частину рішення в новій редакції, зазначивши про "стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг-Постач" на користь Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" 55 000,00грн. - заборгованості за договором про надання послуг від 23.10.2012р.", а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 4 ч. 1 ст. 103, п.3 ч.1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг-Постач" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2016р. у справі №917/1165/16 змінити та викласти резолютивну частину рішення в новій редакції:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг-Постач" (вул. Леонова, 96, офіс 102, м. Кременчук, Полтавська область, 39601, р/р 26004155636 АТ "Райффайзен банк Аваль", м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 32869796) на користь Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (вул. Пилипа Орлика,40-а, м. Полтава, 36000, р/р 26009300006286 ПАТ "Діамантбанк", МФО 320854, код ЄДРПОУ 03361661) 55 000,00грн. - заборгованість за договором про надання послуг від 23.10.2012р. та 1 108,81грн - судового збору.

В іншій частині у позові відмовити.

Повний текст постанови складено 21 "лютого" 2017р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.