Рішення

від 20.02.2017 по справі 907/679/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.02.2017 Справа № 907/679/16

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Оболонь", м.Київ

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільного виробничо-комерційного товариства "Бенефіт", м.Ужгород

до відповідача 2: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Черкаси

3-тя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІП-ТОП", м.Рахів

про стягнення 595953,67 грн. заборгованості

Головуючий суддя Йосипчук О.С.

За участю представників:

від позивача: Микусевич О.М., дов. від 07.09.2015р.

від відповідача 1: представник не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

від третьої особи: представник не з'явився

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Оболонь", м. Київ звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільного виробничо-комерційного товариства "Бенефіт" про стягнення 595953,67 грн. заборгованості, з яких 570720,00 грн. - сума основного боргу, 8208,99 грн. - сума три проценти річних та 17024,68 грн. - сума інфляційних втрат.

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що, в установленому умовами договору порядку, відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю Багатопрофільне виробничо-комерційне товариство "Бенефіт" не виконав своїх зобов'язань щодо належного перевезення (доставки) 11.09.2011р. зворотної тари за Договором №13017 від 01.06.2011р. про транспортно-експедиційне обслуговування вантажів.

Позивач стверджує, що згідно товарно-транспортних накладних №№ 1422 і 1423 відповідачем 1 було прийнято від ТОВ "Тіп-Топ" (третя особа у справі) до перевезення зворотну тару, що належить позивачу, під зобов'язання доставити її на адресу позивача. Однак, взяті на себе зобов'язання відповідач 1 не виконав, внаслідок чого було допущено втрату прийнятого для перевезення вантажу.

Зважаючи на вищеприведене, виходячи з умов п.1.3. договору "13017 та з метою врегулювання означених вище спірних питань; повернення втраченої тари або відшкодування її вартості, між позивачем та відповідачем 1 була укладена Угода від 13.11.2015р. про погашення протермінованої заборгованості, згідно якої Товариство з обмеженою відповідальністю Багатопрофільного виробничо-комерційного товариства "Бенефіт", м.Ужгород зобов'язалось до 31.03.2016р. повернути зворотну тару або відшкодувати її вартість в сумі 570720,00 грн.

Однак, в строк, обумовлений угодою від 13.11.2015р., відповідач 1 своїх обов'язків не виконав; прийняті до перевезення матеріальні цінності не повернув власникові та не відшкодував їх вартість, внаслідок чого виник борг, який і має бути стягнутим у примусовому порядку. Згідно з розрахунками позивача, вартість втраченого вантажу становить суму 570720,00 грн.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача суму 8208,99 грн. - три проценти річних та суму 17024,68 грн. - інфляційних втрат, внаслідок неналежного виконання зобов'язань за вказаноюУгодою.

Ухвалою суду від 06.12.2016р. до участі у справі залучено іншого відповідача - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, м.Черкаси.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, проте надав суду відзив, згідно якого заперечує проти позовних вимог по відношенню до нього, оскільки відношення до перевезення 11.09.2011р. спірної тари, він не має, що підтверджується товарно-транспортними накладними №№ 1422 і 1423 на виконання вищезазначеного Договору №13017 від 01.06.2011р.

Відповідач 1 на неодноразові вимоги суду (ухвали суду у справі від 18.10.2016р., від 03.11.2016р., від 22.11.2016р., від 06.12.2016р., від 21.12.2016р. та від 11.01.2017р.) письмовий відзив з доказами в його обґрунтування не надіслав, в судове засідання явку свого представника в судове засідання не забезпечив та не повідомив суд про причини неявки, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду спору.

За цих обставин справа розглядається на наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання,

Суд констатує наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та відповідачем 1 було укладено Договір №13017 від 01.06.2011р. про транспортно-експедиційне обслуговування вантажів, згідно з яким відповідач 1 зобов'язався організувати весь комплекс послуг, пов'язаних із тренспортно-експедиційним обслуговуванням вантажів позивача. Згідно з цим договором, відповідач 1 взявся забезпечити перевезення вантажу позивача з моменту прийняття його в пункті навантаження і до моменту здачі в пунктів призначення з повідомленням диспечерської служби позивача про дату виконання зобов'язання.

Однак, прийняті на себе зобов'язання відповідач 1 не виконав. Судовим розглядом справи було встановлено, що неналежне виконання відповідачем 1 своїх зобов'язань по Договору №13017 від 01.06.2011р., полягало в тому, що відповідачем 1, згідно товарно-транспортних накладних ААК №1422 та ААК №1423, було прийнято від ТОВ "Тіп-Топ" до перевезення зворотну тару, яка належить позивачу, з ТОВ "Тіп-Топ" з м.Рахів на адресу позивача в м.Київ, але її не було доставлено на пункт призначення внаслідок втрати та всупереч п.2.1.9. Договору №1317 від 01.06.2011р.

