Ухвала

від 23.02.2017 по справі 826/26703/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/26703/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

23 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Приходько К.М.,

за участю представника відповідача Державної фіскальної служби України Богдановської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної фіскальної служби України та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 грудня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Логос Партнер до Державної фіскальної служби України та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Державної казначейської служби України про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Логос Партнер звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просило суд:

- визнати дії (бездіяльність) Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України протиправними;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державну фіскальну службу України, Державну казначейську службу України повернути з рахунку №37519000179208 в Казначействі України МФО 899998 системи електронного адміністрування податку на додану вартість суму 351400,00 грн. ТОВ Логос Партнер код ЄДРПОУ 38725904 на поточний рахунок №26005052643833, відкритий в ПАТ КБ Приватбанк МФО 320649 ТОВ Логос Партнер код ЄДРПОУ 38725904.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 грудня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням в частині про задоволення позову, Державна фіскальна служба України та Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення невірно застосував норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

В частині про відмову у задоволенні позову рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Логос Партнер" (код за ЄДРПОУ 38725904) 25 квітня 2013 року зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридична особа за адресою: 03680, м. Київ, вулиця Желябова, буд. 8/4, про що свідчить Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АВ №178109.

Зі Свідоцтва №200128923 про реєстрацію платника податку на додану вартість НБ №559928 вбачається, що позивача з 01 липня 2013 року зареєстровано як платника податку на додану вартість.

Товариство на виконання положень ст. 200-1 Податкового кодексу України зі свого поточного рахунку здійснено перерахунок грошових коштів у сумі 365000,00 грн. на його рахунок у системі електронного адміністрування податку, що підтверджується Платіжними дорученнями №446 від 07 липня 2015 року на суму 10000,00 грн.; №449 від 08 липня 2015 року на суму 105000,00 грн.; №85 від 09 липня 2015 року на суму 108000,00 грн.; №460 від 10 липня 2015 року на суму 32000,00 грн.; №461 від 10 липня 2015 року на суму 20000,00 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

19 серпня 2015 року платником податків до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (а.с. 14-16).

У вказаній заяві позивач просив відповідно до п. 2001.6. ст. 200 Податкового Кодексу України суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, у розмірі 351400, 00 грн. перерахувати на рахунок №26005052643833, МФО 320649, ПАТ КБ Приватбанк , Київ.

Проте, Державною фіскальною службою України надіслано до Державної казначейської служби України реєстр про перерахування з електронного рахунку позивача саме до бюджету суми 351400,00 грн.

Факт перерахування 352400,00 грн. суми грошових коштів з рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість до бюджету підтверджується Карткою облікового рахунку позивача з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яка наявна в матеріалах справи.

У зв'язку з цим, вважаючи бездіяльність відповідачів щодо неповернення товариству надміру сплачених коштів протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії Державної фіскальної служби України по перерахуванню надмірно сплачених коштів до бюджету, а не на рахунок платника податків є протиправними.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 200-1.1 статті 200-1 ПК України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Згідно з п. 200-1.5 статті 200-1 ПК України, з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Відповідно до приписів п. 200-1.6 статті 200-1 ПК України, якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню:

а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку;

б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.

Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов'язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.

Відповідно до п. 41.1 статті 41 ПК України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Виходячи з системного аналізу наведених правових положень вбачається, що на територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, як на контролюючі органи, до яких віднесено і відповідача, покладено обов'язок лише щодо прийняття поданої платником податків заяви про перерахування коштів на поточний рахунок такого платника, поданої в складі відповідної податкової звітності з податку на додану вартість.

Повноваженнями ж щодо фактичного здійснення перерахування таких коштів наділені Державна фіскальна служба України та відповідний орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому ПК України передбачає визначену послідовність дій, які вказаним органам необхідно здійснити для перерахування коштів з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податків.

Наведене підтверджується, зокрема, приписами п. 21-1 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, відповідно до яких для відповідного перерахування коштів ДФС надсилає Казначейству реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку заяви про повернення коштів на його поточний рахунок). Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п'яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов'язань, здійснює відповідне перерахування.

Як було встановлено судом, Державною фіскальною службою України надіслано до Державної казначейської служби України реєстр про перерахування з електронного рахунку позивача суми 351400,00 грн. до бюджету, а не на рахунок платника, як просив позивач у заяві. Розмір переплати відповідачами не заперечується.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується висновками суду першої інстанції про те, що Державною фіскальною службою України порушено право позивача діями по надсиланню органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстру, в якому зазначено про необхідність перерахування до бюджету суми 351400,00 грн. та бездіяльністю щодо ненадсилання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстру, в якому зазначено про необхідність перерахування на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Логос Партнер" (код за ЄДРПОУ 38725904) суми 351400,00 грн.

Враховуючи встановлення порушення прав позивача у спірних правовідносинах, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для виходу за межі позовних вимог з метою ефективного захисту порушеного права.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року Державній фіскальній службі України відстрочено сплату судового збору по день ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 1515,80 грн. підлягає стягненню з апелянта.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження за рішеннями про стягнення судового збору стягувачем є Державна судова адміністрація України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційні скарги Державної фіскальної служби України та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 грудня 2016 року залишити без змін

Стягнути з Державної фіскальної служби України (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26, код ЄДРПОУ 39561761) на користь Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5 отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/220301106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 1515,80 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять грн. 80 коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді І.О. Грибан О.А. Губська Ухвалу в повному обсязі виготовлено 27.02.2017

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.