Ухвала

від 20.02.2017 по справі 820/548/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №820/548/17

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 лютого 2017 р. м. Харків

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мар'єнко Л.М., розглянувши адміністративний позов Державної екологічна інспекцій у Харківській області до Науково-виробниче підприємство ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,-

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Науково-виробниче підприємство ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю), в якому просить суд: застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Науково-виробниче підприємство ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) у вигляді повного зупинення роботи джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: двох твердопаливних котлів АRS 250 LM потужністю 250 кВт кожний, які встановлені в котельні для опалення корпуса № 40 блок 3 та двох твердопаливних котлів АRS 500 LM потужністю 500 кВт кожний, які встановлені в котельні для опалення корпуса №41 до отримання Науково-виробниче підприємство ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на зазначені джерела викидів, шляхом опломбування (опечатування) вказаного Державною екологічною інспекцією у Харківській області.

Ухвалою суду від 03.02.2017 позовну заяву Державної екологічна інспекцій у Харківській області до Науково-виробниче підприємство ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - залишено без руху, оскільки адміністративний позов не відповідає вимогам ст. 106 КАС України, а саме не надано до суду докази сплати судового збору за подачу до суду адміністративного позову, у належному розмірі.

Для усунення вказаних вище недоліків Державній екологічній інспекції у Харківській області надано строк протягом п'яти календарних днів з моменту отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд зазначає, що вказану ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху, позивач отримав 10.02.2017, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте, від представника позивача - Георгіян А. через канцелярію суду надійшло клопотання, в якому представник просить суд відстрочити сплату судового збору або продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування клопотання позивач зазначив, що судовий збір не може бути сплачений, через відсутність у позивача коштів на цю мету та надав копію службової записки здійснення видатків по сплаті судового збору - не можливо.

Відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч. 1 ст. 88 КАС України).

Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (ч.2 ст. 88 КАС України).

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено пільги щодо сплати судового збору. При цьому, зазначена норма не звільняє від сплати судового збору органи ДФС за подання адміністративного позову.

Отже, законодавцем на рівні Закону визначений обов'язок суб'єкта владних повноважень сплачувати судовий збір.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.

Суд зазначає, що службові записки не є неналежними доказами відсутності коштів на рахунках позивача для сплати судового збору.

Отже, клопотання про відстрочення сплати судового збору не обґрунтовано належними доказами.

Крім того, в Пленумі Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" вказано, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01) .

Крім того, аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом України в ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі № 21-5496а15 та від 18.02.2016 р. у справі 826/6756/15, який в силу положень ст.244-2 КАС України є обов'язковим для врахування судами.

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору за звернення із даним позовом.

Щодо продовження строку усунення недоліків позовної заяви, суд зазначає таке.

Згідно до ч. 1 ст. 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе подовжити строк для усунення недоліків позовної заяви, оскільки усунення вказаних недоліків потребує значного часу.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 108, 165, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Продовжити Державній екологічній інспекції у Харківській області строк для усунення недоліків позовної заяви по справі №820/548/17 за позовом Державної екологічна інспекцій у Харківській області до Науково-виробниче підприємство ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - п'ятнадцять днів з моменту отримання ухвали.

Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ст. 106 КАС України відповідно до цієї ухвали, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Мар'єнко Л.М.