Постанова

від 22.02.2017 по справі 923/548/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2017 р.Справа № 923/548/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів : Лавриненко Л.В., Аленіна О.Ю.

секретар судового засідання Мельник Ю.М.

за участю:

від ТОВ Порше Лізінг Україна - ОСОБА_1, довіреність б-н від 12.04.2016

Представник ТОВ Патріот-Юг в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Патріот-Юг

на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.08.2016

у справі № 923/548/16

за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Порше Лізінг Україна

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Патріот-Юг

про стягнення 190 797,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна (далі - ТОВ Порше Лізинг Україна ) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Патріот-Юг (далі - ТОВ Патріот-Юг ) суму заборгованості у розмірі 190797,76 грн., з якої: 73518,46 грн. - сума основного боргу, 75667,17 грн. - сума збитків, 9106,50 грн. - сума штрафу, 3674,43 грн. - сума пені, 2627,30 грн. - сума 3% річних та 26203,90 грн. - сума інфляційних втрат. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланнями на умови договору про фінансовий лізинг № 00007801 від 05.07.2013, на положення ст.ст. 8, 22, 526, 536, 549, 611, 625, 785, 806, 808, 1048, 1214 Цивільного кодексу України та положення ст. 7 Закону України Про фінансовий лізинг .

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 09.08.2016 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Патріот-Юг на користь ТОВ Порше Лізинг Україна суму основного боргу у 73518,46 грн., суму штрафу у розмірі 9106,50 грн., суму пені у розмірі 3674,43 грн., суму 3% річних у розмірі 2627,30 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 26203,90 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1726,96 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ Патріот-Юг звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Херсонської області від 09.08.2016 по справі № 923/548/16 скасувати, та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог ТОВ Порше Лізинг Україна відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) від 22.09.2016 апеляційну скаргу ТОВ Патріот-Юг прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.10.2016 о 10:30.

21.10.2016 до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив ТОВ Порше Лізинг України на апеляційну скаргу, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Херсонської області від 09.08.2016 по справі № 910/211/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

26.10.2017 в судовому засіданні за правилами ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 16.11.2017.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 клопотання ТОВ Патріот-Юг про зупинення апеляційного провадження у справі № 923/548/16 задоволено. Зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Патріот-Юг на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.08.2016 у справі № 923/548/16 до остаточного розгляду Вищим господарським судом України справи № 910/211/16.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 апеляційне провадження у справі № 923/548/16 поновлено, розгляд апеляційної скарги призначено на 24.01.2017 об 11:00.

У зв'язку зі звільненням судді Пироговського В.Т. з посади 21.12.2016 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2017, апеляційна скарга ТОВ Патріот-Юг ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 приймається до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Лавриненко Л.В., Аленін О.Ю.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 розгляд апеляційної скарги відкладено на 22.02.2017 о 12:30 годині.

У судове засідання 22.02.2017 з'явився представник ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Порше Лізінг Україна . Представник ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Патріот-Юг в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, явка у судове засідання це право, а не обов'язок учасників процесу, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 05.07.2013 між ТОВ Порше Лізинг України (надалі - лізингодавець або позивач) і ТОВ Патріот-Юг (надалі - лізингоореджувач або відповідач) був укладений договір про фінансовий лізинг № 00007801 від 05.07.2013 (надалі - Контракт або Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у розпорядження відповідача об'єкт лізингу - транспортний засіб типу VW Tiguan FL 1,4 TSI, шасі № WVGZZZ5NZEW006393, 2013 року виробництва, (надалі - об'єкт лізингу), а відповідач зобов'язався прийняти об'єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення платежів відповідно до договору та згідно із графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів (надалі - план відшкодування), що становить невід'ємну частину договору, на загальну суму, що становить еквівалент у гривні 32000,00 доларів США, не враховуючи авансового платежу на суму, що становить еквівалент 22400,00 доларів США.

У відповідності до пункту 3.2. контракту, Порше Лізинг Україна придбаває Об'єкт лізингу (отримує право власності на Об'єкт лізингу) та передає Лізингоодержувачу Об'єкт лізингу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями застосовного українського законодавства та цього Контракту.

