Постанова

від 26.12.2006 по справі 6/330а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/330а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "26" грудня 2006 р.                                                  Справа № 6/330а

     12 годин 45 хв., м. Чернігів                 

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді                                        Блохіної Ж.В.

при секретарі                         Сороці Я.Є.,

за участю представників:

позивача:                                Губарєва О.М. - засновника товариства,

                                                 Чепурного О.Г. - директора,

відповідача:                           Дзюби Л.М., довіреність №30674/10/10-010 від 30.12.05р.,

                                                 Мозирка Р.В., довіреність №26896/10/10-010 від 21.11.06р.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

позов                                       повного товариства “АлАн” Губаревих “Ломбард”,

                                                 м. Чернігів, проспект Миру, 32

до відповідача                       Державної податкової інспекції у м. Чернігові,

                                                 м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28,

про                                           скасування рішення,

                                                    ВСТАНОВИВ:                                                           

Повним товариством “АлАн” Губаревих “Ломбард” подано позов до  Державної податкової інспекції у м. Чернігові про скасування рішення ДПІ у м. Чернігові від 15.09.2006р. №0006652323/0 про застосування  штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340 грн. за порушення  п.9 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Представники відповідачів позовних вимог не визнають.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача посилається на те, що рішення про застосування фінансових санкцій, яке є предметом спору, не відповідає вимогам чинного законодавства,  прийнято без врахування фактичних обставин, чим порушуються права позивача. Так, представники позивача зазначають, що порушення, викладене у акті перевірки стосовно незабезпечення зберігання фіскального звітного чека №0827 від 17.01.2006р. в книзі обліку розрахункових операцій, не відповідає дійсності, оскільки даний фіскальний звітний чек наявний в книзі обліку розрахункових операцій, але із незначним зовнішнім пошкодженням внаслідок того, що при обнулінні РРО закінчилась касова стрічка, що позбавило касира можливості обнуління РРО, була заправлена нова касова стрічка та закінчено обнуління. Нумерація та наявність фіскальних звітних чеків в касовій книзі не порушена і зафіксована в  необхідній послідовності.

Представники відповідача пояснили, що  працівниками податкового органу була проведена перевірка  щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу  ломбарду, який належить позивачу. За результатами перевірки складено акт від 11.09.2006р., яким встановлено порушення п.9 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, на підставі висновків акту було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій, яке є предметом спору. Представники відповідача вважають вимоги позивача безпідставними і просять у позові відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у місті Чернігові була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу  ломбарду, що розташований за адресою проспект Миру, 32 в м. Чернігові та належить повному товариству “АлАн” Губаревих “Ломбард”, за результатами якої складено акт №2526/2323  від 11.09.2006р.

Перевіркою встановлено, зокрема, наступне  порушення:

-          “не забезпечено зберігання фіскального звітного чека в книзі обліку розрахункових операцій, а саме: на момент перевірки в книзі обліку розрахункових операцій відсутній фіскальний звітний чек №0872. В розділі 1 книги обліку розрахункових операцій підклеєно фіскальні звітні чеки: Z - звіт №0826 від 16.01.2006р., Z- звіт №0828 від 18.01.2006р. Запис про ремонт РРО в період з 16.01.2006р. по 18.01.2006р. в розділі 4 книги обліку розрахункових операцій відсутній. Чим порушено п. 9 ст.3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (зі змінами та доповненнями)” ( далі Закон №265).

Даний акт перевірки підписаний директором Чепурним О.Г. з зауваженням до акту перевірки, а саме: “Z- звіт був але із двох частин”.

На підставі висновків акту перевірки, яким встановлено порушення п.9 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, відповідачем прийнято рішення від 15.09.2006р. №0006652323/0, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 340 грн.  на підставі п. 4 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95р. №265/95-ВР.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначає  правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до п.9 ст. 3 Закону №265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при  продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема:

-          щоденно  друкувати  на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

У разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій до  суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у  розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що передбачено у п.4 ст. 17 Закону №265.

Дана відповідальність і була застосована до позивача спірним рішенням.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем “не забезпечено зберігання фіскального звітного чека в книзі обліку розрахункових операцій, а саме: на момент перевірки в книзі обліку розрахункових операцій відсутній фіскальний звітний чек №0872...”

В судовому засіданні представник відповідача Мозирка Р.В., який безпосередньо проводив перевірку позивача, пояснив, що на момент перевірки фіскальний звітний чек №0827  від 17.01.2006р. був підклеєний у книгу обліку розрахункових операцій, але  не був прийнятий до уваги як такий, оскільки  складався з двох частин, які були склеєні між собою, тобто чек не був цілісним документом.

