Постанова

від 15.02.2017 по справі 910/18807/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2017 р. Справа№ 910/18807/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Гончарова С.А.

Разіної Т.І.

при секретарі Даниленко Т.О.

за участю представників:

від позивача (прокуратури): Скляр Д.Ю. - посвідчення № 041074 від 03.02.2016р.;

від відповідача-1(апелянт 2): Семенюк Н.М. - за дов. № 225-КМР-398 від 13.02.2017р.;

від відповідача-2 (апелянт 1): не з'явився;

від третьої особи без самостійних вимог: не з'явився;

від третьої особи з самостійними вимогами: Коротченко Д.В. - представник по довіреності № б/н від 10.10.2016р..

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіл" та Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016р.

у справі №910/18807/16 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Керівника Київської місцевої прокуратури №9 в інтересах держави

до 1) Київської міської ради;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіл"

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання недійсною угоди від 02.03.2016 № 35 про поновлення договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 19.12.2007 за № 72-6-00472,

за заявою третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ СІ ТІ"

до 1) Київської міської ради;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіл"

про визнання недійсною угоди від 02.03.2016 № 35 про поновлення договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 19.12.2007 за № 72-6-00472, та повернути ділянку,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва від Керівника Київської місцевої прокуратури №9 в інтересах держави надійшла позовна заява до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіл" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про:

- визнання недійсною угоди від 02.03.2016 № 35 про поновлення договору оренди земельної ділянки, площею 2396 кв.м. на перетині вул.Кудряшова та вул.Петра Красикова у Солом'янському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:72:184:0060), укладену між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профіл";

- визнання відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіл" права користування земельною ділянкою площею 2396 кв.м. на перетині вул. Кудряшова та вул. Петра Красикова у Солом'янському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:72:184:0060).

Також, Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙ СІ ТІ" було заявлено самостійні вимоги на предмет спору до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіл", у яких заявник просить суд:

- визнати недійсною угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:72:184:0060, розміром - 2396 (дві тисячі триста дев'яносто шість) кв.м, розташовану на перетині вул. Кудряшова та вул. Петра Красикова у Солом'янському районі міста Києва, укладену 02.03.2016 між Київським міським головою Віталієм Кличко та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профіл";

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Профіл" повернути у розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:72:184:0060, розміром - 2396 (дві тисячі триста дев'яносто шість) кв.м, розташовану на перетині вул. Кудряшова та вул. Петра Красикова у Солом'янському районі міста Києва, у первісному стані на підставі акту прийому-передачі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2016р. позов Керівника Київської місцевої прокуратури №9 задоволено повністю, а саме: визнано недійсною угоду від 02.03.2016 № 35 про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 2396 кв.м на перетині вул. Кудряшова та вул. Петра Красикова у Солом'янському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:72:184:0060), укладену між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профіл"; Визнано відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіл" права користування земельною ділянкою площею 2396 кв.м на перетині вул. Кудряшова та вул. Петра Красикова у Солом'янському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:72:184:0060); Стягнуто з Київської міської ради на користь Прокуратури міста Києва 1378, 00 грн. судового збору; Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіл" на користь Прокуратури міста Києва 1378, 00 грн. судового збору.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ СІ ТІ" до Київської міської ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіл" про визнання недійсною угоди від 02.03.2016 № 35 про поновлення договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 19.12.2007 за № 72-6-00472, та повернути ділянку - відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Профіл" та Київська міська рада звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12 .12.2016 р. по справі № 910/18807/16 та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційні скарги мотивовавані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Профіл" у своїй апеляційній скарзі зазначає, що після закінчення строку дії договору оренди ТОВ "Профіл" продовжувало користуватись земельною ділянкою та сплачувати орендну плату. Окрім того, що товариство мало переважне право на поновлення договору оренди на підставі ч. 2, 3, ст.. 33 Закону України "Про оренду землі", додаткова угода про поновлення договору підлягала укладанню також і на підставі ч. 6ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки письмових заперечень щодо продовження строку дії Договору оренди протягом місяця після закінчення терміну дії договору оренди від орендодавця не надходило, а ТОВ "Профіл" продовжувало користуватися земельною ділянкою, в зв'язку з чим договір оренди земельної ділянки вважається поновленим автоматично.

