Рішення

від 21.02.2017 по справі 918/1353/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 лютого 2017 р. Справа № 918/1353/16

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу за позовом Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком"

до відповідача ОСОБА_1 соціального захисту населення Демидівської районної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України у Рівненській області

про стягнення заборгованості в сумі 12 827,50 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_3

від відповідача: ОСОБА_4-начальник управління.

від третьої особи: представник не з"явився.

Статті 20,22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2016 року Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Рівненської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (надалі-ПАТ "Укртелеком", Позивач) звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Демидівської районної державної адміністрації (надалі - Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 12 827 грн. 50 коп., з яких: 11565 грн. 36 коп. - заборгованість, 298,88 грн. - 3% річних, 973 грн. 16 коп. - інфляційні втрати.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що в період з 01.01.2015 року по 08.12.2015 року Позивач надав телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам Демидівського району Рівненської області на загальну суму 74 193,05 грн., вартість яких підлягає відшкодуванню за рахунок субвенції з бюджету. Однак, Відповідач вартість послуг відшкодував частково і борг на кінець 2015 року становив 11 565,36 грн..

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала. Просила позов задоволити.

Відповідач в судовому засіданні 21.02.2017р. проти позову заперечив, при цьому зазначив, що ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення є бюджетною організацію, видатки на відшкодування вартості наданих послуг здійснюються з місцевих бюджетів, які надходять з Державного бюджету України. Законом України "Про Державний бюджет на 2016 рік" не передбачено субвенцій на погашення послуг зв'язку, які надавалися пільговим категоріям населення. Пояснює, що відповідач не є головним розпорядником коштів державного бюджету і не виконує функцій управління цими коштами, а діє як організація, яка здійснює контроль за наданням установлених законодавством пільг.

Представник від третьої особи в судове засідання 21.02.2017 року не з"явився. Подав клопотання про розгляд справи за відсутності повноважного представника.

17.02.2017 року на адресу суду через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України у Рівненській області відповідно до Положення про головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2011 за №1280 та зареєстрованого 04.09.2015 за №1059/27504 в Міністерстві юстиції України є територіальними органами Державної казначейської служби України, основним завданням якого є реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Органи Казначейства здійснюють лише розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів, не мають права втручатись у їх діяльність та не уповноважені самостійно спрямовувати надані бюджетні асигнування.

Як встановлено п. 7.1. Порядку №938, відповідно до помісячного розпису асигнувань загального фонду місцевих бюджетів місцеві фінансові органи проводять розподіл коштів загального фонду місцевих бюджетів з урахуванням зареєстрованих фінансових зобов'язань (крім оплати праці та нарахувань на заробітну плату та виділення коштів для надання кредитів) та подають органами Казначейства розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів на паперових та електронних носіях у розрізі головних розпорядників.Розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів затверджується головою місцевого органу виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) або, за його дорученням, одним з його заступників (керівником фінансового органу). У розпорядженні зазначаються особові рахунки головних розпорядників або, якщо головні розпорядники відповідного місцевого бюджету не мають мережі підвідомчих установ, зазначаються їх реєстраційні рахунки.

Якщо перерахування бюджетних коштів проводиться за цільовим спрямуванням, то подане розпорядження в обов'язковому порядку повинно містити примітку щодо призначення коштів, яка відображається у виписці з особового рахунка.

ОСОБА_5 до розпоряджень, наданих місцевими фінансовими органами протягом операційного дня, органи Казначейства перераховують кошти в день їх надходження. Розпорядження, які надійшли після закінчення операційного дня, виконуються органами Казначейства наступного робочого дня. Відтак, Законом встановлено, що відшкодування пільг на послуги зв"язку проводяться виключно з коштів місцевого бюджету.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

У період з 01.01.2015 р. по 08.12.2015 р. ПАТ "Укртелеком" в особі Рівненської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" надавало телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам Демидівського району Рівненської області, які підпадають під дію Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про прокуратуру", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

ОСОБА_5 до п. 3 статті 63 Закон України "Про телекомунікації" та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012р., споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно з ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України, порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 р. "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету", встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 р. встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Згідно п. 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 р., головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг є ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Демидівської райдержадміністрації.

Таким чином, відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг, здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.

Всупереч положенням чинного законодавства, витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг з 01.01.2015 р. по 08.12.2015 р. відповідачем відшкодовані були не в повному обсязі. ОСОБА_5 на кінець 2015 року перед Позивачем становив 11 565,36 грн.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

ОСОБА_5 до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

ОСОБА_5 до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Пунктами 1, 6 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Статтею 19 вказаного Закону встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для ряду категорій громадян встановлено такими Законами України: Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про прокуратуру", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

За приписами ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Загальні засади фінансування витрат пов'язаних з наданням пільг на підставі вищевказаних законів визначено безпосередньо у даних законах, зокрема:

- у ст. 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказано, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

- у ч. 6 ст. 6 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" вказано, що фінансування витрат, пов'язаних з наданням пільг жертвам нацистських переслідувань, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

- у ст. 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вказано, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством;

- у ст. 9 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" вказано, що витрати, пов'язані з реалізацією цього Закону, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством;

- у ст. 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" вказано, що фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік.. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ;

- у ст. 52 Закону України "Про прокуратуру" вказано, що пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Вказані норми законів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Статтями 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України (в редакції на момент надання послуг) визначено, що видатки на державні програми соціального захисту (пільги окремим категоріям громадян) здійснюються з місцевих бюджетів та проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг з послуг зв'язку за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено Постановою Кабінету Міністрів України N256 від 04.03.2002 р. "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (надалі Порядок).

