Рішення

від 28.11.2016 по справі 910/3930/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2016Справа №910/3930/16

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Тріада"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Триада-Прінт"

про стягнення грошових коштів

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Триада-Прінт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Тріада"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтарис"

про визнання договору недійсним

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

В судовому засіданні 28 листопада 2016 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2016 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Тріада" (позивач за первісним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Триада-Прінт" (відповідач за первісним позовом) про стягнення 471 460,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору № 15-02/16 про відступлення права вимоги від 15.02.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2016 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі №910/3930/16. Розгляд справи призначено на 11.04.2016 року.

В судовому засіданні 11.04.2016 року було оголошено перерву до 21.04.2016 року.

У квітні 2016 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Триада-Прінт" (позивач за зустрічним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Тріада" (відповідач за зустрічним позовом) про визнання Договору № 15-02/16 про відступлення права вимоги від 15.02.2016 року, укладеного між ТОВ "Онтарис" та ТОВ "ВКП Тріада", недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2016 року судом прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Триада-Прінт до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Тріада" про визнання договору недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір суперечить ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні 21.04.2016 року було оголошено перерву до 16.05.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 року залучено до участі у справі іншого відповідача за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Онтарис". Відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 06.06.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 року призначено у справі №910/3930/16 судову експертизу давності документу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6), та зупинено провадження у справі.

У жовтні 2016 року до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшов лист від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з клопотанням судового експерта про надання додаткових матеріалів для проведення судово-технічної експертизи. Зазначеним листом повідомлено суд про неможливість проведення експертизи у строки, визначені п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, у зв'язку із чим експертною установою запропоновано проведення експертизи у строк, що перевищує 90 календарних днів. Також, у вказаному листі експертна установа просить суд забезпечити проведення попередньої оплати експертизи, у порядку передбаченому чинним законодавством, яка згідно ухвали суду від 06.06.2016 року покладена на Товариство з обмеженою відповідальністю "Триада принт", уточнити експертне завдання та надати дозвіл на вирізання штрихів рукописних записів та підписів у всіх наданих документах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2016 року поновлено провадження у справі №910/3930/16 та призначено її до розгляду на 14.11.2016 року. Зобов'язано сторони надати суду: - оригінали датованих документів, в яких у період з лютого до червня 2016 року, рукописно виконано (не обов'язково ОСОБА_1 чи ОСОБА_2) записи та підписи синьо-фіолетовими пастами кулькових ручок (такими ж за кольором та відтінком, як і у підписах досліджуваних договорів), у кількості не менше 10 (десяти) зразків із різними датами складання за кожен місяць досліджуваного періоду; - для встановлення часу нанесення відтисків печаток від імені ТОВ "ОНТАРИС" від імені ТОВ "ВКП ТРІАДА", що містяться у двох примірниках договору № 15-02/16 про відступлення права вимоги від 15.02.2016, необхідно надати в розпорядження експертів достатню кількість порівняльних зразків відтисків цих печаток, які містяться на достовірно датованих документах, за період, починаючи з місяця датування досліджуваного документу (лютий 2016 року), і завершуючи датою фактичної появи досліджуваних документів у суді (червень 2016 року). Залежно від умов експлуатації та інтенсивності зносу печаток достатньою може бути кількість від 5-10 до 20-25 порівняльних зразків за кожен місяць; чим більше кількість порівняльних зразків, тим більше вірогідність визначення дати нанесення відтиску печаток; - письмові пояснення щодо можливості надання дозволу на вирізання штрихів рукописних записів та підписів у всіх наданих документах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 року відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 28.11.2016 року. Повторно зобов'язано сторони виконати вимоги ухвали суду від 28.10.2016 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Триада-Прінт (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ Тріада (виконавець) укладено Договір № 0908/1 про надання поліграфічних послуг від 09.08.2011 року (надалі - Договір про надання послуг), згідно з п. 1.1. виконавець за завданнями замовника зобов'язується надати поліграфічні послуги, у відповідності із затвердженими замовником оригіналами-макетами, а замовник зобов'язується прийняти їх та оплатити на умовах договору.

Згідно з умовами Договору про надання послуг виконавцем надано послуги на загальну суму 471 460,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 3443 від 14.11.2013 року на суму 105 300,00 грн., № 3913 від 15.11.2013 року на суму 40 000,00 грн., № 3449 від 05.11.2013 року на суму 40 000,00 грн., № 4125 від 05.12.2013 рок на суму 34 874,00 грн., № 38414042 від 06.12.2013 року на суму 90 495,00 грн., № 4461 від 20.12.2013 року на суму 59 920,00 грн., № 4462 від 20.12.2013 року на суму 41 021,00 грн., № 4487 від 25.12.2013 року на суму 59 850,00 грн.

15.02.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Онтарис (первісний кредитор), в особі генерального директора ОСОБА_1, та Товариством з обмеженою відповідальністю ВКП Тріада (новий кредитор), в особі виконавчого директора ОСОБА_2, укладено Договір № 15-02/16 про відступлення права вимоги (надалі - Договір-1, копія договору надана в судовому засіданні 16.05.2016 року).