Київська міська рада в своїй апеляційній скарзі зазначає, що сторонами були виконані всі умови передбачені чинним законодавством для продовження спірного договору, тому підстави для визнання угоди недійсною відсутні.

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2017р. апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіл" та Київської міської ради передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів Разіної Т.І., Коротун О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2017р. у справі № 910/18807/16 у зазначеному складі суддів апеляційні скарги прийнято та об'єднано в одне апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 08.02.2017р.

31.01.2017р. до відділу забезпечення документообігу суду та мониторінгу виконання документів від представника третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ СІ ТІ" надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому зазначив що Відповідачем 2 при зверненні до Відповідача 1 з клопотанням про продовження Договору оренди не дотримано процедуру звернення до Київської міської ради з клопотанням про продовження дії Договору, а саме до клопотання не було додано усіх визначених тимчасовим порядком, документів на підтвердження того, що орендар належним чином виконував свої обов'язки. Однак разом з листом відповідач 2 надіслано договір оренди земельної ділянки, а не проект додаткової угоди, що не є тотожнім в розумінні вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а відтак на думку третьої особи з самостійними вимогами процедура пролонгації не була дотримана. Також третя особа у своєму відзиві зазначила що відповідно до приписів ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції від 17.02.2011р., що діяла на час закінчення строку дії договору оренди землі, додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Розпорядженням від 07.02.2017р. у зв'язку з перебуванням судді Коротун О.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи, відповідно до якого апеляційні скарги передані на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів Гончарова С.А., Разіної Т.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2017р. справу № 910/18807/16 прийнято до свого провадження у визначеному складі суддів.

У судовому засіданні від 08.02.2017р. представником Відповідача 2 надано клопотання про зупинення провадження, посилаючись на те що Окружним адміністративним судом міста Києва від 27.01.2017р. відкрито провадження у справі № 826/193/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіл" до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 24.09.2015р. № 46/1949 "Про затвердження детального плану територій в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом'янської Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом'янському районі міста Києва".

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Відповідно до п. 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Наведене клопотання відповідача 2 про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню, оскільки судом не встановлено неможливість (зокрема, через наявність будь-яких перешкод) розгляду даної справи до вирішення справи № 826/193/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіл" до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 24.09.2015р. № 46/1949 "Про затвердження детального плану територій в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом'янської Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом'янському районі міста Києва".

Також у судовому засіданні від 08.02.2017р. представником відповідача 2 заявлені 2 клопотання про витребування додаткових документів від Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), від Київської міської ради та від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради.

Стосовно цих клопотань слід зазначити наступне, оскільки всупереч ст.38 Господарського процесуального кодексу України Відповідачем-2 не доведено, які обставини перешкоджали наданню цього доказу самим Відповідачем-2, оскільки частина заявленої ним до витребування інформації є відкритою, а щодо іншої інформації - то Відповідачем-2 не доведено, що він не міг її витребувати та подати до суду протягом судового розгляду справи, або що він її запитав, але у наданні інформації йому було відмовлено тощо.

У судовому засіданні, що відбулось 08.02.2017р. третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зобов'язалась надати до суду вказані в клопотанні відповідача 2 документи.

Проте третьої особою вказані документи до суду надані не були, але колегія суддів вважає за можливе розглядати даний спір за наявними в матеріалах справи доказами.

До судового засідання, що відбулось 15.02.2017р. представник відповідача-2 не з'явився, але через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника Бачинської А.Ю. на лікарняному, також до відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від відповідача-2 надійшло електронне повідомлення про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням представника на лікарняному та неможливістю направити у судове засідання іншого представника.

Клопотання відповідача 2 про відкладення розгляду справи не підлягають задоволенню з огляду на те, що за висновками суду, його неявка не перешкоджає розгляду апеляційних скарг за наявними у справі матеріалами, а також з огляду на те, що, по-перше, обставини, викладенні в клопотанні відповідача 2 про відкладення розгляду справи, жодним чином не підтверджені, та по-друге, відповідач 2 був обізнаний про подання ним апеляційної скарги та про її розгляд в Київському апеляційному господарському суді та не був позбавлений можливості залучити іншого представника для участі у судовому засіданні. Також слід зазначити, що апеляційну скаргу підписав представник Гончарук А.М., а в судовому засіданні приймала участь представник Бачинська А.Ю.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника Відповідно до частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Отже, оскільки відповідач 2 належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача 2.