Пунктом 3 Порядку визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

При цьому, господарський суд зазначає, що у смт.Демидівка Рівненської області таким головним розпорядником є ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Демидівської районної державної адміністрації.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" №256 від 04.03.2002 р. визначено, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Таким чином, чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконуються обов'язки, щодо надання пільговим категоріям громадян Демидівського району телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.

На виконання вимог Законів України позивачем надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах за період з 01.01.2015 р. по 08.12.2015 р., зокрема за 2015 рік на пільгових умовах надано телекомунікаційні послуги на суму 74 193,05 грн.. Оскільки станом на 01.01.2015 року за позивачем обліковувався узгоджений борг у сумі 4 765,46 грн., то загальна сума заборгованості за 2015 рік становила 78 958,51 грн..

На кінець 2015 року Відповідачем частково погашено борг перед Позивачем на суму 67 393,15 грн., залишок становив 11 565,36 грн., що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками актом звіряння розрахунків за надані населенню телекомунікаційні послуги, на які надаються пільги відповідно до законодавства форма №3 пільга за спірний період(а.с.8).

Таким чином, вищевказаними діями, спрямованими на погашення заборгованості відповідача перед позивачем, спростовуються заперечення відповідача проти позову.

Законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості, чи власного бажання, а у відповідності до вимог Законів України.

ОСОБА_5 до частини першої статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Згідно з п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/374/2013 від 18.02.2013р., відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "ОСОБА_3 ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р. та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004р. зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446, від 15.05.2012 р. у справі № 3-28гс12 та Постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 р. у справі № 15/5027/715/2011.

За таких обставин, ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Демидівської районної державної адміністрації Рівненської області відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно з ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України ( в редакції на момент надання послуг), зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч. 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.

У листі від 30.06.2011 р. № 31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, що ...деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів).

Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

З врахуванням вищенаведеного, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Рівненської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Демидівської райдержадміністрації Рівненської області про стягнення 11 565 грн. 36 коп. - заборгованості підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Демидівської районної державної адміністрації Рівненської області 3% річних в сумі 288,98 грн. та інфляційні втрати в сумі 973 грн. 16 коп..

ОСОБА_5 до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилання відповідача про необгрунтованість нарахування 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку із відсутністю укладення між сторонами договору судом відхиляються, оскільки ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає відповідальність за невиконання грошового зобов'язання без обов'язкового укладення договору.

В свою чергу, суд погоджується з вірністю зробленого позивачем розрахунку 3% річних, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача 288,98 грн. 3% річних обґрунтовані, стверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Суд, здійснивши розрахунок інфляційних втрат за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір останніх становить 1198 грн. 86 коп., при заявленому - 973 грн. 16 коп..

Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, тому бере до уваги розраховану позивачем суму інфляційних втрат у розмірі - 973 грн. 16 коп..

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

ОСОБА_5 до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Рівненської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Демидівської районної державної адміністрації про стягнення в сумі 12 827 грн. 50 коп., з яких: 11565 грн. 36 коп. - заборгованість за період з 01.01.2015 по 08.12.2015 року, 298,88 грн. - 3% річних, 973 грн. 16 коп. - інфляційні втрати, є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Твердження Відповідача, що Законом України "Про Державний бюджет на 2016 рік" не передбачено субвенцій на погашення послуг зв'язку, які надавалися пільговим категоріям населення, що відповідач не є головним розпорядником коштів державного бюджету і не виконує функцій управління цими коштами, а діє як організація, яка здійснює контроль за наданням установлених законодавством пільг, є безпідставними, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями сторін, а відтак судом відхиляються.

ОСОБА_5 до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 соціального захисту населення Демидівської районної державної адміністрації Рівненської області (35200, Рівненська обл., смт.Демидівка, вул. Миру, 21, код ЄДРПОУ 24172332) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бул. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Рівненської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (33028, м. Рівне, вул. Міцкевича, буд. 2, код ЄДРПОУ 01187526) 11565 (одинадцять тисяч п"ятсот шістдесят п"ять) грн. 36 коп. - заборгованості, 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. 98 коп. 3% річних, 973 (дев"ятсот сімдесят три) грн. 16 коп. інфляційних втрат та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 24.02.2017 року.

Суддя Марач В.В.