Рішення

від 16.02.2017 по справі 910/6358/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.02.2017Справа №910/6358/15-г За позовом          Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Батман" про                    стягнення грошових коштів Суддя  Турчин С.О.   Представники сторін:           від позивача:                    не з'явився від відповідача:          не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Публічне акціонерне товариство "Автокразбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Батман" (відповідача) про стягнення 26423488,00 грн. строкової заборгованості за кредитом (по рахунку №20637300028605), 19397000,00 строкової заборгованості за кредитом (по рахунку №20831300028605), 26061,52 грн. поточних процентів за кредитом (по рахунку №20682300028605), 19131,29 грн. поточних процентів за кредитом (по рахунку №20886300028605), 3961351,43 грн. прострочених процентів за кредитом (по рахунку №20693300028605), 2907955,75 грн. прострочених процентів за кредитом (по рахунку №20897300028605), 419964,31 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів (по рахунку №20693300028605), 308288,12 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів (по рахунку №20897300028605), 44300,67 грн. 3% річних за несвоєчасне погашення процентів (по рахунку № 20693300028605), 32520,31 грн. 3% річних за несвоєчасне погашення процентів (по рахунку № 20897300028605), 338943,13 втрати від інфляції в зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів (по рахунку № 20693300028605), 249089,37 грн. втрати від інфляції в зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів (по рахунку № 20897300028605). Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №03-К/28605 від 29.10.2013 про відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2015 у справі № 910/6358/15-г у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКБ Банк" задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2015 у справі №910/6358/15-г скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКБ Банк" задоволено у повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Батман" на користь Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКБ Банк" 45820488,00 грн. суму кредиту, 6914499,99 грн. суму процентів за користування кредитом, 728252,43 грн. суму пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом; 76820,98 грн. суму 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом; 588032,50 грн. суму інфляційних витрат за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Батман"  в дохід Державного бюджету України 73 080,00 грн. судового збору за розгляд справи Господарським судом міста Києва; 36540,00 грн. судового збору за розгляд справи Київським апеляційним господарським судом. Постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2016 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Батман" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 скасовано в частині вирішення спору про стягнення з відповідача 26061,52 грн. поточних процентів за кредитом (по рахунку №20682300028605), 19131,29 грн. поточних процентів за кредитом (по рахунку №20886300028605), 3961351,43 грн. прострочених процентів за кредитом (по рахунку №20693300028605), 2907955,75 грн. прострочених процентів за кредитом (по рахунку №20897300028605), 419964,31 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів (по рахунку №20693300028605), 308288,12 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів (по рахунку №20897300028605), 44300,67 грн. 3% річних за несвоєчасне погашення процентів (по рахунку №20693300028605), 32520,31 грн. 3% річних за несвоєчасне погашення процентів (по рахунку №20897300028605), 338943,13 втрат від інфляції в зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів (по рахунку №20693300028605), 249089,37 грн. втрат від інфляції в зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів (по рахунку № 20897300028605), а справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 у даній справі залишено без змін. 15.06.2016 матеріали справи № 910/6358/15-г надійшли до Господарського суду міста Києва. За результатами повторного автоматичного розподілу справу №910/6358/15-г передано на розгляд судді Турчина С.О. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2016 суддею Турчин С.О. справу № 910/6358/15-г прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду на 12.07.2016. Присутній в судовому засіданні 12.07.2016  представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач не погоджується з розрахунком заявлених до нього сум та вказує, що позивачем при розрахунку заявлених вимог не було враховано сплачених відповідачем сум. Також в судовому засіданні представник відповідача усно заявив клопотання про необхідність проведення експертизи. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2016 розгляд справи №910/6358/15-г відкладено на 26.07.2016. 25.07.2016 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судової фінансово-економічної експертизи. 