Судовою колегією встановлено, що неявка представника відповідача 2 не перешкоджає розгляду апеляційних скарг за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності представника відповідача 2 є можливим.

До судового засідання, що відбулось 15.02.2017р. представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не з'явився, але через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю представника у іншому судовому засіданні.

З огляду наведеного, а також враховуючи ненадання належних та допустимих доказів у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують факт відсутності у Департамента земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як юридичної особи, можливості направити іншого представника у судове засідання 15.02.2017 року, судом у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представника Департамента земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності представника Департамента земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є можливим.

Позивач заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі, просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016р. у справі №910/18807/16 без змін, а апеляційні скарги без задоволення. У наданих суду поясненнях позивач зазначав, що сторонами при поновленні дії договору та укладенні угоди не дотримано передбачених законом процедур, також Відповідачем-2 не було виконано умови договору та вимоги закону, які б дозволили йому претендувати на переважне право поновлення строку дії договору на новий строк. Ще позивач зазначав, що строк дії договору було продовжено (поновлено) Відповідачем-1 після спливу значного строку після його закінчення та станом на час укладення угоди про поновлення строку дії договору земельна ділянка, яка є предметом вказаних правочинів, була віднесена до земель рекреаційного призначення, тому на час укладення Відповідачем-1 угоди її передача під офісно-житлову забудову була заборонена законом.

Відповідач-1 підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016р. №910/18807/16 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В наданих суду поясненнях зазначив, що продовжуючи строк дії договору оренди землі діяв у межах повноважень та з дотриманням усіх передбачених законом процедур, тому підстави для визнання угоди недійсною відсутні.

Третя особа з самостійними вимогами на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙ СІ ТІ", з урахуванням наданого 31.01.2017р. відзиву, заперечив проти доводів, викладених в апеляційних скаргах, просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016р. у справі №910/18807/16 без змін, а апеляційні скарги без задоволення. у свої поясненнях зазначав, що строк дії Договору про оренду земельної ділянки від 19.12.2007р. закінчився, адже Відповідачем 2 не надіслано на адресу Київської міської ради після закінчення строку дії Договору пропозиції укласти договір про продовження орендних відносин з проектом додаткової угоди. Сторонами, в порушення вимог ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не укладено договір протягом місяця. А також сторони, укладаючи угоду про поновлення договору про оренду земельної ділянки від 02.03.2016р., діяли всупереч вимогам законодавств, адже здійснили таку пролонгацію з порушенням встановленої процедури, а також без врахування того, що Відповідачем 2 умови попереднього договору належним чином виконані не були.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

26.06.2007р. рішенням Київської міської ради (Відповідач-1) №993/1654 було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Профіл" (Відповідач-2) у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:72:184:0060) площею 2396 кв.м для будівництва, обслуговування та експлуатації офісно-житлового комплексу з підземним паркінгом на перетині вул.Кудряшова та вул.Петра Красикова у Солом'янському районі міста Києва за рахунок земель, не наданих у власність чи користування.

Між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профіл" було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) за № 72-6-00472 від 19.12.2007р.

Пунктом 3.1 Договору передбачено що, договір укладено на строк 5 (п'ять) років.

Між Київською міською радою та Відповідачем-2 було укладено Угоду про поновлення Договору оренди земельної ділянки № 72-6-00472 від 19.12.2007р. (далі - Договір), яка була зареєстрована ДЗР КМДА 16.03.2016р. (далі - Угода).

Спір у справі про недійсність Угоди виник у зв'язку з твердженнями прокуратури про недотримання сторонами при поновленні дії Договору та укладенні Угоди передбачених законом процедур, та що Відповідачем-2 не було виконано умови Договору та вимоги закону, які б дозволили йому претендувати на переважне право поновлення строку дії Договору на новий строк.

З аналізу статті 33 Закону України "Про оренду землі" (тут і надалі - Закону у редакції на час закінчення 5ти річного строку дії Договору оренди 19.12.2012) вбачається, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Відповідно до п.11.7 Договору встановлено, що про такий намір орендар зобов'язаний повідомити орендодавця, не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до спливу строку дії Договору.