Відповідно до п. 1.1. Договору керуючись статтями 512-519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності із договором на виготовлення поліграфічної продукції № 0908/1 від 09.08.2011 року (договір послуг), укладеного між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю Триада-Прінт (боржник), та за яким у боржника існує заборгованість перед первісним кредитором на загальну суму 471 460,00 грн.

Крім того, суду надано Договір № 15-02/16 про відступлення права вимоги від 15.02.2016 року (далі - Договір-2, копія договору надана разом із позовною заявою), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Онтарис (первісний кредитор), в особі генерального директора ОСОБА_1, та Товариством з обмеженою відповідальністю ВКП Тріада (новий кредитор), в особі генерального директора ОСОБА_1, який за змістом є ідентичним Договору-1.

Суд відмічає, що ухвали від 28.10.2016 року та від 14.11.2016 року про надання витребуваних експертом документів, сторонами не виконано.

Позивач за первісним позовом стверджує, що відповідачем за первісним позовом допущено неналежне виконання умов Договору № 15-02/16 про відступлення права вимоги від 15.02.2016 року, у зв'язку із чим просить стягнути з останнього 471 460,00 грн.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що Договір № 15-02/16 про відступлення права вимоги від 15.02.2016 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Онтарис , в особі генерального директора ОСОБА_1, та Товариством з обмеженою відповідальністю ВКП Тріада , в особі виконавчого директора ОСОБА_2 є недійсним на підставі ст.ст. 203, 215, 238 Цивільного кодексу України.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що первісний та зустрічний позови підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо викон

В силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено, судом 15.02.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Онтарис , в особі генерального директора ОСОБА_1, та Товариством з обмеженою відповідальністю ВКП Тріада , в особі виконавчого директора ОСОБА_2, укладено Договір № 15-02/16 про відступлення права вимоги, відповідно до п. 1.1. якого керуючись статтями 512-519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності із договором на виготовлення поліграфічної продукції № 0908/1 від 09.08.2011 року (договір послуг), укладеного між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю Триада-Прінт (боржник), та за яким у боржника існує заборгованість перед первісним кредитором на загальну суму 471 460,00 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільний кодекс України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України).

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Враховуючи наведене, з урахуванням того, що експертне дослідження не проведено через те, що сторонами не надано витребувані докази, приймаючи до уваги редакцію договору про відступлення права вимоги, надану в судовому засіданні 16.05.2016 року, суд дійшов висновку, що ТОВ ВКП Тріада набуто право вимоги ТОВ Онтарис на загальну суму 471 460,00 грн., яке виникло у останнього на підставі Договору на виготовлення поліграфічної продукції № 0908/1 від 09.08.2011 року, у зв'язку із чим первісний позов підлягає задоволенню.

Щодо зустрічного позову про визнання Договору № 15-02/16 про відступлення права вимоги від 15.02.2016 року, укладеного між ТОВ "Онтарис" та ТОВ "ВКП Тріада", недійсним, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, 15.02.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Онтарис , в особі генерального директора ОСОБА_1, та Товариством з обмеженою відповідальністю ВКП Тріада , в особі генерального директора ОСОБА_1, укладено Договір № 15-02/16 про відступлення права вимоги, який за змістом є ідентичним Договору-1

Відповідно до п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, дійсність правочину - це визнання за ним властивостей юридичного факту, що породжує правовий наслідок, до якого прагнули суб'єкти правочину при його вчиненні. Таке можливе лише у випадку, коли правочин відповідає сукупності вимог, визначених законом, які йменуються умовами дійсності правочинів. Сукупність таких вимог закріплено у ст. 203 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до п. 2.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" у силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Органи чи інші особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти в її інтересах добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги що вказаний Договір № 15-02/16 про відступлення права вимоги від 15.02.2016 року, наданий суду разом із позовною заявою, підписано однією і тією ж особою - ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що такий правочин є недійсним на підставі ст.ст. 203, 215, 238 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИАДА-ПРІНТ" (04050, м. Київ, вулиця Мельникова, будинок 12, ідентифікаційний код 31751880) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП ТРІАДА" (01133, м. Київ, вулиця Щорса, будинок 26 літера А, офіс 143, ідентифікаційний код 39388566), грошові кошти: 471 460,00 грн. (чотириста сімдесят одна тисяча чотириста шістдесят гривень) та 7 071,90 грн. (сім тисяч сімдесят одна гривня 90 копійок) судового збору. Видати наказ.

3. Зустрічний позов задовольнити.

4. Визнати недійсним Договір № 15-02/16 про відступлення права вимоги від 15.02.2016 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Онтарис , в особі генерального директора ОСОБА_1, та Товариством з обмеженою відповідальністю ВКП Тріада , в особі генерального директора ОСОБА_1.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП ТРІАДА" (01133, м. Київ, вулиця Щорса, будинок 26 літера А, офіс 143, ідентифікаційний код 39388566) на корись Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИАДА-ПРІНТ" (04050, м. Київ, вулиця Мельникова, будинок 12, ідентифікаційний код 31751880), грошові кошти: 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 24.02.2017 року.

Суддя Ю.В. Цюкало