Рішення

від 22.02.2017 по справі 136/632/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/632/16-ц Провадження № 22-ц/772/199/2017Головуючий в суді першої інстанції Кривенко Д. Т. Категорія 39 Доповідач Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючої: Шемети Т. М.,

суддів: Панасюка О. С., Зайцева А.Ю.

за участі: секретаря судового засідання Куленко О.В.,

позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Майданюка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Концерн Сімекс - Агро , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Білянська сільська рада Липовецького району Вінницької області про стягнення, передання усіх доходів від майна, які одержано недобросовісним набувачем за весь час володіння чужим майном

за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Концерн Сімекс - Агро на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 03 серпня 2016 року,-

в с т а н о в и л а :

В квітні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом та уточнивши позовні вимоги (а.с.101-102), просив: стягнути з ТОВ Агофірма Сімекс-Агро на його користь доходи, одержані відповідачем за період безпідставного використання належної йому, ОСОБА_2, на праві приватної власності земельної ділянки площею, 4, 5070 гектарів, в межах згідно з планом, розташованої на території Білянської сільської ради Липовецького району Вінницької області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які, за розрахунком позивача, за період 2013-2014 років, становлять 53 551, 09 грн..

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 03 серпня 2016 року- позовні вимоги задоволено в повному обсязі: стягнуто з ТОВ Агрофірма Сімекс-Агро" на користь ОСОБА_2, доходи за використання земельної ділянки площею 4,5070 гектарів (кадастровий номер НОМЕР_1), що розташована на території Білянської сільської ради Липовецького району Вінницької області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за 2013 - 2014 роки в розмірі 53 551, 09 гривень. Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з таким рішенням суду, ТОВ Агрофірма Сімекс-Агро подала апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати прийняте рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволення позовних вимог в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що дійсно відповідач використовував спірну земельну ділянку, оскільки вона спочатку перебувала в оренді, а потім після смерті власника землі та закінчення терміну дії договору оренди ніхто із спадкоємців не оформив спадщину і Білянська сільська рада включила цю земельну ділянку до категорії невитребуваних земельних часток (паїв), що підтверджується списками виданими Білянською сільською радою станом на 25.03. 2013 року та станом на 15.01.2014 року та Додатком №1 до податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку, згідно якого відповідачем включено до податкової декларації невитребувані паї загальною площею 30, 84 Га (з урахуванням площі спірної земельної ділянки). За використання земельної ділянки за 2013 - 2014 роки товариства перераховувало орендну плату Білянській сільській раді, а після оформлення в 2015 році позивачем спадщини вони почали виплачувати орендну плату йому.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу з підстав, що в ній викладені. Позивач ОСОБА_2 не визнав поданої апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що після закінчення строку дії договору, тобто з 01.09.2010 року відповідач втратив статус землекористувача та без будь яких правових підстав, тобто самовільно, без правових підстав використовував земельну ділянку, розміром 4, 5070 га, яка на підставі Державного акту серія НОМЕР_2 належить позивачеві. За таких обставин суд вважав, що у відповідності до ч.1 ст. 390 ЦК України, відповідач повинен повернути власнику майна всі доходи, які ним були отримані за час володіння ним, розмір отриманого доходу за 2013-2014 роки склав 53 551, 09 гривень = (4, 5070 га х 11 881, 76 грн.).

Такий висновок суду є невірним, постановленим без повного з'ясування обставин справи, що призвело до помилкового визначення судом правовідносин, що склалися між сторонами.

Так, по справі встановлено наступне:

- Відповідно до Державного акту про право приватної власності на землю серія НОМЕР_2 виданого 01.08.1998 року на підставі 1 сесії 23 скликання Білянської сільської ради народних депутатів від 16.04.1998 року, земельна ділянка площею 4,51 га, що розташована на території Білянської сільської ради Липовецького району Вінницької області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить ОСОБА_5 (а.с. 10).

