ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
30 травня 2017 року м. Київ К/800/8498/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,
перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України
на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 07.12.2016 р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 р.
у справі № 826/26703/15
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Логос Партнер
до Державної фіскальної служби України ,
Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві
та Державної казначейської служби України
про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
Державна фіскальна служба України звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 07.12.2016 р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 р. у справі № 826/26703/15.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.03.2017 р. касаційну скаргу Державної фіскальної служби України було залишено без руху (до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору) та надано скаржнику строк до 21.04.2017 р. для усунення недоліків касаційної скарги у спосіб, визначений у даній ухвалі, який ухвалою від 26.04.2017 р. продовжено до 25.05.2017 р.
У встановлений вказаною ухвалою строк, 11.05.2017 р. скаржником було надіслано засобами поштового зв'язку до суду касаційної інстанції клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, до якого долучено платіжне доручення від 20.04.2017 р. №415 про сплату судового збору у розмірі 3 307,20 грн., однак, як вбачається з матеріалів касаційної скарги та зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.03.2017 р., предметом спору у даній справі є вимоги про визнання дій (бездіяльності) протиправними, а також зобов'язання повернути кошти у сумі 351 400,00 грн., тобто вимоги як майнового так і дві вимоги немайнового характеру, з огляду на що, скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 9 632,40 грн., зокрема, в частині майнових вимог у розмірі 6 325,20 грн. (351 400,00*0,015*1,2) та в частині немайнових вимог 3 307,20 грн. (1378,00*2*1,2), у зв'язку з чим, судовий збір скаржником сплачено не у встановленому розмірі, а тому вимоги даної ухвали податковим органом у повному обсязі не виконано.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Виходячи з викладеного та в зв'язку із неповним виконанням вимог ухвали від 21.03.2017 р., суддя-доповідач приходить до висновку про наявність підстав для повернення названої касаційної скарги.
Керуючись ст. 108, ст. ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В :
1. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України повернути скаржнику.
2. Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити Державній фіскальній службі України.
3. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого адміністративного
суду України (підпис) І.О. Бухтіярова
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2017 |
Оприлюднено | 01.06.2017 |
Номер документу | 66829311 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Бухтіярова І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні