Постанова

від 26.09.2016 по справі 804/2280/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2016 р. Справа № 804/2280/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р. А. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аульська хлороперелівна станція" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аульська хлороперелівна станція" (далі ТОВ АХС , підприємство, платник, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області із позовними вимогами щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0000072201 від 29.01.2016р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, мотивуючи тим, що висновки податкового органу, відображені в акті перевірки є необ'єктивними та такими, що не відповідають фактичним обставинам. Так, позивач зазначив, що факт реального здійснення господарських операцій ТОВ АХС із його контрагентом підтверджується відповідними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.

Позиція відповідача відображена у запереченнях на позов та аргументована правомірністю винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Відповідач зазначає, що наведені у позовній заяві доводи не спростовують самого факту встановлення порушень ТОВ АХС норм податкового законодавства, оскільки встановлені в ході проведеної перевірки факти свідчать про нереальність господарських операцій платника із зазначеними підприємствами та фіктивність первинних документів, що також виключає право позивача на отримання податкового кредиту.

Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, виходячи із системного аналізу положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства та матеріалів справи, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, мотивуючи це наступним.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ АХС (код ЄДРПОУ 33075701) зареєстровано як юридичну особу Криничанською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області від 31.12.2004р. (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1 205 102 0000 000157). Основним видом економічної діяльності позивача є 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами.

Підприємство перебуває на податковому обліку у Верхньодніпровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (Криничанське відділення) (далі-Верхньодніпровської ОДПІ, податковий орган, контролюючий орган, відповідач) від 04.11.2005р. за №3697.

У період з 25.12.2015р. по 25.12.2015р. згідно із п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу №481 від 25.12.2015р. фахівцями Верхньодніпровської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ АХС з питань формування податкового кредиту по взаємовідносинам із ПОГ Агробезпека за липень 2015 року.

За підсумками проведеної перевірки податковим органом складено Акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Аульська хлоропереливна станція (код ЄДРПОУ 33075701) по взаємовідносинам з ПОГ Агробезпека (код ЄДРПОУ 36363480) за липень 2015 року №1348/04-16-22-00/33075701 від 29.12.2015р. (далі - акт перевірки).

Так, у даному акті в ході проведеної перевірки контролюючий орган дійшов до висновку щодо нереальності здійснення господарських операцій в частині придбання ТОВ АХС охоронних послуг у ПОГ Агробезпека та щодо порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до безпідставного завищення платником податкового кредиту на суму 19 313, 00 грн.

Не погодившись із висновками податкового органу ТВО АХС направило до Верехньодніпровської ОДПІ заперечення на акт перевірки.

За результатами розгляду заперечень, відповідачем направлено на адресу підприємства лист Про результати розгляду заперечень до акта перевірки ТОВ АХПС від 29.12.2015р. №1348/04-16-22-00/33075701 (вих. №427/10/4-16-22-00 від 27.01.2016р.), у якому залишив висновки, викладені у розділі 4 акта перевірки - без змін.

Так, враховуючи виявлені в ході проведеної перевірки порушення підприємством норм Податкового кодексу Украни, на підставі акта перевірки відповідачем сфоромовано податкове повідомлення-рішення №0000072201 від 29.01.2016р., яким збільшено грошове зобов'язання ТОВ АХС по податку на додану вартість на загальну суму 28 969, 50 грн. (в т.ч.: за основним платежем - 19 313, 00 грн., за штрафними санкціями на суму 9656, 50 грн.).

Дане рішення отримано позивачем - 03.02.2016р.

ТОВ АХС звернулось до Верхньодніпровської ОДПІ із скаргою на вищезазначене податкове повідомлення-рішення (вих. №49 від 08.02.2016р.), за результатами розгляду якої контролюючим органом прийнято рішення за №1899/10/04-36-1001-09 від 30.03.2016р. про залишення скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення - без змін.

Правомірність винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення за №0000072201 від 29.01.2016р. є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України, встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до приписів п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податокового кодексу України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність №996-XIV від 16.07.1999р., первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом №996-ХІУ.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити (стаття 9 Закону №996-XIV), як:

-назву документа (форми);

-дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу витрат та сум податку на додану вартість (ПДВ) до складу податкового кредиту або бюджетного відшкодування необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

При цьому - будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції відповідно до чинного законодавства.

Відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містити достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті податку на додану вартість) первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару, роботи, послуги суму податку на додану вартість при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, та зменшує оподатковуваний доход на суму понесених витрат.

З урахуванням цього з огляду на доводи податкового органу, якими він мотивує правомірність донарахувань, перевірки підлягає фактичне виконання поставок друк, фарби на адресу позивача від контрагентів.

Дотримання норм цивільного чи господарського права під час укладення договору не означає автоматично реальності вчинення господарської операції та правильності відображення її результатів у податковому обліку.

Так, в ході проведеної фахівцями Верхніодніпровської ОДПІ перевірки позивача, контролюючим органом встановлено наступне.

01.01.2015р. між ТОВ АХС (Замовник) та ПОГ Агробезпека (Виконавець) укладено договір охорони №010115, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується за плату забезпечити схоронність майна Замовника, розташованого за адресою: 5 км автошляху Аули-Кринички смт Аули, Криничанський район, Дніпропетровська область - шляхом забезпечення пересуваного патролювання території Замовника цілодобово вартістю 3115, 00 грн. за добу без ПДВ (з урахуванням внесення змін до договору згідно додаткової угоди №2 від 01.07.2015р.).