Представники позивача пояснили, що 17.01.2006р. касиром при виведенні денного звіту “ Z” №0827 на РРО “DATECS МР-50” закінчилась контрольна стрічка та призупинено друкування. Після заправки касової стрічки роздрукування фіскального звітного чеку було продовжено, в результаті чого фіскальний Z-звіт було складено із двох частин та підклеєно до книги обліку розрахункових операцій.  Такий варіант передбачений алгоритмом роботи РРО і зберігає на стрічці усі фіскальні данні за звітний період, тобто за 17.01.2006р. З цього приводу касиром була написана пояснювальна записка та складено акт від 17.01.2006р. Проте, відповідачем при проведенні перевірки  не були враховані дані обставини.

Згідно ст. 2 Закону №265 фіскальний звітний  чек  -   документ   встановленої   форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Згідно п.1 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів  розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової  адміністрації України 01.12.2000 N 614, зареєстрованому в Міністерстві  юстиції України 5 лютого 2001 р. за N 107/5298, термін “ Z-звіт” вживається в такому значенні  - денний звіт з обнуленням  інформації  в  оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

Відповідно до  частини  першої  статті 13 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" Кабінет Міністрів України постановою   від 18 лютого 2002 р. N 199 затвердив Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування ( далі -  Вимоги).

Згідно п.13  Вимог формування   Z-звіту   повинно   виконуватися   у   такій послідовності:

друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам'яті;

обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті;

друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека.

        У п.14 Вимог передбачено, що чеки всіх звітів повинні містити такі загальні реквізити:

назву і адресу господарської одиниці;

індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери "ПН". У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, замість індивідуального номера платника повинен бути надрукований ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або ідентифікаційний номер згідно з ДРФО (для фізичних осіб), а замість літер "ПН" - літери "ІД";

фіскальний номер реєстратора, перед яким друкуються великі літери "ФН";

заводський номер реєстратора;

логотип виробника.

Відповідно до п.17 Вимог чек  Z-звіту  -  фіскальний звітний чек повинен додатково містити такі дані (всі підсумки та суми обчислюються за зміну):

підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожною ставкою ПДВ окремо;

літерні позначення та відповідні ставки ПДВ у відсотках, а також дати їх останнього занесення (якщо таке занесення проводилося у день друкування даного фіскального звітного чека);

суми ПДВ за кожною ставкою;

підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), продаж яких не підлягає обкладенню ПДВ;

загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розбивкою за формами оплати;

підсумок розрахункових операцій та суми ПДВ відповідно до абзаців другого, четвертого, п'ятого, шостого цього пункту за сумами коштів, виданих покупцям (споживачам послуг), якщо такий підсумок не дорівнює нулю;

суми готівки за операціями "службового внесення" та "службової видачі";

кількість касових чеків (квитанцій), виданих за зміну, окремо за  реалізованими товарами (наданими послугами) та виданими коштами;

номер, дату і час друкування фіскального звітного чека;

повідомлення про обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека.

В судовому засіданні представниками позивача була надана суду для огляду Книга обліку розрахункових операцій №2526006372 “Р”-3, у якій  на сторінках “Розділ 1. Фіскальні звітні чеки” підклеєні фіскальні звітні чеки, зокрема, №0823 від 13.01.2006р., №0824 від 14.01.2006р., №0825 від 15.01.2006р., №0826 від 16.01.2006р., №0827 від 17.01.2006р., №0828 від 18.01.2006р., №0829 від 19.01.2006р., №0830 від 20.01.2006р.

Отже  нумерація та наявність фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій не порушена, фіскальний звітний чек №0827 від 17.01.2006р. підклеєний до книги обліку розрахункових операцій в порядку черговості.

При цьому фіскальний звітний чек №0827 від 17.01.2006р. містить всі  дані та реквізити, передбачені вищевказаними Вимогами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 р. N 199, а тому є фіскальним звітним чеком, тобто, документом встановленої форми, що і вимагається ст. 2 Закону №265.

Дані обставини не були враховані відповідачем під час проведення перевірки.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України  завданням  адміністративного  судочинства  є  захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У частини 3 статті 2 КАС України передбачено наступне:

“У  справах  щодо  оскарження рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та законами України;

       2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

       3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

       4) безсторонньо (неупереджено);

       5) добросовісно;

       6) розсудливо;

       7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

       8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

       9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

     10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи рішення про застосування штрафних санкцій в сумі 340 грн., діяв  необґрунтовано, недобросовісно, а тому рішення в частині застосування штрафних санкцій в сумі 340 грн.,   має бути скасовано.

       За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню  повністю.

      Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:    

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 15.09.2006р. №0006652323/0  про застосування до приватного підприємства “АлАн Губарєвих “Ломбард” штрафних (фінансових) санкцій за порушення  п.9 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”  в сумі 340 грн.

3. Стягнути з державного бюджету України на користь повного товариства “АлАн” Губарєвих “Ломбард” (м. Чернігів, проспект Миру, 32, рахунок 265060008 в ЧФ АБ “Синтез” в м. Чернігові, код 14236054) 3,40 грн. судового збору.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

  Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

 У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

5. Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

      Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

      Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України  - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

      Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

     Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення вищевказаних строків, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова в повному обсязі виготовлена 09.01.2007р.

Суддя                                                                                                       Ж.В. Блохіна