Згідно із п. 3.4 Контракту, після завершення строку лізингу за контрактом лізингоодержувач придбаває об'єкт лізингу у Порше Лізинг Україна за купівельною ціною, що буде визначена Порше Лізинг Україна з урахуванням виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань щодо сплати лізингових платежів та інших платежів, які підлягають виплаті за цим контрактом. За умови повної сплати лізингоодержувачем лізингових платежів та інших платежів, які підлягають здійсненню за цим контрактом, а також виходячи з припущення, що відповідне законодавство України, що регулює відносини сторін за цим Контрактом, не зазнає змін, після остаточного погашення Лізингоодержувачем всіх належних до сплати Платежів за Контрактом, купівельна ціна Об'єкта лізингу буде вважатися належним чином сплаченою Лізингоодержувачем. У разі неповної сплати лізингоодержувачем будь-яких платежів за контрактом, розмір купівельної ціни буде відповідним чином.

Пунктом 4.2. контракту передбачено, що після завершення строку дії цього контракту та здійснення останнього лізингового платежу, інших платежів за цим контрактом і виконання всіх зобов'язань лізингоодержувачем, право власності на об'єкт лізингу перейде до лізингоодержувача. З цією метою сторони укладають договір купівлі-продажу, підписують додаткову угоду до цього контракту або оформлюють таке придбання в інший спосіб, визначений Порше Лізинг Україна.

Відповідно до пункту 6.1. контракту відповідач зобов'язався щомісяця здійснювати позивачу лізингові платежі у відповідності до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування) (далі - Графік), що являє собою невід'ємну частину цього Контракту, та інших положень Контракту. Кожний лізинговий платіж включає в себе: відсотки (проценти) за користування Обсягом фінансування; частину від Обсягу фінансування (сама, яка відшкодовує частину Вартості Об'єкта лізингу); комісії; покриття витрат, пов'язаних з оплатою послуг та відшкодуваннями, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених цим Контрактом та інші витрати, передбачені або прямо пов'язані з Контрактом. Нижчезазначені витрати та послуги по адмініструванню та обслуговуванню Контракту не включаються до лізингових платежів: будь - які податки, що можуть застосовуватися до Контракту після його виконання або в будь - який час у майбутньому; інші витрати та платіжні зобов'язання.

Згідно з пунктом 6.5 Контракту, лізингові платежі перераховуються Лізингоодержувачем на рахунок, зазначений Порше Лізинг України у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плані відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування).

Пунктом 8.2. Контракту передбачено, що у випадку прострочення сплати платежу до Лізингоодержувача застосовуються такі санкції: пеня у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу (пп.8.2.1); штрафні санкції за вимоги щодо сплати, надіслані Порше Лізинг Україна (п.8.3.1 цього Контракту): еквівалент 15 доларів США за першу вимогу, еквівалент 20 доларів США за другу вимогу, еквівалент 25 доларів США за 3 вимогу (пп.8.2.2); компенсація будь - яких витрат, понесених Порше Лізинг Україна та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, не виплачених Лізингоодержувачем у відповідності до Контракту. Вищезазначені штрафні санкції підлягають виплаті Лізингоодержувачем упродовж 10 робочих днів після надіслання відповідної вимоги Порше Лізинг Україна, незважаючи на можливе розірвання Контракту Порше Лізинг Україна (пп.8.2.3); якщо Лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) Лізингового платежу, при цьому якщо прострочення Лізингового платежу триває більш ніж 30 днів, Позивач має право розірвати Договір і витребувати Об'єкт лізингу від Відповідача, в тому числі у примусовому порядку з виконавчим написом нотаріуса (пп.8.3.2).

Строк лізингу за цим Контрактом визначається у Договорі про фінансовий лізинг та Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування). Строк лізингу починається з дати підписання акта приймання - передачі Лізингоодержувачем об'єкта лізингу (п.п.12.1, 12.2 Контракту).

