Постанова

від 25.07.2017 по справі 2/313

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2017 року Справа № 2/313

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І. за участю представників: прокуратуриЖук І.К. - прокурор відділу Генеральної прокуратури України позивача не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідачаДрищ С.С. - довіреність від 01.02.2017 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайфселл" на постановувід 15.02.2017 Київського апеляційного господарського суду за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Лайфселл" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в матеріалах оскарження ухвали у справі № 2/313 господарського суду м. Києва за позовомПрокуратури Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайфселл" прозобов'язання відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.12.2016 р. (суддя Домнічева І.О.) відмовлено ТОВ "Лайфселл" у задоволенні заяви про визнання наказу від 26.10.2010 р. у справі № 2/313 таким, що не підлягає виконанню, з підстав її необґрунтованості.

За апеляційною скаргою ТОВ "Лайфселл" Київський апеляційний господарський суд (судді: Гончаров С.А., Скрипка І.М., Куксов В.В.), переглянувши ухвалу господарського суду м. Києва від 06.12.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 15.02.2017 р. залишив її без змін з тих же підстав.

ТОВ "Лайфселл" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 р. скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати наказ № 2/313, виданий господарським судом м. Києва 26.10.2009 р. таким, що не підлягає виконанню, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме статті 104, частин 2, 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник зазначає, що рішенням господарського суду м. Києва у справі № 2/313, на виконання якого виданий оспорюваний наказ від 26.10.2009 р., ТОВ Астеліт", яке було перейменоване у ТОВ "Лайфселл", зобов'язано повернути зайняту земельну ділянку площею 64 кв.м. за адресою: м. Київ, перетин вулиці Мінської та Гостомельського шосе, Київській міській раді шляхом знесення телекомунікаційного обладнання.

Проте, як зазначив скаржник, відповідно до договору купівлі - продажу від 16.03.2016 р. між ТОВ "Лайфселл" та ТОВ "Укратуер", заявником продано рухоме телекомунікаційне майно, разом з лініями електропередач до нього, у тому числі і розташоване за адресою: м. Київ, перетин вулиці Мінської та Гостомельського шосе, у зв'язку з чим ТОВ "Лайфселл" 23.11.2016 р. було подано заяву про визнання наказу від 22.06.2010 р. у справі № 2/313 таким, що не підлягає виконанню.

Проте, на думку скаржника, в порушення приписів статті 117 Господарського процесуального кодексу України, судами не взято до уваги, що вказана обставина щодо продажу телекомунікаційного майна унеможливлює виконання судового рішення та безпідставно відмовлено заявнику у задоволенні відповідної заяви.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Здійснюючи судовий розгляд судами було встановлено, що як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду м. Києва від 19.05.2009 р. позовні вимоги Прокуратури Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволені повністю. Зобов'язано ТОВ "Астеліт" повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 64 кв.м. за адресою: м. Київ, перетин вулиці Міської та Гостомільського шосе Київській міській раді шляхом знесення телекомунікаційного обладнання.

На виконання вказаного судового рішення, 26.10.2009 р. господарським судом м. Києва видано наказ, який направлено стягувачу для пред'явлення до примусового виконання.

З матеріалів справи також вбачається, що згідно з протоколом № 81 загальних зборів учасників ТОВ "Астеліт" від 01.02.2016 р., прийнято рішення про зміну назви товариства на ТОВ "Лайфселл" (а.с. 57-60).

23.11.2016 р. ТОВ "Лайфселл" подано до господарського суду заяву про визнання наказу № 2/313 таким, що не підлягає виконанню на підставі статті 117 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на неможливість його виконання відповідачем з огляду на продаж телекомунікаційного обладнання за договором купівлі - продажу від 16.03.2016 р., укладеним з ТОВ "Укратуер", згідно з пунктом 3.1 якого право власності на продане майно перейшло до покупця з дати підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі.

27.04.2016 р. між сторонами договору купівлі - продажу був підписаний акт приймання-передачі зазначеного обладнання.

Стаття 129 1 Конституції України передбачає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

За приписами статті 4 5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

За приписами частин 2, 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що підставами для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню є:

1) якщо його було видано помилково;

2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою;

3) з інших причин.

Під іншими причинами за якими обов'язок виконувати рішення суду може бути визнаний судом відсутнім (припиненим), розуміється скасування чи зміна в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення суду, на підставі якого було видано наказ.

Проте, приписами чинного процесуального законодавства не передбачено такої підстави для визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню, як продаж майна, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції у даній справі такими, що прийняті з урахуванням приписів чинного законодавства та встановлених обставин справи, а також такими, що відповідають нормам процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника судова колегія вважає непереконливими та такими, що зводяться до непогодження із судовими рішенням.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 р. у справі № 2/313 господарського суду м. Києва та ухвалу господарського суду м. Києва від 06.12.2016 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л. Рогач