Ухвала

від 25.01.2017 по справі 820/3744/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2017 року м. Київ К/800/47932/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А. ,

суддів: Веденяпіна О.А., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2013

у справі № 820/3744/13-а Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Підприємства СХІДНИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР ВИМІРЮВАЛЬНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-КЕРУЮЧИХ СИСТЕМ

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2013 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2013 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 08.11.2012 № 0009172305, № 0009162305.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача грошового зобов`язання із податку на прибуток, ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 29.10.2012 за № 4810/2210/30753871. Згідно з цими висновками позивач порушив норми підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 ст. 14, пункту 138.8 ст. 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139, пунктів 198.1, 198.2 ст. 198, пунктів 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодекс України (ПК): завищив податковий кредит у податковому обліку за грудень 2011 року на загальну суму 72202,00 грн. та валові витрати за грудень 2011 року на 361010,00 грн. за наслідками нікчемних правочинів із поставки від ТОВ Валета послуг, у результаті чого позивач занизив ПДВ за грудень 2011 року на 72202,00 грн. та податок на прибуток за 4-й квартал 2011 року на загальну суму 83032,00 грн.

Висновок про нікчемність правочинів позивача із ТОВ Валета обґрунтовано ознаками фіктивності цього постачальника, як-то: відсутність за своїм місцезнаходженням, відсутність у нього основних фондів та трудових ресурсів.

За наслідками перевірки ДПІ стосовно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.11.2012: № 0009172305 про збільшення грошового зобов'язання із ПДВ на 72202,00 грн. за основним платежем та 36101,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0009162305 про збільшення грошового зобов'язання із податку на прибуток на 83032,00 грн. за основним платежем.

У судовому процесі встановлено, що за наслідками поставки позивачу від ТОВ Валета технічних робіт, зокрема: з адаптації програми обстеження технічного стану кабелів, аналіз вихідних даних по відмовам кабелів в експлуатації, підготовка технічної документації та проекту висновку; робіт по розробці проекту програм та методів атестації вимірювальних каналів ПТК системи контролю та сертифікації ПТК системи автоматичного регулювання; із аналізу технічного приймання готової продукції (блоків, засобів обчислювальної техніки, апаратури контролю, шлейфів енерговиділення та термоконтролю), підготовка проекту висновку; з аналізу засобів вимірювання та оцінки діапазону зміни параметрів зовнішніх факторів, що впливають. Формування початкових даних для розробки таблиці даних по приміщенням гермооб'єму. підготовки технічної документації; робіт по формуванню початкових даних для розробки таблиці даних для моніторингу умов експлуатації кабелів енергоустановки, підготовка технічної документації; робіт з аналізу поточного стану обладнання ІКС енергоустановки, підготовку до випуску протоколів з оцінки поточного стану кваліфікації датчиків тиску; робіт з підготовки зразків матеріалів кабелів до проведення випробувань, аналіз результатів вимірювань, статистична обробка даних результатів вимірювання, підготовки проекту висновку; робіт з пошуку типів обладнання для моніторингу умов експлуатації кабелів енергоустановки, підготовка технічної документації; робіт на розробку проекту переліку обладнання ІКС енергоустановки з оцінкою поточного стану кваліфікації; робіт з аналізу даних по зовнішньому огляду обладнання ІКС енергоустановки. Підготовка матеріалів для технічного звіту; з розробки змін та доповнень до настанов та процедур СМЯ на підставі перевірки та аналізу функціонування 3-х систем; розробки змін та доповнень до настанов та процедур СМЯ на підставі перевірки та аналізу функціонування 4-х систем.

Відповідно до пункту 138.1 ст. 138 ПК витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу..

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 цієї статті).

Згідно із підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з підпунктом а пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ( в редакції Закону України від 02.12.2010 № 2755-VІ).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (підпункт 198.6 цієї статті).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення витрат та податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Заперечуючи проти позову та обґрунтовуючи правомірність зменшення у податковому обліку позивача сум витрат, податкового кредиту, ДПІ посилається на нікчемність операцій із поставки позивачу від ТОВ Валета вказаних вище послуг (технічних робіт), з огляду на недостатність основних фондів, трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності; не доведення зв'язку витрат на оплату цих послуг із господарською діяльністю позивача; відсутність у документах, наданих на підтвердження фактичної поставки цих робіт інформації щодо їх змісту та обсягу, відсутня інформація щодо одиниці вимірювання господарської операції.

Суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, на підставі оцінки доказів, приєднаних до справи, а саме: копій актів виконаних робіт, податкових накладних, платіжних доручень, технічних звітів про виконані роботи, анотовані звіти про виконані роботи, доказів подальшого використання результатів наданих ТОВ Валета робіт при виконанні господарських операцій із ТОВ ВКФ ЕКСТРА , ТОВ ЛОТ , ТОВ Імперія металів , ПАТ Проектний та науково-дослідний інститут Харківський ПромбудНДІПроект , ПАТ Кондитерська фабрика Харків'янка , ВАТ Харківський завод Точмедприлад , ТОВ НВФ Вест Лабс ЛТД , ХХП Сертифікаційний центр АСУ , ІТЦ КОРО ТОВ Орган з оцінки відповідності СЕРАТОМ , за відсутності інших доводів та доказів з боку контролюючого органу, які б містили обґрунтовані сумніви щодо реального характеру поставки позивачу від ТОВ Валета робіт, - зробили юридично правильний висновок про недоведеність з боку ДПІ на виконання процесуального обов'язку, встановленого нормою частини другої ст. 71 КАС України, правомірності зменшення у податковому обліку позивача з ПДВ сум податкового кредиту. Оцінка доказів судами зроблена з дотриманням норм ст. 86 КАС України.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку суду апеляційної інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2013залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: ПідписЄ.А. Усенко Судді: підписО.А. Веденяпін підписЮ.І. Цвіркун