Ухвала

від 14.02.2017 по справі 820/1574/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 р.Справа № 820/1574/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2016р. по справі № 820/1574/16

за позовом Державного підприємства завод "Електроважмаш"

до Управління Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області , Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Державне підприємство "Завод "Електроважмаш", звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС, Управління державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області, в якому просив суд стягнути 488267,58 пені за прострочення сплати бюджетної заборгованості з ПДВ за травень 2013 року у розмірі 1837296 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2016р. адміністративний позов ДП "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" задоволено.

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС, не погодившись з постановою суду першої інстанції , подала апеляційну скаргу, вважає, що під час розгляду справи судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального та процесуального права , просить суд скасувати постанову від 17.05.2016 р., прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову .

Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наявності факту пропущення строків повернення бюджетного відшкодування, тому ДП "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" має право на стягнення пені за період прострочки повернення бюджетного відшкодування за травень 2013 року у розмірі 1837296 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а і в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту а пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Згідно пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Згідно п. 200. 17 ст. 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Також , відповідно до п. 200.23. ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Отже, нормами Податкового кодексу України прямо закріплена відповідальність держави за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість. Зазначена норма є імперативною та не має будь-яких виключень.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України при вирішенні спору цієї категорії у постанові від 03.06.2014 року по справі № 21-131а14.

Відповідно до вимог частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Частиною 2 статті 161 КАС України встановлено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Судовим розглядом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на підставі акту перевірки від 10.07.2013 № 2/40.0-14/00213121 винесено податкове повідомлення - рішення № 0000334000 від 24.07.2013 року, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування за травень 2013 року з податку на додану вартість у розмірі 1837296,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2014 року по справі № 820/6733/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2015 року, адміністративний позов Державного підприємства завод "Електроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено в повному обсязі та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000334000 від 24.07.2013 року(а.с.10-13).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.10.2015 року судові рішення першої та апеляційної інстанції залишено без змін(а.с.18-19).

У визначений п. 200.15 ст. 200 ПК України строк податковим органом не було направлено на адресу Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області висновок із зазначенням суми податку, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на користь ДП "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ", чим порушено встановлене законом право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2013 року на 1837296 грн.

Матеріали справи свідчать , що бюджетне відшкодування частково., у розмірі 1112181,33 грн., перераховано на рахунок підприємства 18.02.2016 року (а.с.20), проте з порушення строків для повернення суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи, що сума бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1112181,33 грн. була відшкодована 18.02.2016 року та те, що на момент виникнення пені розмір облікової ставки НБУ змінювався, то пеня за прострочку відшкодування складає 488267,58 грн.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин на яких ґрунтуються їх заперечення на позов та апеляційна скарга.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог .

Колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими доводи апелянта про відсутність підстав для нарахування пені з огляду на відсутність встановленого порядку та механізму щодо нарахування пені на суму заборгованості з бюджету заявленого до відшкодування ПДВ, та відсутності у програмному забезпеченні з автоматичного ведення інтегрованої картки платника автоматичного нарахування пені на таку суму заборгованості. Положеннями п.200.23. ст..200 ПК України, як нормами прямої дії чітко та однозначно визначена правова можливість обчислення розміру пені з її складовими, у випадку просрочення бюджетного відшкодування, та не поставлена в залежність від відсутності того чи іншого алгоритму порядку нарахування, як і від відсутності у податкового органу програмного забезпечення для автоматичного нарахування пені на таку суму заборгованості. Таке нарахування піддається обчисленню. Не може бути підставою для відмови у такому нарахуванні пені з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

На підставі наведеного вище, доводи апеляційної скарги є безпідставними, не впливають на правомірність висновків суду, оскільки дублюють заперечення на позов, які подавались суду першої інстанції, були враховані ним при вирішення справи по суті, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду , переглянувши судове рішення в межах позовних вимог, вважає , що постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст.200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2016р. по справі № 820/1574/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М. Повний текст ухвали виготовлений 20.02.2017 р.