Ухвала

від 14.06.2017 по справі 820/5816/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2017 р.Справа № 820/5816/16

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2017р. по справі № 820/5816/16

за позовом Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Хлібзавод "Салтівський", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000194200 від 18.05.2016 р., яким ПрАТ "Хлібозавод "Салтівський" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, код платежу 14010100, на суму 19440,00 грн., з яких 15552,00 грн. - основний платіж, 3888,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31.03.2016 року СДПІ з ОВП у м.Харкові МГУ ДФС складено акт №28/28-09-42-10/31340536 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" (код ЄДРПОУ 31340536) з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо правомірності віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Агентство маркетингових досліджень" (код ЄДРПОУ 37274459) у жовтні 2014 року по взаємовідносинам за період січень-лютий 2014 року та з податку на прибуток за 2014 рік", на підставі якого 18.05.2016 року було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000194200. Позивач стверджує, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті перевірки. Викладені в акті судження інспекції є помилковими, не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій. ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" виконані всі необхідні вимоги для включення до податкового кредиту сум ПДВ та сплачені податки у вірному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2017 року позовні вимоги було задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС №0000194200 від 18.05.2016 року.

Відповідач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 14.06.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 31.01.2001 року №14801200000021716, код - 31340536 (а.с.58).

На обліку як платник податків підприємство перебуває в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС.

На підставі направлень №67, №68 від 21.03.2016 року та наказу від 18.03.2016 р. №102, виданого Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський", код ЄДРПОУ - 31340536, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо правомірності віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Агентство маркетингових досліджень" (код ЄДРПОУ 37274459) у жовтні 2014 року по взаємовідносинам за період січень-лютий 2014 року та з податку на прибуток за 2014 р.

Результати перевірки оформлені актом №28/28-09-42-10/31340536 від 31.03.2016 р. (а.с.12-30).

За висновками перевірки, позивачем - ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський", порушено п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2014 року у сумі 15552 грн.

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 18.05.2016 р. №0000194200, яким ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 9440 грн., з яких 15552 грн. - основний платіж, 3888 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (а.с.31).

Не погодившись з висновками акту перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до СДПІ з ОВП у м.Харкові МГУ ДФС.

Рішенням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №16919/10/28-10-10-4-33 від 04.08.2016 року податкове повідомлення-рішення СПДІ від 18.05.2016 року №0000194200 залишено без змін (а.с.33-42).

Позивач не погодився із податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності мотивів для винесення спірного податкового повідомлення - рішення, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський".

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Так, колегією суддів встановлено, що позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини з Приватним підприємством "Агентство маркетингових досліджень" (код ЄДРПОУ 39085008).

На підставі договору надання маркетингових послуг №28 від 01.01.2014 року, укладеного між ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" (замовник) та ПП "Агентство маркетингових досліджень" (виконавець), одна сторона (виконавець) зобов'язується надати замовнику послуги, а замовник зобов'язується прийняти належно надані виконавцем послуги та оплатити їх на умовах та в порядку, вказаних у вказаному договорі. (а.с.43-46).

Згідно з додатком №2 та додатком б/н по договору на надання послуг №28 від 01.01.2014 року, сторони домовились про надання таких послуг: обробка результатів маркетингових досліджень та надання звіту; визначення відносної динаміки продажу продукції у торгівельній мережі; визначення об'єму продажу товарів в торгівельних точках у грошовому виразі, що приймали участь у досліджені, вартість послуг становить 100320,00 грн. (у т.ч. ПДВ 16720,00 грн.) та 93310, 00 грн. (у т.ч. ПДВ 15551,67 грн.). Термін надання послуг складає 1 місяць з моменту укладання даного додатку. (а.с.50, 53).

За формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, зазначений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямовані.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за правочином платник податків подав до суду складені контрагентом:

- копії податкових накладних: №117 від 31.01.2014р. на суму 100320,00 грн. (у т.ч. ПДВ 16720,00 грн.); №256 від 28.02.2014 року на суму 93310,00 грн. (у т.ч. ПДВ 15551,67 грн.) (а.с.51, 54);

- копії актів здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг): №001071 від 31.01.2014 р. на суму 100320,00 грн. (у т.ч. ПДВ 16720,00 грн.); №002074 від 28.02.2014 р. на суму 93310,00 грн. (у т.ч. ПДВ 15551,67 грн.) (а.с.52, 55)

- копії платіжних доручень: №185 від 28.02.2014 року на суму 100320,00 грн. та №756 від 26.03.2014 року на суму 93310,00 грн. (а.с.56-57).

Колегія суддів не вбачає недоліків у їх складанні, а саме: дефектів форми, змісту або походження тощо, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак, оглянуті документи здатні призвести до зміни в структурі і стані активів платника податків - сторони правочину, у зв'язку з цим сприймаються судом як належні та допустимі в розумінні ст.70 КАС України докази реальності вчинення господарських операцій.

Фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру набути у спірних правовідносинах безпідставну податкову вигоду, в ході розгляду справи не виявлено.

В обґрунтування господарської мети позивач зазначив, що потреба в укладанні правочину з ПП "Агентство маркетингових досліджень" обумовлена необхідністю вивчення ринку, стимулювання збуту хліба та хлібобулочної продукції, політики цін, організації та управління руху продукції споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності платника податків, оскільки, основним видом діяльності товариства було виробництво хліба та хлібобулочних виробів.

Колегія суддів не погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки стосовно завищення позивачем податкового кредиту по операціям з надання маркетингових послуг ПП "Агентство маркетингових досліджень" з підстав не надання звітів маркетингових досліджень до актів здачі-прийняття виконаних робіт №001071 від 31.01.2014 р., №002074 від 28.02.2014 р. з таких підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерських облік та фінансову звітність" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, звіт з маркетингових досліджень не належить до первинних документів бухгалтерської звітності, та не є обов'язковим документом для підтвердження господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пп.14.1.108 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управління руху продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9 підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цією статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6, пунктами 138.11, 138.12 цією статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього кодексу.

За змістом п. г) п.138.10.3 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів відносяться до складу інших витрат, а саме: витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно з п.п.138.10.2 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються, зокрема: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, серед яких, витрати на врегулювання спорів у судах; інші витрати загальногосподарського призначення (витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, о забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг).

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені в ст. 198 Податкового кодексу України.

Так, згідно з п.п. 198.1., 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), вищеназваної статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентом, а також правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих послуг, відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ, внаслідок чого занижено суми зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у перевіреному періоді, не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи.

Отже, відповідачем не доведено правомірності мотивів для винесення спірного податкового повідомлення - рішення, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський".

Згідно з ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2017р. по справі № 820/5816/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бершов Г.Є. Судді Катунов В.В. Ральченко І.М. Повний текст ухвали виготовлений 16.06.2017 р.