З пункту 8.4 Договору вбачається, що орендар зобов'язаний приступити до використання земельної ділянки в строк, встановлений цим Договором, та після підписання цього Договору та акта приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації Договору; завершити забудову ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку; використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

В матеріалах справи наявний дозвіл отриманий Відповідачем 2 на виконання будівельних робіт 18.12.2012 (КВ 11512507548 від 18.12.2012), тобто за один день до закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки.

Відповідач-2 звернувся до Київської міської ради з листом від 24.07.2012р. (вх. 34240) про продовження (по суті про поновлення) дії Договору на новий 5ти річний строк з посиланням, що використовує земельну ділянку у відповідності з умовами Договору.

Земельна ділянка була надана по Договору за цільовим призначенням для будівництва, обслуговування та експлуатації офісно-житлового комплексу з підземним паркінгом, та враховуючи, що дозвіл на виконання будівельних робіт Відповідачем було отримано лише 18.12.2012, то на момент звернення з листом до Київської міської ради про поновлення Договору оренди Відповідач-2 не мав відповідного дозволу, а отже майже весь строк оренди не використовував земельну ділянку за цільовим призначенням, тобто неналежним чином виконував своїх обов'язки по Договору. Доказів протилежного, а саме використання земельної ділянки за призначенням, Відповідач-2 суду не надав.

Внаслідок невикористання земельної ділянки Товариством з обмеженою відповідальністю "Профіл" за цільвим призначенням та зокрема, не здійснення на ній протягом майже 5ти років будівництва офісно-житлового комплексу призвело до невиконання обов'язку, передбаченим п. 3.7 рішення Київської міської ради від 26.06.2007р. та п. 8.4 Договору від 19.12.2007 р., щодо проектування та створення об'єктів соціальної сфери (дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, об'єктів охорони здоров'я тощо) та не передано Київській міській раді 7% загальної площі офісно-житлового комплексу (крім службової), та не було у складі проекту будівництва виконано розрахунки щодо забезпеченості населення об'єктами соціальної інфраструктури і не передбачено їх розміщення та будівництво одночасно зі спорудженням офісно-житлового комплексу. Матеріали справи не містять доказів протилежного.

Виходячи з вищенаведеного колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами прокуратури, що Відповідач-2 неналежним чином виконував умови Договору тому не мав права претендувати на передбачене ст. 33 Закону переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, стосовно того, що посилання посилання Відповідача-2, що він належним чином виконував умови Договору, оскільки належно сплачував орендну плату, а отже мав переважне право на продовження строку дії договору оренди судом відхиляються, оскільки предметом доведення позову прокуратури є не неналежна сплата орендної плати, а наведені вище порушення умов Договору та порушення процедури продовження строку дії Договору, які є істотними порушеннями, та зокрема невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням та відсутність такого використання (відсутність дозволу на виконання будівельних робі) станом на час звернення з клопотанням про продовження строку дії Договорі.

Що стосується доводів відповідача-2, стосовно того що для орендодавця отримання орендної плати є суттєвою обставиною виконання орендарем умов Договору оренди землі, але на переконання суду такою суттєвою умовою є використання землі за цільовими призначенням, тобто з метою, з якою земля була надана у користування.

Також Відповідач-2 зазначав, що обставина фактичного користування землею не доводить відсутність заперечень Київської міської ради щодо її бездоговірного використання, а якщо останній таке допустив у зв'язку з тим, що у нього на розгляді перебувала заява про продовження строку дії Договору, то це є окремими питаннями правомірності діяльності Відповідача, як суб'єкта місцевого самоврядування.

Як вбачається з аналізу ч.ч. 8, 9 ст. 33 Закону вбачається, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Дослідивши спірну Угоду виходячи з дати її укладання вбачається, що сторонами при її укладанні було порушено встановлені Законом обов'язкові строки її укладення, та угода була укладена більше ніж через 3 роки після закінчення строку дії Договору, також в матеріалах справи відсутні докази оскарження зволікання в укладенні додаткової Угоди до Договору, а отже таке зволікання було волею сторін, що є порушенням ч. 8 ст. 33 Закону та призвело до бездоговірного користування Відповідачем земельною ділянкою земель територіальної громади міста Києва у строк понад три роки.

Враховуючи правову позицію викладену у постанові Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року у справі № 6-219цс14, а саме, що для застосування частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: 1) орендар належно виконує свої обов'язки за договором; 2) орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; 3) до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; 4) орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (частини 2-5 цієї статті), чого, як встановлено судом вище, Відповідачем-2 дотримано не було, а саме у частині належного виконання своїх обов'язків за Договором.