Згідно пункту 12.10 Контакту, у будь-якому випадку дострокового закінчення строку лізингу/розірвання Контракту, Порше Лізинг Україна прямо зберігає за собою право вимагати додаткових компенсацій, особливо щодо таких фактичних витрат, як страхові франшизи, витрати на збут (передпродажна підготовка, оцінка Об'єкта лізингу, доставка Об'єкта лізингу з метою подальшого продажу, передачі у користування, тощо), штрафи, витрати на правову допомогу.

У пункті 12.12. Контракту визначено, що Лізингоодержувач має право розірвати Контракт, якщо Об'єкт лізингу не буде доставлений Лізингоодержувачу протягом 90 календарних днів з першочергово погодженої дати, та за умови, що така затримка не спричинена невиконанням Лізингоодержувачем своїх зобов'язань. Контракт розривається на 10-й (десятий) робочий день з дня надіслання письмового повідомлення Лізингоодержувачем на адресу Порше Лізинг Україна. Повернення платежів здійснюється у відповідності до пункту 6.11. та інших положень Контракту.

Пунктом 12.13. Контракту погоджено, що у передбачених пунктами 12.6. та 12.12., Контракт вважається розірваним на 10-й (десятий) робочий день з дня надіслання письмового повідомлення Стороною на адресу іншої Сторони.

Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування) Сторони узгодили порядок сплати лізингових платежів, дату, розмір.

На виконання умов договору про фінансовий лізинг товариство з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна передало, а відповідач в свою чергу прийняв Об'єкт лізингу що підтверджується актом прийому-передачі від 22.07.2013, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками (а.с. 38).

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги стверджує, що відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань за договором у період з вересня 2014 року по травень 2015 року не було здійснено повної сплати лізингових платежів, а саме:

- часткова несплата лізингового платежу за вересень 2014 року на суму 280,76 грн. відповідно до рахунку № 00225015 від 04.09.2014, належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.09.2014;

- несплата лізингового платежу за жовтень 2014 року на суму 6359,48 грн. відповідно до рахунку № 00229486 від 01.10.2014, належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.10.2014;

- несплата лізингового платежу за листопад 2014 року на суму 6359,48 грн. відповідно до рахунку № 00237156 від 03.11.2014, належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.11.2014;

- несплата лізингового платежу за грудень 2014 року на суму 7493,89 грн. відповідно до рахунку № 00244466 від 03.12.2014р., належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.12.2014;

- несплата лізингового платежу за січень 2015 року на суму 8932,74 грн. відповідно до рахунку № 00250124 від 12.01.2015, належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.01.2015;

- несплата лізингового платежу за лютий 2015 року на суму 9919,81 грн. відповідно до рахунку № 00257131 від 02.02.2015, належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.02.2015;

- несплата лізингового платежу за березень 2015 року на суму 12277,00 грн. відповідно до рахунку № 00262749 від 06.03.2015, належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.03.2015;

- несплата лізингового платежу за квітень 2015 року на суму 11540,38 грн. відповідно до рахунку № 00268628 від 06.04.2015, належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.04.2015;

- несплата лізингового платежу за травень 2015 року на суму 10354,92 грн. відповідно до рахунку № 00274011 від 06.05.2015, належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.05.2015.

Таким чином, внаслідок неповної сплати відповідачем вищевказаних лізингових платежів у останнього виникла заборгованість у сумі 73518,46 грн.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно приписів статей 6, 627, 628, 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу.

Згідно з частиною 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізиноодержувачем періодичних лізингових платежів.

В силу ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України Про фінансовий лізинг фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 2 статті 11 Закону України Про фінансовий лізинг передбачено обов'язок лізингоодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі.

На виконання умов Договору про фінансовий лізинг №00007801 від 05.07.2013 ТОВ Порше Лізинг Україна передало, а відповідач в свою чергу прийняв Об'єкт лізингу що підтверджується актом прийому-передачі від 22 липня 2013 року, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як підтверджено матеріалами справи, відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором у період з вересня 2014 року по травень 2015 року не було здійснено повної сплати лізингових платежів на загальну суму 73518,46 грн.