З метою добровільного врегулювання спірних питань, що виникли через неналежне виконання відповідачем 1 своїх зобов'язань за договором №13017 від 01.06.2011р., між сторонами цього договору було укладено було укладено Угоду від 13.11.2015р. про погашення протермінованої заборгованості, згідно з якою відповідач 1 визнав, що в результаті неналежного виконання ним своїх зобов'язань по Договору №13017 від 01.06.2011р., позивачу (Публічне акціонерне товариство "Оболонь", м.Київ) не було повернуто зворотну тару згідно товарно-транспортних накладних ААК №1422 та ААК №1423 від 07.09.2011р., а саме:

- кег 30 л в кількості 56 шт., вартістю 1600,00 грн. за 1 шт., на суму 89600,00 грн.,

- кег 50 л в кількості 232 шт. вартістю 1600,00 грн. за 1 шт., на суму 371200,00 грн.,

- піддон фірмовий 43 шт. вартістю 100,00 грн. за 1 шт., на суму 4300,00 грн.,

- ящик п/е фірмовий 20 гн N (ХХ) 350 шт., вартістю 20,00 грн. за 1 шт. на суму 7000,00 грн.,

- пляшка 0,5 л NRW вмс. тип ХХ 7000 шт. вартістю 0,50 грн. за 1 шт. на суму 3500,00 грн.

на загальну суму 475600,00 грн. без ПДВ.

У зв'язку із наведеним вище визнанням, п.2 зазначеної вище Угоди, відповідач 1 підтверджує, що станом на 13.11.2015р., заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільного виробничо-комерційного товариства "Бенефіт", м.Ужгород перед Публічним акціонерним товариством "Оболонь", м.Київ по Договору №13017 від 01.06.2011р. становить суму 475600,00 грн. без ПДВ. Далі, відповідно до п. 3 Угоди від 13.11.2015р. відповідач 1 зобов'язався погасити заборгованість, яка зазначена у пунктах 1 і 2 данної Угоди у повному обсязі до 31.03.2016р., шляхом повернення тари в натурі або шляхом відшкодування її вартості в сумі 570720,00 грн. з ПДВ.

При цьому, п 6 цієї угоди передбачено право позивача у разі невиконання зобов'язальною особою (відповідач 1) взятих на себе зобов'язань стягнути борг з нарахуванням індексу інфляції, три проценти річних та штрафні санкції за несвоєчасне погашення заборгованості.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України та аналогічної до неї норми ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем 1 взятого за Угодою від 13.11.2015р. про погашення протермінованої заборгованості зобов'язання, зокрема своєчасно не повернув зворотну тару в натурі та/або не відшкодував позивачу її вартість в сумі 570720,00 грн. з ПДВ у визначений строк, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем на зазначену суму.

Суд констатує, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 заборгованості за вказаною Угодою від 13.11.2015р. доведено та обґрунтовано позивачем належними доказами, і не спростовано відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до п. 6 Угоди від 13.11.2015р. про погашення протермінованої заборгованості, позивач за прострочення виконання грошового зобов'язання нарахував відповідачу 1 три проценти річних, що згідно з розрахунком позивача становлять 8208,99 грн. та інфляційні втрати, що згідно з розрахунком становлять 17024,68 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з урахуванням наведених правових норм, вимоги позивача про стягнення три проценти річних та інфляційних втрат слід визнати такими, що відповідають приписам ст. 625 Цивільного кодексу України, тому підлягають стягненню в повному обсязі.

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю на загальну суму 595953,67 грн., в тому числі 570720,00 грн. - сума основного боргу, 8208,99 грн. - сума три проценти річних та 17024,68 грн. - сума інфляційних втрат.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача 1 відшкодування витрат позивача по оплаті судового збору в розмірі 8939,31 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36, 43, 49, 75 ст.ст. 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільного виробничо-комерційного товариства "Бенефіт" (88000, м.Ужгород, вул.Минайська, 10, кв.60, ЄДРПОУ: 19102588) на користь Публічного акціонерного товариства "Оболонь" (04212, м.Київ, вул.Богатирська, 3, п/р 26001438862 в АТ "Райфайзен Банк Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 05391057) суму 595953,67 грн., в тому числі 570720,00 грн. - сума основного боргу, 8208,99 грн. - сума три проценти річних та 17024,68 грн. - сума інфляційних втрат, а також суму 8939,31 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

3. Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, м.Черкаси від відповідальності звільнити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 23.02.2017р.

Суддя Йосипчук О. С.