Постанова

від 16.02.2017 по справі 820/5816/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 лютого 2017 р. № 820/5816/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - Лантрат А.В.,

представника відповідача - Макаренко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Хлібзавод "Салтівський", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000194200 від 18.05.2016 р., яким ПрАТ "Хлібозавод "Салтівський" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, код платежу 14010100, на суму 19440,00 грн., з яких 15552,00 грн. - основний платіж, 3888,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31.03.2016 року СДПІ з ОВП у м.Харкові МГУ ДФС складено акт №28/28-09-42-10/31340536 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" (код ЄДРПОУ 31340536) з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо правомірності віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Агентство маркетингових досліджень" (код ЄДРПОУ 37274459) у жовтні 2014 року по взаємовідносинам за період січень-лютий 2014 року та з податку на прибуток за 2014 рік", на підставі якого 18.05.2016 року було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000194200. Позивач стверджує, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті перевірки. Викладені в акті судження інспекції є помилковими, не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій. ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" виконані всі необхідні вимоги для включення до податкового кредиту сум ПДВ та сплачені податки у вірному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (а.с.73-75) відповідач вказав, що викладені в акті №28/28-09-42-10/31340536 від 31.03.2016 р. судження СДПІ про вчинення платником податків податкових правопорушень є правильними та вірними. Вказані порушення встановлені цілком об'єктивно. В ході перевірки також була досліджена вся податкова інформація щодо здійснення господарських операцій з контрагентом позивача - ПП "Агентство маркетингових послуг", однак, на думку СДПІ, її недостатньо для підтвердження факту отримання маркетингових послуг. За таких підстав податкове повідомлення-рішення від 18.05.2016 року №0000194200 є правомірним та обґрунтованим. Посилаючись на викладені вище доводи, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судовим розглядом встановлено, що позивач - Приватне акціонерне товариство "Хлібзавод "Салтівський", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 31.01.2001 року №14801200000021716, код - 31340536 (а.с.58).

На обліку як платник податків підприємство перебуває в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС.

На підставі направлень №67, №68 від 21.03.2016 року та наказу від 18.03.2016 р. №102, виданого Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський", код ЄДРПОУ - 31340536, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо правомірності віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Агентство маркетингових досліджень" (код ЄДРПОУ 37274459) у жовтні 2014 року по взаємовідносинам за період січень-лютий 2014 року та з податку на прибуток за 2014 р.

Результати перевірки оформлені актом №28/28-09-42-10/31340536 від 31.03.2016 р. (а.с.12-30).

За висновками перевірки, позивачем - ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський", порушено п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2014 року у сумі 15552 грн.

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 18.05.2016 р. №0000194200, яким ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 9440 грн., з яких 15552 грн. - основний платіж, 3888 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (а.с.31).

Не погодившись з висновками акту перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до СДПІ з ОВП у м.Харкові МГУ ДФС.

Рішенням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №16919/10/28-10-10-4-33 від 04.08.2016 року, податкове повідомлення-рішення СПДІ від 18.05.2016 року №0000194200 залишено без змін (а.с.33-42).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті №28/28-09-42-10/31340536 від 31.03.2016 р. на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне:

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини з Приватним підприємством "Агентство маркетингових досліджень" (код ЄДРПОУ 39085008).

Так, на підставі договору надання маркетингових послуг №28 від 01.01.2014 року, укладеного між ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" (замовник) та ПП "Агентство маркетингових досліджень" (виконавець), одна сторона (виконавець) зобов'язується надати замовнику послуги, а замовник зобов'язується прийняти належно надані виконавцем послуги та оплатити їх на умовах та в порядку, вказаних у вказаному договорі. (а.с.43-46).

Згідно додатку №2 та додатку б/н по договору на надання послуг №28 від 01.01.2014 року, сторони домовились про надання наступних послуг: обробка результатів маркетингових досліджень та надання звіту; визначення відносної динаміки продажу продукції у торгівельній мережі; визначення об'єму продажу товарів в торгівельних точках у грошовому виразі, що приймали участь у досліджені, вартість послуг становить 100320,00 грн. (у т.ч. ПДВ 16720,00 грн.) та 93310, 00 грн. (у т.ч. ПДВ 15551,67 грн.). Термін надання послуг складає 1 місяць з моменту укладання даного додатку. (а.с.50, 53).

