Постанова

від 15.02.2017 по справі 2/313

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2017 р. Справа№ 2/313

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Скрипки І.М.

Куксова В.В.

при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представників:

від прокуратури: Жовтий С.О. посвідчення № 029481 від 02.10.2014.

від позивача: не з'явився.

від відповідача: Дрищь С.С. за дов. № 123/14 від 01.02.2017.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайфселл"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 у справі № 2/313 (суддя Домнічева І.О.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайфселл" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

за позовом Прокуратури Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт"

про зобов'язання відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.12.2016 у справі № 2/313 в задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайфселл" про визнання наказу № 2/313, виданий Господарським судом міста Києва 22.06.2010 таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, ТОВ "Лайфселл" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, прийняти постанову, якою визнати наказ, виданий господарським судом м. Києва від 22.06.2010 таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що при ухваленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції допущено невідповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Також апелянт посилається на те, що телекомунікаційне обладнання не належить відповідачу на праві власності, а тому є неможливим повернення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення телекомунікаційного обладнання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайфселл" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 у справі № 2/313 разом з доданими до неї матеріалами було повернуто скаржнику на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

01.02.2017 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайфселл" надійшла до Київського апеляційного господарського суду повторно. Разом із апеляційною скаргою апелянт звернувся до апеляційного суду з клопотанням про відновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно автоматичного розподілу справ між суддями для розгляду даної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий), Скрипка І.М., Куксов В.В.

Ухвалою київського апеляційного господарського суду від 06.02.2017 відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Лайфселл" строк на подання апеляційної скарги та призначено до розгляду на 15.02.2017.

В судовому засіданні 15.02.2017 представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 у справі № 2/313 та винести постанову, якою задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Лайфселл про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

В судовому засіданні 15.02.2017 представник прокуратури заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 у справі № 2/313 залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання 15.02.2017 позивач свого представника не направив, про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників учасників процесу, що з'явились до судового засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду м. Києва від 19.05.2009 позовні вимоги задоволено повністю. Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Астеліт" повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 64 кв.м. за адресою: м. Київ, перетин вулиці Міської та Гостомільського шосе Київській міській раді шляхом знесення телекомунікаційного обладнання. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт" в доход державного бюджету України 85 гривень державного мита та 118 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання судового рішення видано наказ, який направлено стягувачу для пред'явлення до примусового виконання.

23.11.2016 відповідачем подано до суду першої інстанції заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Як визначає стаття 117 Господарського процесуального кодексу України підставами для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню є:

1) якщо його було видано помилково;

2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою;

3) з інших підстав.

Апелянт зазначає, що 16.03.2016 між ТОВ Лайфселл та Товариством з обмеженою відповідальністю УКРАТУЕР був укладений договір купівлі - продажу № ATM15USU1049 (надалі - Договір, витяг з Договору та Додатку №1), предметом якого був продаж покупцю - ТОВ УКРТАУЕР належного ТОВ Лайфселл на праві приватної власності рухомого телекомунікаційного майна разом з лініями електропередач до нього, розташованого за адресою: м. Київ, перетин вулиці Міської та Гостомільського шосе (у Додатку №1 до Договору зазначене як КІ0110 вишка з ЛЕП , з відповідними географічними координатами розміщення).

Відповідно до п.3.1. Договору, право власності на продане майно перейде до покупця з дати підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.04.2016 між сторонами Договору був підписаний акт приймання-передачі зазначеного обладнання. Разом з тим, будь-яких обмежень щодо продажу вищезазначеного телекомунікаційного обладнання матеріали справи не містять.

Таким чином, на цей час ТОВ Лайфселл не є власником телекомунікаційного обладнання, яке безпосередньо знаходиться на вищезазначеній земельній ділянці та, відповідно, не володіє ним та не має об'єктивної можливості ним розпоряджатися.

У зв'язку з чим, у ТОВ Лайфселл відсутній обов'язок вчинити будь-які дії щодо майна, яке йому не належить.

Тому апелянт вважає, що у останнього відсутні юридична та фактична можливість виконати судове рішення та наказ Господарського суду міста Києва №2/313 від 26.10.2009, оскільки право розпоряджатися даним обладнанням (в т.ч. щодо його знесення) - належить ТОВ УКРТАУЕР , що є підставою, передбаченою ч. 2 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з п. 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" стаття 117 Господарського процесуального кодексу України містить перелік підстав визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, зокрема, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Під іншою причиною, за якою обов'язок виконувати рішення суду може бути визнаний судом відсутнім (припиненим), розуміється скасування чи зміна в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення суду, на підставі якого було видано наказ.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2009 набрало законної сили та обов'язок по його виконанню у відповідача не припинився.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про визнання наказу від 22.06.2010 у справі № 2/313 таким, що не підлягає виконанню.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайфселл", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законну та обґрунтовану ухвалу у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ухвала Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 у справі № 2/313 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайфселл" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 у справі № 2/313 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 у справі № 2/313 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 2/313 повернути до Господарського суду міста Києваі.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді І.М. Скрипка

В.В. Куксов