Додатковою угодою №1 від 30.04.2015р. змінено реквізити документу про ліцензування охоронних послуг Виконавця.

Додатковою угодою №2 від 01.07.2015р. внесено зміни до п. 1.3 та п.1.4 договору №010115 від 01.01.2015р. щодо часу надання охоронних послуг та розміру оплати за договором.

Податковим органом встановлено, що підприємством у липні 2015 року отримано від ПОГ Агробезпека протягом 31днів на загальну суму 115 878, 00 грн (в т.ч. ПДВ - 19 313, 00 грн.).

На підтвердження виконання зазначеного договору сторонами договору складено такі первинні документи:

-податкова накладна №3 від 24.07.2015р. на суму 41 520, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3114, 78 грн.);

-податкова накладна №12 від 15.07.2015р. на суму 55 045, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3115, 17 грн.);

-акт надання послуг №64 від 31.07.2015р.;

-платіжне доручення №1450 від 15.07.2015р. на суму 70 000, 00 грн.;

-платіжне доручення №1517 від 24.07.2015р. на суму 49 824, 00 грн.

Платником задекларовано взаємовідносини із ПОГ Агробезпека у податковій звітності з ПДВ.

ТОВ АХС до перевірки не надано документи що підтверджують оплату, оборотно-сальдову відомість по рахунку 631, журнал приймання (здавання) поста-маршруту, по взаємовідносинам з ПОГ Агробезпека у липні 2015 року.

Проведеним аналізом наявності трудових ресурсів та обсягів наданих пфіуг контролюючим органом встановлено, що у періоді здійснення господарських операцій у штаті ПОГ Агробезпека перебувало 5 осіб.

При цьому, за даними податкової декларації з ПДВ за липень 2015 року та даними реєстрації податкових накладних, ПОГ Агробезпека надавало також послуги охорони ТОВ Агрофірма Світанок (код ЄДРПОУ 36363480) (на об'єктах с. Михайлівка,смт. Петриківка), ТОВ Агрогазсервіс (код ЄДРПОУ 30600063).

Окрім того, контрагент позивача у липні 2015 року також надавав консультаційні послуги ТОВ Дніпротранснафта і юридичні послуги ПП Сегмент (код ЄДРПОУ 24422875) та ПП Металбудівництво (код ЄДРПОУ 30659782).

Враховуючи обмежену чисельність працівників, а також віддаленість місцезнаходження контрагентів, аналіз виплати заробітної плати працівнице ПОГ Агробезпека , які працювали у нічний час, Верхньодніпровською ОДПІ зроблений висновок про неможливість одночасного надання послуг охоронною фірмою ПОГ Агробезпека по 6 контрагентам у липні 2015 року.

Також в ході проведення перевірки податковим органом також встановлено, що наданий до перевірки акт надання послуг не містить обов'язкових реквізитів, передбачених чинним законодавством, а саме: не конкретизовано, які саме послуги виконано (зміст і обсяг господарської операції) із зазначенням їхньої вартості (вартісний вираз), годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції).

Так у наявній у матеріалах справи копії акті надання послуг зазначено лише загальне найменування послуги (охоронні послуги) та її вартість без конкретизування, яким чином здійснювались охоронні послуги, кількості людей, що здійснювали охоронні послуги, які саме об'єкти охоронялись та інше. Крім того, не розписано вартість грн./год. цілодобового посту, кількість постів, що здійснювали охорону протягом доби.

Зважаючи на вищенаведене, фахівці Верхньодніпровської ОДПІ дійшли до висновку про здійснення ТОВ АХС у липні 2015 року господарських операцій з ПОГ Агробезпека , які не спрямовані на настання реальних правових наслідків.

З огляду на зафіксовані податковим органом факти суд перевіряє обставини стосовно руху активів на шляху від покупця до постачальника у процесі виконання спірних операцій, з'ясувавши, яким чином транспортувався товар, де зберігався, ким приймався, а також встановити посадових осіб постачальника та покупця, безпосередньо задіяних у такому процесі.

Виходячи з норм податкового законодавства, про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

При цьому, підтвердження фактичного виконання умов укладених, платником податку договору, мають виступати не лише первинні документи, що підставою для віднесення сум податку до податкової звітності підприємства, такі як податкові накладні, а й документи, що відображають зміст, характер, періодичність, умови, обсяг здійсненої господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р., первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх форальних реквізитів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, надані позивачем до суду документи, втрачають силу первинних документів, не можуть слугувати належним підтвердженням права позивача на формування податкової звітності за наслідками господарських операцій, оскільки вказані операції не породжують наслідків, ними обумовлених.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо неправомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум ПДВ, за рахунок договору, укладеного позивачем та його контрагентом (ПОГ Агробезпека ), оскільки позивачем не доведено у встановленому законом порядку реальності здійснення господарських правовідносин, обумовлених зазначеним договором із даним контрагентом.

Оцінюючи докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення №0000072201 від 29.01.2016 року, прийняте відповідачем на законних підставах та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд згідно ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не було надано належних та достатніх доказів щодо неправомірності та необґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд доходить до висновку, що відповідач діяв в порядку, в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством, у зв'язку з чим підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №0000072201 від 29 січня 2016 року - відсутні.

З огляду на вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аульська хлороперелівна станція" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправни та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р.А. Барановський