Ухвала

від 14.02.2017 по справі 808/1191/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2017 року м. Київ К/800/26195/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий суддя:Вербицька О.В. Судді: Усенко Є.А. Цвіркун Ю.І. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року

у справі № 808/1191/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий будинок "Кераміст"

до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавничий будинок "Кераміст" (далі - позивач, ТОВ "Видавничий будинок "Кераміст") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 03.12.2015 р. №0000382202.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі Запорізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач, Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області), посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ "Видавничий будинок "Кераміст", посилаючись на те, що касаційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, правонаступником якої є Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Видавничий будинок "Кераміст" з питань взаємовідносин з ТОВ Новий погляд країни їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий 2015 року, за результатами якої складено акт від 16.11.2015 р. № 138/08-29-22-02-08/31122120.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем положень пп.14.1.36, п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, ст.201 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту за лютий 2015 року на суму ПДВ 14183,00 грн., що призвело до: заниження р.18 позитивне значення за період лютий 2015 року на суму ПДВ 14183,00 грн.; заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (р.25 податкової Декларації з ПДВ за лютий 2015 року) на суму ПДВ 14183,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.12.2015 р. №0000382202, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 21274,50 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 14 183,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 7091,50 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у перевіреному періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ Новий погляд країни з приводу придбання оргтехніки, яка була у використанні, для власних господарських потреб.

Фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку із господарською діяльністю платника податків підтверджується первинними документами, зокрема, видатковою накладною, податковою накладною, банківською випискою тощо.

Транспортування придбаного у ТОВ Новий погляд країни товару здійснювалось власним автомобільним транспортом позивача.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено реальні зміни майнового стану позивача за спірними господарськими операціями.

Використання позивачем придбаних товарів (робіт та послуг) у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи.

Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності формування позивачем даних податкового обліку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області відхилити.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Є.А. Усенко

Ю.І. Цвіркун