Статтею 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції на 02.03.2016р. - на час підписання Угоди) передбачено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються, зокрема, міськими радами та їх виконавчими органами, Київською міською державною адміністрацією в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства. Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється (ст. 24 цього Закону).

Статтею 25 цього Закону встановлено, що режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов'язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації

В матеріалах справи наявний детальний план території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом'янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій, який затверджений рішенням Київської міської ради від 24.09.2015 № 46/1949, з якого вбачається, що територія спірної земельної ділянки, наданої під забудову, за функціональним призначенням належить до території зелених насаджень загального користування. Таку територію (яка включає парки, сквери, сади, бульвари, міські ліси, водойми) дозволено використовувати для повсякденного відпочинку населення.

Також в матеріалах справи міститься відповідь Комунальної організації "Інститут генерального плану міста Києва" від 20.04.2016 №11-726, відповідно до якої вбачається спірна, що земельна ділянка належить до категорії земель зеленої зони.

Пунктом 10.4 ДБН 360-92 "Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень", затверджених наказом Держкоммістобудування № 44 від 1992р., передбачено розміщення будинків, споруд і комунікацій не допускається на землях зелених зон міста.

Відповідно до ст.ст. 50-52 Земельного кодексу України, до земель рекреаційного призначення належать, зокрема, земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів. Землі рекреаційного призначення використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

Виходячи з вищенаведеного вбачається, що укладаючи Угоду та поновлюючи через три роки після його закінчення Договір, Київська міська рада по суті поновила оренду земельної ділянки, яка за містобудівною документацією, затвердженою у 2015 році, тобто до укладення Угоди, визнана такою, що належить до території зелених насаджень загального користування, тобто до земель рекреаційного призначення, та всупереч законодавству, яке на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель, надала спірну земельну ділянку під забудову офісно-житловим комплексом.

Положеннями статті 21 Земельного кодексу України передбачено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для, зокрема, визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України. Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема (ч. 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, стосовно висновку про наявність підстав для визнання Угоди недійсною, оскільки її було укладено всупереч вимогам закону та з порушенням встановленої законом процедури, що обґрунтовано вище.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, стосовного того, що оскільки між сторонами існував спір про право, то за наслідками наведених вище висновків та встановлених судом обставин, судом задовольняється вимога про визнання відсутності у Відповідача-2 права користування земельною ділянкою площею 2396 кв.м. на перетині вул. Кудряшова та вул. Петра Красикова у Солом'янському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:72:184:0060).

Слід зазначити, що відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Керівник Київської місцевої прокуратури №9 правомірно звернувся до суду з даним позовом та вступив на захист прав та інтересів територіальної громади міста Києва на наявність земель рекреаційного призначення

Що стосується заявлених вимог третьої особи з самостійними вимогами слід зазначити наступне.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Положеннями ч. 1 ст. 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду Відповідно до встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Виходячи з наведених вище норм вбачається, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову (постанова Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 3-670гс1 5).

Проаналізувавши питання порушення прав та охоронюваних законом інтересів третьої особи з самостійними вимогами колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що посилання третьої особи на допущені при укладенні Угоди порушення не доводять порушення прав самої третьої особи, оскільки третя особа не є користувачем та не претендує на оренду спірної земельної ділянки.

А щодо наміру третьої особи профінансувати облаштування скверу на спірній земельній ділянці, то до реалізації цього наміру права та інтереси третьої особи жодним чином не порушуються, тобто вимога є заявленою передчасно.

Виходячи з аналізу вищевикладеного встановлено, що пред'явлення третьою особою заяви з самостійними вимогами по суті спрямовано на захист наміру, а не охоронюваного законом права та інтересу, що не відповідає вимогам статті 1 ГПК України щодо права на звернення до господарського суду.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції стосовно відмови в задоволені заявлених вимог третьої особи відповідно до вимог викладених в статті 16 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016р. у справі №910/18807/16 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіл" та Київської міської ради, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіл" та Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 р. у справі № 910/18807/16 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати за розгляд апеляційних скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіл" та Київської міської ради - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016р. по справі № 910/18807/16 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/18807/16 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді С.А. Гончаров

Т.І. Разіна