Постанова

від 20.02.2017 по справі 820/3864/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2017 р. справа №820/3864/16

Харківський окружний адміністративний суд у колегіальному складі:

головуючого судді - Тітова О.М., суддів: Панченко О.В., Спірідонова М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Андріець М.О.,

представника позивача - Філіпеня Л.І.,

представника відповідача - Державної фіскальної служби України - Кобилінської О.К.,

представника відповідача - Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області - Вартанян Н.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" до Державної фіскальної служби України, Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних товариства з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" податкову накладну № 36 від 30.06.2016 року на ім'я ТОВ "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "СІНЕРГІЯ" (індивідуальний податковий номер 402298720322), № 37 від 30.06.2016 та №7 від 01.07.2016 на ім'я ПАТ "УКРПРОМОБЛАДНАННЯ" (індивідуальний податковий номер 306558720389);

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих товариством з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" податкову накладну № 36 від 30.06.2016 на ім'я TOB "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "СІНЕРГІЯ" (індивідуальний податковий номер 402298720322), № 37 від 30.06.2016 та №7 від 01.07.2016 на ім'я ПАТ "УКРПРОМОБЛАДНАННЯ" (індивідуальний податковий номер 306558720389) датою їх фактичного подання;

- визнати протиправними дії Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України щодо неправомірного розірвання договору про визнання електронної звітності, укладеного із товариством з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" від 22.04.2015 № 220420152;

- зобов'язати Східну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України поновити дію договору про визнання електронної звітності, укладеного із товариством з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" від 22.04.2015 № 220420152;

- визнати протиправними дії Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України щодо неправомірної відмови в укладанні договору про визнання електронних документів № 260920161 від 26.09.2016;

- зобов'язати Східну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України укласти із товариством з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" договір про визнання електронних документів № 260920161 від 26.09.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Східною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області було неправомірно розірвано у односторонньому порядку договір про визнання електронних документів, укладеного із товариством з обмеженою відповідальністю "АН ГРО", що призвело до неправомірного неприйняття податкових накладних підприємства, що може привести до заниження сум ПДВ, які враховувались товариством у звітності та можуть спричинити неналежні суми при співставлення сум у декларації.

У судовому засідання представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача, Державної фіскальної служби України, проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що причиною відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних є наявність помилок, а саме, за результатами автоматизованої обробки вказаних податкових накладних та розрахунку до податкової накладної виявлено помилку - "не укладено договір про визнання електронної звітності". Таким чином, під час спірних правовідносин відповідач діяв у спосіб та у межах, визначені чинним законодавством, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача, Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України, заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що в ході виконання покладених на податковий орган нормами діючого законодавства завдань та функцій, Східною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова було прийнято рішення про розірвання договору про визнання електронних документів з товариством з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" на підставі довідки оперативного управління Київської ОДПІ м.Харкова від 08.07.2016 №860/20-31-07-15 про не встановлення місця знаходження платника податків ТОВ "АН ГРО". Таким чином, відповідач діяв у спосіб та у межах, визначені чинним законодавством, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" зареєстровано як юридична особа 08.06.2012 № 14801020000053095 за адресою: 61046, м.Харків, вул. Багратіона, б. 6 та перебуває на обліку як платник податків у Східній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, код ЄДРПОУ 38157867.

Із матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" та Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області ( правонаступником якої є Східна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області) укладено договір про визнання електронних документів № 220420152 від 22.04.2015.

Згідно п. 1 зазначеного договору, предметом договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Також, відповідно п.п.4 п. 6 зазначеного договору визначено, що орган ДПІ має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку не надання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Відповідно до п. 6.3 вказаного договору, договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до ДПІ нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

З метою реалізації умов договору, "АН ГРО" отримав посилені сертифікати ключів електронного цифрового підпису чинний до 23.09.2016.

Судом встановлено, що 15.07.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" надало до Східної об'єднаної державної податкової інспекції засобами телекомунікаційного зв'язку податкові накладні від 30.06.2016 №36 та № 37, від 01.07.2016 №7, які не прийняті контролюючим органом, що підтверджується квитанціями №1.

Підставою для неприйняття вищевказаних податкових накладних стало порушення Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого наказом ДПАВ України від 10.04.2008 №233, а саме: "можливо розірвано договір про визнання електронної звітності".

Перевіряючи правомірність дій відповідачів під час не прийняття податкової звітності, судом встановлено наступне.

В ході судового розгляду судом встановлено, що умови договору № 220420152 від 22.04.2015 відповідають умовам Типового договору про визнання електронних документів, що є додатком № 1 до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

Згідно ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач своєї згоди на розірвання договору не надавав, відповідне судове рішення не приймалось. Договір розірвано відповідачем в односторонньому порядку.

При цьому суд зазначає, що умовами договору визначено, що контролюючий орган має право розірвати договір в односторонньому порядку у двох випадках: ненадання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; зміна позивачем місця реєстрації.

