Постанова

від 22.02.2017 по справі 910/25113/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Справа № 910/25113/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач) суддів Кондратової І.Д. Ковтонюк Л.В. за участі представників: позивача: відповідача: Іваненко І.П. Королькова В.С., Козир М.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖБК-28" на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 02 грудня 2015 року Київського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2016 року у справі№ 910/25113/15 за позовомпублічного акціонерного товариства "Київенерго" доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖБК-28" простягнення 107 852,37 грн

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 р. позивач звернувся до суду з позовом (з урахування заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 43 909,92 грн основного боргу за період з 01.01.2013 по 01.08.2015 за договором № 520091 від 01.11.1998 на постачання теплової енергії у гарячій воді, 2 984,21 грн 3% річних, 38 201,99 грн інфляційних втрат та 22 756,25 грн пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2015 (суддя - Усатенко І.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 (головуючий - Хрипун О.О., судді - Іоннікова І.А., Корсакова Г.В.), позов задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 43 909,92 грн основного боргу за спожиту теплову енергію, 2 984,21 грн 3 % річних, 38 201,99 грн інфляційних втрат, 22 756,25 грн пені та судові витрати.

Повернуто ПАТ "Київенерго" з Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір у розмірі 817,78 грн.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та передати справу на новий розгляд.

У справі оголошувалася перерва з 08.02.2017 р. по 22.02.2017 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 01.11.1998 між акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (енергопостачальна організація) та ОСББ "ЖБК-28" (абонент) було укладено договір № 520091 на постачання теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим договором на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до договору.

Згідно із п. п. 2.3.1., 2.3.2. п. 2.3. договору абонент зобов'язався додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору.

Облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом (п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 1, 3 додатку № 3 до договору розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію енергопостачальною організацією проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 866 від 24.06.1997, за кожну відпущену гігакалорію. Можливе змінення тарифів в період дії договору.

Вказаний договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 8.4. договору).

Згідно з додатком № 1 від 01.07.2014 постачальник відпускає споживачу теплову енергію в гарячій воді в межах 408,00 гігакалорій в рік. Орієнтовна вартість теплової енергії, на поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 82 928,45 грн.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 3.1. додатку № 4 до договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі. Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту № 5 за адресою: вул. Товарна, 1, розрахункова група, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду, та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент здійснює не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць. У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

Згідно з довідкою про дані по будинках, опалення і гаряче водопостачання ОСББ "ЖБК-28" станом на 01.01.2014 опалювальна площа за адресою: м. Київ, вул. Катерини Білокур, 5/17 складає 2 968,1 кв. м., а згідно з довідки про теплові навантаження об'єктів теплопостачання ОСББ "ЖБК-28" станом на 01.07.2014 за адресою: м. Київ, вул. Катерини Білокур, 5/17 - 0,202 Гігакалорії/год.

Як встановлено судами, у період з січня 2013 по липень 2015 р. відповідач спожив теплову енергію у гарячій воді на суму 248 934,46 грн, однак розрахувався за нею частково, на суму 205 024,54 грн, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 43 909,92 грн.

Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Частинами 1 і 2 ст. 275 та ч. 6 ст. 276 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 ГК України, яка встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки відповідач свої зобов'язання щодо оплати за договором належним чином не виконав, чим порушив його умови і вимоги ст. 526 ЦК України, то місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, врахувавши надані сторонами докази, зокрема, облікові карти, відомості, довідку про надходження коштів за спожиту енергію ОСББ "ЖБК-28" за спірний період (а.с. 37-71, т. 1), та здійснивши ретельний аналіз усіх зібраних у справі доказів і перерахунок суми основного боргу, прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 43 909,92 грн основного боргу за спожиту теплову енергію.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Врахувавши прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати за теплову енергію та здійснивши перерахунок 3 % річних і інфляційних втрат, суди правомірно стягнули з відповідача на користь позивача 2 984,21 грн 3% річних, 38 201,99 грн інфляційних втрат.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

У п. 3.5. додатку № 4 до договору сторони погодили, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду абоненту нараховується пеня на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Отже, господарські суди прийшли до обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 22 756,25 грн пені.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують і підстав для скасування судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖБК-28" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02 грудня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2016 року у справі за № 910/25113/15 - без змін.

Головуючий, суддя Л. Стратієнко Суддя І. Кондратова Суддя Л. Ковтонюк