- 01.09.2000 року між ОСОБА_5 (орендодавець) та Вінницькою філією ЗАТ Імпекс Агрофірма Сімекс Агро (орендар)(правонаступником якого є ТОВ Агрофірма Сімекс-Агро ), укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого договір укладено на 10 років, початок дії договору з 01.09.2000 року до 01.09.2010 року (п.2.3 Договору). Також у цьому ж пункті сторони погодили, що у разі переходу права власності до інших осіб, Договір оренди зберігає чинність для нового власника. Згідно п.3 цього Договору, орендар зобов'язався після закінчення терміну строку дії договору повернути орендодавцеві землі у стані, придатному для використання за цільовим призначенням (а.с. 12 - 14). 02.02.2001 року договір оренди був зареєстрований в Білянській сільській раді за № 466 у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) та згідно п.4 Договору з цього часу набув чинності.

- ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 (а.с. 7).

- земельну ділянку належну ОСОБА_5, площею 4, 5070 га, кадастровий номер НОМЕР_1 протягом 2010 - 2015 років використовував ТзОВ Концерн Сімекс Агро , що підтверджено довідкою № 23 від 20.01.2016 року, виданою виконавчим комітетом Білянської сільської ради Липовецького району Вінницької області (а.с. 11).

- 09.04.2015 року державним нотаріусом Липовецької державної нотаріальної контори Вінницької області, було видане Свідоцтво про право на спадщину за законом серія НОМЕР_4, яким посвідчено, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є її син ОСОБА_2, спадщина на яку видано свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 4, 5070 гектарів (кадастровий номер НОМЕР_1), що розташована на території Білянської сільської ради Липовецького району Вінницької області, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до якого спадкоємцем майна ОСОБА_5 є її син ОСОБА_2 ( а.с. 8).

- в цей же день було проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на успадковану земельну ділянку (індексний номер 36168896, кадастровий номер НОМЕР_1), що підтверджено відповідним Витягом (а.с.9).

- Як вбачається з відповіді ТОВ Концерн Сімекс-Агро від 14.06.2016 року на ухвалу суду про витребування доказів від 19.05.2016 року, земельна ділянка площею 4,5070 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка належала ОСОБА_5, була включена Білянською сільською радою до переліку невитребуваних паїв, плату за використання якої було включено сукупно на загальну площу невитребуваних паїв по Білянській сільській раді за період з 2012 року по 2014 рік. У 2015 році ОСОБА_2 після оформлення спадщини виплачена орендна плата в розмірі 4 456,07 гривень (а.с. 64).

- За інформацією Відділу Держгеокадастру у Липовецькому районі Вінницької області від 24.06.2016 року, дані про реєстрацію договору оренди землі, яка належала ОСОБА_5 на підставі Державного акту серія НОМЕР_2 зареєстрованого 01.08.1998 року за період з 2010 року по даний час у відділі відсутні (а.с. 75).

- Як слідує з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно сформованої судом першої інстанції станом на 21.06.2016 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості про зареєстровані права третіх осіб щодо оренди на земельну ділянку площею 4, 5070 га, належну ОСОБА_2 відсутні (а.с. 73-74).

Позивач, висуваючи вимогу про стягнення отриманих відповідачем доходів від використання належної йому, ОСОБА_2 земельної ділянки, зазначав, що оскільки він є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5, до нього перейшли всі права та обов'язки померлої, в тому числі і права за договором оренди землі. Оскільки Договір закінчився свою дію 01.09.2010 року, що передбачено його умовами, і по закінченню земельна ділянка повинна була бути поверненою орендарем, що відповідачем зроблено не було, то з цього часу використання земельної ділянки відповідачем відбувалося безпідставно і він про це знав. Позивач вважає, що оскільки після закінчення строку дії договору, 01.09.2010 року ТОВ Концерн Сімекс Агро втратив статус землекористувача вказаних земельних ділянок та самовільно їх використовував, отримував дохід, однак не сплачував орендної плати, тому ОСОБА_2 як власник майна, вимагає від відповідача як недобросовісного набувача, передати йому усі доходи, одержані за час володіння земельною ділянкою за період 2013 - 2014 років (з урахуванням строку позовної давності) на підставі ч. 1 ст. 390 ЦК України та ч.2 ст. 152 ЗК України, ст. 157 ЗК України.