Відповідно до абз.2 п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, до яких, зокрема, відноситься: ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Відповідно до п. 12.2 розд. ХІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

У разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, надісланого контролюючим органом, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта.

Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками контролюючих органів, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням. (п. 12.3 розд. ХІІ Порядку).

Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою. (п. 12.4 розд. ХІІ Порядку).

В ході судового розгляду, відповідачем не надано жодного доказу щодо ненадання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або відсутності позивача за місцезнаходженням, що слугувало б підставою для одностороннього розірвання договору про визнання електронних документів.

Відповідно до п. 45.2 ст.45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ч. 1 ст. 16, ч.ч. 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Поряд з цим, відповідно до наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру, на дату розірвання договору відомості про юридичну особу - позивача є підтвердженими.

Таким чином, відповідачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження обґрунтованості та правомірності розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів, укладеного з позивачем 22.04.2015 №220420152 станом на день подання податкових накладних від 30.06.2016 №36 та 37, від 01.07.2016 №7.

Отже, при розірванні договору про визнання електронних документів з підстав зміни позивачем місця реєстрації товариства відповідач діяв не на підставі, не у межах наділених законодавцем повноважень та не у спосіб, встановлений чинним законодавством України.

З огляду на те, що в ході судового розгляду визнано протиправність дій Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо розірвання договору про визнання електронних документів 22.04.2015 №220420152 станом на день подання податкових накладних від 30.06.2016 №36 та 37, від 01.07.2016 №7 на підставі зміни позивачем місця реєстрації позивача, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дії Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України щодо неправомірного розірвання Договору про визнання електронної звітності, укладеного із товариством з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" від 22.04.2015 № 220420152.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних товариства з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" податкову накладну № 36 від 30.06.2016 року на ім'я ТОВ "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "СІНЕРГІЯ" (індивідуальний податковий номер 402298720322), № 37 від 30.06.2016 та №7 від 01.07.2016 на ім'я ПАТ "УКРПРОМОБЛАДНАННЯ" (індивідуальний податковий номер 306558720389) та зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих товариством з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" податкову накладну № 36 від 30.06.2016 на ім'я TOB "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "СІНЕРГІЯ" (індивідуальний податковий номер 402298720322), № 37 від 30.06.2016 та №7 від 01.07.2016 на ім'я ПАТ "УКРПРОМОБЛАДНАННЯ" (індивідуальний податковий номер 306558720389) суд зазначає наступне.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008р. №233 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16.04.2008р. за №320/15011 (далі - Інструкція), дія якої поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Відповідно до п.2 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Пунктом 7 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку передбачено, що підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

При цьому, п.7.3, п.7.4 та п.7.5 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку встановлено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Згідно п.7.6 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

За приписами ст. ст. 15, 16 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операціях), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України).

Відповідно до норм п.11 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, до спірних податкових накладних запроваджена реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не оспорювалося сторонами по справі.

Вимоги до оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до Єдиного реєстру податкових накладних встановлені ст. 201 Податкового кодексу України.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку (пункт 201.1 ст.201 ПК України).

Згідно п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Приписами п.9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 встановлений вичерпний перелік причин відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації, а саме: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Згідно п.45.2 ст.45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

В ході судового розгляду судом встановлено, що на час спірних правовідносин позивачем не змінювалося місце реєстрації, а також дія посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа не скасована.

З посиланням на вищевказані положення, суд дійшов висновку, що доводи відповідачів, на яких в силу норми частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов'язок доказування, не знайшли свого підтвердження щодо причини відмови у прийнятті та реєстрації даних податкових накладних.

При цьому, суд зазначає, що належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків у даному випадку є визнання протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних товариства з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" податкову накладну № 36 від 30.06.2016 року на ім'я ТОВ "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "СІНЕРГІЯ" (індивідуальний податковий номер 402298720322), № 37 від 30.06.2016 та №7 від 01.07.2016 на ім'я ПАТ "УКРПРОМОБЛАДНАННЯ" (індивідуальний податковий номер 306558720389), оскільки в матеріалах справ містяться докази, що вказані податкові накладні доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України, проте не прийнято через виявлені помилки, а саме: "розірвано договір про визнання електронної звітності ".

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги товариства "АН ГРО" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних товариства з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" податкову накладну № 36 від 30.06.2016 року на ім'я ТОВ "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "СІНЕРГІЯ" (індивідуальний податковий номер 402298720322), № 37 від 30.06.2016 та №7 від 01.07.2016 на ім'я ПАТ "УКРПРОМОБЛАДНАННЯ" (індивідуальний податковий номер 306558720389).

При цьому, відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, за відсутності квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли її було надіслано продавцем.

В свою чергу визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. Отже, податкова накладна вважається зареєстрованою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 №1486/12/13-13, резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

З огляду на викладене, резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог п. 1 частини другої ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Вказана позиція викладена також у постанові Вищого адміністративного суду України від 27.07.2015 у справі № К/800/54056/13.