Як вбачається з Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування) до договору, відповідач повинен був сплачувати черговий лізинговий платіж (відшкодування частини вартості об'єкта лізингу та сплата процентів і комісій) 15 числа поточного місяця користування об'єктом лізингу.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, відповідач повинен був оплатити виставлені позивачем рахунки за період з вересня 2014 року по травень 2015 року не пізніше 15 числа поточного місяця (а.с. 59-67).

У відповідності до Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу лізингодавець має право в односторонньому порядку розірвати договір та повернути об'єкт лізингу у разі, якщо лізингоодержувач не сплатив наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 днів (пункту 12.6.1 Контракту).

Пунктом 12.8 Контракту передбачено, що після розірвання договору лізингодавець має право негайно скористатися всіма отриманими гарантіями для одержання повної суми всіх непогашених лізингових платежів та інших платежів незалежно від дати їхньої сплати.

Відповідно до пункту 12.9. Контракту, у разі дострокового лізингу/розірвання контракту відповідно до п.12 контракту, відмови Лізингоодержувача придбати Об'єкт лізингу як передбачено п.4.2., а також якщо Порше Лізинг Україна вимагає повернення Об'єкту лізингу відповідно до інших умов контракту Лізингоодержувач зобов'язаний повернути Об'єкт лізингу за власний рахунок у відмінному робочому стані за адресою місцезнаходження Порше Лізинг Україна, якщо інша адреса не вказана Порше Лізинг Україна впродовж 10 робочих днів від дати одержання відповідного запиту. В цей же строк лізингоодержувач сплачує Порше Лізинг Україна будь-яку різницю між вартістю об'єкту лізингу (тобто, сумою грошових коштів, що було фактично отримано Порше Лізинг Україна в результаті продажу об'єкту лізингу або якщо об'єкт лізингу залишився у власності Порше Лізинг Україна ринковою вартість об'єкта лізингу, що визначається професійним оцінювачем майна відповідно до чинного законодавства) та лізинговими платежами, що залишилися несплаченими відповідно до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування), а також іншими платежами, що залишилися несплаченими лізингоодержувачем відповідно до контракту. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою Порше Лізинг Україна та має бути відшкодована лізингоодержувачем відповідно до умов контракту та чинного законодавства. Зобов'язання щодо сплати такої різниці залишається чинним до моменту його виконання лізингоодержувачем, в тому числі після закінчення строку лізингу/розірвання договору.

Відповідно до пункту 13.1. Контракту, лізингоодержувач зобов'язаний у строки, встановлені Порше Лізинг Україна, повернути об'єкт лізингу у всіх випадках дострокового закінчення строку лізингу, розірвання контракту, крім випадку, коли лізингоодержувач набуває право власності на об'єкт лізингу відповідно до умов контракту.

Пунктом 13.4. Контракту визначено, що після вилучення (повернення) об'єкта лізингу сторони підписують акт вилучення (повернення) об'єкта лізингу, в якому зазначають фактичні показники пробігу об'єкта лізингу та всі дефекти.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із вимогою від 19.05.2015 про сплату заборгованості, повернення об'єкта лізингу та про відмову від договору (а.с. 55-56).

Відповідно до п. 12.13 Контракту, у випадках, передбачених п.п 12.6 та 12.12 контракт вважається розірваним на 10-й робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони.

Дана вимога була отримана відповідачем 25.06.2015р. (а.с. 57).

Оскільки вимога була отримана позивачем 25.06.2015, то згідно з п. 12.13. Контракту, Контракт вважається розірваним 09.07.2015.

Однак, відповідач у вказаний строк об'єкт лізингу не повернув та заборгованість за договором не сплатив, посилаючись на викрадення предмету лізингу невідомими особами.

Постановою Вищого господарського суду від 28.11.2016 у справі № 910/211/16 за позовом ТОВ Патріот -Юг до відповідача 1 - ТОВ Порше Лізинг Україна та відповідача 2 - ОСОБА_3 Страхоа компанія Українська страхова група про стягнення 508 480,00 грн. збитків встановлено наступне.