26.07.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення по справі, в яких позивач позовні вимоги підтримав, щодо проведення експертизи заперечив та просив суд здійснити розгляд справи без участі представника позивача. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 у справі №910/6358/15-г призначено  судову фінансово-кредитну (економічну) експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі №910/6358/15-г зупинено до закінчення проведення судової експертизи. 12.01.2017 через канцелярію суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення  про неможливість проведення експертизи, у зв'язку із відсутністю оплати. Разом із вказаним повідомленням до суду  надійшли матеріали справи № 910/6358/15-г. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2017 поновлено провадження у справі № 910/6358/15-г та призначено справу до розгляду на 31.01.2017. В судове засідання 31.01.2017 представники сторін не з'явились, витребуваних судом пояснень та документів не надали, про причини неявки суд не повідомили. З огляду на положення  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,  приймаючи до уваги  практику Європейського суду з прав людини, а також предмет спору,  враховуючи приписи ст. 77 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив відкласти розгляд справи на  строк, який є необхідним для повного та всебічного розгляду справи. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2017 розгляд справи №910/6358/15-г відкладено на 16.02.2017. Представники сторін в судове засідання 16.02.2017 не з'явились, витребуваних судом пояснень та документів не надали, про причини неявки суд не повідомили. В судовому засіданні 16.02.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України. Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ: 29.10.2013 між Публічним акціонерним товариством "Автокразбанк"  та Товариством з обмеженою відповідальністю "Батман" як позичальником було укладено кредитний договір № 03-К/28605 (далі – кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого, банк в порядку та на умовах, передбачених договором, відкриває позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію, в межах якої надає позивальнику в користування кредитні кошти (кредит) на наступних умовах: ліміт кредитування 22 700 000,00 грн. (п. 1.1.1. договору), кредитна лінія відкривається на термін до 28 жовтня 2015 року (п. 1.1.2. кредитного договору). Відповідно до п. 1.1.3. кредитного договору, кредит позичальнику надається впродовж строку дії кредитної лінії в повному обсязі або окремими частинами (траншами) в межах ліміту кредитування, зазначеного в п. 1.1.1. цього договору на підставі письмової заяви на отримання кредиту/траншу позичальника (заява), викладеної в формі, передбаченій цим договором та за умови належного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором. Зобов'язання банку перед позичальником за цим договором надати кредит/транш обмежується сумою, визначеною в заяві, належним чином підписаній сторонами. Вказані в цьому пункті договору зобов'язання виникають у банку з моменту підписання сторонами заяви та припиняються з моменту надання кредиту/траншу позичальнику в сумі, визначеній в заяві. Згідно із п. 1.1.4. кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом 18% річних (проценти). Пунктом 1.1.6. кредитного договору визначено, що кредит надається до 28 жовтня 2015 року або до строку, встановленого у відповідності з п. 3.9. цього договору. Банк видає кредит/транш позичальнику в межах ліміту кредитування, з урахуванням вимог п. 1.1.3 договору в безготівковій формі шляхом перерахування кредиту або кожного окремого траншу на поточний рахунок позичальника згідно із заявою позичальника, отриманою банком у строк, не менше ніж за один банківський день до дати видачі кредиту або кожного окремого траншу (не враховуючи день подання заяви), та, за умови виконання позичальником своїх зобов'язань, визначених договором. При цьому, днем надання кредиту/траншу вважається дата перерахування кредиту або кожного із траншів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника (п. 3.2. кредитного договору). Відповідно до п. 3.8. Договору, у разі настання обставин, визначених відповідним підпунктом п. 3.7. цього договору, банк надсилає позичальнику письмову вимогу про погашення кредитної заборгованості, в порядку, визначеному п. 11.5. цього договору. Дане положення жодним чином не перешкоджає банку на здійснення договірного списання на умовах цього договору. У відповідності до п. 3.7. Кредитного договору сторони домовились, що згідно ст.