Рішення

від 16.02.2017 по справі 639/7242/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 639/7242/16-ц Головуючий суддя І інстанції Труханович В. В.

Провадження № 22-ц/790/1850/17 Суддя доповідач Шаповал Н.М.

Категорія: Спори, що виникають із трудових правовідносин про виплату заробітної плати

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - Шаповал Н.М.

суддів - Кіпенка І.С., Кокоші В.В.

за участю секретаря - Брулевича В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства Харківський міський ломбард на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 січня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Харківський міський ломбард про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та компенсації заборгованості середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, після уточнення якого просив стягнути з КП Харківський міський ломбард на його користь середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати на момент прийняття рішення по справі. А також, просив стягнути з КП Харківський міський ломбард на його користь грошові кошти у розмірі 15 000 грн. як відшкодування моральної шкоди, та судові витрати.

В обгрунтування позову зазначав, що він працював директором КП Харківський міський ломбард з 22 серпня 2011 року по 22 серпня 2016 року. Звільнений з роботи на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв'язку з закінченням строку дії контракту. На день його звільнення відповідачем була нарахована, але не виплачена йому компенсація за невикористану основну та додаткову відпустки за період роботи на підприємстві в кількості 86 календарних днів, що становить 25 174 грн. 39 грн.

Також, для проведення остаточного розрахунку з позивачем були підготовлені видаткові касові ордери: № 944 від 22.08.2016 р. - проведення остаточного розрахунку відповідно до наказу № 25-ОС, на суму 1 836, 63 грн.; № 945 від 22.08.2016 р. - проведення остаточного розрахунку відповідно до наказу № 24-ОС, на суму 1 162,13 грн.; № 953 від 23.08.2016 р. - компенсація за невикористану відпустку відповідно до наказу № 26-ОС від 22.08.2016 р. на суму 22 175, 63 грн. Однак виплачувати на день звільнення усі належні йому кошти відповідач відмовився, обґрунтовуючи останнє відсутністю грошових коштів у підприємства та наявністю у позивача невідомої до звільнення грошової заборгованості перед КП Харківський міський ломбард .

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 січня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з КП Харківський міський ломбард на користь ОСОБА_1 суму нарахованої, але не виплаченої компенсації за невикористану основну та додаткову відпустки за період з 21.07.2011 р. по 22.08.2016 р. в сумі 27 086, 46 грн.

Стягнуто з КП Харківський міський ломбард на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку у сумі 46 091,00 грн.

В іншій частині позову відмовлено .

Стягнуто з КП Харківський міський ломбард на користь держави судовий збір у сумі 1 378,00 грн.

В апеляційній скарзі КП Харківський міський ломбард ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення з КП Харківський міський ломбард на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку у сумі 46 091 грн . та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову у цій частині. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, зазначає, що судом, після звільнення ОСОБА_1, слід було розраховувати не 6, а 5 робочих днів, а саме: 25, 26, 29, 30, 31 серпня 2016 року. Тому загальна сума робочих днів з моменту звільнення по 13.01.2017 року (дата ухвалення рішення) складає не 100, а 99 днів і розмір середнього заробітку мав би складати не 46 091 грн., а 45 630,09 грн.

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України - у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід змінити з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України .

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що з вини КП Харківський міський ломбард ОСОБА_1 своєчасно не виплачена сума нарахованої, але не виплаченої компенсації за невикористану основну та додаткову відпустку з 21.07.2011 року по 22.08.2016 року в сумі 27 086,46 грн. та середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку в сумі 46 091 грн.

Рішення оскаржується лише в частині ст. 117 КЗпП України - середній заробіток за час затримки розрахунку.

В іншій частині не оскаржується і апеляційним судом не переглядається.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України , в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу , при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

В п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці роз'яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Порядок здійснення відповідних розрахунків визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Як вбачається з правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ( постанова у справі № 6-64 цс 13 від 03.2013 року) згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Судом встановлено, що 22 серпня 2011 року між Харківською міською радою, в особі голови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі розпорядження Харківського міського голови № 3662 від 22.08.2011 року було укладено контракт № 43 про прийняття на роботу в КП Харківський міський ломбард на посаду директора підприємства на термін з 22.08.2011 року по 21.08.2012 року. (а.с. 56, 57)

Розпорядженням Харківського міського голови № 1098/2к від 12.08.2016 року ОСОБА_1 - директора КП Харківський міський ломбард було звільнено з займаної посади 22.08.2016 року у зв'язку з закінченням дії контракту згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України. (а.с. 58)

За період з 21.07.2011 року по 22.08.2016 року з КП КП Харківський міський ломбард на користь ОСОБА_1 стягнуто 27 086,46 грн. у рахунок невиплаченої компенсація за основну та додаткову відпустку.

Судом першої інстанції помилково було зазначено кількість робочих днів з дати звільнення.

22 серпня 2016 року, який був останнім робочим днем ОСОБА_1, КП Харківський міський ломбард були нараховані позивачу виплати: заробітна плата за 16 днів серпня 2016 року в сумі 6 877,80 грн., компенсація за використання автомобіля для потреб КП Харківський міський ломбард в сумі 1 443,64 грн., компенсація за невикористану відпустку в сумі 27 547,37 грн., у тому числі компенсація за затримку виплати 460,91 грн.

Тобто, судом першої інстанції слід було розрахувати не 6, а 5 робочих днів: 25, 26, 29, 30, 31 серпня 2016 року. І тому сума робочих днів з моменту звільнення по день ухвалення рішення складає 99 днів, а розмір середнього заробітку - 45 630,09 грн.

Доводи про те, що вини КП Харківський міський ломбард у затримці розрахунку з позивачем немає, є безпідставними, оскільки у цій частині відповідач рішення суду не оскаржує.

Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку є похідними від вимог про стягнення компенсації за основну та додаткову відпустку, яка своєчасно не була стягнута та виплачена позивачу, а тому вказані вимоги підлягають частковому задоволенню.

КП Харківський міський ломбард не доведено відсутність вини у своєчасній невиплаті позивачу належних йому сум при звільненні.

Керуючись ст. 303, 304, п 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України судова колегія,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Харківський міський ломбард задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 січня 2017 року змінити.

Зменшити розмір середнього заробітку за весь час остаточного розрахунку, стягнутого з Комунального підприємства Харківський міський ломбард на користь ОСОБА_1 з 46 091 грн. до 45 630 грн. 09 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальний справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: Н.М. Шаповал

Судді колегії: ОСОБА_3

ОСОБА_4