19.07.2013 ОСОБА_3 СК Українська страхова група (за договором - страховик) та ТОВ Порше Лізинг Україна (за договором - страхувальник) уклали додаток до генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) № 28-0199-0157/13/0487, за умовами якого застраховано транспортний засіб Volkswagen Tiguan FL, рік випуску 2013, номер кузова/шасі, лізингоодержувач - ТОВ Патріот-Юг , а вигодонабувачем є страхувальник - ТОВ Порше Лізинг Україна .

03.10.2014 отриманий в лізинг автомобіль було викрадено. Водій ТОВ Патріот-Юг звернувся до Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області із заявою про вжиття заходів, передбачених чинним законодавством України, спрямованих на встановлення місцезнаходження невідомих осіб, які незаконно заволоділи службовим автомобілем марки Volkswagen Tiguan FL .

Листом № 04-10/1 від 04.10.2014 ТОВ Патріот-Юг повідомив ТОВ Порше Лізинг Україна про події, що сталися 03.10.2014 щодо об'єкта лізингу, а листом № 14-10/3 від 14.10.2014 повідомив про необхідність звернення до Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області з відповідною заявою про незаконне заволодіння транспортним засобом Volkswagen Tiguan FL , як безпосереднього власника цього транспортного засобу.

07.10.2014 ТОВ Порше Лізинг Україна заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування повідомив ОСОБА_3 СК Українська страхова група про настання страхового випадку з транспортним засобом Volkswagen Tiguan FL, рік випуску 2013.

За страховим актом ОСОБА_3 СК Українська страхова група №ПСКА - 4588 від 29.12.2015 визначено розмір страхового відшкодування ТОВ Порше Лізинг Україна за договором страхування №28-0199-0157/13/0487 в сумі 372 960,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення №23594 від 29.12.2015 ОСОБА_3 СК Українська страхова група виплатило ТОВ Порше Лізинг Україна страхове відшкодування в розмірі 372 960,00 грн.

Також, Вищий господарський суд зазначив, що жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту повернення об'єкта лізингу саме ТОВ Порше Лізинг Україна позивачем до господарських судів не надано. ОСОБА_3 СК Українська страхова група та УДАІ ГУМВС України у Одеській області, на які посилається позивач, не підтверджують цього факту, як і не доводять здійснення перереєстрації транспортного засобу безпосередньо за участю ТОВ Порше Лізинг Україна з огляду на наявність у громадянина власника станом на 07.03.2015 оригіналу свідоцтва про реєстрацію ТЗ, який до моменту викрадення транспортного засобу знаходився у ТОВ Патріот-Юг .

Крім цього господарськими судами не встановлено та матеріалами справи не підтверджується здійснення ТОВ Порше Лізинг Україна з моменту передачі об'єкта лізингу позивачу будь-яких дій щодо переходу права власності, продажу, перереєстрації, зняття з обліку та проведення будь-яких інших реєстраційних дій, оформлення, видачі третім особам будь-яких документів для переходу права власності, продажу, перереєстрації, зняття з обліку та проведення будь-яких інших реєстраційних дій відносно об'єкта лізингу - Volkswagen Tiguan FL д. н., зокрема, наказів та відповідних доручень.

Позивачем не надано доказів завдання йому збитків шляхом неналежного виконання ТОВ Порше Лізинг Україна умов укладеного між сторонами договору, а отже, відповідно до умов договору та фактичних обставин справи відсутні будь-які підстави для повернення позивачу сплаченого ним авансового платежу.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, як встановлено колегією апеляційної інстанції, відповідно до п. 11.1 додатку до договору про фінансовий лізинг № 00007801 від 05.07.2013 Порше Лізинг Україна забезпечує та підтримує страхування об'єкта лізингу від страхових випадків, а також обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів протягом усього строку дії контракту. За попереднім погодженням з лізингоодержувачем Порше Лізинг Україна забезпечує та підтримує страхування фінансових ризиків при викраденні або знищенні транспортного засобу протягом усього строку дії контракту. Умови страхування визначає Порше Лізинг Україна на власний розсуд.

Відповідно до п. 11.4 додатку Лізингоодержувач покриває всі витрати та збитки, непокриті страховими полісами, придбаними Порше Лізинг Україна та Лізингоодержувачем у відповідності до Контракту.