ст. 212, 1050, 1052 Цивільного кодексу України, позичальник зобов‘язаний повернути кредитору на його письмову вимогу заборгованість за цим договором (у тому числі – заборгованість за кредитом, нараховані та не сплачені проценти, інші доходи кредитора, пені, штрафи, та інші можливі платежі, компенсувати суму збитків) раніше календарної дати, визначеної п. 1.1.6. цього договору, в разі, зокрема, несплати або часткової несплати позичальником у передбачений цим Договором строк суми процентів; несплати або часткової несплати позичальником у передбачений цим договором строк кредиту, інших доходів та/або при несплаті або частковій несплаті позичальником в строк штрафних санкцій. Згідно з п. 3.9 Кредитного договору, сторони домовились, що для випадків, визначених пунктом 3.7 цього договору, за рішенням уповноваженого органу банку та на письмову вимогу банку, банк має право вимагати, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити заборгованість за цим договором у повному обсязі в інші строки, ніж визначений п. 1.1.6 цього договору, про що зазначається в письмовій вимозі. При цьому, строком погашення кредиту є дата, визначена в письмовій вимозі банку. В пункті 3.10. цього кредитного договору визначено, що виникнення зобов'язання позичальника повернути банку кредит згідно п. 3.7. цього договору тягне за собою виконання всіх передбачених цим договором зобов'язань позичальника в строки, передбачені п. 3.9. цього договору для повернення кредиту. Згідно із п. 4.1. кредитного договору, проценти за користування позичальником кредитом нараховуються банком у валюті кредиту з дня надання кредиту до дня, що передує дню настання фактичного погашення кредиту та/або строк погашення на суму фактичного залишку заборгованості позичальника за кредитом. Відповідно до п. 4.3 кредитного договору, у разі наявності, після настання строку погашення несвоєчасно сплаченої заборгованості за договором позичальник сплачує пеню, інші штрафні санкції, передбачені умовами договору, відшкодовує збитки, завдані неналежним виконанням зобов'язань. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у календарному місяці та в фактичної кількості днів у році (п. 4.4. кредитного договору). Позичальник сплачує нараховані проценти в валюті кредиту, щомісячно, до 01 числа кожного місяця, починаючи із місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, та в день строку погашення кредиту (п. 4.5. кредитного договору). 29.01.2014 між сторонами було укладено договір № 1 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 03-К/28605 (про відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії) від 29.10.2013, згідно із яким було змінено ліміт кредитування – 45  820 488,00 грн. 29.10.2013 року відповідач звернувся до позивача із заявою на отримання кредиту/траншу № 29/10/13-01, у якій просив надати кредит в розмірі 22  700  000,00 грн. 30.01.2014 року відповідач звернувся до позивача із заявами на отримання кредиту/траншу № 29/01-06 та № 29/01-07, у яких просив надати кредити в розмірі 19  397  000,00 грн. та 3  723  488,00 грн. відповідно. Відповідно до виписок банку з рахунку позичальника за період з 29.10.2013р. по 30.01.2014р. банком було надано позичальнику 22700000,00 грн., 3723488,00 грн. та 19  397  000,00 грн., що в загальній сумі становить 45  820  488,00 грн. кредиту. У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань зі  сплати процентів за користування кредитом, позивач скористався своїм правом, передбаченим п. 3.7. та п. 3.8. кредитного договору,  та звернувся до суду з позовом про дострокове повернення коштів за кредитним договором.   Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 26   423 488,00 грн. строкової заборгованості за кредитом (по рахунку № 20637300028605),  19   397 000,00 строкової заборгованості за кредитом (по рахунку № 20831300028605), 26   061,52 грн. поточних процентів за кредитом (по рахунку № 20682300028605), 19 131,29 грн. поточних процентів за кредитом (по рахунку №20886300028605), 3   961 351,43 грн. прострочених процентів за кредитом (по рахунку № 20693300028605), 2 907 955,75 грн. прострочених процентів за кредитом (по рахунку №20897300028605), 419 964,31 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів (по рахунку № 20693300028605), 308 288,12 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів (по рахунку №20897300028605), 44  300,67 грн. 3% річних за несвоєчасне погашення процентів (по рахунку № 206933300028605), 32   520,31 грн. 3% річних за несвоєчасне погашення процентів (по рахунку № 20897300028695), 338 943,13 втрати від інфляції в зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів (по рахунку № 20693300028605), 249  089,37 грн. втрати від інфляції у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів (по рахунку №20897300028605). Постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2016 було залишено в силі постанову  Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 в частині стягнення 45820488,00 грн. суми кредиту, а в частині стягнення з відповідача 26061,52 грн. поточних процентів за кредитом (по рахунку №20682300028605), 19131,29 грн. поточних процентів за кредитом (по рахунку №20886300028605), 3961351,43 грн. прострочених процентів за кредитом (по рахунку №20693300028605), 2907955,75 грн. прострочених процентів за кредитом (по рахунку №20897300028605), 419964,31 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів (по рахунку №20693300028605), 308288,12 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів (по рахунку №20897300028605), 44300,67 грн. 3% річних за несвоєчасне погашення процентів (по рахунку №20693300028605), 32520,31 грн. 3% річних за несвоєчасне погашення процентів (по рахунку №20897300028605), 338943,13 втрат від інфляції в зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів (по рахунку №20693300028605), 249089,37 грн. втрат від інфляції в зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів (по рахунку №20897300028605), постанову апеляційної інстанції скасовано та справу направлено на новий розгляд. У відповідності до ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, наведені у постанові від 08.06.2016 та які зумовили скерування справи на новий розгляд, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. В силу положень ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно із  ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України). Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому. Як підтверджено матеріалами справи, банк на виконання умов договору надав відповідачу кредит у загальній сумі 45  820  488,00 грн. На підставі п. 3.7. та п. 3.8. кредитного договору, позивачем було заявлено про стягнення з відповідача 45  820  488,00 грн. суми кредиту. Постанова Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 в частині стягнення 45820488,00 грн. суми кредиту залишена касаційною інстанцією без змін. Направляючи справу на новий розгляд в частині вимоги про стягнення процентів, пені, 3% річних та інфляційних втрат, Вищий господарський суд України зазначив про ненадання судом апеляційної інстанції належної оцінки щодо відомостей зазначених у розрахунку позивача та наданих банком на підтвердження цього розрахунку виписок по особовим рахункам боржника, у яких зокрема зазначено про віднесення банком прострочених процентів за відповідні періоди за кредитним договором як оплачених. В силу приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. З огляду на заперечення відповідача щодо розрахунків процентів, пені, 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи вказівки Вищого господарського суду України та клопотання відповідача про призначення експертизи, судом було призначено у справі №910/6358/15-г судову фінансово-кредитну (економічну) експертизу щодо встановлення дійсного розміру процентів за користування кредитними коштами, а також пені, 3% річних та інфляційних втрат. Ухвала суду від 26.07.2016 про призначення експертизи була залишена без задоволення  експертною установою, у зв'язку із відсутністю оплати витрат на проведення експертизи. Оплату витрат по проведенню судової експертизи згідно із ухвалою суду від 26.07.22016 було покладено на – Товариства з обмеженою відповідальністю "Батман". Однак, оплата витрат по проведенню  експертизи у даній справі відповідачем не здійснена та пояснень щодо відсутності оплати за проведення експертизи відповідачем не надано. Позивачем також не було надано витребуваних судом пояснень  щодо проведення експертизи у даній справі. У відповідності до п. 23  постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", у разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів. Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи. З урахуванням наведеного, оскільки експертиза у даній справі проведена не була, розгляд даної справи здійснюється судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів.   Як зазначалось  судом вище,  позивачем нараховані та заявлені до стягнення  поточні проценти  за кредитом (по рахунку №20682300028605) у сумі 26061,52 грн., поточні проценти за кредитом (по рахунку №20886300028605) у сумі 19131,29 грн.,  прострочені проценти за кредитом (по рахунку №20693300028605) у сумі 3961351,43 грн. та прострочені проценти за кредитом (по рахунку №20897300028605) у сумі 2907955,75 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності  іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Сторонами погоджено, що процентна ставка за користування кредитом становить 18% річних (проценти). Положеннями п. 4.1., п. 4.4., п. 4.5. кредитного договору сторони погодили, що  проценти за користування позичальником кредитом нараховуються банком у валюті кредиту з дня надання кредиту до дня, що передує дню настання фактичного погашення кредиту та/або строк погашення на суму фактичного залишку заборгованості позичальника за кредитом. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у календарному місяці та в фактичної кількості днів у році . Позичальник сплачує нараховані проценти в валюті кредиту, щомісячно, до 01 числа кожного місяця, починаючи із місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, та в день строку погашення кредиту. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).   Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами. Як вбачається із розрахунків позивача, на суму кредиту 19  397  000,00 грн. (рах. №20897300028605)  нараховані прострочені проценти на загальну суму 2  907  955,75 грн. за загальний період з 01.05.2014 по 28.02.2015. Згідно із наявними в матеріалах справи банківськими виписками (а.с. 58-62, а.с. 64-67, том 1) вбачається, що 03.06.2014,  02.07.2014, 04.08.2014, 02.09.2014, 02.10.2014, 04.11.2014, 02.12.2014, 12.01.2015, 03.02.2015, 02.03.2015  проценти нараховані на суму кредиту 19  397  000,00 грн. (рах. №20897300028605) були віднесені на рахунок №20886300028605 (рахунок нарахованих доходів для обліку процентів відкритий згідно із додатковою угодою №1 від 29.01.2014) як прострочені. Сплата процентів нарахованих на суму кредиту 19397000,00 грн. (рах. №20897300028605), згідно із наявними в матеріалах справи банківськими виписками, здійснювалась відповідачем до спірного у даній справі періоду (до 01.05.2014). Доказів протилежного відповідачем не надано. За розрахунками позивача на суму кредиту 26  423  488,00 грн. (по рахунку №20693300028605)  нараховані прострочені проценти на загальну суму 3  961  351,43 грн. за загальний період з 01.05.2014 по 28.02.2015. Згідно із наявними в матеріалах справи банківськими виписками (а.с. 50-51, том 1) вбачається, що 03.06.2014,  02.07.2014, 04.08.2014, 02.09.2014, 02.10.2014, 04.11.2014, 02.12.2014, 12.01.2015, 03.02.2015, 02.03.2015  проценти нараховані на суму кредиту 26  423  488,00 грн.  (рах. №20693300028605) були віднесені на рахунок №20682300028605 (рахунок нарахованих доходів для обліку процентів відкритий згідно із додатковою угодою №1 від 29.01.2014) як прострочені. Сплата процентів нарахованих на суму кредиту 26  423  488,00 грн. (по рахунку №20693300028605), згідно із наявними в матеріалах справи банківськими виписками, здійснювалась відповідачем до спірного у даній справі періоду (до 01.05.2014). Доказів протилежного відповідачем не надано. Також за період з 01.03.2015 по 02.03.2015 позивачем нараховані поточні проценти за кредитом (по рахунку №20886300028605) у сумі 19131,29 грн. та поточні  проценти  за кредитом (по рахунку №20682300028605) у сумі 26061,52 грн. Щодо рахунків №20897300028605 та №20693300028605, то за поясненнями позивача вказані рахунки були відкриті банком згідно із Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого Національним банком України № 280  від 17.06.2004, для обліку прострочених нарахованих доходів за наданими кредитами. Доказів в спростування підстав для обліку процентів за вищевказаними рахунками відповідач суду не надав. Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України  визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідачем в порушення вищенаведених приписів не було надано жодних доказів в спростування обставин викладених у позові та підтвердження своїх заперечень на позов. Власного контррозрахунку відповідачем також не наведено.    Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до  ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що: - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; - кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, враховуючи  встановлені вище судом обставини,  оскільки відповідачем  не було надано суду жодних доказів в спростування обставин наведених у позові та заборгованості за договором, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог  про стягнення  з відповідача поточних процентів  за кредитом (по рахунку №20682300028605) у сумі 26061,52 грн., поточних процентів за кредитом (по рахунку №20886300028605) у сумі 19131,29 грн.,  прострочених процентів за кредитом (по рахунку №20693300028605) у сумі 3961351,43 грн. та прострочених процентів  за кредитом (по рахунку №20897300028605) у сумі 2907955,75 грн. Позивачем заявлено до стягнення 419964,31 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів (по рахунку №20693300028605) та 308288,12 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів (по рахунку №20897300028605). Пеня нарахована за періоди: з 03.06.2014 по 01.07.2014, з 02.07.2014 по 16.07.2014, з 17.07.2014 по 03.08.2014, з 04.08.2014 по 01.09.2014, з 02.09.2014 по 01.10.2014, з 02.10.2014 по 03.11.2014, з 04.11.2014 по 12.11.2014, з 13.11.2014 по 01.12.2014, з 02.12.2014 по 11.01.2015, з 12.01.2015 по 02.02.2015, з 03.02.2015 по 05.02.2015, з 06.02.2015 по 01.03.2015 по 02.03.2015 по 02.03.2015. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу. За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України). Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідальність у вигляді пені за порушення строків повернення кредиту та сплати нарахованих процентів за користування кредитом передбачена п. 9.2. кредитного договору. Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. Як встановлено судом, сторони, укладаючи кредитний договір, не встановили іншого порядку нарахування штрафних санкції, ніж передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України. З розрахунку позивача, наявного в матеріалах справи вбачається, що нарахування пені за прострочення здійснено позивачем наростаючим підсумком без врахування приписів ч. 6 ст. 232 ГК України. Судом здійснено перерахунок пені  за несвоєчасну сплату процентів (по рахунку №20897300028605)  за періоди: з 03.06.2014 по 02.12.2014 на суму 296534,96 грн., з 02.07.2014 по 02.01.2015 на суму 286969,32 грн., з 04.08.2014 по 04.02.2015 на суму 296534,96 грн., з 02.09.2014 по 02.03.2015 на суму 296534,96 грн., з 02.10.2014 по 02.03.2015 на суму 286969,32 грн., з 04.11.2014 по 02.03.2015 на суму 296534,96 грн., з 02.12.2014 по 02.03.2015 на суму 286969,32 грн., з 12.01.2015 по 02.03.2015 на суму 296534,96 грн., з 03.02.2015 по 02.03.2015 на суму 296534,96 грн., з 02.03.2015 по 02.03.2015 на суму 267838,03 грн. та встановлено, що  пеня за несвоєчасну сплату процентів (по рахунку №20897300028605)  становить 262509,32 грн., у зв'язку із чим, вимоги у цій частині  підлягають задоволенню частково. Судом здійснено перерахунок пені  за несвоєчасну сплату процентів (по рахунку №20693300028605)  за періоди: з 03.06.2014 по 02.12.2014 на суму 403953,60 грн., з 02.07.2014 по 02.01.2015 на суму 390922,84 грн., з 04.08.2014 по 04.02.2015 на суму 403953,60 грн., з 02.09.2014 по 02.03.2015 на суму 403953,60 грн., з 02.10.2014 по 02.03.2015 на суму 390922,84 грн., з 04.11.2014 по 02.03.2015 на суму 403953,60 грн., з 02.12.2014 по 02.03.2015 на суму 390922,84 грн., з 12.01.2015 по 02.03.2015 на суму 403953,60 грн., з 03.02.2015 по 02.03.2015 на суму 403953,60 грн., з 02.03.2015 по 02.03.2015 на суму 364861,31 грн. та встановлено, що  пеня за несвоєчасну сплату процентів (по рахунку №20693300028605) становить 357602,30 грн., а тому вимоги у цій частині  підлягають задоволенню частково. Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань"). Нарахування 3% річних здійснено за періоди: з 03.06.2014 по 01.07.2014, з 02.07.2014 по 03.08.2014, з 04.08.2014 по 01.09.2014, з 02.09.2014 по 01.10.2014, з 02.10.2014 по 03.11.2014, з 04.11.2014 по 01.12.2014, з 02.12.2014 по 11.01.2015, з 12.01.2015 по 02.02.2015, з 03.02.2015 по 02.03.2015. Нарахування втрат від інфляції  здійснено за періоди: з 03.06.2014 по 30.06.2014, з 02.07.2014 по 31.07.2014, з 04.08.2014 по 31.08.2014, з 02.09.2014 по 30.09.2014, з 02.10.2014 по 31.10.2014, з 04.11.2014 по 30.11.2014, з 02.12.2014 по 31.12.2014, з 12.01.2015 по 31.01.2015. Розрахунки 3% річних за несвоєчасне погашення процентів (по рахунку №20693300028605) у 44300,67 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення процентів (по рахунку №20897300028605) у сумі 32520,31 грн., втрат від інфляції в зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів (по рахунку №20693300028605) у сумі  338943,13 є арифметично вірними, у зв'язку із чим, суд задовольняє позовні  вимоги у цій частині. У зв'язку із допущеною арифметичною помилкою у розрахунку втрат від інфляції в зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів (по рахунку № 20897300028605) з відповідача підлягають  стягненню інфляційні втрати у сумі  249089,36 грн. Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє частково позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. Оскільки судом касаційної інстанції вирішено питання щодо розподілу судових витрат, то розподіл судового збору за розгляд даної справи не здійснюється.   Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, ВИРІШИВ: Позов в частині стягнення процентів за користування кредитом, пені, 3 % річних та інфляційних втрат задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Батман" (03028, м. Київ, Проспект Науки, будинок 42/1, корпус 10, офіс 17, ідентифікаційний код 36644409) на користь Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКБ Банк" (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Київська, 8, ідентифікаційний код 20046323) 26 061,52 грн. поточних процентів за кредитом (по рахунку №20682300028605), 19 131,29 грн. поточних процентів за кредитом (по рахунку № 20886300028605), 3  961  351,43 грн. прострочених процентів за кредитом (по рахунку №20693300028605), 2  907  955,75 грн. прострочених процентів за кредитом (по рахунку №20897300028605), 357  602,30 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів (по рахунку №20693300028605), 262  509,32 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів (по рахунку №20897300028605), 44  300,67 грн. 3% річних за несвоєчасне погашення процентів (по рахунку №20693300028605), 32  520,31 грн. 3% річних за несвоєчасне погашення процентів (по рахунку №20897300028605), 338  943,13 втрат від інфляції в зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів (по рахунку №20693300028605), 249  089,36 грн. втрат від інфляції в зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів (по рахунку №20897300028605). Після набрання рішенням законної сили видати наказ. В іншій частині позовних вимог відмовити. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2017. Суддя                                                                                                              С.О. Турчин