Суд відмічає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямовані.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за правочином платник податків подав до суду складені контрагентом:

- копії податкових накладних: №117 від 31.01.2014р. на суму 100320,00 грн. (у т.ч. ПДВ 16720,00 грн.); №256 від 28.02.2014 року на суму 93310,00 грн. (у т.ч. ПДВ 15551,67 грн.), (а.с.51, 54);

- копії актів здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг): №001071 від 31.01.2014 р. на суму 100320,00 грн. (у т.ч. ПДВ 16720,00 грн.); №002074 від 28.02.2014 р. на суму 93310,00 грн. (у т.ч. ПДВ 15551,67 грн.), (а.с.52, 55)

- копії платіжних доручень: №185 від 28.02.2014 року на суму 100320,00 грн. та №756 від 26.03.2014 року на суму 93310,00 грн. (а.с.56-57).

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд не вбачає недоліків у їх складанні як-то: дефектів форми, змісту або походження тощо, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак, оглянуті документи здатні призвести до зміни в структурі і стані активів платника податків - сторони правочину, у зв'язку з цим сприймаються судом як належні та допустимі в розумінні ст.70 КАС України докази реальності вчинення господарських операцій.

Фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру набути у спірних правовідносинах безпідставну податкову вигоду, суд в ході розгляду справи не виявив.

Добутими доказами підтверджується факт вибуття з власності суб'єкта права-платника податків коштів в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг), факт юридичної непов'язаності сторін правочину, факт відсутності у сторін правочину спільних економічних інтересів, що в сукупності підтверджує звичайність умов ведення господарської діяльності.

В обґрунтування господарської мети, представник позивача у судовому засіданні пояснив, що потреба в укладанні правочину з ПП "Агентство маркетингових досліджень" обумовлена необхідністю вивчення ринку, стимулювання збуту хліба та хлібобулочної продукції, політики цін, організації та управління руху продукції споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності платника податків, оскільки, основним видом діяльності товариства було виробництво хліба та хлібобулочних виробів.

Суд не погоджується з висновками відповідача викладеними в акті перевірки стосовно завищення позивачем податкового кредиту по операціям з надання маркетингових послуг ПП "Агентство маркетингових досліджень", з підстав не надання звітів маркетингових досліджень до актів здачі-прийняття виконаних робіт №001071 від 31.01.2014 р., №002074 від 28.02.2018 р., з огляду на наступне:

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерських облік та фінансову звітність" №996-14 від 16.07.1999 року, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно частини 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, звіт з маркетингових досліджень не належить до первинних документів бухгалтерської звітності, та не є обов'язковим документом для підтвердження господарських операцій.

Також суд зазначає. що згідно з Інформаційним листом №1936/11/13-11 від 01.11.2011 р. щодо однакового застосування окремих приписів Податкового кодексу України на Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України звертає увагу, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Вирішуючи спір по суті, суд також зазначає, що відповідно до пп.14.1.108 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управління руху продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9 підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цією статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6, пунктами 138.11, 138.12 цією статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього кодексу.

За змістом п.г) п.138.10.3, п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів відносяться до складу інших витрат, а саме: витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно п.п.138.10.2 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються, зокрема: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, серед яких, витрати на врегулювання спорів у судах; інші витрати загальногосподарського призначення (витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, о забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг).

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені в ст. 198 Податкового кодексу України.

Так, згідно п.п. 198.1., 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент спірних правовідносин), вищеназваної статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентом, а також правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих послуг, відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ внаслідок чого занижено суми зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у перевіреному періоді не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Отже, в ході судового розгляду відповідачем не доведено правомірності мотивів для винесення спірних податкових повідомлень - рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський".

За таких підстав, позов слід задовольнити.

Судові витрати слід розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71 ,158, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС №0000194200 від 18.05.2016 року.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський" (місцезнаходження: 61153, м.Харків, вул.Гв. Широнінців, буд. 1, код ЄДРПОУ - 31340536) судовий збір у розмірі 1378. (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (61052, м.Харків. вул. Благовіщенська, буд.30, код ЄДРПОУ - 39779935).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 21 лютого 2017 року.

Суддя Панченко О.В.