Згідно п. 11.7 додатку, у випадку викрадення або суттєвого пошкодження об'єкту лізингу Порше Лізинг Україна отримує від страхової компанії відшкодування відповідно до загальних умов страхування Каско, з якого будуть вирахувані непокрита частка, визначена в інформації про страхування, решта страхових премій до кінця лізингового року, а також вартість пошкодження.

З огляду на умови договору про фінансовий лізинг № 00007801 від 05.07.2013 та вище встановлені обставини, оскільки строк сплати лізингових платежів за період з вересня 2014 року по травень 2015 року настав та враховуючи те, що договір фінансового лізингу припинив свою дію, господарським судом Херсонської області, правомірно задоволені вимоги про стягнення основної заборгованості за договором фінансового лізингу №00007801 від 05.07.2013 сумі 73518,46 грн.

Також, колегія інстанція погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 75667,17 грн. збитків, що складаються з: 7920,00 грн. - відшкодування юридичних послуг відповідно до договорів від 21.06.2012 та від 09.06.2010 №17/2010; 67747,17 грн. - збитки згідно пункту 12.9. Контракту, задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до статті 623 цього ж Кодексу боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При цьому, розмір збитків має бути підтверджений документально.

Згідно з приписами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які б управнена сторона одержала у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені особою, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток, втрачена вигода, на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Отже, при вирішенні даного спору на позивача покладається обов'язок довести розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, факт порушення відповідачем його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушенням і збитками.

Щодо витрат на оплату юридичних послуг, то слід зазначити, що відповідно до п. 1 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/20/2014 від 14.01.2014 витрати на оплату юридичних послуг не є збитками у розумінні ст. 623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України.

Також витрати на оплату юридичних та інших послуг не є збитками, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про фінансовий лізинг.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Також ч. 4. ст. 653 ЦК України передбачено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на зазначене, після розірвання договору у позивача відсутні будь-які підстави вимагати сплати лізингових платежів, що залишились несплаченими відповідно до Плану відшкодування, які при цьому, не можуть бути кваліфіковані, як збитки, в тому числі упущена вигода в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу, пені, 3% річних та інфляційних втрат, колегія апеляційної інстанції підтримує висновок місцевого господарського суду. відповідно до наступного.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Приписами ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Підпунктом 8.2.1. додатку до Контракту сторони домовились, що у випадку прострочення сплати платежу до відповідача застосовуються наступні штрафні санкції: пеня у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу.

Підпунктом 8.2.2. додатку Контракту сторони домовились, що у випадку прострочення сплати платежу до Лізингоодержувача застосовуються наступні санкції штрафні санкції за вимоги щодо сплати надіслані Порше Лізинг Україна: еквівалент 15 дол. США за першу платіжну вимогу, 20 дол. США за другу платіжну вимогу та 25 дол. США за третю платіжну вимогу (якщо Порше Лізинг Україна вирішить надіслати таку вимогу).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування грошовими коштами, що підлягають до сплати кредиторові.

Таким чином, вимоги в частині стягнення суми штрафу у розмірі 9106,50 грн., суми пені у розмірі 3674,43 грн., суми 3% річних у розмірі 2627,30 грн. та суми інфляційних втрат у розмірі 26203,90 грн. підлягають задоволенню.

За таких обставин, ТОВ Порше Лізинг Україна об'єкт лізингу у встановленому порядку повернуто не було, жодних дій щодо переходу права власності, продажу, перереєстрації, зняття з обліку та проведення будь-яких інших реєстраційних дій відносно вказаного об'єкта лізингу матеріали справи не містять, тому доводи апеляційної скарги з цього приводу не знайшли свого підтвердження.

На підставі викладеного, рішення Господарського суду Херсонської області від 09.08.2016 по справі № 923/548/16 є законним та обґрунтованим, оскільки його винесено в результаті повного з'ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Патріот-Юг суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99,

101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Херсонської області від 09.08.2016 у справі №923/548/16 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Патріот-Юг на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.08.2016 у справі №923/548/16 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 24.02.2017.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя Л.В. Лавриненко

Суддя О.Ю. Аленін