Таким чином, суд вважає, що необхідним заходом для належного захисту прав платника податків є зазначення дати, з якої податкова накладна вважаються прийнятими та отриманими органом державної податкової служби.

З огляду на викладене, враховуючи положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих товариством з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" податкову накладну № 36 від 30.06.2016 на ім'я TOB "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "СІНЕРГІЯ" (індивідуальний податковий номер 402298720322), № 37 від 30.06.2016 та №7 від 01.07.2016 на ім'я ПАТ "УКРПРОМОБЛАДНАННЯ" (індивідуальний податковий номер 306558720389) з 15.07.2016.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України щодо неправомірної відмови в укладанні договору про визнання електронних документів № 260920161 від 26.09.2016 та зобов'язання Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України укласти із товариством з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" договір про визнання електронних документів № 260920161 від 26.09.2016, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що чинність сертифікатів за договором від 22.04.2015 № 220420152 діяла до 23.09.2016.

У зв'язку із закінченням строку дії посилених сертифікатів відкритих ключів товариством з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" 26.09.2016 направлено до комп'ютерної мережі ДПС оновлений договір про визнання електронних документів №260920161 від 26.09.2016.

Вказаний договір не прийнято контролюючим органом, підставою для відмови у прийнятті договору №260920161 від 26.09.2016 стала помилка, а саме: "місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру".

Враховуючи, що судом встановлено, що на час спірних правовідносин позивачем не змінювалося місце реєстрації, а також дія посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа не скасована та діє до 23.06.2018, для належного захисту порушених прав та/або інтересів позивача суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" в частині визнання протиправними дії Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України щодо неправомірної відмови в укладанні договору про визнання електронних документів № 260920161 від 26.09.2016 та зобов'язання Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України укласти із товариством з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" договір про визнання електронних документів № 260920161 від 26.09.2016.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України поновити дію договору про визнання електронної звітності, укладеного із товариством з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" від 22.04.2015 № 220420152, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось, між товариством з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" та Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області ( правонаступником якої є Східна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області) укладено договір про визнання електронних документів № 220420152 від 22.04.2015.

Відповідно до п. 6.3 вказаного договору, договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до ДПІ нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Судом встановлено, що посилені сертифікати ключів електронного цифрового підпису товариства з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" були чинні до 23.09.2016.

Під час судового розгляду встановлено та не заперечувалось позивачем по справі, що товариством з обмеженою відповідальністю "АЕ ГРО" до ДПІ нові посилені сертифікати ЕЦП були подану вже після закінчення терміну чинності посилених сертифікатів ключів, а тому, суд приходить до висновку, що договір з 24.09.2016 втратив дію, а тому не міг бути автоматично пролонгованим.

У зв'язку із чим, суд приходить о висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України поновити дію договору про визнання електронної звітності, укладеного із товариством з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" від 22.04.2015 № 220420152 задоволенню не підлягають.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що для поновлення порушених прав позивача судом вже зобов'язано Східну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України укласти із товариством з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" договір про визнання електронних документів № 260920161 від 26.09.2016.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" підлягають частковому задоволенню з підстав, викладених вище.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" до Державної фіскальної служби України, Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних товариства з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" податкову накладну № 36 від 30.06.2016 року на ім'я ТОВ "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "СІНЕРГІЯ" (індивідуальний податковий номер 402298720322), № 37 від 30.06.2016 та №7 від 01.07.2016 на ім'я ПАТ "УКРПРОМОБЛАДНАННЯ" (індивідуальний податковий номер 306558720389).

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих товариством з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" податкову накладну № 36 від 30.06.2016 на ім'я TOB "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "СІНЕРГІЯ" (індивідуальний податковий номер 402298720322), № 37 від 30.06.2016 та №7 від 01.07.2016 на ім'я ПАТ "УКРПРОМОБЛАДНАННЯ" (індивідуальний податковий номер 306558720389) датою їх фактичного подання.

Визнати протиправними дії Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України щодо неправомірного розірвання Договору про визнання електронної звітності, укладеного із товариством з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" від 22.04.2015 № 220420152.

Визнати протиправними дії Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України щодо неправомірної відмови в укладанні Договору про визнання електронних документів № 260920161 від 26.09.2016 .

Зобов'язати Східну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України укласти із товариством з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" договір про визнання електронних документів № 260920161 від 26.09.2016.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" (61046, м. Харків, вул. Багратіона, 6, код ЄДРПОУ 38157867) судові витрати в загальному розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, пл. Львівська,8, код ЄДРПОУ 39292197 ).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" (61046, м. Харків, вул. Багратіона, 6, код ЄДРПОУ 38157867) судові витрати в загальному розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області(61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 17 код ЄДРПОУ 39858581).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 22 лютого 2017 року.

Головуючий суддя О.М. Тітов

Судді О.В. Панченко

М.О. Спірідонов