Стосовно аргументу позивача, що строк дії договору оренди закінчився 02.09.2010 року, суд з цим повністю погоджується, так як це було передбачено умовами договору, зокрема п.2.3, та така підстава припинення договору оренди як закінчення строку на який його укладено була передбачена і ч.1 ст. 31 закону України Про оренду землі ( в редакції, що діяла станом на 01.09.2010 року).

Щодо підстав використання ТОВ Концерн Сімекс-Агро земельної ділянки, належної померлій ОСОБА_5 після закінчення терміну дії договору слід зазначити наступне:

Використання ТОВ Концерн Сімекс-Агро земельної ділянки, яка на даний час належить позивачеві, після 01.09.2010 року не заперечується сторонами, а тому не потребує доведенню.

Дійсно укладеним договором оренди передбачено обов'язок Орендаря повернути Орендодавцеві після закінчення терміну дії Договору орендовані землі в стані, придатному для використання за цільовим призначенням (розділ 3 Договору Права та обов'язки сторін ).

Однак, ОСОБА_5, як уже зазначалося вище, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 (а.с. 7), а ОСОБА_2 зареєстрував право власності на спадкове майно 09.04.2015 року, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на спадкове майно (а.с.8) та Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.9) та про що 09.04.2015 року зроблено відмітку на Державному акті на право власності на землю (а.с.10).

Не зважаючи на те, що згідно приписів діючого на час відкриття спадщини законодавства (ч.2 ст.548 ЦК УРСР), прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, однак спадкоємець ОСОБА_2 не став власником земельної ділянки де-юре, так як не зареєстрував своє право на неї відповідно до вимог закону:

Згідно з положеннями статей 125, 126 ЗК України (незалежно від редакцій, в яких вони були викладені починаючи з 2002 року - з моменту смерті ОСОБА_5.), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно із частиною п'ятою статті 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 1 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За таких обставин на момент закінчення строку дії Договору оренди, власника земельної ділянки, якому можливо було б повернути земельну ділянку, - не було.

Отже, ТОВ Концерн Сімекс-Агро за таких обставин правомірно продовжив користування земельною ділянкою, що відповідає положенням ст. 33 закону України Про оренду землі , що не було враховано судом першої інстанції та призвело до постановлення ним невірного висновку про неправомірне володіння відповідачем земельною ділянкою, яка на сьогодні належить ОСОБА_2.

Слід зауважити, не вдаючись до правомірності віднесення цієї земельної ділянки до так званих невитребуваних земельних часток (паїв), що відповідач сплачував за використання земельної ділянки плату в Білянську сільську раду, що підтверджено відповідними платіжними дорученням, зокрема за період 2013 - 2014 років.

Отже, оскільки відповідач правомірно використовував земельну ділянку після закінчення строку дії договору оренди, підстав для стягнення з нього на користь позивача доходів від майна в порядку ч. 1 ст. 390 ЦК України, - немає, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Отже, подана апеляційна скарга є обґрунтованою та підставною, а рішення суду першої інстанції слід скасувати як таке, що постановлене з невірним застосуванням норм матеріального права, без повного з'ясування обставин справи та невірного встановлення фактичних правовідносин що склалися між сторонами.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

Вирішила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Концерн Сімекс - Агро задовольнити.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 03 серпня 2016 року скасувати та ухвалити нове:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Концерн Сімекс - Агро , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Білянська сільська рада Липовецького району Вінницької області про стягнення, передання усіх доходів від майна, які одержано недобросовісним набувачем за весь час володіння чужим майном.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча: /підпис/ Т. М. Шемета

Судді: /підпис/ О. С. Панасюк

/підпис/ А. Ю. Зайцев

З оригіналом згідно: Т. М. Шемета